Ухвала суду № 9629478, 18.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

доповідач 1 інстанції - Шальєва В.А.

суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 року справа №2а-13732/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий: Старосуд М.І.

судді:

при секретарі судового засідання:

за участю представників сторін:

від позивача

від відповідача

< Текст >Василенко Л.А. Губська Л.В.

Дегтярьова А.М.

Резніченко Т.О.

Рибалка О.М.

< Текст >

розглянувши апеляційну скаргуДобропільської обєднаної державної податкової інспекції

на постановуДонецького окружного адміністративного суду

від 05 листопада 2009 р.

по адміністративній справі№2а-13732/09/0570 (суддя Шальєва В.А. )

за позовомвідкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Добропільська»

до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції <Третя особа позивача ><Третя особа відповідача >

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська" звернулось до суду з адміністративним позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року у справі № 2а-13732/09/0570 позов задоволено, визнані протиправними податкові повідомлення-рішення: № 0000372340/0, прийняте Добропільською об'єднаної державною податковою інспекцією 21.05.2009 р.; № 0000372340/1, прийняте Добропільською об'єднаної державною податковою інспекцією 15.06.2009 р.; № 0000372340/2, прийняте Добропільською об'єднаної державною податковою інспекцією 26.08.2009 р., про визначення відкритому акціонерному товариству „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська" податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 229352 грн., в тому числі, за основним платежем - 152901 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76451 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій податкова інспекція просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Позивач - відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська" зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 19.05.2009 р. виконавчим комітетом Добропільської міської ради, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 00176472, зареєстроване в якості платника податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100227908. ВАТ „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська" є новим найменуванням відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська" Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачення", державна реєстрація якого була проведена виконкомом Добропільської міської ради 19.04.2002 р. код ЄДРПОУ 00176472.

Відповідач - Добропільська об'єднана державна податкова інспекція є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні" повноваження.

Добропільською ОДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська" Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачення" з питання правильності визначення податку на прибуток за період з 01.07.2006 р. по 30.09.2007 р.

За результатами перевірки був складений акт № 261/23-2/00176472 від 07.05.2009 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем вимог п. 1.25 ст. 1, пп. 4.1.5, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижено валові доходи на суму безнадійної заборгованості за векселем, отримувача якого ліквідовано без правонаступництва, на загальну суму 611604 грн.

На підставі даного акту Добропільською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000372340/0 від 21.05.2009 р. про визначення ВАТ „ЦЗФ „Добропільська" податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 229352 грн., в тому числі, за основним платежем - 152901 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76451 грн.

За наслідками апеляційного узгодження зазначеного рішення відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000372340/1 від 15.06.2009 р. та № 0000372340/2 від 26.08.2009 р. про визначення ВАТ „ЦЗФ „Добропільська" податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 229352 грн., в тому числі, за основним платежем - 152901 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76451 грн.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні ”, зокрема ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій, у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

З матеріалів справи вбачається, що за актом приймання-передавання від 24.03.2006 р. позивач передав, а ТОВ „Промисловий Альянс „Схід-Захід" прийняло простий вексель № 66334118745237 на суму 611604 грн. зі строком платежу - за пред'явленням.

Згідно акту перевірки, податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем п. 1.25 ст. 1, пп. 4.1.5, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, позивачем занижені валові доходи на суму безнадійної заборгованості за векселем, отримувача якого ліквідовано без правонаступництва, на 611604 грн.

Правовідносини, які пов'язані з обігом векселів, регулюються спеціальними законами - Законом України „Про обіг векселів в Україні", Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, який був запроваджений Женевською конвенцією 1930 року.

Статтею 77 Уніфікованого закону передбачено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, строку платежу (статті 33 - 37).

Згідно ст. 34 Уніфікованого закону, переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

Відповідно до ст. 70 Уніфікованого закону, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платежу, якщо є застереження "обіг без витрат". Позовні вимоги індосантів один до одного і до трасанта погашаються із закінченням шести місяців, які відраховуються з дня, коли індосант акцептував вексель і здійснив платіж за ним, або з дня, коли до нього був пред'явлений позов.

Згідно ст. 78 Уніфікованого закону, векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем. Прості векселі зі строком платежу у визначений строк від пред'явлення повинні бути протягом строків, встановлених статтею 23, пред'явлені векселедавцю для відмітки. Перебіг строку починається від дати відмітки, підписаної векселедавцем на векселі. Відмова векселедавця зробити датовану відмітку повинна бути засвідчена протестом (стаття 25), дата якого є початком строку від пред'явлення.

Статтею 73 Уніфікованого закону передбачено, що строки, встановлені законом або визначені договором, не включають день, в який починається їх перебіг.

Отже, суд першої інстанції, аналізуючи положення ст. ст. 70, 73, 78 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, дійшов правильного висновку, що строк позовної давності за векселем № 66334118745237 від 24.03.2006 р. почався 25.03.2007 р., а тому строк позовної давності спливає лише 25.03.2010 р., і тільки після цього у держателя векселя припиняється матеріальне право вимагати платіж за цим векселем. До спливу строку позовної давності за емітованим векселем позивач є зобов'язаною особою, до якої векселедержатель має право звернутися у встановлений законом строк з відповідними вимогами.

Крім того, підпунктом 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість висновків податкового органу про наявність у позивача безповоротної фінансової допомоги за вексельною заборгованістю.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2009 р. в адміністративній справі № 2а-6304/09/0570 за позовом відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська" до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.10.2009 р., встановлена необґрунтованість висновків податкового органу про наявність у позивача безповоротної фінансової допомоги за вексельною заборгованістю.

Отже, обставини, щодо відсутності у позивача безповоротної фінансової допомоги за вексельною заборгованістю є такими, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, що не підлягають доказуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року у справі № 2а-13732/09/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року у справі № 2а-13732/09/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі з 21 травня 2010 року.

Головуючий

Судді