Постанова № 9626317, 19.03.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-626/10/2370 19.03.2010 р. м. Черкаси

09 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

при секретарі Дуженко С.А.,

за участю представника позивача державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області Лисенка Ю.М. за довіреністю № 8254/10-020 від 03.09.2009р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області до Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у Звенигородському районі Черкаської області, в якому просить стягнути зі Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 82 451грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 24.12.1996р. та перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 24.12.1996р. як платник податків та платежів до бюджету. Станом на 18.01.2010р. за відповідачем згідно облікової картки платника податків обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 82 451грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не зявився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним нормативно-правовим актом, яким запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень, а також юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1млн. гривень, є Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№ 727/98 від 03.07.1998р. (далі по тексту Указ № 727).

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації; суб'єкт малого підприємництва - юридична особа окрім іншого обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Судом встановлено, що відповідач Звенигородське виробничо-житлове ремонтно-експлуатаційне управління зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 24.12.1996р., ідентифікаційний код 03356789 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 561027), та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Звенигородському районі Черкаської області як платник податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991р., в тому числі єдиного податку, з 24.12.1996р. за № 541 (довідка про взяття на облік платника податків № 243 від 10.12.2009р.).

Згідно пункту 4 Указу № 727 за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

При цьому сплачують єдиний податок суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України (п. 3 Указу № 727).

За правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Так, 08 травня 2008 року державною податковою інспекцією у Звенигородському районі Черкаської області у відповідності з вимогами п. 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990р. за результатами виїзної планової документальної перевірки Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007р. винесено акт № 313/23-018/03356789, яким зокрема встановлено порушення відповідачем п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№727/98 від 03.07.1998р., в результаті чого Звенигородським виробничо-житловим ремонтно-експлуатаційним управлінням занижено розмір єдиного податку на загальну суму 54967грн., в тому числі: за ІІ квартал 2005 року на 7884 грн., за ІІІ квартал 2005 року на 6549 грн., за ІV квартал 2005 року на 5770 грн., за І квартал 2006 року на 7700 грн., за ІІ квартал 2006 року на 11264 грн., за ІІІ квартал 2006 року на 14479 грн., а також за ІV квартал 2006 року на 1321 грн., адже виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Як наслідок, при визначенні виручки застосовується касовий метод обчислення виручки, за яким ураховуються всі надходження коштів на розрахунковий рахунок або (та) в касу підприємства.

Відповідно до п.п. «б»п.п. 4.2.2 Закону № 2181 у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.

При цьому у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі вищезазначеного акту № 313/23-018/03356789 від 08.05.2008р. у відповідності до п.п. 4.2.2 п.4.2 статті 4 та п. 6.1 статті 6 Закону № 2181 позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000192301/3 від 27.10.2008р., вручене головному бухгалтеру відповідача 04.11.2008р., загальний розмір визначених сум податкового зобовязання платника податків згідно якого складає 54 967 грн. за основним платежем, а також 27 484 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Разом з тим, згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення (розміщення податкового повідомлення на дошці податкових оголошень), за винятком випадків оскарження даного податкового повідомлення в порядку його апеляційного узгодження.

Звенигородським виробничо-житловим ремонтно-експлуатаційним управлінням податкове повідомлення-рішення №0000192301/3 від 27.10.2008р. в апеляційному порядку не оскаржувалось, що свідчить про узгодженість визначених останнім податкових зобовязань.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181, в свою чергу, встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпункті 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Узгоджена ж сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 Закону № 2181 визнається сумою податкового боргу платника податків.

Керуючись п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у звязку з несплатою Звенигородським виробничо-житловим ремонтно-експлуатаційним управлінням узгоджених сум податкових зобовязань в установлені строки позивачем на адресу відповідача були направлені податкові вимоги: перша № 1/114 від 02.10.2009р. на суму 7 554 грн. 89 коп. та друга №2/131 від 09.11.2009р. на суму 40 807 грн. 46 коп., отримані уповноваженою особою відповідача 06.10.2009р. та 10.11.2009р. відповідно.

19 жовтня 2009 року державною податковою інспекцією у Звенигородському районі Черкаської області на підставі п.п. 8.2.1 п. 8.2 статті 8 Закону № 2181 у звязку з несплатою суми податкового зобовязання в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу активів платника податків-Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління за реєстраційним номером 9159588.

11 грудня 2009 року начальником державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області винесено рішення № 52/24-014/03356789 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків-Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління в рахунок погашення його податкового боргу.

Оскільки згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, відповідне право органів державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення яких передбачено статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990р., суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку в розмірі 82451грн.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути зі Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління, ідентифікаційний код 03356789, в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Звенигородському районі Черкаської області 82 451(вісімдесят дві тисячі чотириста пятдесят одну) грн. заборгованості зі сплати єдиного податку.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяТ.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 23 березня 2010 року.