Постанова № 9625161, 08.09.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08.09.2008 р. 15:05№ 7/296

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Жидачик А.П. вирішив адміністративну справу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнта-ТТ"

до Державної податкової інспекції у Солом"янському районі міста Києва

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень ,

Представники:

від позивачаСєтов М.О., за довіреністю

Рогак В.А., за довіреністю

від відповідачаЛоктіоноа Н.Е., за довіреністю

Куцький С.С., за довіреністю

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду в м. Києві з позовною заявою до відповідача про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача відповідачем неправомірно прийняті податкові повідомлення-рішення та безпідставно зроблені висновки в акті перевірки.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що факти порушень податкового законодавства зафіксовані актом перевірки. Відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідачем, ДПІ у Соломянському районі м. Києва, винесено 06.08.2007 року податкові повідомлення-рішення:

-№ 0003612306/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі ПДВ 17 390 005 грн., а саме:

-за березень 2005 року - 5 795 302 грн.

-за квітень 2005 року - 10 695 280 грн.

-за травень 2005 року - 899 423 грн.

-№ 0003602306/0, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 72564 грн., в т.ч. штрафна (фінансова) санкція - 24 188 грн.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12,2000 №2181-111 та п. 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (в редакції наказу ДПА України від 02.03.2001 № 82, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 за № 238/5429) позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

В процесі адміністративного оскарження, ДПА України рішенням № 1449/6/25-0115 від 20.02.2008 року залишило скаргу ТОВ «Юнта-ТТ»без задоволення а податкові повідомлення-рішення без змін.

За результатами розгляду скарги ТОВ «Юнта-ТТ»ДПА України, ДПІ у Соломянському районі винесено податкові повідомлення-рішення з позначкою «3»:

-№ 0003612306/3 від 03.03.2008 року, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування на 17 390 005 грн.;

-№ 0003602306/3 від 05.03.2008 року, яким Товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 72 564 грн., в т.ч. штрафна (фінансова) санкція - 24 188 грн.;

-№ 0004912306/3 від 26.03.2008 року, яким Товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 80517 грн., в т.ч. штрафна (фінансова) санкція - 26839 грн.

Спірні повідомлення-рішення винесено на підставі акта № 8689/23-06/33233686 від 24.07.2007 року позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період: березень-травень 2005 року, яким встановлено порушення з боку ТОВ «Юнта-ТТ»п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Висновки акта перевірки співпадають з доводами відповідача, викладеними в запереченні на позовну заяву і зводяться до того, що факт реалізації товару (паливо пічне побутове та мазут паливний, виробник ВАТ «НПК-Галичина») за межі митної території України за господарськими операціями позивача з фірмою-нерезидентом "West Energy Company Ltd" не підтверджується. Тому відповідач вважає, що застосування нульової ставки по ПДВ , заявленої до відшкодування в березні - травні 2005 року в розмірі 17 390390005 грн. незаконно.

До справи позивачем надано копії міжнародних контрактів, додатків, специфікацій до них, вантажних митних декларацій, платіжних документів, банківських виписок, а також Аудиторський висновок за результатами перевірки податкового обліку з податку на додану вартість за період з 01.01.2005 року по 01.05.2005 року ТОВ «Юнта-ТТ», здійснений ТОВ «АУДИТ-КонУс».

Між позивачем ТзОВ "Юнта-ТТ" (Продавець) укладено зовнішньоекономічні контракти з фірмою "West Energy Company Ltd" (Об'єднане королівство Великобританії та Північної Ірландії) (Покупець) - № З/Ю/05 від 26.02.05 року, № 4/Ю/05 від 28.02.2005 року та № 12/Ю/05 від 17.03.2005 року. Предметом зазначених контрактів є поставка іноземному контрагенту нафтопродуктів, придбаних у ВАТ «НПК-Галичина»згідно із договором № 9/286 . Розрахунки за придбаний товар здійснено в повному обсязі з урахуванням податку на додану вартість, що підтверджується наданими документами та не заперечується відповідачем.

Згідно умов контрактів поставка товарів здійснюється на умовах СРТ (Інкотермс 2000). При цьому домінуючим правом по взаємній згоді визнано законодавство України.

На виконання зовнішньоекономічних договорів позивачем реалізовано фірмі -нерезиденту товар, підтвердженням чого є відповідні вантажно-митні декларації:

По контракту № 12/Ю/05 від 17.03.05:

ВМД № 124000008/5/107166 від 21.03.05.

По контракту № 4/Ю/05 від 28.02.05: ВМД № 12400000/5/107124 від 02.03.05; ВМД № 12400000/5/107125 від 03.03.05; ВМД № 12400000/5/107147 від 14.03.05; ВМД №12400000/5/107149 від 15.03.05; ВМД № 12400000/5/107157 від 18.03.05; ВМД №12400000/5/107158 від 18.03.05; ВМД № 12400000/5/107182 від 28.03.05; ВМД №12400000/5/107184 від 28.03.05; ВМД № 12400000/5/107200 від 08.04.05; ВМД №12400000/5/107202 від 11.04.05; ВМД № 12400000/5/107203 від 08.04.05; ВМД №12400000/5/107213 від 18.04.05; ВМД № 12400000/5/107214 від 18.04.05; ВМД №12400000/5/107215 від 19.04.05; ВМД № 12400000/5/107217 від 19.04.05; ВМД №12400000/5/107221 від 21.04.05; ВМД № 12400000/5/107222 від 21.04.05; ВМД №12400000/5/107223 від 23.04.05; ВМД № 12400000/5/107224 від 23.04.05; ВМД №12400000/5/107268 від 23.04.05; ВМД № 12400000/5/107267 від 23.04.05; ВМД №12400000/5/107225 від 24.04.05.

По контракту З/Ю/05 від 26.02.05: ВМД № 12400000/5/107129 від 04.03.05; ВМД №12400000/5/107130 від 05.03.05; ВМД № 12400000/5/107133 від 09.03.05; ВМД №12400000/5/107142 від 11.03.05; ВМД № 12400000/5/107152 від 16.03.05; ВМД №12400000/5/107164 від 21.03.05; ВМД № 12400000/5/107165 від 21.03.05; ВМД №12400000/5/107193 від 03.04.05; ВМД № 12400000/5/107179 від 25.03.05; ВМД №12400000/5/107194 від 03.04.05; ВМД № 12400000/5/107195 від 05.04.05; ВМД №12400000/5/107196 від 05.04.05; ВМД № 12400000/5/107197 від 05.04.05; ВМД №12400000/5/107198 від 07.04.05; ВМД № 12400000/5/107199 від 07.04.05; ВМД №12400000/5/107201 від 10.04.05; ВМД № 12400000/5/107208 від 14.04.05; ВМД №12400000/5/107209 від 14.04.05; ВМД № 12400000/5/107212 від 15.04.05; ВМД №12400000/5/107226 від 25.04.05; ВМД № 12400000/5/107227 від 25.04.05; ВМД №12400000/5/107227 від 25.04.05. Відповідно до вказаних ВМД товар був вивезений за межі митної території України. В графі 2 ВМД відправником-експортером зазначено ТОВ «Юнта-ТТ», в графі 9 ВМД особою, відповідальною за фінансове врегулювання, зазначено ТОВ «Юнта-ТТ», в графі 8 ВМД імпортером зазначено Компанію West Energy Company Ltd. (Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії). Умови поставки - СРТ.

Розрахунки по експортних операціях проведено повністю грошовими коштами, що підтверджується матеріалами справи.

Суми податку на додану вартість по вказаних експортних операціях віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображено в деклараціях по податку на додану вартість за березень, квітень та травень 2005 року.

Всі перераховані зовнішньоекономічні договори є дійсними на день розгляду спору, в установленому порядку недійсними не визнані.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 (у редакції, що діяла на час здійснення експортних операцій) визначено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування: Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією. Із аналізу положень вказаних норм вбачається, що Законом не встановлені інші додаткові вимоги на підтвердження вивезення (експортування) товарів за межі митної території України.

Тобто умовою застосування нульової ставки при експорті товарів (робіт, послуг) є виконання вимог ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість", а саме наявність відповідних документів та виконання платником податків умов поставки, визначених згідно з правилами Інкотермс, які є обов'язковими до виконання (Указ Президента України „Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів").

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" установлено, що для відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, оформленої митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Згідно зі ст. 11 Митного кодексу України безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України.

Відповідно до Положення "Про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення", затвердженого наказом Державної митної служби України № 771 від 08.12.1998року, зареєстрованим в Мін'юсті України 22.01.1999 за № 42/3335 (далі - Положення № 771), розробленого з метою встановлення надійного контролю за переміщенням товарів та інших предметів між митницями України, контроль за доставкою товарів в митницю призначення здійснює митниця призначення цих товарів (п. 1.9 Положення).

Відповідно до п. 5.2 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України №561 від 14.10.2002, зареєстрованим в Мінюсті України 07.11.2002 за № 877/7165, оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів та інших предметів у заявлений митний режим і підтверджує права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій. Також пунктами 8.1, 8.2 зазначеного Порядку встановлено, що у разі виявлення ознак контрабанди, порушення митних правил або інших порушень законодавства України на будь-якому етапі митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів посадова особа митного органу зобов'язана вжити заходів, передбачених законодавством, для запобігання протиправним діям і притягнення до відповідальності винних осіб або інформувати про виявлене правопорушення інші компетентні органи за належністю. Митний орган виконує аналітичні операції з метою попередження й виявлення фактів порушень при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб'єктами ЗЕД - резидентами та нерезидентами України. Рекомендації щодо суб'єктів ЗЕД, що вчинили порушення або не виконали надані митним органам зобов'язання, і щодо критеріїв ризику передаються підрозділами митного органу до ПМО в порядку, визначеному наказом митного органу.

Відповідач не подав суду доказів про виявлення факту порушення митних правил позивачем.

Згідно з п. п. 2, 6, 8 "Положення про вантажну митну декларацію", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №574 від 09.06.1997, вантажна митна декларація -заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби і мету їх переміщення через митний кордон України, ... а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів. ВМД застосовується під час декларування суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності товарів та інших предметів, що перевозяться через митний кордон України. У разі прийняття ВМД для оформлення їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД. ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару. Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Згідно з Інструкцією "Про порядок заповнення вантажної митної декларації", затвердженою наказом ДМСУ №307 від 09.07.1997 (зареєстрована в Мінюсті України 24.09.1997 за №443/2247):

графа-1 містить відомості про тип ВМД, який застосовується, літери ЕК визначають напрямок переміщення предметів, а саме вивезення предметів (товарів) з України;

графа-17 містить відомості про країну призначення;

графа-29 містить відомості про найменування митного органу, в зоні якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні.

Наявні в матеріалах справи вантажні митні декларації (загальна фактурна вартість: 86.950.025,60 грн.) на підтвердження вивезення (експорту) товару мають особисту, номерну печатку інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару, визначають країну призначення, найменування митного органу, в зоні якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні, засвідчені гербовою печаткою Центральної енергетичної митниці.

Згідно з п. 6.2 ст. б Закону України "Про податок на додану вартість" при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до гаї. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Митні вантажні декларації позивача оформлені належним чином, що підтверджує виконання умов договорів та факт перетину товаром митного кордону, що засвідчено уповноваженим державним органом.

Також суд зазначає, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України „Про вдосконалений механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" від 01.03.2002 №243 на оригіналі п'ятого основного аркуша („примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Таким чином чинне законодавство чітко визначає форму, зміст та порядок складання документа - ВМД - який має бути належним підтвердженням (в т. ч. доказом в судовому процесі) здійснення експортної операції в разі відповідності цього документа вимогам нормативних актів.

В матеріалах справи є копії п'ятих аркушів вищевказаних ВМД, Митні декларації мають напис про фактичне вивезення товарів за межі митної території України. Так, вказані декларації містять напис Центральної енергетичної митниці, засвідчений підписом відповідальної особи та гербовою печаткою митниці, наступного змісту: «Задекларовані в цій ВМД товари вивезені за межі митної території України в повному обсязі», що повністю відповідає Постанові Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 № 243 «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції».

Розглядаючи спір по суті суд відзначає, що викладені в акті перевірки твердження стосовно того, що факт здійснення позивачем експорту нафтопродуктів за вищевказаними контрактами не підтверджується в зв'язку з відсутністю між ТОВ "Юнта-ТТ" та фірмою '"West Energy Company Ltd" додаткових угод про визначення третіх осіб - отримувачів товару - фірми "Брайтон Марин Фуелс Лтд . С.А.", компанією "Alfa Oil S.F.", компанією "Bunker Holdings Ltd" є необґрунтованими, оскільки згідно з доповненнями до контрактів №3/Ю/05 від 26.02.05, № 4/Ю/05 від 28.02.05, № 12/Ю/05 від 17.03.05 названі фірми визначені як вантажоотримувачі товару (копії доповнень наявні у справі).

Суд також відхиляє посилання відповідача на лист ДПА України від 01.06.2006 №10326/7/12-0327, в якому зазначено, що Компанію West Energy Company. (Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії), якій позивачем експортувався товар, ліквідовано 07.02.2006, а з 01.05.2004 дана компанія не подавала контролюючим органам фінансової звітності.

На підставі наведеного відповідачем безпідставно зроблено висновок про те, що Компанія. West Energy Company є «фіктивною»і, таким чином, не може бути вказана в графі 8 (Одержувач/ імпортер) ВДМ.

Згідно цього листа Компанію West Energy Company, якій позивачем експортувався товар, ліквідовано лише 07.02.2006 року, тобто після завершення виконання господарських операцій з позивачем.

Вказаний лист не спростовує факту здійснення експортної операції, оскільки не свідчить про відсутність в компанії-нерезидента правосуб'єктності на здійснення зовнішньоекономічних експортно-імпортних операцій. Тому названий лист не є допустимим засобом доказування. Інших доводів щодо відсутності у Компанії West Energy Company правосуб'єктності на здійснення зовнішньоекономічних експортно-імпортних операцій відповідачем не наведено.

При цьому матеріалами справи підтверджено, що компанія-нерезидент повністю розрахувалась за отримані товари, а законодавство України на час перевірки не містило такої підстави як "фіктивність фірми нерезидента" - покупця експортованих нею з України товарів для встановлення неправомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ і відшкодування його з бюджету за експортними операціями резидентів з такими нерезидентами.

Крім того суд звертає увагу на те, що повноваження ДПА України не розповсюджуються на Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, а тому висновки про діяльність відповідних іноземних компаній не мають жодної доказової сили.

Також, згідно з п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205 (далі - Порядок), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Пункти 1.5 та 1.6 Порядку передбачають, що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Як встановлено судом, в акті перевірки відповідачем не зазначено жодних обставин та конкретних доказів, які б підтверджували факт непереміщення товару через кордон, а такий висновок відповідача є лише припущенням.

Згідно з п. 1.7 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання, а отже, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено належним чином того, що позивачем не експортовано вищезазначений товар.

Зокрема, при цьому суд відзначає, що відповідачем не надано доказів притягнення до кримінальної чи іншої відповідальності (за ухилення від оподаткування, підроблення документів, шахрайство тощо) осіб, які діяли від імені ТОВ "Юнта- ТТ", а також від імені його постачальників та покупців товару.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою виконувати надані їм права.

За таких обставин посадові особи податкового органу під час проведення перевірки не мали права самостійно на свій розсуд робити висновки про відсутність факту перетину товаром кордону за вищевказаними господарськими операціями, не зібравши та не вказавши матеріальних чи документальних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

До справи відповідачем не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійсненої позивачем господарської операції. Відповідачами не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про не перетин товаром митного кордону за розглянутими господарськими операціями носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами і спростовується наданими позивачем та отриманими судом доказами.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. З ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1.на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2.з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

3.безсторонньо (неупереджено);

4.добросовісно;

5.розсудливо;

6.з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

7.пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

8.з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

9.своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, встановлення ДШ у Солом'янському районі м. Києва при проведенні перевірки діяльності Товариства неправомірного застосування останнім нульової ставки оподаткування ПДВ до експортних операцій належними доказами не підтверджується.

Також, відсутні докази встановлення факту неналежного оформлення вантажних митних декларацій, з порушенням норм діючого законодавства та невідповідності вимогам Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 року, та Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року № 307, у зв'язку з чим слід зробити висновок про те, що відповідачем не спростовано факт перетину експортованою Позивачем продукцією меж митного кордону України.

При цьому, судом враховано, що постановою від 07.07.2006 року кримінальна справа за фактом замаху службовими особами Товариства на заволодіння чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах закрито на підставі п. 2 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України - за відсутністю в діянні складу злочину.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 89, 90, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнта-ТТ»задовольнити повністю.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Соломянському районі м. Києва №0003612306/3 від 03.03.2008р. №003602306/3 від 05.03.2008р. №0004912306/3 від 26.03.2008р.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 23.09.2008

Суддя Арсірій Р.О.