Постанова № 9625152, 28.08.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28.08.2008 р. 18:41№ 7/278

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Жидачик А.П. вирішив адміністративну справу

Закритого акціонерного товариства "Авіаком"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

провизнання недійсними податкові повідомлення-рішення ,

Представники:

від позивачаПетрик С.А., за довіреністю

від відповідачаБольшакова К.А., за довіреністю

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду в м. Києві з позовною заявою до відповідача про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача відповідачем неправомірно прийняті податкові повідомлення рішення та безпідставно зроблені висновки в акті перевірки.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що факти порушень податкового законодавства зафіксовані актом перевірки. Відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Як свідчать фактичні обставини справи за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки Закритого акціонерного товариства «Авіаком»(подалі ЗАТ «Авіаком» або позивач) з питань дотримання платіжної дисципліни Державної податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва (подалі ДПІ у Печерському районі м. Києва, або Відповідач) складено Акт від 10.10.2007 року №651/17-5/24258565 (далі акт).

Відповідно до висновків акту, позивачем в порушення вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зі змінами та доповненнями несвоєчасно погашено нараховану суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на дивіденди.

Однак, відповідно до п.п.9.3.3. п.9.3. ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»- резидент, що виплачує дивіденди платникам цього податку, надає податковому органу у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, податковий розрахунок про нараховані дивіденди.

Відповідно до п.п.9.3.5 п.9.3 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»- доходи, зазначені у цьому пункті, кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок.

Як свідчать фактичні обставини справи, в березні 2007р. Позивачем було нараховано дивіденди акціонерам товариства за підсумками діяльності ТОВ «Авіаком»за 2005р. в сумі 2800000,00грн. Разом з нарахуванням дивідендів, в бухгалтерському обліку та звітності Позивача було нараховано суму податку з доходів фізичних осіб на дивіденди в сумі 420000,00грн. Суму нарахованого податку було відображено в розрахунку сум податку з доходів фізичних осіб від 20.04.2007р та авансом (достроково) сплачено в бюджет 25.04.2007р. Випадково вказаний податок був сплачений в державний бюджет на рахунок для податку з доходів фізичних осіб на який зараховувався вказаний податок в 2006р., але ж листом від 25.04.2007р. за №565/120-07 Позивач просив Відповідача зарахувати зазначений податок за новими реквізитами для податку на дивіденди. Відповідно до платіжних доручень від 23.07.2007 року №290, №291, фактична сплата дивідендів відбулась 23.07.2007р.

Враховуючи той факт, що фактично дивіденди були виплачені акціонерам товариства 23.07.2007р. кінцевий термін для сплати в бюджет податку з доходів фізичних осіб на дивіденди є саме 23.07.2007 року, а не 03.05.2007р., як вказано в акті перевірки.

Аналізуючи фактичні обставини справи, вищевказані норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»- термін сплати податку припав саме на дату виплати дивідендів. Перевірка Позивача проводилась в жовтні 2007 року, тобто після фактичної виплати дивідендів. Як зазначено в самому акті, перевіркою охоплювалось оподаткування дивідендів за весь 2007р., а не за березень. Тобто, суд вважає, що при визначенні граничного терміну сплати податку, Відповідачу необхідно було взяти до уваги дату, коли відбулась виплата дивідендів.

Крім того, при врахуванні будь якого граничного терміну сплати податку, сума сплаченого податку увесь час знаходилась в Державному бюджеті України.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача і вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті Відповідачем безпідставно.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Позивач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх вимог викладених в позовній заяві.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 89, 90, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства „Авіаком” задовольнити повністю.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 17.10.2007 р. № 0005811750/0, №0005811750/1 від 15.11.2007р., №0005811750/2 від 21.02.2008р.; № 0005811750/3 від 25.03.2008р.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Закритого акціонерного товариства „Авіаком” за рахунок державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 16.09.08

Суддя Арсірій Р.О.