Постанова № 9629045, 22.11.2007, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22.11.2007 р. № 7/59

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді АрсірійР.О. при секретарі судового засідання Ісіковій О.Г. вирішив адміністративну справу

Закрите акціонерне товариство "Формула Мотор Україна"

доДержавна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва

про про скасування рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Представники:

від позивачаСкоробагатько Л.В., за довіреністю

від відповідачаСтоцька А.А., за довіреністю

Хомуса М.І., за довіреністю Закрите акціонерне товариство “Формула Мотор Україна” (надалі ЗАТ “Формула Мотор Україна”, позивач) звернулось до суду з позовною заявою про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (надалі ДПІ у Святошинському районі м. Києва, відповідач) № 0003382340/0 від 12.12.2006р.

У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що оспорюване рішення, прийняте на підставі акту перевірки № 664/23-10/31481663 від 12.12.2006р. з питань дотримання ЗАТ “Формула Мотор Україна” вимог податкового, валютного та іншого законодавства внаслідок невірного тлумачення відповідачем правових норм.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вимоги п.п.1, 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на діяльність позивача з оптової та роздрібної торгівлі через банківські установи не поширюються.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на порушення позивачем п.1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. У запереченні на позов зазначає, що позивач у перевіряємому періоді повернув з каси підприємства готівкові кошти покупцям з оформленням видаткових касових ордерів без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -встановив:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва було проведено перевірку ЗАТ “Формула Мотор Україна” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.06.2006р., за результатами якої було складено акт перевірки № 664/23-10/31481663 від 12.12.2006р.

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.12.2006р. № 0003382340/0, згідно якого до ЗАТ “Формула Мотор Україна” встановлено порушення п.1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та згідно п.1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 377324,95 грн.

В акті зазначено, що за період з 01.07.2005р. по 30.06.2006р. з каси позивача повернуто готівкові кошти покупцям з оформленням видаткових касових ордерів без застосування реєстраторів розрахункових операцій, без роздрукування розрахункових документів, що підтверджує виконання розрахункових операцій, та без їх видачі на загальну суму 75464,99 грн.

Розглядаючи спір по суті, суд відзначає наступне.

З 01.01.2004 року набув чинності Господарський кодекс України.

Згідно ст. 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ст.2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Статтею 19 Господарського кодексу України визначено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю субєктів господарювання в тому числі у сфері фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин за додержанням субєктами господарювання кредитних зобовязань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни.

В п.4 ст. 19 Господарського кодексу України визначено, що органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

У відповідності до п.1, п.2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; а також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно п.1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Види адміністративно-господарських санкцій передбачені ст. 239 Господарського кодексу України, а саме органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” термін нарахування штрафних санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій не встановлений.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлені строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Зокрема, зазначено статтею встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Спірне рішення відповідачем прийнято 12.12.2006 року. Повернення готівкових коштів покупцям відбувалось у періоді з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р. з оформленням видаткових касових ордерів на, а саме: РК-0000130 від 21.10.2005р. у розмірі 14200,00грн., РК-0000131 від 03.11.2005 р. у розмірі 833,33 грн., РК-0000133 від 11.11.2005 р. у розмірі 58765,00 грн., РК-0000013 від 26.04.2006 р. у розмірі 833,33 грн., РК-0000016 від 16.05.2006 р. у розмірі 833,33 грн., загальна сума 75464,99 грн.

Таким чином, від дати порушення, яке, з точки зору відповідача, мало місце у періоді з жовтня 2005 року, а саме: видано видаткові касові ордери РК-0000130 від 21.10.2005р., РК-0000131 від 03.11.2005р., РК-0000133 від 11.11.2005р., до дати нарахування штрафних (фінансових) санкцій минуло більше 1 року, тобто відповідач в частині застосування адміністративно-господарської санкції за вказаними видатковими касовими ордерами порушив вимоги ст. 250 Господарського кодексу України.

За таких обставин, спірне рішення відповідача про стягнення штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є неправомірним в частині стягнення з позивача 368991,65 грн.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Отже, у відповідача не було підстав визначати позивачу оспорюваним рішенням штрафні (фінансові) санкції у розмірі 368991,65грн., передбачених п.1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства “Формула Мотор Україна” до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 0003382340/0 від 12.12.2006р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 368991,65 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Присудити судові витрати на користь Закритого акціонерного товариства “Формула Мотор Україна” (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, р/р 26005029242100 в АКБ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31481663) 0,38 грн. за рахунок Державного бюджету України

Постанова відповідно до ч.1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 14 грудня 2007 року.

Головуючий - суддя Арсірій Р.О.