Постанова № 9626095, 22.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-48296/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Мушук В.В.,

за участю: представника позивача - Рой С.В.,

представника відповідача - Крицького Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод"до Державної податкової інспекції в м. Полтавіпро визнання рішення нечинним, -

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2009 року позивач Відкрите акціонерне товариство "Полтавський турбомеханічний завод"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Полтавіпро визнання рішення № 0000292202/3 від 26.11.209 року нечинним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що державною податковою інспекцією в м. Полтаві було проведено позапланову перевірку їхнього підприємства з питань дотримання валютного законодавства за період з 01.01.2009 року по 01.05.2009 року. За результатами позапланової перевірки складено акт № 1112/22-2/00110792 від 26.05.09 р. згідно якого встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, а саме порушення граничних строків дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту № Т08-603 від 04.06.08 , укладеного з фірмою "EGES ELEKTRIK ve ELEKTRONIK GERECLER SAN. ve TIC. A.S." Туреччина за період з 01.01.09 по 01.05.09р. На підставі вище зазначеного акту ДПІ у м. Полтаві складено рішення № 0000292202/3 від 26.11.09 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 101127,94 грн

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів з урахуванням письмових заперечень відповідача.

В наданих суду письмових запереченнях Державна податкова інспекція зазначає, що вимоги позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а саме датою імпорту ввезення продукції на територію України, якщо така продукція , згідно із законодавством України, підлягає митному оформленню, слід вважати саме дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40"Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування"

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Позивач Відкрите акціонерне товариство "Полтавський турбомеханічний завод" зареєстровано як юридична особа (ідентифікаційний код 00110792). Відповідач є платником податку та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції.

Державною податковою інспекцією у м. Полтаві в період з 01.01.2009 року по 01.05.2009 року проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" з питань дотримання валютного законодавства за період з 01.01.09 року по 01.05.09 року. За наслідками перевірки 26.05.2009 року складений акт № 1112/22-2/00110792, яким встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, а саме: несвоєчасне надходження імпортного товару при виконанні умов контракту № Т08-603 від 04.06.08 , укладеного з фірмою "EGES ELEKTRIK ve ELEKTRONIK GERECLER SAN. ve TIC. A.S."

За результатами позапланової перевірки, на підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000290002/3 від 26.11.2009 року в сумі 101127,94 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ"Полтавський турбомеханічний завод" (замовник) та "EGES ELEKTRIK ve ELEKTRONIK GERECLER SAN. ve TIC. A.S." було укладено контракт № Т08-603 від 04.06.2008 року на поставку промислову електричну індукційну пічну установку, а також своїми силами здійснити пусконаладочних робіт.

Згідно п.п. 2.3.1 Контракту замовник сплачує 40 %- 148028 Євро- предоплата пртягом 30 днів з моменту підписання контракту, 50% - 185035 Євро - по готовності товару до відвантаження, 10% - 37 007 Євро - після підписання сторонами сторонами контракт, акту-прийняття здачі робіт по шефмонтажу, введення в експлуатацію та навчанню персоналу

Дотримуючись умов договору, 25.06.2008 року ВАТ"Полтавський турбомеханічний завод" перерахувало постачальнику 100940 (сто тисяч сорок) євро центів платіжним дорученням № 1. (в матеріалах справи)

Позивач зазначає, що товар отриманий 29.01.2009 року не відповідає дійсності, оскільки на товаронакладному документі знаходиться відбиток печатки Херсонської митниці з відміткою "Під митним контролем", яка датована 04.01.2009 року. Тобто, фактично імпортний товар здійснив перетин митного кордону України 04.01.2009 року, а не 29.01.2009 року, відповідно до товаронакладного документа. ( в матеріалах справи).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 року № 959-ХІІ, є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця.

Фіксуючи порушення позивачем терміну повернення товару строком на 29 дні за Державна податкова інспекція у Полтавській області взяла до уваги той факт, що технічна документація по виготовленню електричної печі надійшла до України 29.01.2010 року.

Суд вважає помилковим такий висновок податкового органу з наступних підстав. Згідно умов Контракту № Т08-603 робіт було саме виготовлення електричної печі протягом 5 місяців з моменту сплати замовником 148028,00 євро.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР датою імпорту слід вважати дату надходження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного кордону України, що підтверджується проставленнням відбитку штампа на товаронакладних документах, що означає початок перебування товару під митним контролем.

Як зазначено вище, на товаронакладних документах на товар фірми "EGES ELEKTRIK ve ELEKTRONIK GERECLER SAN. ve TIC. A.S." , проставлена печатка Херсонської митниці з відміткою "Під митним контролем" від 04.01.2009 року, тобто товар повернувся від нерезидента саме 04.01.2009 року, а не 29.01.2009 року, тому у відповідача немає підстав для нарахування штрафних санкцій до 29.01.2009 року.

Згідно ст. 4 цього Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. за №136 в редакції від 13.12.2006 року імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, потребують одержання ліцензії.

Відповідно до п. 3.3 ст. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. за №136 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 Реімпорт". ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави". ІМ-76 (Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Згідно ст. 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. № 959-ХІІ зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно ст. 14 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. № 959-ХІІ (із змінами та доповненнями) визначено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Статтею 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” визначається, що моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів на митну територію України, а також вивезення товарів за межі митної території України це сукупність дій, повязаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Частиною другою ст.43 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Засвідчення митним органом прийняття товарів до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаронакладних документах (ч. 2 ст. 72 Митного кодексу України).

Аналіз вищевикладених положень Законів свідчить, що моментом імпорту товару визначається момент перетину товаром митного кордону України, що підтверджується відтиском штампу “Під митним контролем”, оформлення вантажної митної декларації відбувається за результатами митного оформлення вже після фактичного переміщення товару через митний кордон, тому висновок Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визначення моменту імпорту в залежності від оформлення вантажної митної декларації є помилковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку , що штрафні санкції можливо застосовувати тільки за 4 дні, до 04.01.2009 року, а не за 29 днів, тому нарахована сума штрафних санкцій в розмірі 101127,94 грн., підлягає зменшенню на 87179,26 грн. (за мінусом штрафних санкцій за 25 днів- з 29.01.2009 року мінус 04.01.2009 року

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Рішення ДПІ у м.Полтаві № 0000292202/3 від 26.11.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій стосовно ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" визнати нечинним в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 87 179,27 грн.

В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено ДАТА.

СуддяІ.С. Шевяков