Рішення № 96255304, 12.04.2021, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3613/20

Провадження №: 2/332/419/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,

при секретарі - Литвиненко І.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (місцезнаходження 04053 м.Київ вул. Січових Стрільців,буд. 37/41) треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (місцезнаходження: 10008 м.Житомир вул.. В.Бердичевська, буд. 35), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович (місцезнаходження: 02094 м.Київ вул. Юрія Поправки , буд 6 офіс 31), про визнання виконавчого напису таким , що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів. Позов обґрунтований тим, що 06.08.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименком Р.В було відкрито виконавче провадження № 62741034 на виконання виконавчого напису № 14322 виданого 23.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс"(Правонаступника ПАТ Банк «Траст»), заборгованості в розмірі 115893 грн. 82 коп. В межах виконавчого провадження №62741034 з позивача було стягнуто 4103,21 грн. ОСОБА_1 стверджує, що вказаний виконавчий напис вчинений з численним порушенням законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню. На підставі викладеного позивач просить суд визнати виконавчий напис №14322 виданий 23.08.2020 року таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в сумі 4103,21 гривень.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав та надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, не заперечує про розгляд справи в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлений своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку , що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Треті особи у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з нижченавендених підстав.

Згідно копії виконавчого напису №14322 вчиненого 23.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., запропоновано стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», заборгованість, що виникла по Кредитному договору R091.0039014 від 27.11.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Траст", договору про відступлення прав вимоги № 1, укладеного 18.05.2018 року між ПАТ Банк «Траст» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» з відповідними додатками, боржником за якими є ОСОБА_1 (а.с.16).

06.08.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В. було відкрито виконавче провадження № 62741034 на виконання виконавчого напису № 14322 виданого 23.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 115893 грн. 82 коп. (а.с.38-39).

Позивач у позовній заяві зазначила, що в межах виконавчого провадження з неї було безпідставно стягнуто 4103,21 грн., на підтвердження вказаного факту надала суду копії довідок з місця роботи відповідно до яких встановлено що стягнення з ОСОБА_1 проводились у період з вересня 2020 по грудень 2020 року (а.с. 59-67). Проте позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження безпідставності набутих коштів.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення за виконавчим провадженням № 62741034, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Романом Васильовичем щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича № 14322 вчиненого 23.07.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 115893,82 грн.

За загальним правилом, яке визначено статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Під час судового розгляду відповідач не надав суду, доказів наявності безспірної заборгованості у позивача на час вчинення виконавчого напису.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що заборгованість позивача не є безспірною.

Крім того, з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, що виходить за межі строку визначеного ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що нотаріус мав відмовити у вчиненні нотаріального акта.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р. «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» визначено, що для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в тому числі в частині, доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями».

Яка була також предметом розгляду Великої Палати Верховного суду та постановою від 20.06.2018 у справі №826/20084/14 року залишена в силі.

Таким чином, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р. «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення безпідставно набутих коштів задоволенню не підлягають оскільки обставини щодо відсутності боргових зобов`язань ОСОБА_1 перед ТОВ "Фінансова компанія "Сіті "Фінанс " не підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. З матеріалів справи вбачається, що стягнення грошових коштів на користь відповідача здійснювалось на погашення заборгованості, що виникла по Кредитному договору R091.0039014 від 27.11.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ Банк "Траст", договору про відступлення прав вимоги № 1, укладеного 18.05.2018 року між ПАТ Банк «Траст» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» з відповідними додатками, боржником за якими є ОСОБА_1 (а.с.33,36). Але, доказів того, що на момент проведення стягнення грошових коштів за виконавчим написом вказаної заборгованості не існувало, суду надано не було.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис № 14322, вчинений 23.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс"заборгованості на суму 115893 грн. 82 коп. таким, що не підлягає виконанню.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м.Запоріжжя.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 14.04.2021 р.

Суддя Р.В. Сінєльнік