Постанова № 9626237, 14.04.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6782/09/1770

14 квітня 2010 року 13 год 25 хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники ОСОБА_2, Чучаліна К.В.

відповідача: представники Красовський А.С., Балко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Укрпромбудбазальт"

доКостопільська міжрайонна державна податкова інспекція

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Укрпромбудбазальт" (ПП "Укрпромбудбазальт") звернулося з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції (Костопільська МДПІ) №0000232341/3 від 18.09.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 59281 грн., в т.ч. 43168,00 грн. основного платежу та 16113,20 грн. - штрафних санкцій, №0000242341/3 від 18.09.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 7290 грн., в т.ч. 4860,00 грн. основного платежу та 2430,00 грн. штрафних санкцій, №0000252341/3 від 18.09.2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24931,00 грн. та №0028701740/2 від 15.07.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 1111,08 грн., в т.ч. 370,36 грн. основного платежу та 740,72 грн. штрафних санкцій.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлений адміністративний позов. В його обґрунтування зазначили, що висновок Костопільської МДПІ про заниження приросту балансової вартості запасів всього на суму 92948 грн. не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджується з приписами п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року. На думку представників позивача, вартість придбаних запасів впливає на приріст (убуток) балансової вартості товарів лише за умови, якщо такі запаси приймаються або знімаються з обліку підприємства та, одночасно, включаються до складу валових витрат. Товарно-матеріальні цінності, використані для переоснащення дробильної установки, в наступному збільшили балансову вартість основних засобів і, як наслідок, не могли бути враховані при визначення приросту (убутку) запасів. На спростування факту заниження валових доходів на суму 16399,00 грн. представники позивача зазначають, що витрати на оплату праці робітників на яких виділялися дотації не включалися до складу валових витрат. Крім того, доходи у вигляді дотацій від районного центру зайнятості з 2 кварталу 2008 року відображалися по деклараціях з податку на прибуток у складі валових доходів, як наслідок, на момент проведення перевірки порушення пп.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 334/94-ВР від 28.12.1994 року не існувало. Не обґрунтованим вважають представники позивача твердження податкового органу щодо завищення в 2008 року валових витрат на суму 63324 грн., позаяк такі не ґрунтуються на первинних документах ПП "Укрпромбудбазальт" та суперечать пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 та ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року. В обґрунту-вання безпідставності зменшення бюджетного відшкодування та донарахування податку на додану вартість представники позивача зазначають, що господарські операції з ПП "Будтелеком" є реальними і підтверджуються первинними документами, в звязку з чим у податкового органу не було підстав для визнання їх в односторонньому порядку нікчемними. На спростування донарахування податку з доходів фізичних осіб посилаються на норму пп.4.3.25 п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, згідно якого не оподатковується дохід виплачений самозайнятій особі. На таких підставах просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача позов не визнали з підстав викладених в письмових запереченнях. Пояснили суду, що під час проведення перевірки було виявлено порушення зі сторони ПП "Укрпромбудбазальт" п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року при визначенні убутку балансової вартості запасів, що призвело до заниження валового доходу на суму 92948 грн. Крім того, до складу валового доходу позивачем не включено 16399 грн. дотацій отриманих з центру зайнятості. При перевірці правильності формування валових витрат було встановлено порушення приписів ст.5 та ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, що призвело до завищення валових витрат на суму 63324 грн. Порушення приписів Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року полягало в тому, що ПП "Укрпромбудбазальт" було сформовано податковий кредит на підставі господарських операцій з ПП "Будтелеком", які за своєю суттю, є нікчемними. В обґрунтування збільшення податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб представники відповідача зазначають, що ПП "Укрпромбудбазальт" здійснювали виплату доходів фізичним особам без попереднього утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в супереч вимогам Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року. Відтак, просять відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та обєктивно дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що з 12.02.2009 року по 04.03.2009 року Костопільською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП "Укрпромбудбазальт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, законодавства про податок на додану вартість за період з 01.12.2007 року по 31.12.2008 року. Її результати оформлені актом №269/23/34070606 від 12.03.2009 року (а.с.17-58 том 1).

На підставі вказаного акту та за результатами процедури адміністративного узгодження, Костопільською МДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000232341/3 від 18.09.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 59281 грн., в т.ч. 43168,00 грн. - основного платежу та 16113,20 грн. - штрафних санкцій (а.с.14 том1),

- №0000242341/3 від 18.09.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 7290 грн., в т.ч. 4860,00 грн. - основного платежу та 2430,00 грн. - штрафних санкцій (а.с.15 том1),

-№0000252341/3 від 18.09.2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24931,00 грн. (а.с.13 том1)

- №0028701740/2 від 15.07.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 1111,08 грн., в т.ч. 370,36 грн. - основного платежу та 740,72 грн. - штрафних санкцій (а.с.16 том1).

В основу податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств покладено висновки про заниження ПП "Укрпромбудбазальт" у перевіряємому періоді валових доходів на загальну суму 109347,00 грн., в тому числі на 92948,00 грн. за рахунок заниження суми приросту балансової вартості запасів та на 16399,00 грн. за рахунок не включення до доходу сум дотацій отриманих від районного центру зайнятості, а також висновки про завищення валових витрат на загальну суму 63324,00 грн., в тому числі на 60323,00 грн. за рахунок включення видатків, які не підтверджені документально та на 3000,00 грн. за рахунок віднесення до витрат вартості поліпшень основних фондів, що на 3000,00 грн. перевищують 10% балансової вартості основних засобів попереднього року.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Укрпромбудбазальт" придбавалися товарно-матеріальні цінності на суму 97784,52 грн., які в наступному використовувалися для переоснащення дробильної установки (а.с.89-250 том1, а.с.1-29 том 2, а.с.19-59 том 3). З них, відповідно до даних платника податків (додаток К1/1 декларації з податку на прибуток), які підтверджуються податковим органом, товарно-матеріальні цінності на суму 5137,21 грн. використано поза межами господарської діяльності. Іншу частину запасів, на загальну суму 92647,31 грн., використано для технічного переоснащення дробильної установки. В бухгалтерському та податкову обліку позивача витрати в сумі 92647,31 грн. відображені шляхом збільшення балансової вартості основних запасів з наступною амортизацією останніх (а.с.76-129, 154-156 том 3).

Згідно пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. При цьому, у відповідності до пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (у редакції чинній на момент вчинення спірних правовідносин), амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Як вбачається з розділу 3.1.3 "амортизаційні відрахування" акту перевірки №269/23/34070606 від 12.03.2009 року, перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року не встановлено їх завищення або заниження.

Системний аналіз положень пп.5.2.10 п.5.2 ст.5 та пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року вказує, що витрати, віднесені на збільшення балансової вартості основних фондів, не відносяться до складу валових витрат такого платника податку. Як наслідок, вартість запасів придбаних ПП "Укрпромбудбазальт" на поліпшення основних фондів, не приймає участь у розрахунку приросту/убутку балансової вартості товарів.

Згідно п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

З аналізу вищенаведених норм права в розрізі фактичних обставин, які мають місце по даній справі, суд приходить до висновку, що податковим органом було безпідставно збільшено валовий дохід на підставі п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року на вартість товарів, що відображені платником в податковому обліку шляхом збільшення балансової вартості основних засобів.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що твердження Костопільської МДПІ про порушення ПП "Укрпромбудбазальт" п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та заниження валового доходу на суму 92647,31 грн. не відповідають фактичним обставинам справи та є надуманими.

З матеріалів справи вбачається, що в 2008 році ПП "Укрпромбудбазальт" отримувало дотації від Костопільського районного центру зайнятості на суми витрат, понесених на виплату заробітної плати особам, працевлаштованим за направленням центру зайнятості. Вказана сума дотацій наростаючим підсумком складає: за І квартал 2008 року - 4857 грн., за І півріччя 2008 року - 8217 ааниження на за ІІІ квартал грн.х реалізаціївгрн., за 9 місяців 2008 року - 14631 грн., за 2008 рік - 16399 грн. (а.с.5-18 том 3) і оскільки не була включена позивачем до складу валових доходів у відповідні періоди, відповідач зробив висновки про відповідне заниження обєкту оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум дотацій і субсидій з фондів загальнообовязкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Разом з тим, в силу положень пп.5.6.1 п.5.6. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку відносяться до складу валових витрат платника податку з урахуванням норм п.5.3 цієї статті.

За правилами п.3.1. ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримував від Костопільського районного центру зайнятості дотації, в якості відшкодування сум витрат, понесених на виплату заробітної плати особам, працевлаштованим за направленням центру зайнятості. Відповідно для правильного податкового обліку, позивач повинен був відносити виплачену заробітну плату таким працівникам до складу своїх валових витрат по факту її виплати, а в подальшому, отримавши дотації від центру зайнятості, відносити їх до складу валових доходів. В ході розгляду справи встановлено, що позивач, отримані від Костопільського районного центру зайнятості дотації, до складу своїх валових доходів не відносив. Разом з тим, не відносив він і до складу своїх валових витрат, видатки, понесені ним на оплату праці таких фізичних осіб (а.с.138-139, 157-162 том 3).

Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивачем не було збільшено на відповідну суму свої валові витрати, що передує в часі зменшенню на аналогічну суму валових доходів, таке порушення порядку ведення податкового обліку ПП "Укрпромбуд-базальт" не призвело до заниження обєкту оподаткування. Як наслідок, заниження податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств, про яке стверджує податковий орган, відсутнє.

Відповідно до абз. б) пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях. Враховуючи той факт, що показники декларації по податку на прибуток підприємств за 2008 рік ПП "Укрпромбудбазальт" не включають в себе не лише суму доходів у вигляді дотацій від районного центру зайнятості, а й суми витрат у вигляді виплати заробітної плати особам, що працевлаштовані за направленням цього центру зайнятості, посадові особи Костопільської МДПІ необґрунтовано визначили суму податкових зобовязань позивачу з урахуванням одних лише фактів завищення суми податкових зобовязань, ігноруючи факти заниження. Таким чином, висновки про заниження позивачем валового доходу на суму 16399 грн. необґрунтовані.

Як вбачається з матеріалів перевірки, на думку податкового органу в ІІ кварталі 2008 року ПП "Укрпромбудбазальт" завищило валові витрати на загальну суму 60324,00 грн. Позивач доводить, що сума валових витрат, яка задекларована ним у ІІ кварталі 2008 року сформована у повній відповідності до вимог чинного податкового законодавства (а.с.131-136 том 3) і в повній мірі підтверджена первинними документами обліку.

При цьому, за змістом акту перевірки не можливо встановити витрати по яких саме господарських операціях ПП "Укрпромбудбазальт" не підтверджуються документально. В акті перевірки відсутній перелік первинних документів, які не були надані під час проведення перевірки ревізорам для підтвердження понесених витрат. Натомість зазначено, що порушення встановлено у звязку з виявленням розбіжностей реєстрів проводок (сума витрат 452375 грн.) та даних податкової декларації (сума валових витрат 512699 грн.).

Згідно з вимогами вимог п.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються субєктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку субєкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому, до акту перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників субєкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

В акті перевірки позивача не лише не має посилання на первинні документи, якими оформлені господарські операції позивача та яких не вистачає для належного документального підтвердження валових витрат, а й прямо зазначено, що фактичні показники, виявлені у ході перевірки, отримані не на підставі первинних документів позивача, а на підставі співставлення показників податкової звітності та даних бухгалтерського обліку. Фактично, та обставина, що висновки про правильність і повноту формування позивачем валових витрат і валових доходів здійснено на підставі даних його контокорентних карток підтверджено в судовому засіданні представником відповідача, яка безпосередньо брала участь у перевірці позивача. Додатково на користь того, що перевірка відповідача зводилась до ревізії реєстрів бухгалтерських проводок свідчать і письмові заперечення відповідача на позов, які ґрунтуються виключно на відображенні господарських операцій позивача згідно бухгалтерських записів (а.с.192-199 том 3).

Окремо слід зазначити, що судом відхиляються доводи сторони відповідача з приводу ненадання позивачем до перевірки первинних документів, позаяк за змістом долучених до матеріалів справи запитів, що надсилалися відповідачем для позивача в рамках проведення його планової перевірки вбачається, що податковий орган вимагав якраз надання даних бухгалтерського обліку оборотно-сальдових відомостей в кореспонденції з взаємоповяза-ними рахунками бухгалтерського обліку, а не первинної документації на підтвердження правильності ведення податкового обліку (а.с.218-219, 222-223 том 3).

Враховуючи той факт, що в акті перевірки порушення позивачем норм п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року не описано з урахуванням вимог п.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205, що унеможливлює перевірку таких висновків на предмет їх правомірності, суд вважає, що твердження податкового органу щодо завищення ПП "Укрпромбудбазальт" валових витрат на загальну суму 60324,00 грн. є необґрунтованими.

Відповідно до пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, повязані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Як вбачається з акту перевірки №269/23/34070606 від 12.03.2009 року, відповідачем було визначено балансову вартість основних фондів на підставі даних, відображених у декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2008 року. Таким чином, відповідачем не було досліджено первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, що достовірно підтверджують наявність чи відсутність факту порушення. Крім того, не було досліджено фінансову звітність, а саме баланс, адже, відповідно до норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, 10 % для визначення межі для включення до складу валових витрат витрат на поліпшення основних фондів ґрунтуються на сукупній балансовій вартості всіх груп основних фондів. Така сума становила на початок звітного 2008 року у показнику щодо залишкової вартості основних засобів 298,0 тис. грн. Згідно додатку К1/1 декларації по податку на прибуток підприємств ПП "Укрпромбудбазальт" за 9 місяців 2008 року загальна балансова вартість основних фондів станом на 01.07.2008 року становила 451059 грн. Таким чином, десятивідсоткова межа щодо формування валових витрат у звязку з поліпшенням основних фондів на початок 2008 року становила 29800 грн., що перевищує показники задекларовані позивачем. Станом на 01.07.2008 року вказана сума збільшилася до 45106 грн. За таких обставин включення ПП "Укрпромбудбазальт" до складу валових витрат вартості поліпшення основних фондів на суму 29077 грн. відповідає вимог п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, у звязку з чим, висновки посадових осіб Костопільської МДПІ щодо завищення позивачем валових витрат є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Здійснення ПП "Укрпромбудбазальт" поліпшення основних фондів на суму 29077 грн. повністю підтверджено долученими до матеріалів справи первинними документами обліку, а належне формування валових витрат податковою і фінансовою звітністю (а.с.24-250 том 2, а.с.1-4, 63-74 том 3).

З урахуванням вищенаведеного податкове повідомлення рішення, яким позивачу нараховано зобовязання з податку на прибуток підлягає скасуванню як протиправне.

Як вбачається з матеріалів перевірки під час її проведення було встановлено завищення позивачем податкового кредиту в сумі 39720 грн., в тому числі за грудень 2007 року на 38300 грн., за червень 2008 року на 100 грн., за серпень 2008 року на 1320 грн. Завищення податкового кредиту на суму 38300 грн. виникло у звязку з тим, що правочини між ПП "Укрпромбудбазальт" та ПП "Будтелеком" на думку податкового органу є нікчемними. Завищення податкового кредиту на суму 100 грн. виникло у звязку з тим, що податкова накладна №194а від 05.05.2008 року, видана Підприємством Полоцької ВК не містить обовязкових реквізитів. Завищення податкового кредиту на суму 1320 грн. виникло у звязку з тим, що контрагент позивача - СПД ОСОБА_1 не звітується до ДПІ у м. Рівне. З такими висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому слід враховувати, що у відповідності до пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи вбачається, що податковий кредит позивача у грудні 2007 року на 38300 грн. сформований по господарських операціях з ПП "Будтелеком" і підтверджується податковою накладною №843 від 28.12.2007 року, що відповідає вимогам п. 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (а.с.85 том 1). Факт виконання робіт підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за грудень 2007 року, актом приймання виконаних робіт за грудень 2007 року, договором підряду від 22.11.2007 року, локальним кошторисом за монтажні роботи (а.с.77-88 том1)

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Норми ст.228 ЦК України вказують на те, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Той факт, що ПП "Будтелеком" відсутнє за юридичною адресою, а відповідно до пояснень директора Федорова Д.О., останній не вчиняв від імені підприємства жодних правочинів (а.с.244-249 том 3) не дає підстави визнавати вказаний правочин нікчемним та ігнорувати наявні в матеріалах справи первинні документи.

Згідно ч. 4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Спрямованість правочину на порушення публічного порядку може бути доведено виключно в порядку кримінального судочинства шляхом винесення відповідного обвинувального вироку стосовно осіб, які переслідували протиправні цілі. Матеріали справи не містять таких доказів, як наслідок, твердження податкового органу щодо нікчемності правочинів між ПП "Укрпромбудбазальт" та ПП "Будтелеком" є передчасними та необґрунтованими у звязку з чим суд не бере останні до уваги.

Згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:порядковий номер; дату виписування; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж)ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Досліджена в матеріалах справи податкова накладна №194а від 05.05.2008 року, виписана Підприємством Полоцької ВК містить вказані вище реквізити і підстави для її неврахування у податкового органу відсутні (а.с.165 том 3).

Необґрунтованим суд вважає і твердження податкового органу щодо завищення податкового кредиту по податкові накладній № 39 від 27.08.2008 року від СПД ОСОБА_1 на суму ПДВ 1320 грн.(а.с.166 том 3). Той факт, що СПД ОСОБА_1 не подає до ДПІ у м.Рівне податкову звітність з податку на додану вартість є підставою для притягнення останнього до відповідальності. Проте, вказана обставина не позбавляє позивача права на формування податкового кредиту по виписаних приватним підприємцем податкових накладних за умови дотримання позивачем вимог пп.7.2.1 п. 7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Укрпромбудбазальт" підтвердив сформований податковий кредит належним чином оформленими податковими накладними і сумнівів щодо придбання і оплати відповідних товарно-матеріальних цінностей у податкового органу в ході перевірки не виникало. За таких обставин висновки податкового органу, що заниження позивачем податкового кредиту є надуманими та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Відтак, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення рішення відповідача, згідно яких позивачу нараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Укрпромбудбазальт" на протязі 2008 року виплачувало доходи ОСОБА_2 в розмірі 1000 грн. (а.с.164 том 3).

Відповідно до пп. 4.3.25 п.4.3 ст.4 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою вiд здійснення нею підприємницької або незалежної професійної дiяльностi, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) вiдповiдно до закону.

Згідно з долученими до матеріалів справи доказами, СПД ОСОБА_2 у період здійснення господарської операції перебував на спрощеній системі оподаткування і був платником єдиного податку, відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" №727 вiд 03.07.1998 року за видом діяльності - надання юридичних та адвокатських послуг (а.с.185-186 том 3). Таким чином, висновки податкового органу щодо заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 176,47 грн. при виплаті доходів ОСОБА_2 спростовуються вищевикладеним та є необґрунтованими.

В той же час, позивач не навів в адміністративному позові доводів щодо спростування порушення податкового законодавства при виплаті доходів ОСОБА_3 в сумі 1000 грн., у звязку з чим суд вважає в цій частині висновки Костопільської МДПІ обґрунтованими.

Відповідно до пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, у разі, коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обовязкового платежу).

Таким чином, податкове повідомлення рішення №0028701740/2 від 15.07.2009 року, яким позивачу нараховано податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 370,36 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 740,72 грн. слід визнати протиправним та скасувати в частині визначення основного зобовязання на суму 176,47 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 352,94 грн. загалом на суму 529,41 грн., а в іншій частині залишити в силі, як правомірне.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету в пропорційній задоволеним позовним вимогам частині.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення рішення суб'єкта владних повноважень - Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 18 вересня 2009 р. за № 0000252341/3, згідно якого приватному підприємству "Укрпромбудбазальт" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану варітсть у розмірі 24931,00 грн. - визнати протиправним та скасувати в повному обсязі; податкове повідромлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 18 вересня 2009 року за №0000242341/3, згідно якого приватному підприємству "Укрпромбудбазальт" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7290,00 грн. в тому числі 4860,00 грн. - основного платежу та 2430,00 - штрафної санкції - визнати протиправним та скасувати в повному обсязі; податкове повідромлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 18 вересня 2009 року за №0000232341/3, згідно якого приватному підприємству "Укрпромбудбазальт" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 59281,20 грн., в тому числі 43168,00 грн. - основного платежу та 16113,20 - штрафної санкції - визнати протиправним та скасувати в повному обсязі; податкове повідромлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 15 липня 2009 року за №0028701740/2, згідно якого приватному підприємству "Укрпромбуд- базальт" визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в розмірі 1111,08 грн грн., в тому числі 370,36 грн. - основного платежу та 740,72 грн. - штрафної санкції, - визнати протиправним та скасувати в частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 529,41 грн., в тому числі 176,47 грн. - основного платежу та 352,94 грн. - штрафної санкції.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Укрпромбудбазальт" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 13,60 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 20.04.10р.