Постанова № 9625168, 15.09.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)

м. Київ

15.09.2008 р. № 7/344

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Коломієць Н.В. вирішив адміністративну справу

Дочірнього підприємства "Ф.Формула"

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

провизнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення ,

Представники:

від позивача Ігнатьева І.В., за довіреністю

від відповідачаЯсніцький Д.С., за довіреністю Позивач, Дочірнього підприємства «Ф.Формула»(далі, позивач, ДП «Ф.Формула») звернувся з позовом визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі відповідач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва) № 0002512310/0 від 26.10.2007р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків (надалі Держзовнішінформ) використовуються лише в сфері зовнішньоекономічної діяльності і не регулюють відносини, які виникають між резидентами України щодо купівлі-продажу/постачання продукції на території України, не можуть визначати звичайні ціни на товари (роботи, послуги), а отже, висновки ДПІ у Святошинському районі м. Києва щодо порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зроблені з посиланням на лист Держзовнішінформу № 3721/08-07 від 09.10.2007р. є такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ДП «Ф.Формула»віднесено до складу податкового кредиту в лютому 2007р. ПДВ з вартості товару (дубленого хромованого напівфабрикату «WET BLUE»зі шкір ВРХ 1 ґатунку), що відрізняється від звичайної ціни на такий товар більше ніж на 20% у звязку з придбанням цього товару на суму 272160,00 грн., що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за лютий 2007 року у сумі 272160,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, - встановив:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва було проведено перевірку позивача Дочірнього підприємства «Ф.Формула», за результатами якої було складено акт № 204/23-20/32112642 від 18.10.2007р. «Про результати виїзної планової перевірки Дочірнього підприємства «Ф.Формула»(код ЄДРПОУ 32112642) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р.».

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002512310/0 від 26.10.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 408 240,00 грн., в т.ч. 272 160,00 грн. основний платіж та 136 080,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Як випливає з акта перевірки, підставою визначення позивачу податкових зобовязань з ПДВ стало включення позивачем до податкового кредиту за лютий 2006р. суми податку у розмірі 272 160,00 грн.

Зокрема, актом перевірки встановлено, що згідно листа Держзовнішінформу № 3721/08-07 від 09.10.2007р. щодо рівня світових цін та цін на внутрішньому ринку України на хромований напівфабрикат «WET BLUE»зі шкір великої рогатої худоби 1 ґатунку розміром більше 2,6 кв.м, у 2007 році 1 ґатунок 25-30 доларів США/кв.м. тобто , звичайна ціна вказаного товару зі шкір великої рогатої худоби 1 ґатунку розміром більше 2,6м2 складає 30 доларів США/м2 та з врахуванням ваги шкіри згідно ГОСТУ 28425-90 на сировину шкіряну, складає 6,0 доларів США/кг, що у гривневому еквіваленті складає 30,3 грн./кг. При цьому фактична ціна придбання товару без ПДВ дочірнім підприємством «Ф.Формула»склала 64,32 грн. за 1 кг, що перевищує звичайну ціну у 2,12 рази.

У звязку з наведеними обставинами в акті зроблений висновок про порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як свідчать обставини справи, 15.12.2006р. між ДП «Ф.Формула» та ТОВ «Пром-інвест технології»укладено договір № 15/12-01 на придбання дубленого хромованого напівфабрикату «WET BLUE»зі шкір ВРХ 1 ґатунку у кількості 40000 кг за ціною 64,32 за 1 кг, без ПДВ.

На виконання договору ТОВ «Пром-інвест технології» відвантажено позивачу товар - дублений хромований напівфабрикат «WET BLUE»зі шкір ВРХ 1 ґатунку, що підтверджується видатковими накладними № РН-20/02-3 від 20.02.2007р. на відпуск 16800 кг шкур на загальну суму 1296691,2 грн., в т.ч. ПДВ 216115,2 грн., № РН-22/02-1 від 22.02.2007р. на відпуск 23200 кг шкур на загальну суму 1790668,8 грн., в т.ч. ПДВ 298444,8 грн.

Як встановлено актом перевірки та підтверджено матеріалами справи, по зазначеній господарській операції ТОВ «Пром-інвест технології» видало позивачу податкові накладні:

№ 3 від 20.02.2007р. на загальну суму 1296691,2 грн., в т.ч. ПДВ 216115,2 грн.;

№ 22/02-1 від 22.02.2007р. на загальну суму 1790668,8 грн., в т.ч. ПДВ 298444,8 грн., сума ПДВ по яких включена позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2007 року.

В подальшому ДП «Ф.Формула»(комітент) укладено з ТОВ «Галан Груп»(комісіонер) договір комісії № 19-02/к01 від 19.02.2007р., згідно якого комісіонер зобовязується від свого імені і за рахунок комітента здійснити реалізацію нерезидентам України продукцію, яка належить комітенту з доставкою продукції на території України.

Згідно актів прийому-передачі від 20.02.2007р. та від 22.02.2007р. № 2 товар - дублений хромований напівфабрикат «WET BLUE»зі шкір ВРХ 1 ґатунку у кількості 40000 кг на загальну суму 3119688,00 грн. передано на реалізацію комісіонеру.

Так, підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.1.18 ст.1 вказаного Закону звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Згідно п.п.1.20.8 п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

З викладеного вбачається, що у разі, якщо податкові органи за результати документальної перевірки мають підстави для висновків щодо правомірності визначення рівня звичайних цін платником податку, вони мають право звернутися із запитом, а платник податку зобовязаний за таким запитом надати обґрунтування рівня таких цін, проте, як свідчать матеріали справи, відповідач не звертався до позивача із запитом стосовно обґрунтування рівня цін за якими придбано товар.

При цьому, висновки акта перевірки ґрунтуються виключно на даних викладених Державним аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків України в листі № 3721/08-07 від 09.10.2007р. Так, згідно вказаного листа за даними Держзовнішінформу стосовно рівня світових цін та цін на внутрішньому ринку України на хромований напівфабрикат «WET BLUE»зі шкір ВРХ 1 ґатунку розміром більше 2,6 кв.м, у 2007 році відмічені наступні ціни, а саме: 1 ґатунок 25-30 доларів США/кв.м. (стор. 12 акту перевірки).

Разом з тим, суд враховує, що Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків створено з покладанням на нього функцій з моніторингу зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках, формування конюнктурно-інформаційної системи, сертифікації експертних організацій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, надання інформаційної, консультативної та експертної допомоги підприємствам, установам та організаціям при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності, підготовки експертних висновків для Міністерства зовнішніх економічних звязків і торгівлі України під час проведення Міністерством офіційних експертиз (п.6 Указу Президента України «Про заходи щодо вдосконалення конюнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності»).

Таким чином, до функцій Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків віднесено саме моніторинг зовнішніх експортних товарних ринків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, висновки відповідача про те, що позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за лютий 2007р., у звязку з віднесенням до складу податкового кредиту ПДВ з вартості товару - дубленого хромованого напівфабрикату «WET BLUE»зі шкір ВРХ 1 ґатунку, що відрізняється від звичайної ціни на такий товар більше ніж на 20%, суд вважає помилковими.

Відтак, за результатами дослідження наданих сторонами доказів справи суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на недостовірних висновках акта перевірки, надані відповідачем обґрунтування заперечень на позов не відповідають чинному законодавству, ґрунтуються на невірному його трактуванні та суперечать фактичним обставинам справи.

Згідно з п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Зважаючи на те, що суд визнав відсутність порушення позивачем податкового законодавства за розглянутим епізодам, застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є необґрунтованим.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94 , 97, 158-163, 227 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Дочірнього підприємства «Ф.Формула»задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.10.2007р. № 0002512310/0 Державної податкової інспекції в Святошинському районі м.Києва

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Дочірнього підприємства «Ф.Формула»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 23.09.2008 р.

Суддя Арсірій Р.О.