Постанова № 9630238, 10.02.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2010 р.Справа № 22-а-10037/08 Категорія: 2.11.8Головуючий в 1 інстанції: Смородінова О.Г.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Вознесенської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області на постанову Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2008 року по справі за адміністративним позовом Вознесенської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по штрафним санкціям,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2008 року Вознесенська об`єднана державна податкова інспекція Миколаївської області звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по штрафним санкціям в сумі 2572,75 грн. 11.08.2008 року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, оскільки відповідачем сплачено частину заборгованості в сумі 600, 00 грн. Отже загальна заборгованість складає 1972, 75 грн.

Відповідач позов не визнав в повному обсязі, та зазначає, що рішення про застосування штрафних санкцій від 09.08.2007 року № 14000848/23-50 від 26.07.2007 року, прийняте за результатами перевірки від 26.08.2007 року на день предявлення позову є неузгодженим, оскільки позивач не надав доказів направлення і отримання відповідачу вказаного рішення. Надане в судове засідання рекомендоване повідомлення свідчить, що рішення про застосування штрафних санкцій від 09.08.2007 року № 14000848/3-50, було направлено відповідачу рекомендованим листом за адресою: АДРЕСА_1, при тому, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 27.12.1990 року.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2008 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Вознесенська об`єднана державна податкова інспекція Миколаївської області подала до суду апеляційну скаргу на постанову Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2008 року, в якій вказується, що судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та вирішити позов на користь податкової служби.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що відповідач, як приватний підприємець, зареєстрована Новоодеською райдержадміністрацією 09.02.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, та є платником податків та обов'язкових платежів. 19.06.2007р. та 26.07.07 р. фахівцями Державної податкової адміністрації Миколаївській області здійснені перевірки діяльності господарської магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, та належить СПД ОСОБА_2, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу; субєктами підприємницької діяльності, про що було складені акти перевірки № 14250003/23-50 та № 14000848/23-50, якими встановлені порушення відповідачем: п. 1,-2, 4, 10, 11,12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР. На підставі актів перевірки № 14250003/23-50 від 19.06.2007р. та № 14000848/23-50 від 26.07.07 р. позивачем прийняті рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій № 0000092302/0 від 27.06.2008 року ту № 0000222302/0 від 09.08.07 р. яким застосовано до СПД ОСОБА_2 штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4662,75 грн. та 2010 грн.

Зазначена сума вважається ДПІ узгодженим боргом у звязку з чим був поданий позов про стягнення з відповідача вказаної суми.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з наданих позивачем направлень на проведення перевірок № 3/10-2350 від 19.06.07 р. та № 2160/23-57 від 25.07.07 р. вбачається, що обидві перевірки є плановими, без надання суду на їх проведення , а тому вони проведені всупереч діючому законодавству і не можуть бути визнані законними. Крім того, рішення про застосування штрафних санкцій № 0000222302/0 від 09.08.07р. прийняте за результатами перевірки від 26.08.07р. та на день пред'явлення позову є неузгодженим, так як позивач не надав доказів направлення і отримання відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.08.08 р. № 14000848/23-50.

Проте, з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача погодитися не можна.

Приписами ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу»встановлено: «Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування Реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно з приписами п.5.2.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»№ 2181 податкове зобов'язання вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення (рішення). Відповідно до вимог п.5.2.2 цієї статті Закону встановлений порядок оскарженні рішень платником податків, в разі, якщо він не згоден з рішенням податкової служби.

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що обидві перевірки були здійснені в межах повноважень податкових органів, визначених вищевказаними Законами та п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», який передбачає здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог п. 2.6. додатку 2 до наказу ДПА України від 11.10.2005 р. № 441 (який діяв на день проведення перевірки) - перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки.

ОСОБА_2 по рішенню про застосування штрафних санкцій сплачено 37,25 грн. штрафних санкцій, що свідчить про те, що відповідач одержував рішення і сума штрафних санкцій є узгодженою. Про це також свідчить підпис Приватного підприємця ОСОБА_2 на поштовому повідомленні. Зазначення в ньому іншої адреси, судова колегія вважає, непринциповим так як дії відповідачки та її особистий розпис свідчать про отримання рішення ДПІ.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Вознесенської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області задовольнити, постанову Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2008 року скасувати, постановити по справі нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов Вознесенської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 до Державного бюджету України штрафні санкції в сумі 1972, 75 грн.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 12.02.2010 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький