Ухвала суду № 96320779, 16.04.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 450/1357/17

У Х В А Л А

15 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої – судді Луців-Шумської Н.Л.,

секретар Степанюк Н.В.

з участю прокурора Мотрука Н.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисників Гуменецького І.І., Суслікової Н.М., Манукян М.А., Островського Ю.М., Блонського М.А., Капури А.Й.

потерпілого ОСОБА_6

представника потерпілих Рабіновича М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у кримінальному провадженні № 12017140000000197 від 20.02.2017р. про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 - п.п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.2 ст.15 -п.п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27-ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України

клопотання прокурора Мотрука Н.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , обвинуваченому ОСОБА_2 , обвинуваченому ОСОБА_3 , обвинуваченому ОСОБА_5 , обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

клопотання захисника Гуменецького І.І. та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу,

клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу,

в с т а н о в и в :

На розгляді Шевченківського районного суду м. Львова перебуває вказане кримінальне провадження. Обвинувачені у справі знаходяться під вартою.

Прокурор Мотрук Н.В. подав клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи, що строк тримання під вартою спливає 03 травня 2021 року і завершити розгляд даного кримінального провадження неможливо. У клопотаннях зазначає, що обґрунтованість пред`явленого обвинувачення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні в ході досудового розслідування письмовими доказами, які досліджені судом та показаннями свідків, більшість з яких допитана в судових засіданнях. Вказує, на продовження існування ризиків, які були підставою для застосування і продовження такого запобіжного заходу обвинуваченим, і залишаються незмінними, на суворість покарання, що загрожує обвинуваченим та суттєвість впливу на оцінку існуючих ризиків. Враховуючи визначені ст.178 КПК України обставини щодо кожного з обвинувачених, вважає продовження тримання обвинувачених під вартою виправданим, застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти існуючим ризикам. Підтримав доводи, наведені у письмових клопотаннях.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Гуменецький І.І. подали клопотання, в яких просять змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт або на заставу у розмірі 1 440 000 грн. У клопотаннях наголошують на відсутності доказів обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та на фальсифікацію матеріалів кримінального провадження, відсутність достатніх ризиків для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тривалість строку перебування ОСОБА_1 під вартою, яка не може вважатися розумною за даних обставин, та можливість застосування щодо ОСОБА_1 застави або домашнього арешту за місцем проживання його фактичної дружини ОСОБА_7 - АДРЕСА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_4 у своєму клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт вказав на необґрунтованість обвинувачення, відсутність доказів, які доводять його провину поза розумним сумнівом, тривалість його перебування під вартою, відсутність передбачених ст.177 КПК України ризиків, зокрема неправомірного впливу на свідків, та, з врахуванням особи ОСОБА_4 , можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем його постійного проживання АДРЕСА_2 з покладенням визначених ст.194 КПК України обов`язків.

Ознайомившись з поданими клопотаннями, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу щодо заявлених клопотань, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При вирішенні заявлених сторонами кримінального провадження клопотань суд застосовує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Тримання особи під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над правом особистої свободи, закріпленим у статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право на свободу і особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежено на підставах і в порядку, визначених законом. Обмеження конституційного права на свободу має переслідувати легітимну мету, бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним і обґрунтованим. Воно має забезпечити можливість оптимального досягнення легітимної мети. Суд виходить із принципу забезпечення захисту інтересів суспільства, які переважують правило поваги до особистої свободи, оскільки життя людини є найвищою цінністю, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 обвинувачуються, в тому числі, у вчиненні вмисного вбивства трьох осіб, замаху на вбивство інших осіб. У даному кримінальному провадженні справжній суспільний інтерес не зменшується і переважує інтереси забезпечення права на свободу.

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами (рішення у справі "Яблонський проти Польщі" (Jabtoriski v. Poland), N 33492/96, п.80, від 21 грудня 2000 року). Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" звільнення з-під варти не повинні бути "загальними й абстрактними" (рішення у справах "Іловецький проти Польщі" [Ilowiecki v. Poland), N 27504/95, п.61, від 4 жовтня 2001 року, та "Смирнова проти Росії" (Smirnova v. Russia), NN 46133/99 і 48183/99, п.63, ECHR 2003-IX).

Згідно з практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі Європейського суду з прав людини «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року закріплено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання обвинувачених під вартою неодноразово продовжувався судом у встановленому порядку та завершується 03.05.2021 року. До цього часу неможливо завершити розгляд даного кримінального провадження, оскільки не допитано всіх свідків сторони обвинувачення, не досліджено докази сторони захисту.

При вирішенні заявлених клопотань щодо доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та зміни обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м`який, суд враховує те, що вказані особи обвинувачуються у скоєнні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі або довічного позбавлення волі. Досудовим слідством зібрані докази обґрунтованості обвинувачення у скоєнні інкримінованих злочинів. При цьому суд враховує, що існування обґрунтованої підозри чи обґрунтованого обвинувачення передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване» залежить від усіх обставин справи. Факти, які дають підставу для підозри і висунення обвинувачення не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи. У цьому випадку достатніми є докази, які об`єктивно зв`язують обвинуваченого з певним злочином і не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми для висунення звинувачення.

Наведені прокурором у клопотаннях докази на підтвердження факту і обставин вчинення злочинів, причетності обвинувачених до їх скоєння свідчать про подальше існування обґрунтованого їх обвинувачення у вчиненні цих злочинів.

Щодо покликання сторони захисту на тривалість перебування обвинувачених під вартою, то за висновками Європейського суду з прав людини питання чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тривалість перебування обвинувачених у даній справі під вартою суд вважає виправданою.

При вирішенні питання доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, можливості зміни обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м`який, суд вважає, з врахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченим злочинів і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченим судом в разі доведення їх винуватості, що ризик втечі та переховування обвинувачених від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та ризик незаконного впливу на інших обвинувачених, потерпілих, свідків і надалі є значними та не зменшився з плином часу. При цьому подальше перебування обвинувачених під вартою є важливою гарантією прав потерпілих на забезпечення їх захисту від незаконного впливу з боку обвинувачених.

Такі ризики існували на час обрання та продовження запобіжних заходів обвинуваченим, вони не зменшилися, не втратили своєї вагомості та продовжують мати місце на даний час.

Доводи сторони захисту на користь обвинувачених не спростовують доводів прокурора, не перевищують суспільного інтересу у справі, який також полягає і у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у передбачені законом строки, встановленні істини у справі, забезпеченні виконання обвинуваченими процесуальних рішень у справі та запобіганні процесуальних ризиків. Покликання захисників на очевидну недопустимість ряду доказів, про які зазначає у клопотаннях прокурор, є голослівним, оскільки у встановленому законом порядку рішення про очевидну недопустимість доказів не приймалося.

Твердження обвинувачених, захисників про необґрунтованість пред`явленого обвинувачення, відсутність доказів винуватості, неправильність правової кваліфікації їх дій, залишаються передчасними. Суд неодноразово, враховуючи усі доводи та заперечення учасників провадження, постановляв ухвали щодо доцільності продовження обвинуваченим строку тримання під вартою та відмовляв стороні захисту у задоволенні клопотань про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на більш м`який, наводячи при цьому відповідні висновки. Цих висновків суд дотримується і надалі. Обставини та факти, що враховувалися судом при постановленні вказаних вище ухвал, не змінилися. Ухвали суду були предметом апеляційного оскарження і не скасовані в апеляційному порядку.

Суд вважає доцільним продовження обвинуваченим у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. На переконання суду, застосування щодо обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам, гарантувати належну процесуальну поведінку та виконання покладених на них обов`язків.

З цих підстав неможливою є зміна обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , документи, що характеризують його особу, відомості про його стан здоров`я, сімейне становище, приймаючи до уваги що ризики, які стали підставою для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження такого, існують на даний час і не зменшилися, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність лише у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, свідків, які в даному провадженні не допитані, тому суд дійшов висновку, що йому слід продовжити строк тримання під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2 те, що ризики, які стали підставою для обрання і продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не минули та не зменшилися, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, до нього застосовані судом заходи безпеки, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від суду, враховуючи принцип безпосереднього дослідження показань, може незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, свідків, які ще не допитані судом, суд вважає, що слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 те, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не минули та не зменшилися, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду, враховуючи принцип безпосереднього дослідження показань, може незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, свідків, які ще не допитані судом, суд вважає, що слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , документи, які характеризують його особу, відсутність даних про його міцні соціальні зв`язки, те, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не минули та не зменшилися, існують на даний час, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду, враховуючи принцип безпосереднього дослідження показань, може незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, свідків, які ще не допитані судом, суд вважає, що слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , подані документи, що його характеризують, те, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не минули та не зменшилися, існують на даний час, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, враховуючи принцип безпосереднього дослідження показань, може незаконно впливати на співучасників інкримінованого злочину, свідків, які ще не допитані судом, суд вважає, що слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.

У відповідності до п.2 ч.4 ст.183 КПК України суд вправі при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Оскільки обвинуваченим інкримінується вчинення злочину із застосування насильства та який спричинив загибель людей, суд вважає за недоцільне визначати обвинуваченим заставу.

Керуючись ст.ст.176-178,180,182,183,194,196,331,376, п.20-5 розділу Х1 КПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львова, громадянину України, українцю, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 04 травня 2021 року по 02 липня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Чернівці, громадянину України, українцю, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 04 травня 2021 року по 02 липня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м. Львова, громадянину України, українцю, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 04 травня 2021 року по 02 липня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю м. Ленінград (СРСР), громадянину Російської Федерації, росіянину, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 04 травня 2021 року по 02 липня 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцю м. Борщів Тернопільської області, громадянину України, українцю, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 04 травня 2021 року по 02 липня 2021 року включно.

У задоволенні клопотання захисника Гуменецького І.І. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу або домашній арешт - відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Копії ухвали для виконання скерувати в Львівську УВП (№19) Державної пенітенціарної служби України за місцем утримання обвинувачених, прокурору у даному провадженні для контролю.

Копії ухвали вручити обвинуваченим, прокурору.

Ухвала суду може бути оскаржена у встановленому порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Львова в семиденний строк з дня оголошення ухвали, обвинуваченими з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошений 16.04.2021 року о 16,00год.

Головуюча суддя Н. Л. Луців-Шумська