Постанова № 9628983, 11.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 травня 2010 року 12:00 № 2а-1932/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»

до відповідачаДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

проскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

За участю представників сторін:

Від позивача: Лущай Р.І. - представник за довіреністю

Від відповідача: не зявились

у судовому засіданні 11.05.2010р. відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»звернулось до суду з позовом про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.08.2008р. № 0005422305 у розмірі 1 120 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, мотивуючи тим, що ТОВ «Дніпро - Вікторія»дотримано вимог, які визначені в ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо здійснення розрахунків із споживачами послуг через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Крім того, представник позивача зазначила, що гральні автомати, які використовуються позивачем та були обєктом перевірки моделей «Фаворит Джекпот»та «Фаворит Джекпот 1», не є реєстраторами розрахункових операцій в розумінні вищенаведеного Закону, а, отже, застосування до позивача санкції за використання незареєстрованих, неопломбованих та непереведених у фіскальний режим роботи РРО є неправомірним. В обґрунтування того, що автомати, які використовуються позивачем, не є РРО та технічно не можуть бути обладнані системою «Фіскал»в звязку з несумісністю з нею, представник позивача посилалась на лист ТОВ «Фаворит Джекпот», який є виробником автоматів №12 від 19.12.08р.

В уточненнях і доповненнях до позову, поданих у судовому засіданні 20.04.10р., представник посилалась також і на те, що Постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.01р.№121 «Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО» за своїм змістом є абстрактною та не містить конкретних зобовязань до субєктів господарювання щодо вчинення конкретних дій у встановлений строк обладнати автомат фіскальним пристроєм; Постанова та вищезазначений Закон не встановлюють відповідальності за невстановлення фіскальної памяті у кожному ігровому автоматі.

Крім того, в судовому засіданні 20.04.10р. представник позивача зазначила, що система «Фіскал»зі сферою призначення «для фіскалізації»була включена до Державного реєстру наказом ДПА від 10.09.08р. №581, отже, враховуючи, що перевірка була проведена 14.07.08р. застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є, на думку позивача, неправомірним.

За таких обставин, позивач просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечувала та зазначила, що відповідно до додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.01р.№121 «Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО», термін для оснащення гральних автоматів фіскальною памяттю встановлено до 31.12.06р., а, отже, з 01.01.07р. гральні автомати позивача повинні були бути оснащені запамятовуючими пристроями, в тому числі і ті, що вже знаходились у використанні. Крім того, всупереч п.п.4.4. п. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.00р. №614 позивачем при наданні послуг гри на гральному автоматі, надання послуг здійснювалось неодночасно із проведенням розрахунково - касової операції з її надання.

У звязку із встановленими під час перевірки порушеннями, що полягали у використанні позивачем 3 нефіскалізованих гральних автоматів, а також здійснення розрахункової операції на суму 20 грн. без застосування РРО, відповідачем винесено оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке відповідач вважає правомірним, та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Крім того, 23.03.10р. представником відповідача через канцелярію суду подано письмове клопотання про застосування судом наслідків пропущення строків звернення до суду, які встановлені ст.100 КАС України, оскільки оспорюване рішення отримано позивачем 24.09.08р., а до суду позивач звернувся у 2010 р., тобто з пропущенням річного строку, встановленого ст.99 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

14.07.08р. Державною податковою адміністрацією у Київській області проведено перевірку господарської одиниці позивача (зал гральних автоматів, розташований за адресою: м. Васильків, вул.. Грушевського, 17А) щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт перевірки №26540618/2305/30407788 від 14.07.08р.

На підставі зазначеного акта перевірки, ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийняте оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.08.08р. № 0005422305 у розмірі 1120 грн.

Як вбачається з матеріалів перевірки, штрафні (фінансові) санкції до позивача застосовано згідно з п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон) та у звязку з виявленими перевіркою порушеннями п. 1 ст. 3 Закону.

А саме, перевіркою встановлено, що в гральному залі господарської одиниці позивача знаходиться 3 гральних автомати, які знаходяться в робочому стані, підключені до електромережі, приводяться в дію за допомогою купюроприймача та надають послуги у сфері грального бізнесу, однак не фіскалізовані та не зареєстровані в органах державної податкової служби. Крім того, перевіркою встановлено незастосування РРО та невидача розрахункового документу встановленої форми при здійсненні ставки на гру в розмірі 20 грн.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Даною статтею також надано визначення автомату з продажу товарів (послуг), а саме це є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до ч. 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.06р. №40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.06р. за N 622/12496гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Отже, із викладеного вбачається, що гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), а отже, гральний автомат це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу, що спростовує твердження позивача.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно зі ст. 12 Закону, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Позивачем не заперечується факт використання гральних автоматів, які не внесені до Державного реєстру РРО і не зареєстровані у органі ДПС.

Згідно зі ст.13 Закону, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики та Державної податкової адміністрації України. Відповідно до змін, внесених у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.01р. №121 «Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосування РРО»термін переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів встановлено до 31.12.2006 р.

Отже, виходячи з вищенаведеного, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобовязані з 01 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запамятовуючими пристроями (фіскальною памяттю), в т.ч. тих, що вже задіяні у використанні.

04.06.08р. ТОВ «Експотрейд»було розроблено комп`ютерно - касову систему «Фіскал», яка наказом ДПА України від 01.07.2008р. №430 включена до Державного реєстру РРО; комп`ютерно касова система «Фіскал»призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Отже, підсумовуючи викладене, з липня 2008 року субєкти підприємницької діяльності, які надають послуги в сфері грального бізнесу з використанням гральних автоматів не тільки зобовязані були перейти на оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті, але й мали технічну можливість це здійснити.

Таким чином, позивач зобовязаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, у відповідності до вимог частини другої статті 218 Господарського кодексу України саме субєкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання компютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

В даному випадку, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття ним заходів для виконання вимог законодавства щодо оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті.

Покликання позивача на лист ТОВ «Фаворит Джекпот»- виробника гральних автоматів «Фаворит Джекпот»та «Фаворит Джекпот 1» №12 від 19.12.08р., яким визначено, що обидва типи автоматів не мають зєднувальних роз`ємів для підключення до них додаткового обладнання, в звязку з чим комп`ютерно касова електронна спеціалізована система «Фіскал»не може бути технічно встановлена на вказані автомати - не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують факт порушення. Обовязок дотримуватись вимог Закону щодо фіскалізації гральних послуг на індивідуальному гральному автоматі покладається саме на того субєкта господарювання, яким такі послуги надаються .Крім того, такий лист було надіслано позивачем виробнику вже після проведення перевірки та винесення оспорюваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В матеріалах справи відсутні докази придбання та встановлення позивачем компютерно-касової системи «Фіскал»на гральні автомати, що ним використовуються, як відсутні докази несумісності компютерно-касової системи «Фіскал»із тими гральними автоматами, що введені ТОВ «Дніпро-Вікторія» в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до Сертифікату відповідності, який видано органом сертифікації - Укрметртестстандартом 04.06.2008р. № UA 1.003.0080183-08, компґютерно-касова електронна спеціалізована система "Фіскал" сертифікована на підставі протоколів випробувань НТВЦ «УкрТЕСТ», сертифіката системи управляння якістю з терміном дії до 24.10.11р. для її встановлення на гральні автомати. Вказана компґютерно-касова електронна система "Фіскал" пройшла експертизу в Державній службі спеціального звязку та захисту інформації України і отримала експертний висновок про її відповідність нормативним вимогам, після чого була включена до Державного реєстру РРО, що є, на думку суду, достатнім для висновку про її відповідність вимогам законодавства для реалізації фіскальних функцій гральними автоматами. Відтак, ні позивач , ні ТОВ «Фаворит Джекпот» не є органом, який уповноважений визначати таку відповідність, тому припущення позивача щодо можливої невідповідності системи "Фіскал" технічним вимогам не заслуговують на увагу. Крім того, можливість роботи системи «Фіскал»з усіма типами гральних автоматів підтверджена листом ТОВ «Експотрейд»№171 від 15.03.10р.

Відтак, на думку суду, позивачем не доведено вжиття ним заходів із встановлення технічної можливості використання компютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ним використовуються; не вжито всіх необхідних заходів для зясування питання про сумісність компютерно-касової системи «Фіскал» із тими гральними автоматами, що введені ним в експлуатацію, а отже відсутня необхідність встановлення судом технічної сумісності компютерно-касової системи «Фіскал»окремо з кожним з цих гральних автоматів вже після того, як позивачем було вчинено правопорушення.

Основи правопорядку у сфері господарювання ґрунтуються, зокрема, на тому, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (ч. 3 ст. 5 ГК України).

Це означає, що субєкт господарювання, який в силу певних обставин чи причин не мав можливості перевести свої гральні автомати з липня 2008 року в режим застосування РРО, не повинні здійснювати господарську діяльність у сфері грального бізнесу із застосуванням автоматів, що не виконують фіскальні функції, оскільки така діяльність є порушенням вимог законодавства.

З пояснень представника вбачається, що у господарській одиниці позивача облік розрахункових операцій відокремлений у часі від їх безпосереднього здійснення, а саме: гравець вносить ставку як за допомогою грошових коштів через купюроприймач, так і з застосуванням електронного ключа за допомогою співробітника залу гральних автоматів з попередньою оплатою її гравцем касиру залу, який проводить вказані кошти через РРО, що суперечить вимогам закону.

Так, відповідно до п.4.4. Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 164, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Згідно з п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Застосування відповідачем суми штрафу у розмірі 1 020 грн. відповідає чинному законодавству (20 н.п.д.г = 340, 00 грн. х 3 гр. автоматів = 1 020 грн.).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005422305 від 19.08.08р в частині застосування до позивача штрафної (фінансової) санкцій в сумі 1020 грн., в звязку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Суд вважає неправомірним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 100 грн., згідно оспорюваного рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 р. N 247), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N 567/5758 - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого порушення (крім порушення правил оподаткування), яке приймається відповідно до законодавчих актів, якими надано право податковим органам застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

Податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С").Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій складається на розраховану суму штрафних (фінансових) санкцій (п. 7.1, п. 7.2 вказаного Положення).

Як вбачається із оспорюваного рішення, останнє не відображає встановлене при перевірці порушення позивачем, крім п.1 ст. 3 Закону, порушення п. 2 ст. 3 Закону у вигляді не видачі розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції, як і не містить посилання на п. 1 ст. 17 Закону, яким передбачена відповідальність у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Враховуючи викладене, суд вважає неправомірним застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) в сумі 100 грн., в звязку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Суд не вважає, що позивачем, в даному випадку, пропущено річний строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України.

Відповідно до ч.2 вказано норми, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В силу 4 ст. 99 КАС України, якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Так, відповідно до п. 16 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 р. N 29 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 2 березня 2001 р. N 82), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 р.за N 723/1748 - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій органу державної податкової служби, крім штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про оподаткування та за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, може бути оскаржене в державній податковій адміністрації (інспекції) вищого рівня протягом одного року з моменту (дня) його прийняття, але не пізніше одного місяця з дня надсилання (вручення) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій платнику податків, якщо інший порядок та строки оскарження не зазначено в законодавчому акті, яким передбачено штрафні (фінансові) санкції та їх застосування органами державної податкової служби.

З огляду на викладене та враховуючи, що матеріалами справи підтверджується, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005422305 від 19.08.08р. було оскаржено позивачем до ДПА у м. Києві та ДПА України, а рішення останнього про результати розгляду скарг від 10.02.09р. №1088/6/25-0415 отримано позивачем 12.02.09р. (на доказ чого долучено витяг з реєстру вхідної кореспонденції) у суду відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

задовольнити адміністративний позов частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0005422305 від 19.08.08р в частині застосування до позивача штрафної (фінансової) санкцій в сумі 100 грн.

В задоволенні решти позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена у повному обсязі: 12.05.2010р.