Постанова № 9626316, 19.03.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-625/10/2370 19.03.2010 р. м. Черкаси

09 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

при секретарі Дуженко С.А.,

за участю представника позивача державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області Лисенка Ю.М. за довіреністю № 8254/10-020 від 03.09.2009р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області до Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості зі сплати комунального податку,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у Звенигородському районі Черкаської області, в якому просить стягнути зі Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління заборгованість зі сплати комунального податку в розмірі 193грн. 80 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 24.12.1996р. та перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 24.12.1996р. як платник податків та платежів до бюджету. Станом на 18.01.2010р. за відповідачем згідно облікової картки платника податків обліковується заборгованість зі сплати комунального податку в розмірі 193грн. 80 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не зявився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 15 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991р. та статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»№ 56-93 від 20.05.1993р. до переліку місцевих податків і зборів віднесено комунальний податок, механізм справляння та порядок сплати якого встановлюються сільськими, селищними, міськими радами згідно із переліком і у межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього податку.

Відповідно до статей 4-5 України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991р. платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що відповідач Звенигородське виробничо-житлове ремонтно-експлуатаційне управління зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 24.12.1996р., ідентифікаційний код 03356789 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 561027), та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Звенигородському районі Черкаської області як платник податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991р., в тому числі комунального податку, з 24.12.1996р. за № 541 (довідка про взяття на облік платника податків № 243 від 10.12.2009р.).

За змістом статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»№56-93 від 20.05.1993р. комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Статтею 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»№ 280/97-ВР від 21.05.1997р., в свою чергу визначено, що місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Згідно поданого Звенигородським виробничо-житловим ремонтно-експлуатаційним управлінням до державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області податкового розрахунку комунального податку за третій квартал 2009 року річний фонд оплати праці відповідача з кількісним складом працівників за базовий податковий період в 114 осіб, становить 1 938 грн., як наслідок нарахований податок за базовий податковий період складає 193 грн. 80 коп.

В той же час, згідно наданої позивачем виписки з облікової картки Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління за відповідачем станом на 31грудня 2009 року обліковується заборгованість зі сплати комунального податку за третій квартал 2009 року в розмірі 193грн. 80 коп.

Оскільки суму комунального податку відповідачем розраховано самостійно в поданому останнім розрахунку, відповідне податкове зобовязання згідно п. 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000р. (далі по тексту Закон №2181), який є спеціальним законом з питань оподаткування, що установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення тощо, є узгодженим.

За змістом п.п. 5.4.1 п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Керуючись п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у звязку з несплатою Звенигородським виробничо-житловим ремонтно-експлуатаційним управлінням узгоджених сум податкових зобовязань в установлені строки позивачем на адресу відповідача були направлені податкові вимоги: перша № 1/114 від 02.10.2009р. на суму 7 554 грн. 89 коп. та друга №2/131 від 09.11.2009р. на суму 40 807 грн. 46 коп., отримані уповноваженою особою відповідача 06.10.2009р. та 10.11.2009р. відповідно.

19 жовтня 2009 року державною податковою інспекцією у Звенигородському районі Черкаської області на підставі п.п. 8.2.1 п. 8.2 статті 8 Закону № 2181 у звязку з несплатою суми податкового зобовязання в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу активів платника податків-Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління за реєстраційним номером 9159588.

11 грудня 2009 року начальником державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області винесено рішення № 52/24-014/03356789 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків-Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління в рахунок погашення його податкового боргу.

Оскільки згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, відповідне право органів державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення яких передбачено статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990р., суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комунального податку в розмірі 193 грн. 80 коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути зі Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління, ідентифікаційний код 03356789, в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Звенигородському районі Черкаської області 193(сто девяносто три) грн. 80коп. заборгованості зі сплати комунального податку.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяТ.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 23 березня 2010 року.