Постанова № 9625189, 24.09.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24.09.2008 р. 17:45№ 7/294

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Жидачик А.П. вирішив адміністративну справу

ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення ,

Представники:

від позивачаОСОБА_2, за довіреністю

від відповідачаТаращук М.М., за довіреністю

Чирва Д.О., за довіреністю

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду в м. Києві з позовною заявою до відповідача про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача відповідачем неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення та безпідставно зроблені висновки в акті перевірки.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що факти порушень податкового законодавства зафіксовані актом перевірки. Відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

На підставі направлення на перевірку від 02.10.2007 № 2110/17, з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності, на яких згідно із Законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва (далі Відповідач або ДПІ у Оболонському районі м. Києва) проведено виїзну документальну перевірку суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи (далі Позивач або ОСОБА_5.) ОСОБА_1.

За результатами перевірки Відповідачем було складено акт від 26.10.2007 р. №798/17-4-3073511326.

Відповідно до ату перевірки Позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за період з травня 2006 р. по жовтень 2006 р. суму ПДВ у розмірі 58781,00 грн. не підтверджену документально.

Як свідчать фактичні обставини справи, ОСОБА_1 на підставі договору перевезення вантажу б/н від 01.06.2006 р. співпрацювала з постачальником ПП „Комбудсервіс" (код ЄДРПОУ 32538673) та якому було оплачено послуги на загальну суму 352687,74 грн.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»- право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На підставі вищенаведеної норми, для співпраці з ПП „Комбудсервіс", ОСОБА_1 витребувала від свого постачальника ксерокопію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 26.06.2003р. №17313464, завіреною мокрою печаткою ПП „Комбудсервіс". Тобто даний постачальник був зареєстрований у Ленінській МДПІ у м. Луганську та мав індивідуальний податковий номер 325386712368.

Згідно Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість на ОСОБА_1 не покладено відповідальність за дії своїх контрагентів та не покладено обов'язок вимагати від постачальника товарів (робіт та послуг) підтверджуючих документів щодо їх реєстрації. При чому суд звертає увагу, що Позивач отримала доступні дані, що свідчили про реєстрацію контрагента.

Крім того, ОСОБА_1 отримала в заповнені податкові накладні від ПП „Комбудсервіс" та правомірно віднесла до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 58781,00грн.

Відповідно до п.п. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»- платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця (товарів, робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»- не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Як встановлено судом, Відповідач наявності податкових накладних не заперечує.

Відповідно до п. 6.2 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»- податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Таким чином, суд погоджується з позицією Позивача і вважає, що ОСОБА_1 правомірно включила до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 58781,00 грн.

Щодо порушення пп.7.4.1; пп. 7.4.4. п. 7.4., ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», слід зазначити, що в акті перевірки від 26.10.2007 р. №798/17-4-3073511326 та в рішенні про розгляд первинної скарги Позивача від 22.11.2007р. №8019/к/25-009, Відповідачем не зазначено перелічених порушень підпунктів Закону „Про ПДВ" з боку ОСОБА_1

Щодо заниження сум ПДВ за грудень 2006 р., в розмірі 4370,00 грн., судом встановлено, що в акті Відповідачем не зазначалися податкові накладні та занижені суми. В реєстрі отриманих та виданих податкових накладних ОСОБА_1 не відображається вищезазначена сума, податкові накладні від ПП „Комбудсервіс" за вказаний період - грудень 2006 р. не надходили у зв'язку з відсутністю взаємовідносин з даним контрагентом. Таким чином вказана Відповідачем сума заниження ПДВ за грудень 2006р. є помилковою.

Крім того, судом встановлено, що Відповідачем порушено порядок підписання акту виїзної документальної перевірки, встановлений п. 4.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. Відповідно до п.4.2 вказаного Порядку - підписання акту здійснюється в приміщенні органу державної податкової служби до закінчення 3-х робочих днів (для суб'єктів малого підприємництва) від дня закінчення установленого для проведення перевірки строку. Строки проведеної перевірки Позивача повинні були тривати з 02.10.2007 р. по 15.10.2007р., тобто 18.10.2007р. вищезазначений акт мав бути підписаний. Але ж, як вже було зазначено раніше, акт був підписаний 26.10.2007р., в звязку з чим Відповідачем порушено норми діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що Відповідачем безпідставно та неправомірно визначено Позивачу суму податкового зобов'язання.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Позивач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх вимог викладених в позовній заяві.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 89, 90, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_5 задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва № 0006201704/1 від 27.11.2007р.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_5 за рахунок державного бюджету України

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 03.10.08

Суддя Арсірій Р.О.