Постанова № 9629455, 15.04.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2010 р.справа № 5/94/07-АП Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Туркіної Л.П.

суддів: Кожан М.П. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання:Дегтярьові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, Відкритого акціонерного товариства «Запорізькій арматурний завод»

на постанову Господарського суду Запорізької області від 23.06.2009 р.

по справі №5/94/07-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізькій арматурний завод»

до Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

третя особа: Державна податкова інспекція у ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

за участю прокуратури Запорізької області, м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень рішень від 02.11.2006 №0000441313/0, №0000401313/0, №0000431313/0 від 19.12.2006 №0000441313/1, №0000401313/1, №0000431313/1 , -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2007 року Відкрите акціонерне товариство «Запорізькій арматурний завод»(далі ВАТ «ЗАЗ») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом, у якому просило скасувати винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ по РВП в м. Запоріжжі) податкові повідомлення рішення від 02.11.2006 року № 0000441313/0, № 0000401313/0, № 0000431313/0 та податкові повідомлення рішення №№ 0000441313/1, 0000401313/1, 0000431313/1 від 19.12.2006 року.

Позовні вимоги були обґрунтовані посиланнями на невідповідність висновків податкової документам первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача, а також порушенням при прийнятті названих рішень норм законодавства про оподаткування.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 23.06.2009 року позов задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення рішення, прийняті СДПІ по РВП в м. Запоріжжі від 02.11.2006 року № 0000441313/0 та №№ 0000441313/1 від 19.12.2006 року з податку на прибуток в частині нарахування основного платежу в сумі 528464,85 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 264232,43 грн., а також податкові повідомлення рішення від 02.11.2006 року № 0000431313/0, від 19.12.2006 року № 0000431313/1, з платежу зі збору за користування радіочастотним ресурсом України в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 2550 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

СДПІ по РВПП у м. Запоріжжі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та ст.. 159 КАС України, просить постанову Господарського суду Запорізької області року у справі № 5/94/07-АП скасувати в частині задоволення позову, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ВАТ «Запорізькій арматурний завод»відмовити повністю.

ВАТ «ЗАЗ», також посилаючись на неповне зясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права, просить змінити постанову Господарського суду Запорізької області року у від 23.06.2009 року у справі № 5/94/07-АП, задовольнити позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізькій арматурний завод»та скасувати податкові повідомлення рішення, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі:

- від 02.11.2006 року № 0000441313/0 та від 19.12.2006 року №№ 0000441313/1 з податку на прибуток в частині нарахування основного платежу в сумі 394951,15 грн. , та застосування штрафної санкції в розмірі 807744,57 грн.

- від 02.11 2006 року № 0000431313/0 та від 19.12.2006 року №0000401313/1, з платежу зі збору за користування радіочастотним ресурсом України в частині нарахування основного платежу в сумі 35,20 грн., та застосування штрафної санкції в розмірі 2890,00 грн.

- від 02.11.2006 року № 0000401313/0 та від 19.12.2006 року № 0000401313/1, з податку на прибуток в частині нарахування основного платежу в сумі 67661,00 грн. та та застосування штрафної санкції в розмірі 34622,00 грн.

В іншій частині постанову Господарського суду Запорізької області року у від 23.06.2009 року у справі № 5/94/07-АП залишити без змін.

СДПІ направила до суду заперечення на апеляційну скаргу позивача, в якій просить залишити апеляційну скаргу підприємства без задоволення, постанову господарського суду в частині відмови у задоволенні позову без змін.

У судових засіданнях, що проводились під час розгляду справи, представники сторін доводи та вимоги, викладені в апеляційних скаргах підтримали.

Прокурор та третя особа підтримали доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі відповідача.

У судове засідання 15.04.2010 р. прокурор, представник відповідача та третьої особи не прибули. Про час та місце судового засідання, повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, проаналізував доводи апеляційних скарг та заперечення на них, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга СДПІ по РВПП у м. Запоріжжі не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ВАТ «ЗАЗ»слід задовольнити частково, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, фахівцями СДПІ по РВПП у м. Запоріжжі проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання ВАТ «ЗАЗ»вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.07.03 року по 30.06.06 року.

За наслідками перевірки складено акт «Про результати виїзної планової перевірки ВАТ «Запорізькій арматурний завод»(код за ЄДРПОУ 14309290) з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.07.03 року по 30.06.06 року.», на підставі якого 02 листопада 2006 року було прийнято податкові повідомлення рішення №№ 0000441313/0, 0000401313/0, 0000431313/0, якими, відповідно, підприємству визначено податкові зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 1995393,00 грн., в тому числі основного платежу в сумі 923416,00 грн., штрафні санкції в сумі 1071977,00 грн.; з податку на додану вартість на загальну суму 102283,00 грн., в тому числі основного платежу в сумі 67661,00 грн., штрафні санкції в сумі 34622,00 грн.; зі збору за використання радіочастотного ресурсу на загальну суму 5475,00 грн., в тому числі основного платежу в сумі 35,20 грн., штрафні санкції в сумі 5440,00 грн.

За результатами розгляду скарги позивача зазначені податкові повідомлення рішення залишено СДПІ по РВПП у м. Запоріжжі без змін та винесено податкові повідомлення рішення від 19.12.2006 року №№ 0000441313/1, 0000401313/1, 0000431313/1.

27.12.2006 року підприємством було надано скаргу № 387 до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області. За результатом її розгляду прийнято рішення про скасування податкових повідомлень рішень СДПІ по РВПП у м. Запоріжжі від 02.11.2006 року №№ 0000441313/0, 0000441313/1 в частині зайво донарахованого податку на прибуток в сумі 266212,10 грн., в частині штрафних санкцій в сумі 357807,50 грн., та залишено без змін податкові повідомлення рішення від 02.11.2006 року №№ 0000401313/0, 0000431313/0, та №№ 0000401313/1, 0000431313/1 від 19.12.2006 року .

ВАТ «ЗАЗ»не погодилось з таким рішенням ДПА у Запорізькій області і подало скаргу до ДПА України. За результатами розгляду скарги рішення ДПА у Запорізькій області залишено без змін.

Підприємство зазначає, що податковими органами, всупереч діючому законодавству, не прийнято відповідні податкові повідомлення рішення з позначною /2 та /3, внаслідок чого діють оспорювані податкові повідомлення рішення № 0000441313/0 від 02.11.2006 року та № 0000441313/1 від 19.12.2006 року, які визнані противоправними ДПА у Запорізькій області та ДПА України у частині донарахування основного боргу у сумі 266212,10 грн. та штрафних санкцій в сумі 357807,50 грн.

Відсутність податкових повідомлень рішень із позначкою /2 та /3, на думку позивача, порушує його права та є підставою для оскарження податкових повідомлень рішень №№ 0000441313/0, 0000441313/1 у повному обсязі.

У апеляційній скарзі позивач зазначає, що відмова суду у задоволенні позовних вимог позивача стосовно сум 266212,10 грн. основного боргу та штрафних санкцій в сумі 357807,50 грн., визначених у податкових повідомленнях рішеннях № № 0000441313/0 та /1, з тих підстав, що названі рішення в цій частині скасовані ДПА у Запорізькій області, є безпідставною, оскільки податкове повідомлення рішення є відкликаним та не породжує у платника податків певних обовязків після направлення останньому нового податкового повідомлення рішення.

В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджений наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 року № 247, зареєстрованого в Мінюсті України 11.06.2003 року за № 467/7788 (далі Порядок № 253).

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта позивача в цій частині, виходячи з норм п.6.5 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон № 2181), згідно якого: «У разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

На думку колегії суддів, позовні вимоги щодо податкового повідомлення рішення, яке не є відкликаним та внаслідок закону породжує для платника певні обовязки, підлягають розгляду судом по суті у повному обсязі. Висновки контролюючих органів про часткову протиправність діючих податкових повідомлень рішень не можуть бути підставою для відмови у задоволені позову.

Дослідивши матеріали перевірки, рішення суду першої інстанції та апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

1.Податок на прибуток.

Перевіркою встановлено , що ВАТ «ЗАЗ»в декларації про прибуток задекларовано скоригований валовий доход за 2004 рік у сумі 24947100 грн., а за даними бухгалтерського обліку скоригований валовий доход складає 25095783 грн. Таким чином, в порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР, ВАТ «ЗАЗ»у декларації за 2004 рік до складу валового доходу не включено доход від усіх видів діяльності в сумі 148683 грн. Посилаючись на норми п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова зазначає , що: «…до складу валового доходу відповідного звітного періоду включається вся сума доходу, відображена в бухгалтерському обліку за цей період».

Позивач з зазначеною позицією не погодився, вказавши: «По-перше, формування доходів в бухгалтерському та податковому обліках здійснюється в різному порядку та на різних принципах, які встановлені відповідно Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Наприклад, в бухгалтерському обліку відсутнє правило «першої події», вже цього достатньо для неспівпадіння сум бухгалтерського та податкового обліку. По друге, якщо дійсно були помилки у визначенні сум доходу (що з акту перевірки не випливає), то не має ніяких підстав вважати, що ці помилки допущені при визначенні валового доходу, а не при визначенні бухгалтерського доходу»

Відповідно до п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПІ України від 10.08.2005 року № 327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються субєктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені в ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку субєкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно правових актів, що порушені платником податків.

Виходячи з викладеного та приймаючи до уваги, що в акті перевірки відсутні посилання на первинні документи стосовно названого порушення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необхідності призначення експертизи з цього питання.

Як свідчить висновок експерта, складений на підставі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, висновки акту перевірки СДПІ по РВПП у м. Запоріжжі № 35/08-03/14309190 від 19.10.2006 року в частині заниження валового доходу ВАТ «ЗАЗ»у розмірі 148683,00 грн. за 2004 рік даними первинного бухгалтерського та податкового обліку підтверджуються частково у розмірі 18900,00 грн.

Отже, під час остаточного визначення обєкта оподаткування при розгляді даної справи слід вважати, що валові доходи позивача за 2004 рік занижено на 18900,00 грн.

Посилання податкової на правомірність донарахувань, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки будь яких заперечень щодо показників, визначених експертом, податкова не надала. Як свідчать матеріали справи, первинні документи, на підставі яких було сформовано показники бухгалтерського та податкового обліку підприємства, посадові особи податкової під час перевірки не вивчали.

Завищення валових витрат на суму 549 680,00 гривень.

Перевіркою встановлено, що до валових витрат підприємства за 2005 рік включено витрати на поліпшення основних фондів ( рядок 04.10 К1) декларації з податку на прибуток у сумі 958 500,00 гривень, у тому числі по періодам: за 1 півріччя 2005 р. у сумі 738800,00 гривень; за три квартали 2005 р. у сумі 958500,00 гривень

На виконання пункту 8.4 договору № 384 від 02.09.2003 р. згідно рахунку ТОВ „ТД Запорі зький арматурний завод" за № 94 від 31.05.2005р.„ Ремонт орендованого обладнання" 3-ї групи основних фондів за півріччя 2005 року включено витрати на поліпшення основних фондів (ря док 04.10 К1) на суму 738 771,11 гривень.

На виконання пункту 8.4 договору № 384 від 02.09.2003 р. згідно рахунку ТОВ „ТД Запорі зький арматурний завод" за № 697 від 31.08.2005 р. „Ремонт орендованого обладнання" 3 групи основних фондів на суму ЗО 673,35 гривень та рахунку № 797 від 30.09.2005 р на суму 189 082,72 гривень в 3- му кварталі 2005 року включено витрати на поліпшення ( рядок 04.10 К1) у розмірі 219756,07 гривень.

Згідно наданої до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі декларації з податку на прибуток підприємства від 06.05.2005 р. за № 3145 за 1-й квартал 2005 року , таблиці №2 „Розрахунок амортизаційних відрахувань" балансова вартість основних фондів на 01.01.2005 року складає: Основні фонди групи 1-у сумі 19 256 200,00 гривень; Основні фонди групи 2-у сумі 448 800,00 гривень; Основні фонди групи 3-у сумі 3 639 400,00 гривень.

Розрахунок ліміту (2-4 групи основних фондів) - витрат на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат (Графа 4 таблиці №3 додатка К1) становить Ліміт на 2005 р. = балансова вартість 2 групи станом на 01.01.2005 р. у розмірі 48 800,00 грн. + балансова вартість 3 групи станом на 01.01.2005 р. у сумі 3639400,00 грн. = 4088200,00 грн. х 10% :100 = 408 820,00 гривень.

Витрати на поліпшення 1 групи основних фондів підприємством не віднесено до рядка 04.10 додатка К1, а відображено у рядку 04.1 „витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" і в роз рахунку ліміту 2-4 групи на 2005 рік не приймали участь.

При розрахованій сумі ліміту на поліпшення основних фондів у розмірі 408 820,00 гривень, ВАТ „Запорізький арматурний завод" протягом 2005 року було віднесено до рядка04.10 додатку КІ суму у розмірі 958 500,00 гривень, перевищення складає '549 680,00 гривень.

В акті перевірки зазначено, що ВАТ„Запорізький арматурний завод" порушено пункт 22.2 статті 22 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат за 3 квартали 2005 року на 549 680,00 гривень.

Пунктом 22.2 статті 22 названого Закону ,№ 334 передбачено, що віднесення до валових витрат будь-яких витрат, передбачених абзацом першим підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону, та пов'язаних з поліпшенням основних фондів 2-4 групи, що підлягають амортизації, у тому числі витрат на поліпшення орендованих основних фондів, здійснюється у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості 2-4 групи основних фондів станом на початок звітного періоду, а по об'єктах основних фондів 1 групи, до валових витрат включаються витрати, що не перевищують суму у розмірі 10 відсотків до балансової вартості об'єкта, що ремонтується, станом на початок звітного періоду.

Підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону № 334 визначено, що витрати, що перевищують зазначену суму (ліміт), розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Таким чином, ВАТ „Запорізький арматурний завод" у зв'язку з перевищенням суми ліміту на поліпшення основних фондів, безпідставно завищено валові витрати за три квартали 2005 р. на суму 549 680,00 гривень.

З зазначеного питання також було проведено експертне дослідження.

Експертизою в цій частині встановлено наступне

Відповідно до вимог пп. 8.7.1 п.8.7 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами, внесеними згідно із Законом N 1957-ІУ від 01.07.2004 р.) платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.1

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично по несених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об' єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу..

П. 22.2 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції За кону N 2505,-ГУ від 25.03.2005р.) визначено, що в 2005 році віднесення до валових витрат будь-яких витрат, передбачених абзацом першим підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону, та пов'язаних з поліпшенням основних фондів 2-4 групи, що підлягають амортизації, у тому числі витрат на поліпшення орендованих основних фондів, здійснюється у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості 2-4 групи основних фондів станом на початок звітного періоду, а по об'єктах основних фондів 1 групи, до валових витрат включаються витрати, що не перевищують суму у розмірі 10 відсотків до балансової вартості об'єкта, що ремонтується, ста ном на початок звітного періоду.

За даними таблиці 2 додатку КІМ до декларації з податку на прибуток ВАТ «Запорізький арматурний завод»за 1 квартал 2005 року балансова вартість основних фондів на початок 2005 року становить 23 344,4 тис. грн., у тому числі:

- основні фонди групи 1-19 256,2тис. грн.;

-основні фонди групи 2 - 448,8 тис. грн.;

-основні фонди групи 3-3 639,4 тис. грн.;

Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат 2005 і року (ліміт) становлять 2 334,44 тис. грн., у тому числі: - основні фонди групи 1-19 256,2тис. грн. х 10% = 1 925,62 тис. грн. І « основні фонди групи 2 - 448,8 тис. грн. х 10% = 44,88 тис. грн. - основні фонди групи 3-3 639,4 тис. грн. х 10% = 363,94 тис. грн.

Згідно довідки ВАТ «Запорізький арматурний завод»від 25.11.2008 року за підписом голови правління Алісієвйча П.Н. та головного бухгалтера Безрук Т.П. балансова вартість основних фондів станом на 01.01.205 року становить:

-основні фонди групи 1-19 256 180,20 грн.

-основні фонди групи 2 - 448,8 тис. грн.

- основні фонди групи 3-3 639,4 тис. грн.

- нематеріальні активи - 18,4 тис. грн.

Згідно даних рядку 04.10 декларацій з податку на прибуток підприємства за 2005 рік витра ти на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин становлять:

півріччя 2005 року - 738,8 тис. грн.;

-9 місяців 2005 року - 958,5 тис. грн.;

-Рік 2005 -958,5 тис. грн.

Відповідно до умов договору майнового найму виробничих приміщень та обладнання № 384 : від 02.09.2003 року ВАТ «Запорізький арматурний завод»(наймодавець) передає, а TOB Торговий Дім «Запорізький арматурний завод»(наймач) приймає у майновий найм виробничі приміщення та обладнання, що визначені в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору. На ймач зобов'язується за власний рахунок здійснювати капітальний і поточний ремонт об'єкта найму протягом терміну дії договору (п. 7.1). наймач має право здійснювати перебудову, добу дову та перепланування об'єкта найму. Наймодавець надає наймачу повне право поліпшувати, перебудовувати, добудовувати та перепланувати об'єкт найму на власний розсуд (п. 7.2). Вар тість, поліпшення об'єкта найму, що здійснені наймачем за власний рахунок, підлягають від шкодуванню наймодавцем у повному обсязі (п. 8.4).

Документально підтверджено витрати на поточний і капітальний ремонти, здійснені найма чем TOB Торговий Дім «Запорізький арматурний завод»в 2005 р., у розмірі 1 045 858,52 грн. без ПДВ том 2, а.с. 71-90 (Таблиця 2)

Акт викона них робітНайменуванняСума без ПДВ (грн.)ПДВ (грн.)Всього 3 ПДВ (грн.)

номердата б\н31.05,05TOB ТД «Запорізький арматурний завод»738 771,11147 754,22886 525,33 б\н31,08,05TOB ТД «Запорізький арматурнищзавод»30 673,356 134,6736 808,02 б\н30,09,05TOB ТД «Запорізький арматурний завод»189 082,7237 816,54226 899,26 б\н31,10,05TOB ТД «Запорізький арматурний завод»39 837,007 967,4047 804,40 б\н30,11,05TOB ТД «Запорізький арматурний завод»31 134,876 226,9737 361,84 б\н30,12,05TOB ТД «Запорізький арматурний завод»16 359,473 271,8919 631,36 Всього:1045209 171,691248 030,21 Результати дослідження скоригованих валових витрат на придбання товарів, робіт, послуг (код рядка 04.1) ВАТ «Запорізький арматурний завод»за 2005 р. наведено в додатках № 6, 7 до висновку. Загальний розмір валових витрат на придбання товарів, робіт, послуг (код рядка і 04.1), без урахування витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів в 2005 році, становить: 1 квартал 2005 року - 2 039 627,94 грн.; 1 півріччя 2005 року - 3 897 325,75 грн.; 9 місяців 2005 року - 5 916 443,15 грн.; 2005 рік - 8 531 646,37 грн. Згідно результатів дослідження документів обліку витрати на поліпшення основних фондів в 2005 році становлять 1 725 223,42 грн. (додаток 8 до висновку), у тому числі в межах ліміту (Таблиця 3 та стор. 14 висновку). Таким чином, загальна сума валових витрат на придбання товарів, робіт, послуг (код рядка 04.1) і витрат на поліпшення основних фондів (код рядка 04.10) ВАТ "Запорізький арматурний завод»в 2005 році становить (Таблиця 4).

№п/ пЗвітний періодКод рядка 04.1 «валові витрати на придбання товарів, робіт, послуг»Код рядка 04.10 «витрати на поліпшення основних фондів» Сума (тис. грн.)Сума (тис. грн.)Відхилення, тис. грн.Відхилення, тис. грн. За даними експертизиЗа даними підприємстваВідхилення, тис. грн.За даними експертизиЗа даними під приємства і2345=3-4678=6-79=5+8 11 квартал 2005 року2 039,62 424,5-384,940,4-40,4-344,5 21 півріччя 2005 року3 897,34 022,3-125,0798,9738,860,1-64,9 39 місяців 2005 року5 916,46211,9-295,51 187,5958,5229,0-66,5 42005 рік8 531,68 533,1-1,51 272,7958,5314,2312,7 З огляду на викладене, експертним дослідженням встановлено, що висновки акту перевірки СДПІ в м. Запоріжжі № 35/08-03/14309190 від 19.10.2006 р. ВАТ «Запорізький арматурний завод»в частині завищення валових витрат на суму 549680,00 грн. даними первинного бухгалтерського та податкового обліку не підтверджується. Будь яких заперечень щодо показників, зазначених експертом, податковою у апеляційній скарзі не наведено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необґрунтованості висновків перевіряючих про завищення позивачем валових витрат на суму 549680,00 грн.

Щодо заниження валового доходу за 2005 р. на суму 28144,80 грн.

Перевіркою встановлено, що за результатами інвентаризації, що проводилась згідно Наказу № 32 від 27.09.2004 р. "Про проведення річної інвентаризації на підприємстві" виявлені надли шки основних засобів в кількості 9 штук. Згідно Актів по вводу в експлуатацію основних засо бів, діючою комісією по інвентаризації основних засобів по цеху № 8 (Гальваніка) ВАТ "Запо різькій арматурний завод" вирішено оприбуткувати станом на 01 грудня 2005 р. основні засоби на загальну суму 28 144,80 гривень.

В акті перевірки зазначено, що ВАТ „ Запорізький арматурний завод" в порушення підпунк ту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334 не включено до складу валових доходів у IV кварталі 2005р. суми надлишків, встановлених за результатами щорічної інвентаризації станом на| 01.12.2005р.

Таким чином, на думку перевіряючи, ВАТ „Запорізькій арматурний завод" безпідставно занижено суму скоригованого валового доходу за 2005 рік в розмірі 28 144,80 гривень.

Як свідчать матеріали справи, названі висновки перевіряючих були спростовані ДПА у Запорізькій області під час розглядускарги платника податків.

ДПА у Запорізькій області, зокрема, зазначила наступне (рішення від 23.02.07 № 700/10/25-020): «В акті перевірки перевіряючими не проаналізовані всі наслідки інвентаризації основних засобів по ВАТ «Запорізькій арматурний завод», проведеної згідно з наказом підприємства від 27.09.2004 року № 32.

Висновки про порушення ВАТ «ЗАЗ»вимог п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зроблено на підставі актів введення основних засобів лише одного цеху № 8 (гальванічного)».

За таких обставин ДПА дійшла висновку, що позицію перевіряючих стосовно заниження валового доходу на суму 28144,80 не можна визнати обґрунтованою.

Оцінивши у сукупності докази, що стосуються названого епізоду, колегія суддів погоджується з висновками ДПА у Запорізькій області стосовно необґрунтованості нарахування позивачу суми зобовязання з податку на прибуток, виходячи з висновків про заниження позивачем суми скоригованого валового доходу за 2005 рік в розмірі 28144,80грн.

Під час перевірки також встановлено завищення підприємством валових витрат в ІІІ кварталі 2003 року на суму 2201100 грн., що включає суми 766703,59 грн., та 1434396,41 грн., а також валових витрат в ІV кварталі 2004 року на суму 270000 грн.

Перевіркою встановлено, що ВАТ „Запорізькій арматурний завод" у 3- му кварталі 2003 року збільшено валові витрати на суму 2 201 100 гривень за рахунок коригування ва лових витрат, які відображені у додатку К4 декларації про податок на прибуток та у 4- му квар талі 2004 року на суму 270 000 гривень, які відображені у рядку 04.1 декларації з податку на прибуток.

ВАТ „Запорізькій арматурний завод" до Господарського суду Запорізької області подано позовну заяву про порушення справи про банкрутство ЗАТ "Запоріжтехкомплект" від 21.03.2003р., де підприємством визначено суму заборгованості боржника за 11 простими вексе лями в сумі 1 126 150,37 гривень та позовну заяву від 06.06.2003р. про додаткові майнові вимо ги, де визначено суму додаткових майнових вимог ВАТ „Запорізькій арматурний завод" до ЗАТ "Запоріжтехкомплект" в розмірі 2 968 718,09 гривень, яка складається із заборгованості ,за дого ворами оренди - 1 570 698,26 гривень, заборгованості за договорами доручення - 1 246 908,28 гривень та заборгованості за договором поставки -151 111,55 гривень.

Ухвалою Господарського суду від 08.07.2003р. при розгляді справи про банкрутство ЗАТ "Запоріжтехкомплект" визначений перелік конкурсних кредиторів, в т.ч. ВАТ "Запорізький ар матурний завод" з вимогою на суму 2 968 718,09 гривень.

Ухвалою Господарського суду від 04.09.2003р. виправлено помилку, допущену в ухвалі су ду від 08.07.2003р. про визнання конкурсних кредиторів у справі про банкрутство ЗАТ "Запорі жтехкомплект" при зазначенні суми вимог ВАТ "Запорізький арматурний завод", включених розпорядником майна до реєстру кредиторів, а саме: замість суми 2 968 718,09 гривень, слід чи тати 4 094 868,46 гривень.

В акті перевірки зазначено, що в порушення підпункту 112.1,1 пункту 12.1 статті 12, пункту 22.12 статті 22 Закону № 334 підприємством безпідставно відкориговані (збільшені) валові ви трати на суму сумнівної (безнадійної) заборгованості (рядок декларації про податок на прибу ток 05.3) у III кварталі 2003 року в сумі 2 201 100 гривень та безпідставно включено до складу валових витрат сумнівну безнадійну заборгованість у IV кварталі 2004 року в сумі 270 000 тщ-+ вень (рядок декларації з податку на прибуток 04.1).

Починаючи з 01 січня 2003 року, у зв'язку з набуттям чинності Закону України від 24.12.2002 N 349 "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підпри ємств", змінився порядок відображення в податковому обліку платника податку на прибуток підприємств сумнівної, безнадійної заборгованості, який передбачено пунктом 12.1 статті 12 Закону № 334.

Пунктом 5 Перехідних положень Закону України від 24.12.2002 N 349 "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що порядок врегу лювання безнадійної заборгованості, визначений статтею 12 Закону України "Про оподаткуван ня прибутку підприємств" (у редакції цього Закону), застосовується для цілей оподаткування щодо заборгованості, віднесеної до складу валових витрат продавця або до страхового резерву кредитора, після набрання чинності цим Законом.

Пунктом 22.12 статті 22 Закону № 334 встановлено, що норми пункту 12.1 цього Закону не поширюються на заборгованість, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів (робіт, по слуг), проданих (відвантажених, наданих, виконаних) до набрання чинності цим Законом.

Виходячи з вищенаведеного, сума заборгованості, яка включена ВАТ "Запорізький армату рний завод" до складу валових витрат виникла до набрання чинності Закону України "Про опо даткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР в редакції Закону України від 24.12.2002р. №349-ІУ, тобто до 01 січня 2003 року, тому збільшення валових витрат підприєм ством є безпідставним.

Перевіряючі також зазначили, що заборгованість у сумі 920 044,31 гривень (без ПДВ 766703,59 гривень), що списана на валові витрати у липні 2003 року, та у сумі 270 000 гривень, що списана на валові витрати у IV кварталі 2004 року, виникла як заборгованість по зобов'язаннях (по век селях), а не за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги). Згідно зі статтею 4 Закону України "Про вексельний облік в Україні" від 05 квітня 2001 року № 2374-ІЇЇ грошове зобов'язання ЗАТ "Запоріжтехкомплект" щодо платежу перед ВАТ "Запорізький арматурний завод" по договорах припинилось та виникло грошове зобов'язання щодо платежу за векселем.

Як свідчать матеріали справи, питання щодо збільшення валових витрат по зобовязанням (векселям) у 3 кварталі 2003 року на 766703,59 грн., та у ІV кварталі 2004 року у сумі 270000 грн., досліджувалось при розгляді повторної скарги позивача. Рішенням ДПА у Запорізькій області від 23.02.2007 року № 700/10/25-020 висновки перевіряючи стосовно сум 766703, 59 та 270000 грн. також визнані безпідставними.

У рішенні зазначено (т.1 стор.99), що: «Матеріалами перевірки не доведено порушення п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»стосовно збільшення валових витрат по зобовязанням (векселям) у 3 кварталі 2003 року на 766703,59 грн. та у 4 кварталі 2004 року на 270000,00 грн.»

Однак, стосовно включення до складу валових витрат у 3 кварталі 2003 року безнадійної заборгованості в сумі 1434396,41 грн. ДПА у Запорізькій області погодилась з висновками перевіряючих стосовно того, що названі дії платника не відповідають вимогам п.12.1 ст.12 названого Закону. З зазначеним не можна погодитись, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається і не заперечується сторонами, що ВАТ „Запорізькій арматур ний завод" до Господарського суду Запорізької області подано позовну заяву про порушенні справи про банкрутство ЗАТ "Запоріжтехкомплект" від 21.03.2003р., де підприємством визна чено суму заборгованості боржника за 11 простими векселями в сумі 1 126 150,37 гривень, та позовну заяву від 06.06.2003р. про додаткові майнові вимоги, де визначено суму додаткових майнових вимог ВАТ „Запорізькій арматурний завод" до ЗАТ "Запоріжтехкомплект" в розмірі 2 968 718,09 гривень, яка складається із заборгованості за договорами оренди - 1 570 698,26 гри вень, заборгованості за договорами доручення - 1 246 908,28 гривень та заборгованості за дого ворам поставки - 151 111,55 гривень.

Ухвалою Господарського суду від 08.07.2003р. при розгляді справи про банкрутство ЗАТ "Запоріжтехкомплект" визначений перелік конкурсних кредиторів, в т.ч. ВАТ "Запорізький ар матурний завод" з вимогою на суму 2 968 718,09 гривень.

Ухвалою Господарського суду від 04.09.2003р. виправлено помилку, допущену в ухвалі су ду від 08.07.2003р. про визнання конкурсних кредиторів у справі про банкрутство ЗАТ "Запорі жтехкомплект" при зазначенні суми вимог ВАТ "Запорізький арматурний завод", включених розпорядником майна до реєстру кредиторів, а саме: замість суми 2 968 718,09 гривень, слід чи тати 4 094 868,46 гривень.

Починаючи з 01 січня 2003 року, у зв'язку з набуттям чинності Закону України від 24.12.2002 N 349 "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підпри ємств", змінився порядок відображення в податковому обліку платника податку на прибуток підприємств сумнівної, безнадійної заборгованості, який передбачено пунктом 12.1 статті 12 Закону № 334.

Підпунктом 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону № 334 визначено, що платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звіт ного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а)платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б)зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії; в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

в)за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Пунктом 5 Перехідних положень Закону України від 24.12.2002 N 349 "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що порядок врегу лювання безнадійної заборгованості, визначений статтею 12 Закону України "Про оподаткуван ня прибутку підприємств" (у редакції цього Закону), застосовується для цілей оподаткування щодо заборгованості, віднесеної до складу валових витрат продавця або до страхового резерву кредитора, після набрання чинності цим Законом.

Пунктом 22.12 статті 22'Закону № 334 встановлено, що норми пункту 12.1 цього Закону не поширюються на заборґрваність, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів (робіт, по слуг), проданих (відвантажених, наданих, виконаних) до набрання чинності цим Законом.

Сума заборгованості була віднесена до складу валових витрат продавця у 3 кварталі 2003 року, тобто після набрання чинності цим Законом.

Тож вказані норми закону платником не порушені, і посилання на їх порушення в акті пере вірки безпідставні.

Закон не забороняє застосування після 01.01.2003 р. процедури урегулювання такої заборгованості, яка виникла до 01.01.2003 р.

ДПА України в Узагальнюючому податковому роз'ясненні, затвердженому наказом від 11.07.2003 р. № 346, зазначає, що положення ст.12 Закону в редакції, що набрала чинності з 01.01.2003 р., не застосовуються в тих випадках, коли до 01.01.2003 р. платник податку звернув ся до суду з позовом про стягнення заборгованості з покупця або про порушення справи про банкрутство.

Позивач звернувся з заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ "Запоріжтехкомплект" 21.03.2003р., що підтверджено і перевіркою, тобто після 01.01.2003р.

Відповідно до пп.5.2.6 ст.5 Закону про прибуток до складу валових витрат можуть бути включені суми будь-яких витрат, які не були включені в попередніх періодах.

Сумнівна заборгованість, включена підприємством до складу валових витрат, виникла з договорів оренди, поставки та доручення, про що зазначено в акті перевірки.

З огляду на викладене, висновки перевірки в цій частині не відповідають чинному законодавству України.

Щодо завищення амортизаційних відрахувань.

В акті перевірки на стор. 27-28 зазначено, що підприємством в порушення вимог пп. 8.4.5 п.8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" період з 01.07.03 р. по 31.12.04р. безпідставно завищено амортизаційні відрахування на суму 65673 грн. та 3 кв. 2005р. і на суму 837763,37 грн. у зв'язку з нарахуванням амортизаційних відрахувань на балансову вартість окремих об'єктів основних фондів групи 1, які не використовуються у господарській дія льності, а саме законсервовані згідно наказу ВАТ "Запорізький арматурний завод" від 21.01.2002р. № 1а "Про тимчасовий вивід з експлуатації (консервації) основних засобів"

Підпунктом 8.1.1 ст. 8 вказаного Закону визначено, що під терміном "амортизація" ос новних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витра'г.-на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених цією статтею.

Підпунктом 8.4.5 пункту 8.4 статті 8 передбачено, що у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюєть ся до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.

Як свідчать обставини справи, ВАТ "Запорізький арматурний завод" разом із запереченнями до акту перевірки від 19.10.2006р. 35/08-03/143 09190 було надано копію наказу від 30.09. 2003 р. № 225 „ Про виведення із консервації будівель та споруд" (далі по тексту наказ № 225).

Враховуючи інформацію наказу № 225, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі переглянуті суми завищення амортизаційних відрахувань у зв'язку з нарахуванням амортизаційних відрахувань на балансову вартість окремих об'єктів основних фондів групи 1, які не використовувались у господарський діяльності, а саме законсервовані згідно наказу ВАТ „Запорізький арматурний завод" від 21.01.2002 р. №1а „Про тимчасовий вивід з експлуатації (консервації) основних засобів".

Суд погоджується з висновками СДПІ відносно того, що у додатку № 6 до акту перевірки, крім найменування основних засобів вказано код цехів (7 та 22). Згідно з наказом № 225 із консервації виведені основні засоби цехів 04 та 22. Слід зазначити, що дані додатку № 6 до акту перевірки відповідають даним додатку № 2 до довідки від 11.10.2006р. №12/08-03-14309190, який було надано та узгоджено керівником та в.о. головного бухгалтера ВАТ "Запорізький ар матурний завод".

Наказ № 45 від 27.02.2003р., на який також посилається позивач, суд не приймає в якості допустимого доказу у справі, оскільки він є внутрішнім документом позивача, та не був пред'явлений відповідачу до перевірки і на стадії адміністративного узгодження податкового зобов'язання, а тому обґрунтовано і не враховувався при винесенні спірних рішень.

Приймаючи до уваги, що оригінал наказу не був предявлений і на вимогу суду апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно правомірності акту перевірки в частині висновків щодо завищення позивачем суми амортизаційних нарахувань.

Таким чином, слід визнати обґрунтованими висновки податкового органу щодо заниження позивачем валового доходу за 2004 рік на суму 18900 грн., та завищення амортизаційних нарахувань за ІІІ квартал 2003 року 2004 рік на загальну суму 52277 грн.

Як свідчить наданий податковою розрахунок сум, включених до оспорюваних податкових повідомлень рішень, внаслідок заниження валового доходу та завищення амортизаційних нарахувань підприємству, в межах строків, передбачених ст..15 Закону № 2181, обґрунтовано визначено податкове зобовязання на загальну суму основного боргу 12875,00 грн. (завищення валових витрат 25% від 18900=4275); (13958-2696 за ІІІ квартал 2003 року = 8600 амортизація) та штрафні санкції у сумі 6662,5 грн., розраховані згідно норм п.17.1.3 ст.17 Закону України № 2181.

Крім того, як свідчать акт перевірки (стор. 30) та розрахунок податкової, до позивача було застосовано штрафні фінансові санкції за порушення норм п.17.2 ст.17 Закону України № 2181 на суму 3001 грн.

Зміст позовної заяви свідчить, що обгрунтованість названих санкцій підприємством не спростовувалась. Оскільки згідно ст..51 КАС України не допускається зміна підстав позову у суді апеляційної інстанції, податкове повідомлення рішення слід визнати також обґрунтованим в частині визначення штрафних санкцій у сумі 3001 грн.

Отже, податкові повідомлення рішення №№00004413/13 та/1 слід визнати законними та обґрунтованими в частині визначення основного боргу в сумі 12875,00 грн. та 9663,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як свідчить зміст рішення суду першої інстанції, суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.6 ст.17 Закону № 2181.

Підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'я зання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяте відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України і є, відповідно до ст. 212'КК України, в три тисячі і більше разів вищою, ніж установлений законодавством неопо датковуваний мінімум доходів громадян, тобто більше ніж 51000 грн. (17 грн. * 3000).

Підпунктом 6.1.6 пункту 6 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних( фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА Укра їни від 17.03.2001р. №110 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459) зазначено: „У разі, якщо платник податків декларує переоцінені (завищені) або недо оцінені (занижені) об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'я зання (з конкретного податку, збору, обов'язкового платежу) у великих розмірах, до такого платника додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладання, застосовуються штрафні санкції у розмірі 50 відсотків від суми недоплати, але не менше ста не оподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтовано нарахована позивачу сума податкового зобовязання складає 12875,00 грн., слід зазначити, що підстави для застосування до підприємства штрафних санкцій, передбачених п.17.1.6 ст.17 Закону № 2181, відсутні.

Отже, позовні вимоги позивача, що стосуються податку на прибуток, підлягають задоволенню частково, а податкове повідомлення рішення від 02.11.2006 року № 0000441313/0 та від 19.12.2006 року № 0000441313/1 слід скасувати в частині нарахування основного платежу в сумі 910541,00 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1062313,50 грн.

ІІ. Податок на додану вартість. Перевіркою встановлено, що згідно даних книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) за травень 2005 р., оборотно-сальдової відомості по рахунку "361", і Головної книги за травень 2005 р. та податкових накладних, наданих підприємством до| перевірки, сума податкових зобов'язань складає 605 242 гривень. В Декларації з ПДВ за травень 2005 р. по рядку 9 задекларовано суму податкових зобов'язань 623 539 гривень.

Згідно даних книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) у травні 2005 р., податкових накладних, наданих ВАТ „Запорізький арматурний завод" до перевірки, та Головної книги за травень 2005 р., сума податкового кредиту складає 454 934 гривень. В Декларації з ПДВ за травень 2005 р. по рядку 17 задекларовано суму податкового кредиту 540 892 гривень. Зазначені порушення встановлено на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку: реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, первинних документів, декларацій з ПДВ, оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках № 361, № 685, № 631, № 64, № 311 та Головної книги за травень 2005 року.

Таким чином, підприємством занижено суму податку на додану вартість за травень 2005 року на суму 67611,00 грн..

Судом першої інстанції підтримано висновки податкової, виходячи з такого.

П.п.7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон № 168), зокрема, встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

П.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону № 168 передбачено, що датою виникнення податкових зобовязань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь яка з подій, що сталася раніше:

·або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

·або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами) згідно з п.п.7.2.6 цієї статті.

Пунктом 3.4 «Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 23.10.1998 року № 499 що зареєстрован в Мінюсті України 10.11.1998року № 715/3155) передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним податкового та бухгалтерського обліку платника.

Відповідно до п.1 статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами і доповненнями) (далі Закон № 996):

підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи зведені облікові документи позивача, зокрема реєстр податкових накладних за травень 2005 року, суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження факту заниження позивачем податкових зобовязань ПДВ на суму 67661,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, зазначив, що сума податкових накладних, включених ВАТ «ЗАЗ»до складу податкового кредиту в травні 2005 року, та відображених в книзі обліку придбання, відповідає сумі податкового кредиту, зазначеній у декларації.

Доводи позивача не приймаються колегією суддів до уваги як такі, що спростовуються матеріалами справи. Зокрема податковою декларацією з ПДВ за травень 2005 р. /т.2 а.с. 118/ та випискою із книги обліку придбаних товарів (робіт, послуг) за зазначений період /т.2 а.с. 119/.

Крім того, колегія суддів враховує, що позивачем ні під час проведення перевірки, ні в процедурі адміністративного оскарження, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції не представлено податкових накладних, які б були підтвердженням правомірного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту і однозначно підтвердили б обґрунтованість віднесення 67661,00 грн. до складу податкового кредиту травня 2005 року.

В той же час, колегія суддів зазначає, що поза увагою Господарського суду Запорізької області залишено те, що СДПІ по РВПП у м. Запоріжжі при визначені розміру штрафної санкції за податковими повідомленнями рішеннями від 02.11.2006 року № 0000401313/0, та № 0000401313/1 від 19.12.2006 року з податку на додану вартість порушено п.п17.1.3 ст. 17 Закону України № 2181, а саме - нарахована сума штрафної санкції у розмірі більшому, ніж це передбачено названою статтею Закону.

Так, згідно норм п.п.17.1.3 ст. 17 Закону № 2181, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Як свідчать податкові повідомлення рішення від 02.11.2006 року № 0000401313/0, та № 0000401313/1 від 19.12.2006 року, сума основного боргу з ПДВ, визначена податковою, складає 67661 грн., сума застосованих штрафних санкцій 34622 грн.

Отже, має місце безпідставне застосування штрафних санкцій у сумі 791,50 грн.

Зазначене є підставою для часткового задоволення позовних вимог, що стосуються податку на додану вартість.

Отже податкові повідомлення рішення від 02.11.2006 року № 0000401313/0, та № 0000401313/1 від 19.12.2006 року слід скасувати в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 791,50 грн.

В решті залишити позовні вимоги та апеляційну скаргу позивача стосовно названих податкових повідомлень - рішень без задоволення.

Таким чином, рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим в частині, що стосується податкових повідомлень рішень від 02.12.06 №0000441313/0 №0000401313/0 та від 19.12.2006р. №0000441313/1, №0000401313/1. Зазначене є підставою для скасування рішення господарського суду та прийняття нового рішення щодо цієї частини позову.

ІІІ. Щодо застосування штрафних санкцій за порушення справляння збору за корис тування радіочастотним ресурсом України.

Перевіркою встановлено, що ВАТ „Запорізький арматурний завод" не надано до органу державної податкової служби податкові декларації про збір за користування . радіочастотним ресурсом України та не сплачено до бюджету збір за користування радіочастотним ресурсом України за березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень місяць 2005 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, червень місяць 2006 року у роз мірі 35,20 гривень.

В акті перевірки зазначено, що на порушення пункту 2, пункту 7, пункту 8 статті 57 Закону І України " Про радіочастотний ресурс України" від 01.06.2000 р № 1770-111 (із змінами та доповненнями) (далі по тексту Закон № 1770) та підпункту 4.1.4, пункту 4.1, статі 4 Закону України /"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181 -ПІД із змінами та доповненнями) (далі по текс ту Закон №2181) підприємство за період березень - грудень 2005 року, січень - червень 2006 року самостійно суму збору не визначало, щомісячний збір протягом 10 календарних днів, на ступних за останнім календарним днем подання декларації не сплачувало, податкові декларації щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного мі сяця до податкової інспекції не надавало.

Статтею 57 Закону № 1770 встановлено, що користування радіочастотним ресурсом в Укра їні здійснюється на платній основі і встановлено особливості механізму справляння збору за користування радіочастотним ресурсом України, а саме.

Користувачі радіочастотного ресурсу України сплачують щомісячний збір за користування наданим радіочастотним ресурсом, який вноситься в терміни, визначені відповідними законодавчими актами.Суму збору за використання радіочастотного ресурсу України платники розраховують самостійно, виходячи із розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот, визначеної в ліцензії на використання радіочастотного ресурсу України, або дозволі на експлуатацію, по кожному регіону окремо.Користувачі радіочастотного ресурсу України щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подають до органів державної податкової служби податкові декларації. Форма податкової декларації визначається центральним податковим органом;

Форма податкової декларації про збір за користування радіочастотним ресурсом України, затверджена наказом ДПА України від 24.01.2003 р. № 24, (у редакції наказу ДПА України від 26.03. 2004 р. № 169, наказу ДПА України від 25.04.2005 р. № 157) Податкова декларація про збір за користування радіочастотним ресурсом України подається за місцем податкової реєст рації платника ( за місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Тобто, податкова декларація про збір за користування радіочастотним ресурсом України складається окремо за кожний звітний податковий період, який дорівнює календарному місяцю, виходячи виключно з об'єкта оподаткування звітного податкового місяця. Позивач не заперечує проти факту відсутності вказаних вище податкових декларацій, але заперечує проти розміру застосованих до нього штрафних санкцій.

Як свідчать матеріали перевірки, ВАТ „Запорізький арматурний завод" не надані податкові декларації за березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень місяць 2005 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, червень місяць 2006 року.

На підставі абзацу „а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181 та у зв'язку із не нарахуванням та не сплатою підприємством збору за користування радіочастотним ресурсом України, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі за результатами документальної перевірки, самостійно визначила суми податкових зобов'язань по збору за користування радіочастотного ресурсу України.

Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 визначено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку (170,00 гривень).

Абзацем „а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків >у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Підпунктом 1-7.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додат ково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або непов ний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Всього податковим органом було визначено податкове зобов'язання за платежем: плата зі збору за використання радіочастот у сумі 5475,20 грн.. з них: за основним платежем 35,20 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5440 грн.

Колегія суддів вважає, що податковим органом неправомірно визначено суму штрафних санкцій у розмірі більшому ніж це передбачено вимогами ст. 17 Закону України "Про порядок погашенні зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

З урахуванням встановленого порушення сума штрафних санкцій за п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону України повинна становити 16 міс. х 170 грн.1 = 2720 грн., а за п. п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зо бов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - 2,20 грн. х 10% х 16 міс. = 3,52 грн., оскільки сума менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів гро мадян, то сума штрафних санкцій повинна складати 170 грн.

Таким чином, сума податкового зобов'язання за платежем: плата за використання радіочас тот повинна складати 2925,20 грн.: 35,20 грн. - за основним платежем та 2890 грн. за штрафни ми санкціями.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанці є законним та обґрунтованим в частині позовним вимог, які стосуються податкових повідомлень рішень від 02.11.2006р. №0000431313/0 та від 19.12.06р. №0000431313/1, що виключає підстави для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

Зазначені вище обставини свідчать, що апеляційна скарга податкового органу не може бути визнана такою, що підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу підприємства слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства,

колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізькій арматурний завод» задовольнити частково.

Скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 23.06.2009 року в частині що стосується податкових повідомлень - рішень від 02.11.2006 року № 0000441313/0, № 0000401313/0, та податкових повідомлень рішень від 19.12.2006 року № 0000441313/1, № 0000401313/1.

Позов в цій частині задовольнити частково.

Визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення рішення про визначення ВАТ «Запорізькій арматурний завод»податкових зобовязань з податку на прибуток від 02.11.2006 року № 0000441313/0 та від 19.12.2006р. №0000441313/1 в частині нарахування основного платежу в сумі 910541,00 грн., та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1062313,50 грн.

Визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення рішення про визначення ВАТ «Запорізькій арматурний завод»податкових зобовязань з податку на додану вартість від 02.11.2006 року № 0000401313/0, та від 19.12.2006 року № 0000401313/1.в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 791,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог стосовно податкових повідомлень рішень від 02.11.2006 року № 0000441313/0, № 0000401313/0 та від 19.12.2006 року № 0000441313/1, № 0000401313/1 відмовити.

Рішення суду першої інстанції стосовно податкових повідомлень рішень від 02.11.2006 року № 0000431313/0 та від 19.12.2006 року №0000431313/1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанова оформлена відповідно до ст. 160 КАС України 21.05.2010 року.

Головуючий суддя Л.П. Туркіна

Суддя М.П. Кожан

Суддя О.А. Проценко