Ухвала суду № 9630236, 10.02.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2010 р.Справа № 22-а-9665/08 Категорія: 2.11.10Головуючий в 1 інстанції: Аблов Є.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Шляхтицького О.І.

Крусяна А.В.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року по справі за адміністративним позовом TOB «Невада»до Державної податкової адміністрації в Сумській області, Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій № 0000422304/0/2906 від 16.01.2008 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Невада»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації в Сумській області, Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000422304/0/2906 від 16.01.2008 року.

В судовому засіданні 18.09.2008 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що TOB «Невада»не порушило існуючий порядок використання торгових патентів. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що перевірка була проведена правомірно, встановлені порушення законодавства та своєчасно й ґрунтовно прийняте оскаржуване рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Суми про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000422304/0/2906 від 16.01.2008 року на суму штрафних санкцій 54 916, 13 грн.

Державна податкова інспекція в м. Суми на вищезазначене судове рішення подала апеляційну скаргу, в якій вказується, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи; судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000422304/0/2906 від 16.01.2008 року в розмірі 54 916, 13 грн. та ухвалити постанову про відмову ТОВ «Невада»в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що 12.01.2008 року співробітниками Державної податкової адміністрації у Сумській області була проведена перевірка залу гральних автоматів, що належить СФ TOB «НЕВАДА»та розташований за адресою: м.Суми, Набережна річки Стрілки, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктів господарювання. За результатами перевірки було складено акт без номеру від 12.01.2008 року. Перевіркою було встановлено порушення ч.1 ст.5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме то, що підприємством допущено надання послуг на гральному автоматі без придбання торгового патенту на кожне гральне місце гральних автоматів.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Сумської філії TOB «НЕВАДА»код ЄДРПОУ 26532740 від 16.01.2008 року №0000422304/0/2906 на суму 54916,13.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.п.1 ч.1 ст.17, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оцінюючи оскаржений акт суб'єкту владних повноважень суд першої інстанції вірно виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України стосовно законності висновків перевіряючих, які були підставою для їхнього прийняття.

Згідно вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й місцевого самоврядування їхні посадові та службові особи повинні діяти у спосіб та порядку передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень повинен довести ґрунтовність та законність рішень, дій чи бездіяльності, що оскаржуються.

Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеним в цьому Законі видами підприємницької діяльності, в тому числі з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Згідно вимог ч.2 ст.5 вказаного Закону під гральним бізнесом законодавець визначає діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведення лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.

Посилаючись на ч.4 ст.5 того ж Закону торговий патент на здійснення операцій з надання послуг в сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл). Отже, в цій нормі законодавець ототожнює терміни «гральне місце», «гральний автомат»та «гральний стіл», що дозволяє дійти висновку про те, що на один гральний автомат незалежно від кількості гравців, які можуть на цьому автоматі грати одночасно, повинно видавати один патент.

Наведені норми погоджуються з п.3 ст.5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року, яким в залежності від виду грального бізнесу встановлюється вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг в сфері грального бізнесу у фіксованому розмірі, зокрема, для використання саме грального автомата з грошовим або майновим виграшем, незалежно від кількості одночасно наданих на ньому послуг.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказана норма не передбачає можливості встановлення вартості торгового патенту для використання не пов'язаних між собою спільною грою гральних місць одного грального автомату.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу потрібен для використання грального автомату в цілому, а висновок перевіряючих в акті перевірки з цього приводу є помилковим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскаржене рішення прийнято за відсутності встановлених законом підстав, а тому його прийняття посадовою особою органу державної податкової служби є порушенням ч.2 ст.19 Конституції України, п.11ст.11Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ч.2 ст.11Закону України «Про систему оподаткування». Оскільки оскаржене рішення податкового органу є безпідставним та прийняте із грубим порушенням норм матеріального права, суд повинен визнати такий акт суб'єкту владних повноважень протиправним та скасувати його на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі, які є субєктами владних повноважень, свою позицію суду не доказали та не обґрунтували її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 12.02.2010 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький