Постанова № 9629085, 02.12.2007, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02.12.2007 р. № 7/178

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді АрсірійР.О., суддів: Блажівська Н.Є, Кочан В.М. при секретарі судового засідання Ісіковій О.Г. вирішив адміністративну справу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат"

доДержавна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Відділення Державного казначейства у Печерському районі міста Києва про зобов"язання вчинити певні дії

Представники:

від позивачаДжамгуров Рустам Борисович, за дорученням б/н від 20.08.2007 р.

від відповідача1 Пузіно Костянтин Сергійович, за дорученням № 1254/9/10-209 від 05.02.2007 р., посвідчення серії УКМ № 010188.

- Степаненко Світлана Дмитрівна, за довіреністю № 998/9/10-209 від 31.01.2007 р.

2 - Гирявець Марина Вікторівна, за довіреністю № 05-30/8790 від 18.09.2007 р., посвідчення № 414 від 04.10.2007 р.

Представник прокуратуриБондур Дмитро Валерійович, помічник прокурора Печерського району м. Києва, посвідчення № 149 від 11.07.2007 р.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про зобовязання відповідача 1 вчинити дії, а саме подати до Відділення Державного казначейства Печерського району м. Києва висновок про відшкодування позивачу з державного бюджету податку на додану вартість у розмірі 30834663, 09 грн., та стягнення з відповідача 2 на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 30834663, 09 грн.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що достовірність декларування податку на додану вартість за період 20.02.2003 року по 21.05.2007 року перевірена податковим органом і відповідно до акту звірення розрахунків з державним бюджетом станом на 06.10.2006 року визначено правильною сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 91951160,55 грн. Вказана сума частково відшкодована, а решта, що складає ціну позову 30834663, 09 грн. безпідставно не відшкодована.

Перший відповідач позов не визнав посилаючись на положення п.п. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ, відповідно до якого обовязковою передумовою отримання бюджетного відшкодування є обовязкове проведення податковим органом документальної перевірки для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування і лише при наявності такого підтвердження, платник податку має право на отримання бюджетного відшкодування на підставі висновку податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який надається до казначейства. Також позивачем 1 зазначено, що в даний час ним здійснюється робота, проводяться перевірки обґрунтованості заявленого до відшкодування ПДВ, ПДВ частково відшкодовується, що свідчить на думку представника позивача 1 про відсутність ознак протиправної бездіяльності відповідача та, в свою чергу, не тягне за собою необхідність для спонукання його вчинити дії, відповідно до позовних вимог позивача.

Другий відповідач позов не визнав та зазначив, що не отримував з податкових органів документів по поверненню грошових коштів в сумі 30834663, 09 грн. тому не мав підстав для перерахунку коштів на рахунок позивача. Також відповідач-2 заявив про те що відділення державного казначейства Печерського району м. Києва реорганізовано тому відповідачем -2 є Головне управління державного казначейства України у м. Києві. Суд дослідивши надані докази визнав Головне управління державного казначейства України у м.Києві належним відповідачем по справі.

Під час судового розгляду справи Позивачем враховуючи часткове відшкодування у добровільному порядку відповідачем 1 ПДВ на підставі ст.51, ст.137 КАСУ двічі були змінені позовні вимоги та на час останнього судового засідання позивач заявляв позовні вимоги про зобовязання відповідача 1 вчинити дії, а саме подати до Відділення Державного казначейства Печерського району м. Києва висновок про відшкодування позивачу з державного бюджету податку на додану вартість у розмірі 21621410, 02 грн., та стягнення з відповідача 2 на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 21621410, 02 грн.

При вирішенні даного спору судом досліджені: податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2003 року; за листопад 2003 року; за січень 2004 року; за лютий 2004 року; за березень 2004 року; за вересень 2004 року; за жовтень 2004 року; за листопад 2004 року; за грудень 2004 року; за січень 2005 року; за лютий 2005 року; за березень 2005 року; за квітень 2005 року; за травень 2005 року; за липень 2005 року; за серпень 2005 року; за вересень 2005 року; за жовтень 2005 року; за листопад 2005 року; за грудень 2005 року; за січень 2006 року; за лютий 2006 року; за березень 2006 року; за квітень 2006 року; за травень 2006 року; за червень 2006 року; за липень 2006 року; за вересень 2006 року; за жовтень 2006 року; за листопад 2006 року; за грудень 2006 року; за січень 2007 року; за лютий 2007 року; за березень 2007 року; за квітень 2007 року. Акти звірення взаєморозрахунків з бюджетом. Копії документів, що підтверджують розмір відшкодованого ПДВ. Податкові повідомлення-рішення про зняття сум з відшкодування. Лист про зарахування ПДВ в рахунок сплати податкових векселів. Розрахунок суми бюджетного відшкодування за період з жовтня 2003 року по липень 2006 року станом на 05.12.2007 року.

Розглянувши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат»з 27.07.2000 року є платником податку на додану вартість (свідоцтво №37737784).

До 10 жовтня 2006 року позивач знаходився на податковому обліку Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області. Позивачем подано до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2003 року по квітень 2007 року включно. Разом з декларацією поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно акту звірення розрахунків з державним бюджетом станом на 06.10.2006 року, контролюючим органом підтверджено бюджетну заборгованість з податку на додану вартість перед позивачем у сумі 91951160, 55 грн. Приймаючи до уваги підтверджені позивачем та відповідачем -1 грошові суми, які рахуються по балансу, зясовано, що розмір ПДВ, який підлягав відшкодуванню позивачу за вказаний період всього становив 139339935,55 грн., отримано позивачем 114549353,22 грн., зараховано в рахунок погашення зобовязання з ПДВ о векселях 820014,21 грн. відмовлено у відшкодуванні ПДВ- 2349 159 грн.Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 7.7.2 цієї статі передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.4 статі 7 Закону про ПДВ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Враховуючи вищевикладене, різниця між ПДВ, що підлягає відшкодуванню позивачу та фактично отриманим бюджетним відшкодуванням з ПДВ становить 139339935,55 115369367,43 2349159,00 = 21621410,02 грн.

Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом України № 203/96-ВР від 16.05.96р., в редакції Закону № 83/98-ВР від 05.02.98р. на органи податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів.

Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом України № 203/96-ВР від 16.05.96р., в редакції Закону № 83/98-ВР від 05.02.98р., встановлені функції державних податкових інспекцій, у тому числі:

здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків інших платежів.

Згідно з п.4 Порядку 209, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобовязань та проведенні платежів.

Рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, передаються до органів Державного казначейства України.

Пунктом 7 Положення про Державне казначейство, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995р. № 590, встановлені функції відділення Державного казначейства до яких віднесено здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнення податків, зборів та обовязкових платежів та інші.

Пунктом 7.7.5 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, Закон передбачає, що податковий орган може проводити невиїзну, а також виїзну документальні перевірки, загальний строк протягом якого податковий орган має перевірити достовірність нарахування бюджетного відшкодування становить 60 днів, наступних за днем отримання декларації. Тобто, відповідач -1 до 22.06.2007 р. по останній декларації за квітень 2007 року мав зробити остаточний висновок про правомірність заявленої до відшкодування суми ПДВ, або перевищення цієї суми. Відносно інших декларацій наданих позивачем строк наступив, ще раніше. Складення будь-якого проміжного документу або повторна перевірка відповідачем -1 на необхідність якої посилається позивач-1 грошових сум які заявлені до відшкодування позивачем у період жовтень 2003 року, по квітень 2007 року не передбачено Законом.

Закон про ПДВ також передбачає, які заходи застосовуються податковим органом, за наслідками перевірки, зокрема підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статі 7 цього Закону передбачено, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

На дату розгляду справи податковим органом внаслідок проведення таких перевірок не було відповідно до підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статі 7 Закону про ПДВ прийнято і надіслано позивачу податкове повідомлення, в якому зазначаються сума перевищення бюджетного відшкодування та підстави для її вирахування.

Податковий орган у п'ятиденний термін після закінчення перевірки, мав надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На дату розгляду справи податковим органом не надано органу державного казначейства висновок на суму 21621410, грн. в порушення підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статі 7 Закону про ПДВ.

Надані до суду Позивачем копії податкових декларацій з ПДВ (період 20.02.2003р. 21.05.2007р.) свідчать про те, що Позивач вчинив передбачені законодавством дії необхідні для реалізації належного йому права на відшкодування ПДВ з державного бюджету у встановлений чинним законодавством строк.

Представник Відповідача-1 заявив, що станом на 20.11.07 р. ДПІ у Печерському районі м.Києва сформовано висновки від 15.l1.07. №20000025920, №20000025921, №20000025918, №20000015919, №20000015915, №20000015916, №20000015917 щодо відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 10872925,00 грн. проти чого позивач не заперечував.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ДПІ у Печерському районі м. Києва не заперечуються факти придбання позивачем товарів (робіт, послуг); угоди, на підставі яких здійснювались поставки та розрахунки, є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавалися.; Товариство з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат»та його контрагенти на момент здійснення розрахунків та виписування податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість і тому відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності затримання у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21621410,02 (двадцять один мільйон шістсот двадцять одна тисяча чотириста десять) гривень 02 копійок.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві (правонаступник Відділення Державного казначейства у Печерському районі м.Києва) прав позивача щодо отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість не порушено.

У відповідності з Порядком взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 24.05.2004р. за № 645/9244 у разі надходження до органів Державного казначейства України виконавчого документа (наказу суду), який свідчить про набрання рішенням законної сили, оригінали виконавчих документів (накази судів) отриманих відділеннями Держказначейства передаються до Державного казначейства України. Відповідачем-2 висновків від відповідача-1 про повернення грошових коштів у розмірі 21621410,02 грн. не було отримано, тому у відповідача-2 не було підстав для проведення такої операції. Відповідно права та охоронювані інтереси відповідачем - 2 не були порушені , що унеможливлює задоволення судом позовних вимог позивача у цій частині.

Відповідно ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Побужський феронікелевий комбінат” задовольнити частково.

2.Зобовязати Державну податкову інспекцію в Печерському районі м. Києва надати Головному управлінню Державного казначейства України довідку про підтвердження сум, що підлягають поверненню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Побужський феронікелевий комбінат” в розмірі 21621410,02грн.

3.В задоволенні вимоги до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про стягнення з Державного бюджету України суми відшкодування ПДВ в розмірі 21621410,02 грн. відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складання та підписання повного тексту постанови 21 грудня 2007 року.

Головуючий - суддя Арсірій Р.О.

Судді Н.Є. Блажівська

В.М. Кочан