Постанова № 9625136, 27.08.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27.08.2008 р. 19:10№ 7/256

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Жидачик А.П. вирішив адміністративну справу

Державної податкової інспекціії у Солом'янському районі м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКОР"

пропро стягнення податкової заборгованості в розмірі 4388394,71 грн. ,

Представники:

від позивачаЛоктінова Н.Е., за довіреністю

від відповідача

представник прокуратури

м. Києване зявився

Атаманюк І.О., за довіреністю Державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРКОР»про стягнення заборгованості у розмірі 4388394,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення перевірки дотримання відповідачем вимог податкового та валютного законодавства виявлені порушення відповідачем вимог податкового законодавства.

За результатами перевірки складено акт, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу за порушення чинного законодавства визначено суми податкових зобовязань.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідно до якого, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно до цього позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

У відповідності до ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України в газеті «Голос України»№ 141 (4391) від 29.07.2008р. було розміщено оголошення про виклик Окружним адміністративним судом «АРКОР».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРКОР» (надалі ТОВ «АРКОР») зареєстроване Жовтневою районною в м. Києві державною адміністрацією 01.12.2000 року, код ЄДРПОУ 31245375.

В період з 01.10.2003 по 01.01.2006 року Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва (далі ДПІ у Соломянському районі м. Києва) проводилась виїзна планова перевірка з питань дотримання відповідачем вимог податкового, валютного законодавства за період з 11.02.2004 року по 30.06.2006 року.

За результатами перевірки 19.06.2006 складено Акт № 2658-2800/23-01-31245375.

Під час перевірки виявлено порушення п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994р. “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме відповідачем віднесено до складу валових витрат, суми витрат на придбання сировини для виробництва сорбенту біоактивного за ІІІ квартали 2005р., внаслідок чого занижено у вказаному періоді податок на прибуток у сумі 2438282,00 грн. Також встановлено порушення ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян»у звязку із непроведенням річного перерахунку за 2003 рік; порушення п.10 Постанови Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.2006р. «Про застосування порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей»

На підставі вказаного акту позивачем винесені наступні податкові повідомлення-рішення: № 0001032301/0 від 30.06.2006р., яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 4388908,00 грн., в тому числі 2438282,00 грн. основний платіж, 1950626,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0002462312/0 від 30.06.2006р., яким відповідачу нараховано штрафні санкції за платежем шкода заподіяна підприємству у розмірі 14,00 грн.; № 1781703/0 від 30.06.2006р., згідно якого відповідачу нараховано штрафні санкції та пеню по податку з доходів фізичних осіб у сумі 27,71 грн.

Заборгованість відповідача станом на день розгляду справи становить 4388394,71грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі по тексту Закон).

Згідно з п.1.2 ст. 1 Закону податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 вищевказаного Закону, контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами зазначеними у п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку таки платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього (п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.п. 5.2.3 п.5.2 ст. 5 Закону).

Процедура адміністративного оскарження закінчується, у тому числі, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобовязання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (п.п. 5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону).

Також, відповідно до п.п. 5.2.5 п.5.2 ст. 5 Закону платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ оскаржив податкове повідомлення-рішення № 0001032301/0 від 30.06.2006р. в адміністративному порядку.

ДПІ у Соломянському районі м. Києва прийнято рішення № 13277/10/25-010 від 09.09.2006р. про результат розгляду первинної скарги, яким залишено без змін вище вказане податкове повідомлення-рішення, а скаргу ТОВ «АРКОР»- без задоволення.

На підставі вказаного рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001032301/1 від 12.09.2006р.

Рішенням ДПА у м. Києві від 10.11.2006р. № 8026/7/25-114 про результати розгляду скарги скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва № 0001032301/0 від 30.06.2006р. (з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги від 09.09.2006р. № 13277/10/25-010 та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва № 0001032301/1 від 12.09.2006р. в частині 308,00 грн. донарахованого податку на прибуток та застосованої штрафної (фінансової) санкції по податку на прибуток в частині 247,00 грн., в іншій частині зазначені рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ «АРКОР»- задоволено частково.

На підставі вказаного рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001032301/2 від 20.11.2006р. на загальну суму 4388353,00 грн., в т.ч. основний платіж 2437974,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 1950379,00 грн.

Рішенням ДПА України від 10.02.2007р. № 2636/7/25-0115 про результати розгляду повторної скарги залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення з урахуванням рішення ДПА у м. Києві від 10.11.2006р. № 8026/7/25-114, а скаргу ТОВ «АРКОР»- без задоволення.

На підставі вказаного рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001032301/3 від 21.02.2007р.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва № 0002462312/0 від 30.06.2006р. відповідачем не оскаржувалось.

ТОВ «АРКОР»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Соломянському районі м. Києва № 0001032301/0, № 0001042301/0 від 30.06.2006р., № 0001032301/1, № 0001042301/1 від 12.09.2006р. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.07.2007р. відкрито провадження у справі № 25/311-А. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.10.2007р. № 25/311-А позовну заяву ТОВ «АРКОР»залишено без розгляду.

Згідно п.п. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (п.п. “а” п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (п.п. “б” п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (п.п. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону).

Виконуючи зазначену норму Закону, позивач надіслав відповідачу першу та другу податкову вимогу № 1/3589 від 20.09.2004р., № 2/1070 від 11.03.2005р.

Зазначені податкові вимоги відповідачем не оскаржувались, податковим органом не відкликані і є чинними на час розгляду справи. При цьому сплата податкового боргу в повному обсязі не відбулась.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобовязань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання

Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом передбаченим п.11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з активів відповідача заборгованості перед бюджетом.

За викладених обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «АРКОР» заборгованості з податку на прибуток у розмірі 4388353,00 грн. обґрунтованими та доведеними відповідними доказами.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 27,71 грн., а також в частині стягнення шкоди заподіяної підприємству у розмірі 14,00 грн., то суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем не було проведено річний перерахунок за 2003 рік, у звязку з чим позивачем було зроблено висновок про порушення товариством ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян»у звязку із непроведенням річного перерахунку за 2003 рік. Також в акті перевірки встановлено порушення відповідачем п.10 Постанови Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.2006р. «Про застосування порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей».

Разом з тим, суд враховує, що акт перевірки, на підставі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002462312/0 від 30.06.2006р., № 1781703/0 від 30.06.2006р., не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327.

Пунктом 1.5 зазначеного Порядку встановлено, що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.1.7 Порядку).

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб субєкта господарювання (п.2.3.4 Порядку).

Так, позивачем не надано доказів, розрахунку та з акту перевірки не вбачається в чому саме полягало порушення відповідачем ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян», п.10 Постанови Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.2006р. «Про застосування порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей».

До того ж віднесення розміру шкоди, що заподіяна підприємству до податкових зобовязань, цього підприємства є підміною видів правовідносин та покладання на потерпілу сторону витрат у супереч діючому законодавству.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Відповідач у судові засідання не зявився, по суті позову не заперечив, доказів які б спростовували позовні вимоги не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта підприємницької діяльності, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції в Соломянському районі м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркор" (код ЄДРПОУ 31254375) заборгованість з податку на прибуток в розмірі 4388353,00 грн. на р/р №31118009700010 одержувач ВДК у Соломянському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 23.09.08

Суддя Арсірій Р.О.