Постанова № 9629039, 19.11.2007, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19.11.2007 р. № 7/47

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді ,

секретаря судового засідання ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Техно-Трейд Плюс"

доДержавна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва

про про визнання недйсним рішення про застосування штрафних санкцій

Представники:

від позивачаАфян А.А., за дорученням від відповідачаОверко І.І., за дорученням Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання недійсними рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових санкцій): - від 28.08.2006 № 0006712303/0, яким до позивача за порушення п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.02.2001 та у відповідності з розділом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 06.12.1995 № 436, визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37355 грн. - від 26.12.2006 № 0006712303/2, яким до позивача за порушення п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.02.2001 та у відповідності з розділом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 06.12.1995 № 436, визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37355 грн.

- від 02.02.2007 № 0006712303/3, яким до позивача за порушення п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.02.2001 та у відповідності з розділом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 06.12.1995 № 436, визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37355 грн.

Позові вимоги мотивовані тим, що відповідач неправомірно застосував до позивача штрафні санкції, передбачені п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.02.2001, за перевищення ліміту залишку готівки в касі на суму 18677,45 грн. Позивач посилається на те, що штрафні санкції неправомірно були застосовані відповідачем до позивача, оскільки зазначені кошти були сплачені фізичною особою ОСОБА_3 самостійно від свого імені за користування кредитом, отриманим згідно договору від 30.11.2004 № 137-04. До того ж, грошові кошти в сумі 18677,45 грн. на підприємстві позивача не обліковувались.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник в судовому засіданні позовних вимог не визнали, мотивуючи свої заперечення тим, що штрафні санкції до позивача в розмірі 37355,00 грн. були застосовані відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема п. 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ № 72 від 19.02.2001 (зі змінами і доповненнями).

В судовому засіданні 19.11.2007 було оголошено ухвалу про закінчення зясування обставин та перевірки їх доказами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва було проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПП «Техно-Трейд Плюс»вимог податкового, іншого законодавства та валютного законодавства в період з 02.06.2004 по 03.03.2006, за результатами якої було складено Акт від 09.08.2006 № 370/23-3/32980319 «Про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Техно-Трейд Плюс»за період з 02.06.2004 по 31.03.2006».

Відповідно до п. 3.3.9 Акту від 09.08.2006 № 370/23-3/32980319, проведеною перевіркою було встановлено перевищення позивачем ліміту залишку готівки в касі станом на 01.12.2004 на суму 18677,45 грн.

Зокрема у Акті від 09.08.2006 № 370/23-3/32980319 зазначено, що в порушення п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ № 72 від 19.02.2001 (зі змінами і доповненнями) позивачем було проведено розрахунки готівкою з АБ «Брокбізнесбанк»в сумі понад 10000,00 грн.: підзвітною особою ОСОБА_3 01.12.2004 було сплачено відсотки за користування кредитом, отриманим згідно договору від 30.11.2004 № 137-04 в сумі 28677,45 грн. (квитанція про отримання коштів від 01.12.2004 № 5). Позивачу не встановлено АБ «Брокбізнесбанк»у 2004 році ліміт каси, а тому ліміт каси у позивача є нульовим. Станом на 01.12.2004 залишок готівки в касі відсутній.

Суд враховує те, що в на початку перевіряє мого періоду (з 02.06.2004) діяло Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 N 72 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 за N 237/5428 (далі-Положення № 72).

Зазначене Положення № 72 втратило чинність 15.12.2004 у звязку з затвердженням Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 нового Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі Положення № 637).

28.08.2006 відповідачем на підставі Акту від 09.08.2006 № 370/23-3/32980319 було прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006712303/0, яким до позивача за порушення п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.02.2001 та у відповідності з розділом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 06.12.1995 № 436, визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37355 грн.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006712303/0 від 28.08.2006, позивач звернувся до відповідача зі скаргою № 9-06/14 від 11.09.2006 на зазначене рішення.

Листом від 18.09.2006 № 39633/10/25-011 відповідач повернув позивачу скаргу № 9-06/14 від 11.09.2006 на Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006712303/0, як таку, що не підлягає розгляду Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва та підлягає поверненню скаржнику відповідно до абз. 7 п. 3 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 02.03.2001 № 82.

28.09.2006 позивач звернувся до Державної податкової адміністрації м. Києва зі скаргою № 9-06/38 на Рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006712303/0 від 28.08.2006 за порушення норм з регулювання обігу готівки.

14.11.2006 Державною податковою адміністрацією м. Києва було прийнято рішення про результати розгляду скарги позивача № 9-06/38 від 28.09.2006, яким Рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006712303/0 від 28.08.2006 було залишено без змін, а скарга без задоволення.

26.11.2006 позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України зі скаргою № 11-06/42 на Рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006712303/0 від 28.08.2006 за порушення норм з регулювання обігу готівки.

26.12.2006 відповідачем на підставі Акту від 09.08.2006 № 370/23-3/32980319 та Рішення ДПА у м. Києві від 14.11.2006 № 8123/7/25-214 про результати розгляду скарги позивача, було прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006712303/0, яким до позивача за порушення п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.02.2001 та у відповідності з розділом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 06.12.1995 № 436, визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37355 грн.

10.01.2007 Державною податковою адміністрації України було прийнято рішення про результати розгляду скарги позивача № 11-06/42 від 28.09.2006, яким Рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006712303/0 від 28.08.2006 та рішення Державної податкової адміністрації м. Києва від 14.11.2006, прийняте за розглядом скарги, - були залишені без змін, а скарга без задоволення.

02.02.2007 відповідачем на підставі Акту від 09.08.2006 № 370/23-3/32980319 та Рішення ДПА України від 10.01.2007 № 56/7/25-0415 про результати розгляду скарги позивача, було прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006712303/3, яким до позивача за порушення п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.02.2001 та у відповідності з розділом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 06.12.1995 № 436, визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37355 грн.

Позивач вважає прийняті Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.08.2006 № 0006712303/0, від 26.12.2006 № 0006712303/2, від 02.02.2007 № 0006712303/3 недійсними.

Судом встановлено, що ПП «ТехноТрейд Плюс» є правонаступником ПП «Провіта», що підтверджується зокрема Статутом ПП «ТехноТрейд Плюс»(п. 1.1), згідно якого на підставі рішення засновника № 5 від 30.05.2006 ПП «Провіта»змінило свою назву та ПП «Техно-Трейд Плюс».

Пунктом 1.2 Положення № 72, який кореспондується з пунктом 1.2 Положення № 637, визначено, що касова книга це документ бухгалтерського обліку встановленої форми, що застосовується для здійснення обліку готівки в касі підприємства.

Касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку, зокрема і касових книгах.

Відповідно до касової книги за 2005 рік ПП «Провіта», належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи:

- станом на 20.10.2005 по касі згідно прибуткового ордеру № 1 було прийнято від ОСОБА_3 289620=00 грн. на повернення коштів по договору фінансової допомоги. № 1 від 19.10.2005 та згідно видаткового ордеру № 1 видано ПП «Провіта»для внесення на розрахунковий рахунок 289620=00 грн.

- станом на 05.12.2005 по касі згідно прибуткового ордеру № 2 було прийнято від ОСОБА_3 100000=00 грн. на повернення коштів по договору фінансової допомоги. № 2 від 05.12.2005 та згідно видаткового ордеру № 2 видано ПП «Провіта»для внесення на розрахунковий рахунок 100000=00 грн.

- станом на 30.12.2006 по касі згідно видаткового ордеру № 3 було видано ОСОБА_3 389620=00 грн. на повернення коштів по договорам фінансової допомоги. № 1 від 19.10.2005 та № 2 від 05.12.2005.

Зазначені обставини підтверджуються також Карткою рахунку ПП «Провіта»№ 301 за 4 квартал 2005 року, належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Пунктом 2.9 Положення № 72 визначено, що підприємства зобов'язані здавати готівкову виручку понад установлений ліміт каси в порядку і строки, визначені установою банку для зарахування на їх поточні рахунки. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлено, то вся наявна готівка в його касі на кінець дня має здаватися до банку (незалежно від причин, унаслідок яких ліміт каси не встановлено).

Відповідно до пункту 5.9 Положення № 637 визначено, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Вимогами п.п3.1, 3.2 Положення № 72 визначено, що касові операції оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами, типові форми і порядок заповнення яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій», і мають застосовуватися усіма підприємствами. Приймання готівки касами підприємств, у тому числі й одержаної з банку, проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Пунктом 3.1 Положення № 637 визначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

З огляду на викладене, судом встановлено, що грошові кошти в сумі 28677,45 грн. (щодо наявності яких відповідачем у Акті перевірки зроблено висновок про перевищення ліміту готівки в касі позивача), позивачем ПП «Техно-Трейд Плюс» до каси підприємства не приймалась, і, відповідно, касових операцій з готівкою на цю суму позивачем не проводилось. Грошові кошти в сумі 28677,45 грн. були сплачені фізичною особою ОСОБА_3 самостійно за користування кредитом за договором № 137-04 від 30.11.2004, що підтверджується квитанцією про отримання коштів від 01.12.2004 № 5, про що зокрема зазначено і в самому Акті перевірки від 09.08.2006 № 370/23-3/32980319.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки саме Позивачем за перевіряємий період не проводилось операцій з готівкою на суму 28677,45 грн., у касі підприємства зазначені кошти не обліковувались, позивачем розрахунки з АБ «Брокбізнесбанк»не проводились, що підтверджується наявними у справі доказами, а тому підстави для застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача на суму 37355 грн. оспорюваними рішеннями за порушення норм з регулювання обігу готівки були відсутні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 104 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до Рішення Конституційного рішення суду України від 01.12.2004 року N 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що у позовній заяві позивачем наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача.

На підставі викладеного, враховуючи те, що підстави для застосування до позивача фінансових санкцій (штрафу) за порушення норм з регулювання обігу готівки - відсутні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання недійсними Рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 28.08.2006 № 0006712303/0, від 26.12.2006 № 0006712303/2, від 02.02.2007 № 0006712303/3 - є обґрунтованими, законними, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до частини 1 статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Таким чином, судові витрати позивача підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним Рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 28.08.2006 № 0006712303/0 про застосування штрафних (фінансових санкцій).

Визнати недійсним Рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 26.12.2006 № 0006712303/2про застосування штрафних (фінансових санкцій).

Визнати недійсним Рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 02.02.2007 № 0006712303/3 про застосування штрафних (фінансових санкцій).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Техно-Трейд Плюс» (код 32980319) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 27 листопада 2007 року.

Головуючий - суддя Арсірій Р.О.