Постанова № 9629093, 19.12.2007, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19.12.2007 р. № 7/173

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді ,

секретаря судового засідання ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у Подільському районі м.Києва

доТовариство з обмеженою відповідальністю "Вісма"

про стягнення податкової заборгованості у розмірі 8945130,73 грн.

Представники сторін: Від позивача:Петелько К.О., Пузіно К.С. за довіреностями Від відповідача:не зявився

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вісма” (далі - Відповідач) про стягнення податкової заборгованості за рахунок активів платника податків у розмірі 8945 130,73 грн.

Ухвалою від 17.10.2007 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 15.11.2007 об 11:30.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, своїх заперечень на позов надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений, шляхом розміщення оголошення в газеті „Голос України” №232 від 12.12.2007 р. відповідно до ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України.

14.11.2007 Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив винести ухвалу про накладення арешту на рахунки Відповідача у фінансових (банківських) установах в розмірі заборгованості перед бюджетом 8945130,73 грн. до набрання рішенням по справі законної сили та заборонити Відповідачу відкривати рахунки всіх видів, які передбачені чинним законодавством у всіх банківських установах.

Зазначену заяву судом було розглянуто у судовому засіданні 15.11.2007. За результатами розгляду поданої Позивачем заяви, суд прийшов до висновку про її необґрунтованість та відмовив Позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Судом у порядку, передбаченому ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України, розяснено сторонам по справі їхні права та обовязки, визначені у ст.ст. 49 та 51 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 45, 46 Кодексу адміністративного судочинства України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вісма” (далі - Відповідач) зареєстроване Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 11.03.2003 № 10711200000004425, взято на податковий облік ДПІ у Подільському районі м. Києва 27.03.2003 № 4982.

Відповідно до Довідки Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 38-23/811-32383738 від 23.02.2007 Про результати виїзної планової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум місцевих, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів встановлено наступне.

Відповідачем порушено п.5.1, п.5.2 та п.5.5 „Положення про комунальний податок”, затвердженого Рішенням Київської міської ради народних депутатів від 23.05.1995 № 62 „Про введення комунального податку в м. Києві”, а також п.5.1, 5.2 та 5.4 Положення про комунальний податок у м. Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 18.03.2004 № 1291 „Про затвердження Положення про комунальний податок у м. Києві”, а саме не подано розрахунки комунального податку за період жовтень грудень 2003 року, січень 2004 року та ІІ квартал 2004 року, що призвело до несплати комунального податку на загальну суму 11,90 грн.

Також Відповідачем порушено п.5.1, п.5.2 „Положення про комунальний податок”, затвердженого Рішенням Київської міської ради народних депутатів від 23.05.1995 № 62 „Про введення комунального податку в м. Києві”, а також п.5.1, п.5.2 Положення про комунальний податок у м. Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 18.03.2004 № 1291 „Про затвердження Положення про комунальний податок у м. Києві”, а саме не нараховував та не сплачував комунальний податок за період лютий 2004 року, березень 2004 року, ІІІ квартал 2004 року І квартал 2005 року, що призвело до заниження податкового зобовязання з комунального податку на загальну суму 18,70 грн.

Відповідачем, крім того, порушено п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” несвоєчасно сплачено суми податкових зобовязань, зазначених у поданих ним деклараціях за ІІ квартал 2005 року, ІV квартал 2005 року та ІІ квартал 2006 року на загальну суму 12,20 грн.

Позивачем було проведено перевірку Відповідача (Акт документальної перевірки від 16.03.2007 № 41-23/204-32383738).

13.03.2007 Позивач листом № 4080/10/23-215 повідомляв Відповідача про необхідність зявитися для отримання акта комплексної документальної перевірки від 16.03.2007 № 41-23/204-32383738.

Як вбачається із змісту складеного Позивачем Акта № 1/23-2 від 16.03.2007 „Про неможливість вручення акта документальної комплексної перевірки ТОВ „Вісма” код 32383738 41-23/204-32383738 від 16.03.2007” директор Відповідача для отримання зазначеного акта не зявився.

З наявного у матеріалах справи корінця податкового повідомлення-рішення форми „Р” № 0000472380/0 встановлено, що загальна сума податкового зобовязання Відповідача, визначена у зазначеному повідомленні на підставі Акта документальної перевірки від 16.03.2007 № 41-23/204-32383738. Згідно з корінцем податкового повідомлення-рішення форми „Ш” від 30.03.2007, виставленого Відповідачу, сума штрафу, визначена в цьому податковому повідомленні-рішенні на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у розмірі 10 % узгодженої суми податкового зобовязання, сплаченої з затримкою, складає 1,22 грн.

Згідно з корінцем податкового повідомлення-рішення форми „Р” № 0000242320/0 від 30.03.2007, виставленого Відповідачу, загальна сума податкового зобовязання, визначена у цьому повідомленні-рішенні на підставі Акта перевірки № 41-23/204-32383738 від 16.03.2007 за платежем „Податок на прибуток приватних підприємств” складає 4513755 грн., а згідно з корінцем податкового повідомлення-рішення форми „Р” № 0000252320/0 від 30.03.2007 загальна сума податкового зобовязання, визначена у цьому повідомленні-рішенні на підставі Акта перевірки № 41-23/204-32383738 від 16.03.2007 за платежем „Податок на додану вартість” складає 4431175 грн.

Позивачем було направлено Відповідачу корінець першої податкової вимоги форми „Ю1” від 10.05.2007 № 1/1367 із зазначенням суми боргу в розмірі 1882,52 грн. Зазначену податкову вимогу Відповідач не отримав, у звязку з чим її було відправлено повторно.

Позивачем було проведено перевірку знаходження Відповідача за вказаною юридичною адресою, за результатами якої складено акт. В Акті перевірки підприємства ТОВ „Вісма” на предмет місцезнаходження по зареєстрованій юридичній адресі зазначено, що по зазначеній юридичній адресі підприємство не знаходиться.

Згідно з Актом Позивача № 291 від 14.06.2007 було прийнято рішення про розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень та на підставі довідки пошти про невручення та конверту, підтверджено вручення податкової вимоги № 1/1367 від 10.05.2007 по ТОВ „Вісма”.

Позивачем було відправлено Відповідачу корінець другої податкової вимоги від 16.07.2007 № 2/1922 із зазначенням суми боргу в розмірі 8946302,62 грн., який також повернувся 23.07.2007, із відміткою відділу поштового звязку про те, що адресат не знаходиться за вказаною адресою.

Відповідно до Акта Позивача №367 від 27.07.07 було прийнято рішення про розміщення податкової вимоги від 16.07.2007 № 2/1922 на дошці податкових оголошень.

27.08.2007 Позивачем прийнято рішення № 147 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

З наявної у матеріалах справи Довідки про суми податкового боргу платника податків (з врахуванням сум пені, нарахованої на суми несплаченого податкового боргу та розстрочених/відстрочених сум), щодо якого подається заява про звернення стягнення на активи у судовому порядку, станом на 29.08.2007 вбачається, що сума податкового боргу на день подання заяви до суду складала 8945130,73 грн., а станом за 3 місяці до подання заяви до суду 8946747,60 грн.

Відповідно до п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

У звязку з тим, що за результатами проведеної комплексної документальної перевірки Відповідача встановлено наявність порушень вимог податкового законодавства та наявність податкового боргу, Позивачем правомірно було визначено самостійно суму податкового зобовязання, що підлягає сплаті Відповідачем.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”).

Як встановлено судом та про що зазначено вище в тексті постанови, Позивачем надсилалися податкові повідомлення із зазначенням суми податкового зобовязання, а також податкові вимоги.

Позивачем також правомірно було здійснено розміщення податкових вимог до Відповідача на дошці оголошень, оскільки відповідно до ч.4 п.п. 6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу.

Як встановлено судом на підставі наявних у справі матеріалів Відповідач за вказаною юридичною адресою не знаходиться, будь-яких повідомлень щодо свого фактичного місцезнаходження податковим органам не надавав, реєстрації змін у звязку зі зміною місця знаходження не здійснював. Суд дослідив опубліковане Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва у друкованому засобі інформації на виконання ухвали суду оголошення про виклик відповідача до суду.

Згідно з вищезазначеною нормою Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” день розміщення податкової вимоги на дошці оголошень вважається днем її вручення.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Таким чином, розміщені податкові вимоги на дошці оголошень згідно з Актами № 291 від 14.06.2007 та №367 від 27.07.07, є узгодженими.

Пунктом 7.1 статті 7 Закону визначено перелік джерел самостійної сплати податкового зобовязання або погашення податкового боргу. В пункті 7.2 зазначеної статті вказано, що джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів).

У відповідності з п. 3.1.1 пункту3.1 статті3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-IIIвід 21.12.2000 р. (далі Закон) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

У п. 2.3.1. пункту 2.3 статті 2 Закону передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції

Відповідно до п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” дано визначення податкового зобовязання, відповідно до якого податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим законом або іншими законами.

Судом встановлено, що Відповідач визначеного податкового зобовязання не сплатив, дій Позивача щодо визначення податкового зобовязання у судовому порядку не оскаржував.

Враховуючи вищезазначене, суд, всебічно та обєктивно, за правилами, визначеними у ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем повністю виконано покладений на нього в силу ч.1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обовязку щодо доказування.

Відповідно до ч.1 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична та юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до ч.2 п.15 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від сплати державного мита звільняються, зокрема, державні податкові інспекції - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та господарського суду.

Таким чином, оскільки Позивач звільнений у встановленому чинним законодавством порядку від сплати судових витрат, на підставі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вісма” про стягнення податкової заборгованості у розмірі 8945 130,73 грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вісма” (04071, м. Київ, вул.. Межи гірська, 22, кв. 14, код ЄДРПОУ 32383738, р/р 26008107950101, 26007107951101, 26004107951201 в ЗАТ „ТАС-Інвестбанк”, МФО 320650; р/р 26007336232810, 26002336232978, 26000336232840, 26000336231 у ВАТ „Інпромбанк”, МФО 322863; р/р 26007183190000 АКІБ „Укрсиббанк” МФО 331865) податкову заборгованість у розмірі 8945130,73 грн. (вісім мільйонів девятсот сорок пять тисяч сто тридцять гривень сімдесят три копійки) на користь державного бюджету.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складання та підписання постанови у повному обсязі 21 грудня 2007 року.

Головуючий - суддя Арсірій Р.О.