Ухвала суду № 96283447, 14.04.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/7109/20

Провадження №1-кп/235/301/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі:головуючої – судді Корнєєвої І.В.

при секретарі – Паримського О.Є.

за участю прокурора Панченкової Д.А., Жужмана І.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м.Покровську обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 жовтня 2020 р. р. за № 12020050410001617 , за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новогродівка Донецької області , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення ,передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Прокурором також заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.Своє клопотання прокурор обгрунтував наявністю ризиків , передбачених п.1 та п.5 ст. 177 КПК України .

Представник потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет» Пересадько Д.В. про час, дату та місце розгляду кримінального провадження повідомлявся належним чином , до судового засідання не з`явився , надав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності .

Представник потерпілого ТОВ «ЕКО» Носаль О.Д. про час, дату та місце розгляду кримінального провадження повідомлявся належним чином , до судового засідання не з`явився , надав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності .

Представник потерпілого ТОВ «РУШ» Сіменко О.Л. про час, дату та місце розгляду кримінального провадження повідомлявся належним чином , до судового засідання не з`явився , заяву про бажання бути присутнім при проведенні підготовчого судового засідання до суду не надавав.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив надати йому час для збирання речей , зазначивши, що у провадження Новогродівського міського суду знаходиться кримінальне провадження та там йому також призначать покарання.

Заслухавши думку прокурорів , обвинуваченого , суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження суд має право обрати , змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження , у тому числі запобіжний захід , обраний щодо обвинуваченого .

Відповідно до ст. 177 ч.2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення , а також наявність ризиків ,які дають достатні підстави слідчому судді ,суду вважати , що підозрюваний , обвинувачений , засуджений може здійснити дії ,передбачені ч.1 с.177 КПК України .

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 11.04.2013 у справі «Вєренцов проти України» ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його усталеної практики, яка відображає принцип, пов`язаний з належним відправленням правосуддя, у рішенні судів мають адекватно зазначатися підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь застосування цього обов`язку наводити підстави може змінюватися залежно від характеру рішення та повинен визначатися з огляду на обставини справи (п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Гарсія Руіс проти Іспанії»).

У п. 75 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» наголошено, що тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленого в п. 1 ст. 5 (справа «Соловей і Зозуля проти України» від 27 листопада 2008 р.). За таких обставин Суд вважає, що рішення районного суду (без мотивування підстав для його прийняття) не забезпечило заявникові адекватного захисту від свавілля, який є важливим елементом «законності» тримання під вартою в розумінні п. 1 ст. 5 Конвенції.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 12 лютого 2015 р. по справі «Подвезько проти України » визначено порушення п.1 і 3 ст.5 Конвенції з прав людини з огляду на те, що досудове тримання під вартою не ґрунтувалося на належних і достатніх підставах і суди не аргументували необхідність тримання заявника під вартою.

У рішенні ЄСПЛ «Жердєв проти України » Європейський суд вказав , що вже встановлював у справах проти України порушення у зв`язку з тим, що навіть коли йдеться про тривалі строки тримання під вартою , національні суди здебільшого посилаються на аналогічні підстави , наведені при затриманні , не вказуючи жодного з нових деталей ,або взагалі не обґрунтовують обрання такого запобіжного заходу ;-національні суди на жодному етапі не розглядали можливості застосування альтернативних запобіжних заходів

Суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема, йдеться про застосування застави), у багатьох випадках навіть не розглядалася.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Судом при вирішенні питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу оцінено в сукупності такі обставини:

1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення- факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред`явленого йому обвинувачення.

2) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини: ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні трьох кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як не тяжкий злочин , санкція ст.185 ч.2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років;

3) вік та стан здоров`я обвинуваченого- обвинувачений є особою молодого віку ,інвалідності не має;

4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого : має постійне місце проживання та реєстрації, проживає один ,родини та утриманців не має;

5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи : не працює;

6) репутація обвинуваченого: посередня ;

7) майновий стан обвинуваченого : рухоме майно , кошти на рахунках у банку відсутні;

8) обвинувачений судимий;

9) у ході досудового розслідування до обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався ; 10) обвинуваченому повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення за ч.2 ст. 185 КК України ;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, та розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, - 3 603,90 грн. .

На думку суду, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений ОСОБА_1 без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Ступінь ризику втечі судом оцінено в сукупності факторів, пов`язаних з характером особи обвинуваченого, моральністю, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставинами його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством.

Судом не встановлено стримуючі фактори, які свідчать , що обвинуваченим ОСОБА_1 не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судове засідання- відсутність міцних соціальних зв`язків .

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинувачений раніше судимий ,що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень.Обвинуваченому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за період після вчинення інкримінованого за даним кримінальним правопорушенням злочину.

З огляду на вказане, суд погоджується з прокурором, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення наявний.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З огляду на викладене, суд вважає що застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у скоєнні трьох умисних нетяжких злочинів, максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 5 років, у зв`язку з чим існує ймовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тобто , для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні всі обставини , передбачені ч.1 ст. 194 КПК України- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;-наявність достатніх підстав вважати , що існує хоча б один із ризиків , передбачених ст. 177 КПК України , і на які вказує прокурор;-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам ,зазначеним у клопотанні .

Враховуючи особистість обвинуваченого , вагомість доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до скоєння інкримінованих кримінальних правопорушень , суд приходить до висновку , що застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу , ніж тримання під вартою ,не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 314-317 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новогродівка Донецької області , громадянина України,запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» строком на 60 днів з 14 квітня 2021 р. по 12 червня 2021 р.включно, узявши обвинуваченого ОСОБА_1 під варту у залі суду негайно .

Визначити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_1 у 20 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року, що складає 45 400 грн. (сорок п`ять тисяч чотириста грн. 00 коп.) ,які можуть бути внесені на рахунок ТУ ДСА України.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 ,наступні обов`язки :- прибувати за викликом до прокурора,суду;- повідомляти прокурора , суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора , суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки ,застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку ,встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави у дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після оголошення ухвали .

Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали оголошений 14 квітня 2021 р. о 16.20 год.

Суддя І.В.Корнєєва