Постанова № 9625173, 03.09.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03.09.2008 р. 11:10№ 7/375

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Жидачик А.П. вирішив адміністративну справу

Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт"

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва

провизнання податкового повідомлення недійсним ,

Представники:

від позивачаГодун Г.В., за довіреністю

від відповідачаЛішун А.М., Терлецька А.О. за довіреністю Приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт»звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва № 0001002307/0 від 23.10.2007р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП «Акрілат-Хімконтракт»положення п.1.32, п.5.1 ст. 5, п.п.8.4.2 п.8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не порушувало, оскільки затрати на здійснення обовязкових платежів у вигляді пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктур населених пунктів є необхідними для будівництва, тому, вони є такими, що повязані з господарською діяльністю, та у відповідності до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 зазначеного Закону включаються до складу валових витрат за умови дотримання вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону.

Відповідач у запереченні на позовну заяву, його представники у судовому засіданні позовних вимог не визнали, мотивуючи свої заперечення наступним.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено виїзну планову перевірку ПП «Акрілат-Хімконтракт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.03.2007р., за результатами якої складено акт від 17.10.2007р. № 775-23-7-24744461.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що ПП «Акрілат-Хімконтракт» в порушення п.п.8.4.2 п.8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - віднесло до складу валових витрат суму пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Києва у розмірі 1421920,00 грн. у звязку із будівництвом адміністративно-складського комплексу площею 2463,7 кв.м по вул. Богатирській, 3г. В порушення п.5.1 ст. 5 даного Закону підприємством віднесено до складу валових витрат витрати по транспортно-експедиторським послугам, які не повязані з його господарською діяльністю та суперечать умовам контракту.

Також ПП «Акрілат-Хімконтракт»порушено п.1.32, п.5.1 ст. 5 вищевказаного Закону, так, від продажу товарів на користь ТОВ НПП «Вимпел»було отримано збитки у розмірі 198,00 грн. за рахунок продажу товарів за ціною, що нижче ціни придбання на 0,22 грн. за кілограм (900*0,22=198,00), без урахування ПДВ.

Обєкти незавершеного будівництва не підпадають під визначення терміну «основні фонди», витрати на придбання і будівництво до введення в експлуатацію таких обєктів амортизації не підлягають.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, - встановив:

Відповідачем Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва було проведено виїзну планову перевірку Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.03.2007р., за результатами якої складено акт від 17.10.2007р. № 775-23-7-24744461.

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001002307/0 від 23.10.2007р., згідно якого у звязку з порушенням ПП «Акрілат-Хімконтракт»п.1.32, п.5.1 ст. 5, п.п.8.4.2 п.8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 467026,78 грн., в т.ч. 359247,56 грн. - основний платіж, 107 779,22 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва прийнято рішення № 24868/10/25-008 від 19.12.2007р. про результат розгляду первинної скарги, яким залишено без змін вище вказане податкове повідомлення-рішення, а скаргу ПП «Акрілат-Хімконтракт» - без задоволення.

Рішенням ДПА у м. Києві від 05.03.2008р. № 791/10/25-114 про результати розгляду повторної скарги залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а скаргу ПП «Акрілат-Хімконтракт»- без задоволення.

Рішенням ДПА України від 15.05.2008р. № 4604/6/25-0115 про результати розгляду скарги залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а скаргу ПП «Акрілат-Хімконтракт»- без задоволення.

Актом перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, встановлено, що в порушення п.п.8.4.2 п.8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- віднесло до складу валових витрат суму пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Києва у розмірі 1421920,00 грн. у звязку із будівництвом адміністративно-складського комплексу площею 2463,7 кв.м по вул. Богатирській, 3г, в результаті чого завищено валові витрати за І кв. 2007 року на 1421920,00 грн.

В порушення п.5.1 ст. 5 даного Закону підприємством віднесено до складу валових витрат витрати по транспортно-експедиторським послугам, які не повязані з його господарською діяльністю та суперечать умовам контракту, що призвело до завищення валових витрат за І квартал 2007 року на суму 14872,25 грн.

Також ПП «Акрілат-Хімконтракт»порушено п.1.32, п.5.1 ст. 5 вищевказаного Закону, - від продажу товарів на користь ТОВ НПП «Вимпел»було отримано збитки у розмірі 198,00 грн. за рахунок продажу товарів за ціною, що нижче ціни придбання на 0,22 грн. за кілограм (900*0,22=198,00), без урахування ПДВ, внаслідок чого підприємством було завищено валові витрати за ІV квартал 2007 року на суму 198,00 грн.

Розглядаючи спір суд відзначає наступне.

Як свідчать обставини справи, під час перевірки ДПІ у Оболонському районі м.Києва було встановлено, що ПП «Акрілат-Хімконтракт»включило до складу валових витрат в І кварталі 2007 року суму пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Києва у розмірі 1421920,00 грн., згідно з договором № 201 від 03.03.2007р., укладеним ПП «Акрілат-Хімконтракт»з Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації, у у адміністративно-складського комплексу загальною площею 2463,7 кв.м по вул. Богатирській, 3-Г.

Суд враховує, що вказана будівля, розташована за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 3-Г, в експлуатацію не введена, при цьому , витрати по будівництву позивач відносив на 152 субрахунок «Придбання (виготовлення) основних фондів»рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

Згідно з випискою з особового рахунку, пайовий внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Києва в сумі 1421920,00 грн. позивачем було сплачено 16.03.2007р.

Зазначені витрати по сплаті пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Києва у розмірі 1421920,00 грн. були включені позивачем до складу валових витрат за І квартал 2007 року, в бухгалтерському обліку списання зазначених витрат відображено проводкою Д-т 84 К-т 631 на суму 1421920,00 грн.

Правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій регулюються Законом України від 20.04.2000р. № 1699 «Про планування і забудову територій».

Статтею 23 даного Закону встановлено, що забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітальний ремонт, впорядкування обєктів містобудування, розширення та технічне переоснащення підприємств (далі будівництво). Будівництво обєктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними та місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією. Державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій є обовязковими для субєктів містобудування.

В ст. 24 вказаного Закону визначено, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво обєктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобовязані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво обєкта містобудування (надалі дозвіл на будівництво).

Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному Законом України від 20.04.2000р. № 1699 «Про планування і забудову територій».

Згідно ст. 27 вказаного Закону, вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З викладеного вбачається, що відповідно до місцевих правил забудови отримання дозволу на будівництво передбачає сплату забудовником пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів (відповідно до рішення сільської, селищної, міської ради), тобто сплата пайового внеску є обовязковою передумовою для будівництва.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (п.1.32 ст. 1 вказаного Закону).

Як свідчать матеріали справи, адміністративно-складський комплекс площею 2463,7кв.м розташований за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 3-Г, не був зданий в експлуатацію.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 вищевказаного Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зокрема, підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 зазначеного Закону закріплено, що амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

У відповідності до п.п.8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до п.п.8.3.1 п.8.3 ст. 8 вказаного Закону сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Пунктом 8.4 статті 8 вищевказаного Закону встановлено порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів. Так, згідно п.п.8.4.2 п.8.4 цього Закону у разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Отже, зі змісту викладеного вбачається, що витрати платника, повязані зі сплатою пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів, обовязковість яких передбачена місцевими правилами забудови та Законом України від 20.04.2000р. № 1699 «Про планування і забудову територій», відносяться до витрат, повязаних зі створенням цих обєктів та господарською діяльністю платника.

Суд враховує, що у разі якщо новозбудовані обєкти призначені платником податків для використання у власній господарській діяльності, то згідно ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди»витрати на їх будівництво збільшують балансову вартість такого основного фонду та підлягають амортизації.

Отже, суд погоджується з висновками відповідача щодо порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 та недотримання ним п.п.8.4.2 п.8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Разом з тим, суд враховує, що податковим повідомленням-рішенням №0001002307/0 від 23.10.2007р. визначено податкові зобовязання з податку на прибуток ПП «Акрілат-Хімконтракт»також у звязку з порушенням останнім п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, позивачем віднесено до складу валових витрат витрати по транспортно-експедиторським послугам, згідно контракту № 994007А від 15.01.2007 укладеного з фірмою «Stockplaza LLC», які не повязані з його господарською діяльністю та суперечать умовам контракту, що призвело до завищення валових витрат за І квартал 2007 року на суму 14872,25 грн.

Також ПП «Акрілат-Хімконтракт»порушено п.1.32 ст.1, п.5.1 ст. 5 вищевказаного Закону, - від продажу товарів на користь ТОВ НПП «Вимпел»було отримано збитки у розмірі 198,00 грн. за рахунок продажу товарів за ціною, що нижче ціни придбання на 0,22 грн. за кілограм (900*0,22=198,00), без урахування ПДВ, внаслідок чого підприємством було завищено валові витрати за ІV квартал 2007 року на суму 198,00 грн.

Суд враховує, що в даній частині висновки відповідача викладені в акті перевірки та донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток позивачем не оскаржуються.

Згідно з п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 цієї статті у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту 4.2.2 п.4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження податкового зобовязання) за кожний з таких періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом , на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За таких підстав, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва №0001002307/0 від 23.10.2007р. було прийняте у відповідності до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1., ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач довів правомірність свого рішення, і донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток страхових організацій та застосування штрафних санкцій оспорюваним податковим повідомленням-рішенням здійснено відповідачем обґрунтовано.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

У звязку з відмовою у позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 71, 94 , 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Приватного підприємства „Акрілат_Хімконтракт” до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про визнання податкового повідомлення рішення недійсним відмовити повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 16.09.2008р.

Суддя Арсірій Р.О.