Постанова № 9626315, 19.03.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-624/10/2370 19.03.2010 р. м. Черкаси

09 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

при секретарі Дуженко С.А.,

за участю представника позивача державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області Лисенка Ю.М. за довіреністю № 8254/10-020 від 03.09.2009р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області до Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у Звенигородському районі Черкаської області, в якому просить стягнути зі Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління заборгованість зі сплати земельного податку в розмірі 6820грн. 72 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 24.12.1996р. та перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 24.12.1996р. як платник податків та платежів до бюджету. Станом на 18.01.2010р. за відповідачем згідно облікової картки платника податків обліковується заборгованість зі сплати земельного податку в розмірі 6 820грн. 72 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не зявився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, є Закон України «Про плату за землю»№2535-XII від 03.07.1992р.

Згідно статті 2 цього Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. При цьому земельний податок сплачується власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції.

Судом встановлено, що відповідач Звенигородське виробничо-житлове ремонтно-експлуатаційне управління зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 24.12.1996р., ідентифікаційний код 03356789 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 561027), та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Звенигородському районі Черкаської області як платник податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991р., в тому числі плати за землю, з 24.12.1996р. за № 541 (довідка про взяття на облік платника податків № 243 від 10.12.2009р.).

За змістом статті 13 Закону України «Про плату за землю»№2535-XII від 03.07.1992р. підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

При цьому податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 17 Закону України «Про плату за землю»№2535-XII від 03.07.1992р.).

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Як вбачається з доданого до матеріалів позовної заяви податкового розрахунку земельного податку Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління на 2009 рік, загальний розмір нарахованого земельного податку на поточний рік складає 912 грн. 18 коп., що з урахуванням розбивки річної суми на рівні частки за місяцями становить 76 грн. 02 коп. щомісяця.

В той же час, згідно наданої позивачем виписки з облікової картки Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління за відповідачем станом на 31грудня 2009 року обліковується заборгованість зі сплати земельного податку за листопад-грудень 2009 року, що з урахуванням переплати за попередні періоди складає 127 грн. 81коп.

Оскільки суму земельного податку відповідачем розраховано самостійно в поданому останнім розрахунку, відповідне податкове зобовязання згідно п. 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000р. (далі по тексту Закон №2181), який є спеціальним законом з питань оподаткування, що установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення тощо, є узгодженим.

За змістом п.п. 5.4.1 п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Разом з тим, позивачем до стягнення зі Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління заявлено також заборгованість з земельного податку, визначену державною податковою інспекцією у Звенигородському районі Черкаської області згідно податкового повідомлення-рішення № 0000182301/3 від 27.10.2008р.

Так, 08 травня 2008 року за результатами виїзної планової документальної перевірки Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007р., проведеної державною податковою інспекцією у Звенигородському районі Черкаської області у відповідності з вимогами п. 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990р., винесено акт № 313/23-018/03356789, яким зокрема встановлено порушення відповідачем статей 13 та 14 Закону України «Про плату за землю»№2535-XII від 03.07.1992р., в результаті чого Звенигородським виробничо-житловим ремонтно-експлуатаційним управлінням занижено податкове зобовязання по земельному податку на 5550 грн. 68 коп.

Відповідно до п.п. «б»п.п. 4.2.2 Закону № 2181 у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.

При цьому у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Окрім того, вищезазначеною перевіркою встановлено неподання Звенигородським виробничо-житловим ремонтно-експлуатаційним управлінням розрахунку земельного податку на 2007 рік, відповідальність за яке передбачена п.п. 17.1.1 п. 17.1. статті 17 Закону № 2181, згідно якого платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

На підставі вищезазначеного акту № 313/23-018/03356789 від 08.05.2008р. у відповідності до п.п. 4.2.2 п.4.2 статті 4 та п. 6.1 статті 6 Закону № 2181 позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000182301/3 від 27.10.2008р., вручене головному бухгалтеру відповідача 04.11.2008р., загальний розмір визначених сум податкового зобовязання платника податків згідно якого складає 4461 грн. 94 коп. за основним платежем, а також 2 230 грн. 97 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Разом з тим, згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення (розміщення податкового повідомлення на дошці податкових оголошень), за винятком випадків оскарження даного податкового повідомлення в порядку його апеляційного узгодження.

Звенигородським виробничо-житловим ремонтно-експлуатаційним управлінням податкове повідомлення-рішення №0000182301/3 від 27.10.2008р. в апеляційному порядку не оскаржувалось, що свідчить про узгодженість визначених останнім податкових зобовязань.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181, в свою чергу, встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпункті 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Узгоджена ж сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 Закону № 2181, як зазначалося вище, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Керуючись п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у звязку з несплатою Звенигородським виробничо-житловим ремонтно-експлуатаційним управлінням узгоджених сум податкових зобовязань в установлені строки позивачем на адресу відповідача були направлені податкові вимоги: перша № 1/114 від 02.10.2009р. на суму 7 554 грн. 89 коп. та друга №2/131 від 09.11.2009р. на суму 40 807 грн. 46 коп., отримані уповноваженою особою відповідача 06.10.2009р. та 10.11.2009р. відповідно.

19 жовтня 2009 року державною податковою інспекцією у Звенигородському районі Черкаської області на підставі п.п. 8.2.1 п. 8.2 статті 8 Закону № 2181 у звязку з несплатою суми податкового зобовязання в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу активів платника податків-Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління за реєстраційним номером 9159588.

11 грудня 2009 року начальником державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області винесено рішення № 52/24-014/03356789 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків-Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління в рахунок погашення його податкового боргу.

Оскільки згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, відповідне право органів державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення яких передбачено статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990р., суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача заборгованості зі сплати земельного податку в розмірі 6820грн. 72 коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути зі Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління, ідентифікаційний код 03356789, в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Звенигородському районі Черкаської області 6 820(шість тисяч вісімсот двадцять) грн. 72коп. заборгованості зі сплати земельного податку.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяТ.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 23 березня 2010 року.