Постанова № 9625169, 20.08.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)

м. Київ

20.08.2008 р. № 7/345

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Жидачик А.П. вирішив адміністративну справу

Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

проскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ,

Представники:

від позивачаБожков Т.І.представник за довіреністю

від відповідачаФілімоненко А.С. представник за довіреністю

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час винесення оскаржуваного рішення відповідачем не враховано наявності позитивного рішення Міністерства економіки України щодо необхідності надання НБУ індивідуальних ліцензій на перевищення встановлених законодавством термінів розрахунків за контрактом на суму 86000 Дол. США та 1548000 Дол. США та безпідставно застосовані санкція за порушення законодавства про надходження валютної виручки.

Ухвалою суду від 27.12.07 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 19.02.08 о 10:00.

Відповідач по справі надав суду заперечення на позов, в якому зазначив про правомірність винесеного ним рішення та зазначив, що на момент проведення перевірки позивач не надав індивідуальних ліцензійну на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків, у звязку з чим просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у своїх запереченнях.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

6 березня 2005 року між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт»- Державною госпрозрахунковою зовнішньоторгівельною та інвестиційною фірмою «Укрінмаш»та Міністерством оборони Республіки Йемен в особі Головнокомандуючого ВПС та ППО Республіки Йеменен бригадного генерала Мохамеда Салеха Аль-Ахмара укладено Контракт №Y.A.F.- 03-2005/28-4/8-К. на купівлю

Предметом цього контракту визначено 28 літаків для потреб ВПС та ППО Республіки Ємен, в тому числі 24 літаків МіГ-21БІС та 4 літаків МіГ-21УМ та майна до нього. При цьому, ст.2 Контракту передбачено, що покупець оплачує, а продавець (позивач) зобовязується здійснити експорт послуг з капітального ремонту літаків в Україні в обсязі капітального ремонту планера, двигуна та їх агрегатів, їх збір, обльот та гарантійне обслуговування в республіці Йемен.

Оплата за контрактом здійснюється на умовах, визначених у статті 4 Контракту, за якою оплата здійснюється на умовах безвідкличного, документального подільного акредитиву.

З наданих в судовому засіданні пояснень представника позивача судом зясовано, що позивач експортував виробів за ВМД на суму 6888000, 00 дол. США, а отримав від Міністерства оборони Республіки Йемен 5073220, 00 дол. США, що підтверджується відповідною випискою банку, що призвело до несвоєчасного надходження валютної виручки в розмірі 516780, 00 дол. США за ВМД від 31.05.2007р. №002171 та 860000, 00 дол. США за ВМД від 04.07.2007р. №002766. Зазначене сталося, як пояснив представник позивача, у зв'язку з не підписанням позивачем та Міністерством оборони Республіки Йемен акта остаточного прийняття літаків через низьку технічну якість виробів. Невиконання в повному обсязі умов Контракту передбачала порушення положень ст. 1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. №185/94 щодо надходження в 90 денний строк з дати митного оформлення продукції, що експортується , валютної виручки.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач з метою недопущення порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»звертався до компетентних органів України та отримав індивідуальні ліцензії на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортною операцією, а саме від 25.10.2007р. №571 на суму 43000 дол. США дію якої встановлено з 25.10.2007р. до 02.04.2009р., №572 на суму 86000 дол. США дію якої встановлено з 15.10.2007р. до 24.12.2008р., №573 на суму 86000 дол. США., дію якої встановлено з 03.10.2007р. до 28.03.2009р., №574 на суму 43000 дол. США., дію якої встановлено з 15.10.2007р. по 18.12.2008р.; та індивідуальні ліцензії від 05.11.2007р. №597 на суму 344000 дол. США., дію якої встановлено з 24.10.2007р. до 31.12.2007р., №598 на суму 344000 дол. США., дію якої встановлено з 24.10.2007р. до 31.12.2007р., №600 на суму 344000 дол. США., дію якої встановлено з 03.10.2007р. до 31.12. 2007р., №601 на суму 172000 дол. США., дію якої встановлено з 25.10.2007р. до 31.12. 2007р.; від 15.08.2007р. №383 (на суму 86000 дол. США. з 15.08.2007р. до 12.01.2009р.) №382 (на суму 86000 дол. США. з 22.08.2007р. до 12.01.2009р.), №381 (на суму 86000 дол. США. з 30.08.2007р. по 12.01.2008р.).

Відповідачем 11.10.07 було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача, за результатами якої складено Акт № 858,42-40,14281072 , яким встановлено, що позивачем порушено вимоги ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме несвоєчасне надходження валютної виручки за контрактом № Y.A.F.- 03-2005/28-4/8-K від 06.03.05 в сумі 516780,00 доларів США, про строчка склала з 29.08.07 по 09.10.2007, тобто 42 дні; несвоєчасне надходження валютної виручки за контрактом № Y.A.F.- 03-2005/28-4/8-K від 06.03.05 в сумі 860000,00 доларів США.

На підставі встановлених порушень відповідач, керуючись ч.1 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»прийняв рішення від 17.10.07 № 0000644240/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 433059,11 грн.

Позивачем в апеляційному порядку було оскаржено прийняте відповідачем рішення. Рішенням відповідача від 12.11.07 № 12803/10.25-019 було оскаржуване позивачем рішення було залишене без змін. Рішенням ДПА у м. Києві від 10.01.08 № 41/10/25-114 скарга позивача була задоволена частково, а саме скасовано рішення СДПІ у м. Києві від 17.10.07 в частині 208960,31 грн. нарахованої пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД, в іншій частині рішення було залишено без змін.

Рішенням ДПА України від 09.02.08 № 1077/6/25-0415, прийнятим за результатми розгляду скарги позивача на рішення Рішенням ДПА у м. Києві від 10.01.08 № 41/10/25-114, скаргу позивача було залишено без розгляду.

Проаналізувавши вищевикладені факти, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до частин 1 3 ст..6 цього ж Закону встановлено, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та Державну податкову адміністрацію України про видачу такого висновку.

Як вже зазначалося вище та підтверджується наявними у справі доказами, позивач отримав від відповідного Центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики Міністерства економіки України відповідні позитивні висновки та на підставі них індивідуальні ліцензії НБУ, таким чином позивачем повністю дотримано вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»з метою попередження порушення порядку розрахунків та надходження валютної виручки.

Обґрунтовуючи правомірність прийнятого рішення, відповідач посилався на ненадання позивачем індивідуальних ліцензій НБУ, зазначивши в акті перевірки (стор.8) про те, що позивач звертався до уповноваженого органу за наданням позитивного висновку про продовження законодавчо встановленого строку розрахунків, необхідного для отримання індивідуальної ліцензії. В той же час відповідач не зазначив причину ненадання позивачем таких індивідуальних ліцензій. Таким чином, суд вважає висновок зроблений відповідачем про відсутність індивідуальних ліцензій позивачем у звязку з їх ненаданням під час проведення позапланової перевірки, необґрунтованим.

За своєю правовою природою застосована відповідачем санкція є формою господарсько-правової відповідальності, а саме адміністративно-господарською санкцією.

Відповідно до ст. 218 ГК України визначаються підстави господарського-правової відповідальності, а саме частиною 2 останньої. Встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути засновані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. Пеня за порушення встановлених ст. ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено ст. 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Наявними у справі доказами підтверджується те, що позивач вжив всіх необхідних заходів, зокрема, тих, які вимагаються на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Таким чином, суд вважає, що підстави для застосування до позивача юридичної відповідальності відсутні через відсутність складу правопорушення.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З наведеного вище вбачається, що відповідачем по справі не виконано покладений на нього обовязок щодо доказування.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом під час розгляду справи встановлено, що прийняте відповідачем рішення не відповідає вищезазначеним принципам.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" -Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" задовольнити повністю.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.2008 р. №000194240/1.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" за рахунок державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 26.08.08

Суддя Арсірій Р.О.