Постанова № 9629094, 13.12.2007, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13.12.2007 р. № 7/193

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді ,

секретаря судового засідання ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Українсько-турецьке ТОВ "Узай"

доДержавна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення

Представники:

від позивачаКовальов Юрій Юрійович, за довіреністю

Маньо Василь Васильович, за довіреністю

від відповідачаОлійніченко Інна Володимирівна, за довіреністю Українсько-турецьке товариство з обмеженою відповідальністю “Узай” (надалі УТ ТОВ “Узай”, позивач) звернулось до суду з позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (надалі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, відповідач) № 0001362309/0 від 21.06.2007р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент винесення вказаного повідомлення-рішення, згідно з даними Державного земельного кадастру, грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Трутенка, 24 не було проведено, а тому нарахування податкових зобовязань є неправомірним.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на порушення позивачем ст. 14, 17 Закону України “Про плату за землю”. У запереченні на позов зазначає, що згідно листа Головного управління земельних ресурсів від 20.12.2005 № 07-05/35541 за Українсько-турецьким ТОВ “Узай” зареєстрована земельна ділянка по вул. Трутенка, 24 (кадастровий №72:277:0001), площа земельної ділянки складає 89836,38 кв. м. Згідно з рішенням Київської міської ради від 27.04.2000 № 104/825 “Про затвердження грошової оцінки земель м. Києва” вказана земельна ділянка відноситься до економіко-планувальної зони 93, базова вартість 1 кв.м. якої складає 97,59 грн. Коефіцієнти індексації грошової оцінки - 1,13, 1,182, 1,02.

Перевірками встановлено, що позивач згідно договору оренди від 01.12.2003 № 209 надав приватній фірмі “Анжіо” в тимчасове платне володіння з правом подальшого використання два недобудованих не житлових приміщення площею 300 та 500 кв.м., що підтверджено прибутковими касовими ордерами та в порушення ст.ст. 14, 17 Закону України “Про плату за землю” у період з травня 2005 року по грудень 2006 року розрахунків земельного податку не подавав, податкових зобовязань не сплачував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, - встановив:

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва було проведено перевірку Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю “Узай” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.12.2006р., за результатами якої було складено акт перевірки №3382/23-2-24367001 від 12.06.2007р.

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001362309/0 від 21.06.2007р., згідно якого встановлено порушення Українсько-турецьким ТОВ “Узай” ст.ст.14, 17 Закону України “Про плату за землю”, у звязку із чим донараховано земельний податок у розмірі 214630,81 грн. та засновано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 107485,41 грн.

Розглядаючи спір по суті, суд відзначає наступне.

Українсько-турецьке ТОВ “Узай” (покупець) уклало з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву договір від 21.01.1997р. № 443/30 купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва “Дослідно-експериментальний завод “Харчомаш”, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Трутенка, 24. Згідно з протоколом аукціону № 4 від 30.12.1996р. кінцева ціна продажу обєкта приватизації становить 330000,00 грн. Передача обєкту засвідчена актом прийому-передачі № 480 від 17.04.1997р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву видано Українсько-турецькому товариство з обмеженою відповідальністю “Узай” Свідоцтво про власність від 17.04.1997р. № 511 на обєкт незавершеного будівництва “Дослідно-експериментальний завод “Харчомаш”, що розташований за адресою: м. Київ, вул.Трутенка, 24.

Згідно ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

У відповідності до ст. 13 Закону України “Про плату за землю” підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно листа Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 20.12.2005 № 07-05/35541 на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування за Українсько-турецьким товариством з обмеженою відповідальністю “Узай” зареєстрована земельна ділянка по вул. Трутенка, 24 (кадастровий № 72:277:0001, площа 89836,38 кв.м).

Згідно витягу від 16.03.2007 № 294 з технічної документації № Ю-42778/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий № 8000000000:72:277:0001) виданий Українсько-турецькому товариству з обмеженою відповідальністю “Узай” базова вартість 1 кв.м. якої складає 97,59 грн. Узагальнюючий локальний коефіцієнт 0,88.

Коефіцієнт на функціональне використання землі, згідно Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 № 388/12262), становить 1,20.

Коефіцієнти індексації грошової оцінки визначені відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 “Про проведення індексації грошової оцінки земель”, листів Держкомзему України від 15.01.2001 № 14-22-7/132, 10.01.2002 № 14-22-6/186, 13.01.2006 № 14-22-7/114 становлять 1,13, 1,182, 1,02 1,035.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

В статті 15 Закону України “Про плату за землю” закріплено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Так, в ст. 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Отже, земельний податок сплачується власниками або землекористувачами земельних ділянок, які отримали земельну ділянку у власність або у користування, що підтверджується відповідним державним актом, та при умові внесення відповідних даних до земельного кадастру, які відповідно являються підставою для обчислення плати за землю.

Згідно витягу від 16.03.2007 № 294 з технічної документації № Ю-42778/2007 грошову оцінку земельної ділянки позивача, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Онуфрія Трутенка, 24 проведено.

Як свідчать обставини справи позивач на підставі договору оренди від 01.12.2003р. № 209 надав приватній фірмі “Ажіо” в тимчасове платне володіння з правом подальшого використання для виробництва, торгівлі та зберігання два недобудованих житлових приміщення площею 300 та 500 кв.м, що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 31.05.2005р., 30.06.2005р., 29.07.2005р., 31.08.2005р., 30.09.2005р., 31.10.2005р., 30.11.2005р., 31.12.2005р., 31.01.2006р., 28.02.2006р., 31.03.2006р., 28.04.2006р., 31.05.2006р., 30.06.2006р., 31.07.2006р., 31.08.2006р., 29.08.2006р., 31.10.2006р., 30.11.2006р., 30.12.2006р.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Стаття 15 вказаного Закону передбачає, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

В ст. 17 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, суд враховує, що позивач, здаючи в оренду вказані не житлові приміщення, фактично використовував вказану земельну ділянку, відповідно у період з травня 2005 року по грудень 2006 року повинен був подавати розрахунок земельного податку до податкового органу.

Також суд враховує наступне.

У відповідності до п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п.п. 17.1.2 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1., ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач довів правомірність своїх рішень, донарахування податкового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб та застосування штрафних санкцій оспорюваним податковим повідомленням-рішенням здійснено відповідачем обґрунтовано.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

У звязку з відмовою у позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 71, 94 , 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю “Узай” до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 24.12.2007

Головуючий - суддя Арсірій Р.О.