Ухвала суду № 96284983, 15.04.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/368/21

Провадження № 1-кп/204/330/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Некрасова О.О.

секретаря судового засідання: Макарчук А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань кримінальне провадження № 12020040030001620 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

за участю: прокурора Кужель В.В., потерпілого ОСОБА_2 , захисника Бровка О.О., обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2021 року на адресу суду від захисника Бровка О.О., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 надійшло клопотання про залучення перекладача з української мови на російську мову, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 погано володіє українською мовою та йому необхідний перекладач спеціальних термінів, а адвокат діє в якості представника ОСОБА_3 та не може бути одночасно перекладачем. Також вказав, що його клієнт погано володіє українською мовою, бо він навчався не повні 9 класів, де викладання проводилось на російській мові.

У судовому засіданні захисник підтримав клопотання та просив залучити в межах справи для обвинуваченого перекладача з української мови на російську мову, з огляду того, що ОСОБА_3 погано володіє українською мовою та йому необхідний перекладач спеціальних термінів, а він діє у якості представника ОСОБА_3 та не може бути одночасно перекладачем.

Обвинувачений просив задовольнити клопотання захисника, суду надав пояснення про те, що він по національності є етнічним євреєм, у нього немає освіти і він не отримував освіту на території України, а під час судового провадження будуть застосовуватись юридичні терміни, які можуть впливати на даний процес. Вважає що у нього є право на залучення перекладача. У цьому обвинувальному акті йому все більш-менш зрозуміло. Він громадянин України, оскільки він тут народився. Коли були живі рідні, він спілкувався з ними на російській мові. Він перебував у російській сім`ї. Бізнес у нього був теж на російській мові. Він договори підписував, як на українській та російській мові, так і на французькій і арабській мові. Йому потрібен перекладач, щоб не помилитись у будь-якому терміні і потім не отримати вирок. Пам`ятку про свої права та обов`язки він знає напам`ять. Він не розуміє українську мову в частині юридичних термінів. На побутовому рівні він розуміє українську мову. Також він розуміє, що каже головуючий та прокурор, але це все таки розглядається не цивільна, а кримінальна справа.

Прокурор Кужель В.В. заперечував проти клопотання прокурора та просив в задоволенні клопотання адвоката Бровко О.О. про залучення перекладача у даному кримінальному провадженні відмовити. Також зазначив, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження стороною обвинувачення зібрано та долучено до матеріалів провадження характеризуючи ОСОБА_3 матеріали, зокрема: копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 ; довідку по обліку Автоматизованої Інформаційної Системи «Рубін» щодо ОСОБА_3 ; довідки лікарів психіатра та нарколога; повідомлення директора КЗО СБШ № 23 ДМР про навчання у середній загальноосвітній школі. Вказані матеріали свідчать, що обвинувачений народився в м. Дніпропетровську, постійно з народження проживає на території України, навчався в цьому місці в школі, є громадянином України, був раніше засуджений Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, а також є обвинуваченим у інших кримінальних провадженнях, що на теперішній час розглядаються у суді, що також підтверджується судовими рішеннями, що також містяться в єдиному державному реєстрі судових рішень. Також, під час розгляду кримінального провадження присутній захисник Назарова Д.Ю., професійний адвокат, з яким обвинуваченим ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги № 70 від 08.04.2020 року, який складено українською мовою та посвідчено підписами сторін. Вважає, що дане клопотання є необґрунтованими і подане з метою затягування розгляду кримінального провадження.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав думку прокурора та просив у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши думку прокурора, потерпілого, захисника та обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.

Так, участь перекладача у кримінальному провадженні зумовлена конституційною засадою рівності перед законом і судом (ч. 2 ст. 24 Конституції України, ст. 10 КПК), за якою, серед іншого, не допускається привілеїв чи обмежень (в тому числі й у процесуальних правах, передбачених КПК) за мовними ознаками.

Проявом принципу «рівності можливостей», згідно з яким кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості і жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом, розглядаються й права обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, закріплені у підпунктах «а», «е» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод: а) бути негайно i детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер i причину обвинувачення проти нього; e) якщо він не розуміє мову, яка використовується у суді, або не розмовляє нею, - отримувати безоплатну допомогу перекладача.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право: користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Згідно ч. ч. 1,3 ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Залучення перекладача для проведення процесуальних дій має на меті забезпечити особам, які беруть участь у кримінальному провадженні та не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, можливість користуватися рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють (п. 18 ч. 3 ст.42, п. 9 ч. 1 ст. 56, п. 11 ч. 3 ст. 64-1, п. 4 ч. 1 ст. 66 КПК України).

Як зазначено у ч. 1 ст. 68 КПК України, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

Відповідно до ч. 6 ст. 22, ч. 3 ст. 26 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків і вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами.

Суд зважає на те, що питання дотримання вимог ст. 29 КПК України щодо залучення перекладача слід вирішувати у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи не призвело це до порушення рівності перед законом і судом (принципу «рівності можливостей») та несправедливості судового розгляду в цілому у розумінні положень ст. 6 Конвенції.

Аналогічні висновки містяться в у постанові Верховного Суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 19 травня 2020 року при розгляді справи № 686/2374/19.

Аналіз норм КПК України свідчить, що при вирішенні питання про залучення перекладача визначальним є впевненість суду, що обвинувачений дійсно не володіє, або недостатньо володіє державною мовою. Хоча закон не встановлює критеріїв, за якими суд має визначитись в цьому питанні, такі роз`яснення містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в справі «К. проти Франції» від 07 грудня 1983 року дійшов наступного висновку: «п. 8. ... Як видно з рішення трибуналу, заявник народився і здобув освіту у Франції і йому не було важко розуміти й спілкуватися французькою мовою, якою вели провадження в суді. Конвенційне право на допомогу перекладача, що міститься в підпункті (e) пункту 3 статті 6, очевидно, може бути застосоване тільки в тому випадку, коли обвинувачений не розуміє мови, використовуваної в суді, чи не розмовляє нею».

Посилання обвинуваченого ОСОБА_3 на те, що він не розуміє української мови настільки, щоб здійснювати свій належний захист, суд вважає необґрунтованими та розцінює, як спробу обвинуваченого та захисника затягування розгляду кримінального провадження та зловживання своїми процесуальними правами.

Так, під час розгляду кримінального провадження № 203/3976/19 (провадження № 1-кс/203/1239/2019) слідчим суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська 20 листопада 2019 року під час розгляду клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12019040000000892 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 листопада 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України було встановлено, що обвинувачений народився в м. Дніпропетровську, навчався в КЗО Навчально-виховне об`єднання № 28 «Гімназія-школа 1 ступеня дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)-центр позашкільної роботи» ДМР з 01 вересня 1986 року по 08 грудня 1993 року, що підтверджується довідкою цього закладу освіти від 14 листопада 2019 року № 01-24/809, та починаючи з 9-го класу в середній школі КЗО «Спецалізована багатопрофільна школа №233 з поглибленим вивченням англійської мови» ДМР. Також 30 квітня 2010 року обвинувачений документований паспортом громадянина України, отримання якого як громадянина цієї держави зумовлене відповідно до Закону України «Про громадянство України» знанням державної мови. Вказаний паспорт громадянина України, містить відомості про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання обвинуваченого, що свідчить про обставини постійного проживання та перебування на території України з 1997 року. Також слідчим суддею прийнято до уваги ті обставини, що ОСОБА_3 був учасником кримінального провадження за обвинуваченням його у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.197-1,ч.1ст.122,ч.2 ст. 296 КК України, де, як під час судового розгляду у першій, так і апеляційній інстанціях в судових засіданнях приймав участь, розуміючи українську мову, отримував вирок українською мовою, складав апеляційну скаргу та підписував її українською мовою, про незнання і нерозуміння державної мови не заявляв та за результатами судового розгляду вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2013 року набрав законної сили на підставі ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2014 року.

Крім того судом встановлено, що під час розгляду справи № 203/3976/19 (провадження № 11-сс/803/49/20) Дніпровський апеляційний суд постановив ухвалу від 22.01.2020 року, в якій зазначено, що доводи підозрюваного ОСОБА_3 стосовно нерозуміння української мови, колегія суддів оцінює критично та з огляду про володіння українською мовою підозрюваним, щонайменше на побутовому рівні, крім того, під час розгляду апеляційної скарги присутній його захисник, професійний адвокат.

08.04.2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір про надання правової допомоги № 70, який було укладено українською мовою та підписано обвинуваченим, що підтверджено витягом із договору про надання правової допомоги.

Згідно повідомлення «Спеціалізованої багатопрофільної шкоди № 23 з поглибленим вивченням англійської мови» Дніпропетровської міської ради вих. 425 від 02.09.2020 року, ОСОБА_3 дійсно вступив до 9-А класу, «Спеціалізованої багатопрофільної шкоди № 23 з поглибленим вивченням англійської мови» Дніпропетровської міської ради, перейшовши із авторської середньої школи № 28 у ІІ чверті 1993-1994 навчального року та закінчив навчання у 1994 році. Документи про освіту ОСОБА_3 не отримував, так як вибув із школи з довідкою, в якій зазначено, що учень прослухав курс неповної середньої школи, тому у книзі обліку видачі свідоцтва записи відсутні. Відповідно надати інформацію про вивчення ОСОБА_3 предмету «Українська мова» та результати оцінювання надати не мають можливості.

Відповідно до характеристики, наданої начальником Державної установи «Дніпровська установа виконання покарання (№ 4) на ОСОБА_3 , останній є громадянин України, маючий середню освіту.

Вищезазначене спростовує доводи обвинуваченого з приводу того, що він взагалі не навчався та не отримував освіти на території України.

Крім того, в ході судового засідання ОСОБА_3 давав чіткі та змістовні відповіді на запитання, як суду, та й прокурору та не потребував їх перекладу.

Більш того, в судовому засіданні ОСОБА_3 особисто підтвердив факт володіння державною мовою на достатньому рівні. А на запитання головуючого щодо рівня володіння державною мовою повідомив про необхідність залучення перекладача саме для перекладу юридичних термінів.

Таким чином, суд дійшов до впевненості, що обвинувачений ОСОБА_3 володіє державною мовою на достатньому та необхідному рівні.

При цьому, здійснення захисту адвокатом Бровком О.О. обвинуваченого в повній мірі забезпечує останнього кваліфікованою правовою допомогою, у тому числі й при тлумаченням юридичних термінів.

З урахуванням викладеного, суд розцінивши таке клопотання, як зловживання обвинуваченим своїми правами та спосіб затягування строків розгляду кримінального провадження, тому клопотання про залучення до участі у кримінальному провадженні перекладача задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 29,42,68,315,376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання захисника Бровка О.О., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про залучення до участі у кримінальному провадженні № 12020040030001620 перекладача, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України – відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Некрасов