Ухвала суду № 9629891, 19.05.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1406/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" травня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Мельничука В.П., Умнової О.В.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ружинському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року у справі за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Батьківщина» до Державної податкової інспекції у Ружинському районі Житомирської області про часткове скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

ПСП «Батьківщина»звернулись до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ружинському районі Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2009 року №0000022301/0 в частині нарахування податку на додану вартість основного платежу в сумі 17601,00 грн. та штрафної санкції в сумі 8801,00 грн. та №0000052301/0 про нарахування орендної плати на суму 1832,21 грн. та фінансової санкції на суму 2233,79 грн., а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.01.2009 року №0000092301 в частині нарахування 35957,90 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року позов задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ружинському районі від 15.01.2009 року № 0000022301/0 в частині нарахування податку на додану вартість за основним платежем в сумі 17601,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 8801,00 грн. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Ружинському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.01.2009 року №0000092301 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 35957,90 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Ружинському районі Житомирської області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та постановити нову, якою відмовити в позові в цій частині. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Апеляційна інстанція погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Ружинському районі проведено планову виїзну перевірку ПСП «Батьківщина»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складено акт від 26.12.2008 року №366-2301/32226442.

На підставі цього акту перевірки відповідачем було прийнято оспорюванні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме: податкове повідомлення-рішення від 15.01.2009 року №0000022301/0 в частині нарахування податку на додану вартість основного платежу в сумі 17601,00 грн. та штрафної санкції в сумі 8801,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 15.01.2009 року №0000052301/0 про нарахування орендної плати на суму 1832,21 грн. та фінансової санкції на суму 2233,79 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.01.2009 року №0000092301 в частині нарахування 35957,90грн.

Рішення контролюючого органу були прийнятті у звязку з порушенням позивачем:

пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»з посиланням на те, що ПСП «Батьківщина»до об'єкта оподаткування податком на додану вартість в спеціальну декларацію №2 (скорочену) був включений ПДВ, нарахований на вартість поставлених послуг по водопостачанню населенню села за готівкові кошти, вартість поставлених послуг з помолу зернових культур населенню села за готівку та включено вартість поставлених яблук не власного виробництва TOB «Сті-Трейд»в результаті чого донараховано податок на додану вартість по загальній декларації в сумі 17601,00 грн.; ст. 14 Закону України «Про плату за землю»в результаті чого платником самостійно не обчислено та не задекларовано орендної плати в сумі 3705,38 грн. та завищено суму орендної плати в сумі 1873,17 грн. у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за основним платежем 1832,21 грн.; п. 1, 2 ст. 3, ст.ст. 9, 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в частині реалізації продукції не власного виробництва без застосування реєстратора розрахункових операцій в розмірі 7191,58 грн.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно пунктів 1, 2 статті 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно із п. 1 ст. 17 вказаного Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Як вбачається з матеріалів справи ПСП «Батьківщина»при реалізації продукції не власного виробництва, а саме: трактора МТЗ-80, розкидача міндобрив, сівалки СЗУ-3,6 зерноочисної машини та яблук, не проводили розрахункові операції на повну суму покупки (наданої послуги) через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Пунктом 1 статті 9 Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, реалізації яблук врожаю 2007 року TOB «Сті-Трейд»без застосування реєстратора розрахункових операції, є правомірними, оскільки яблука є продукцією власного виробництва ПСП «Батьківщина».

Що ж стосується решти реалізованої продукції, то слід зазначити наступне:

Відповідно до статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Частиною 2 статті 139 Господарського кодексу України визначено, що залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

За перевірений період позивач в грудні 2006 року та в квітні 2007 року здійснив продаж основних засобів, а саме: трактора МТЗ-80, розкидача міндобрив, сівалки СЗУ-3,6 зерноочисної машини, розрахунки за які проводилися готівкою у касу підприємства без застосування реєстраторів розрахункових операцій з оформленням прибуткових касових ордерів і цей факт не заперечується сторонами. Всього за вказаний період до каси надійшли готівкові кошти у розмірі 2358,53 грн. від продажу основних засобів.

Отже, ПСП «Батьківщина»реалізовували основні засоби, а не товар, тому вони не зобовязанні використовувати РРО.

Відповідно до пункту 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»до 1 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначений Порядком акумуляції і використання коштів, що нараховується сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженим постановою КМ України від 26.02.1999 року N 271.

При цьому сільськогосподарські товаровиробники відображають результати операцій з реалізації товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (крім підакцизної), у спеціальній декларації N 2.

Право на застосування спеціального режиму обкладання ПДВ належить виключно сільськогосподарським товаровиробникам, яким є позивач у справі.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Ружинському районі Житомирської області відмовити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 21 травня 2010 року.