Ухвала суду № 96314632, 16.04.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7543/20

Провадження № 1-кп/0182/212/2021

У Х В А Л А

16.04.2021 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого –судді: Клименко І.В.,

секретар судового засідання Степанова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2020 за № 12020040340002254 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – м. Нікополь, Дніпропетровської області, який зареєстрований та фактично мешкає у АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України

за участю сторін судового провадження

прокурора Кахути І.Ю.,

захисника Дятлова А.М.

представника потерпілого Івріної І.Л.,

в с т а н о в и в:

У провадженні Нікопольського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження від 29.10.2020 за № 12020040340002254 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Щодо обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого було продовжено до 19.04.2021.

Обвинувачений в судове засідання доставлений не був, на розгляд справи в режимі відеоконференцзв`язку відмовився, тому суд вважає можливим розглянути питання щодо продовження строків тримання під вартою за його відсутності.

Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 незабаром спливає, прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше двох місяців, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, а саме ризики переховування від органу слідства і суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; ризик тиску на потерпілого, свідків; репутацію обвинуваченого, який не має стійких соціальних зв`язків, постійного місця роботи, законних джерел доходів. Застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.

Представник потерпілого підтримала клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого заперечував проти клопотання прокурора та просив змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 . Посилається на те, що обвинувачений має постійне місце проживання в квартирі, де він мешкає разом з бабусею; він раніше не судимий. Обвинувачений не буде переховуватись від суду, з`являтиметься до суду за кожним викликом та буде суворо дотримуватись умов домашнього арешту.

Вислухавши думку сторін судового провадження, суд враховує наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого. При цьому суд враховує позицію ЄСПЛ, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більш, що відповідно до практики ЄСПЛ факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягнення цілі якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ „Феррарі-Браво проти Італії”.

Крім того, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України” від 21.07.2011, „Осаковський проти України” від 17.07.2014 та ін).

Як встановлено в судовому засіданні, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання, оскільки йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; впливати на потерпілого, свідків. Також судом врахована тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується; репутація обвинуваченого - відсутність у нього сім`ї та утриманців, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину – спричинення тяжких тілесних ушкоджень у стані алкогольного сп`яніння, що, з огляду на інтереси суспільства, потребує продовження строків тримання під вартою. Тому суд не вбачає підстав для зміни або скасування раніше обраної для ОСОБА_1 міри запобіжного заходу.

Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому закінчується 19.04.2021, тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , поєднаний із застосуванням насильства, відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України розмір застави йому не визначається.

Керуючись ч.3 ст. 331 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою задовольнити, в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу відмовити.

Продовжити щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше двох місяців, тобто до 15 червня 2021 р.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Суддя: І. В. Клименко