Постанова № 9625132, 11.06.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11.06.2008 р. 11 год. 05 хв. № 4/210

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хлібодар» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва провизнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 0000102370/0 від 01.04.2008 року Суддя Вовк П.В. Секретар судового засідання Камінська Т.О. Представники:

Від позивача Самотуга Т.В., Кучеренко В.І. Від відповідачаЦиганкова В.О. На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.06.2008 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібодар»(далі Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва (далі Відповідач) №0000102370/0 від 01.04.2008 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.05.2008 року відкрито провадження у адміністративній справі № 4/210.

11.06.2008 року у судовому засіданні представники Позивача позов підтримали та просять суд його задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач вважає спірне рішення таким, що прийняте безпідставно та необґрунтовано.

Представник Відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволені позову з підстав викладених у письмових запереченнях від 28.05.2008 року, які залучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Хлібодар” (далі - позивач) зареєстровано Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 19.08.2002 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1071120 0000 003725.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку № 38277310, виданого 29.08.2002 року ДПІ у Подільському районі, Товариство зареєстровано платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва (далі - відповідач) була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Хлібодар» з питань правових відносин з ТОВ «Торіс-7»(ЄДРПОУ 33053536), за результатами якої було складено акт від 27.03.2008 р. № 35/23-415/32161333 (далі Акт перевірки) та винесено податкове повідомлення рішення від 01.04.2008 р. № 0000102370/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 49867,08 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 24933,54 грн.

На думку податкового органу Товариством було порушено п.п. 7.2.4, п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 167/98-ВР (далі Закон України № 168/97-ВР).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібодар»не погоджується з податковим повідомленням рішенням в повному обсязі, вважає його протиправним та таким, що прийняте з порушенням чинного податкового законодавства.

Як зазначено в п. 3 Акту перевірки (стор. 5), «Відповідно до рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14.07.2006 р. по справі № 2-3269/13 2006 року суд вирішив:

-визнати недійсними установчі документи ТОВ «Торіс - 7»(ЄДРПОУ 33053536);

-визнати недійсним нову редакцію статуту ТОВ «Торис - 7», зареєстровану Голосіївською районною адміністрацією у м. Києві 10.12.2004 р. з моменту реєстрації;

-визнати недійсною реєстрацію ТОВ «Торіс 7»в якості платника податку на додану вартість та визнати недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість № 37088084 від 26.08.2004 р. з моменту видачі, тобто з 26.08.2004 р.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14.07.2006 р. № 2-3269/13 2006 року не оскаржувалося до Апеляційного суду м. Києва».

На підставі вказаного, відповідач зробив висновок про відсутність у позивача підстав для бюджетного відшкодування за березень 2005 р. на суму 49867,08 грн.

Вказана сума бюджетного відшкодування була підтверджена ДПІ У Подільському районі м. Києва, про що свідчить Довідка від 09.09.2005 р. № 122/23-70/32161333 «Про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення суми ПДВ до відшкодування ТОВ «Хлібодар»код 32161333 за період з 01.01.2005 р. по 30.04.2005 р.».

Відповідачем застосована штрафна санкція у розмірі 24933,54 грн. (50% від суми бюджетного відшкодування) на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ. В акті перевірки (стор. 6) зазначено «Згідно аналізу картки по особовому рахунку платника податку на момент перевірки сума ПДВ, заявлена до відшкодування у березні 2005 р. відшкодована з бюджету і вважається сумою податкового зобовязання, прихованого від оподаткування згідно з п. 8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України 17.03.2001 р. № 110 (із змінами та доповненнями) в якій зазначено, що «у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації, сума такого завищення вважається сумою податкового зобовязання. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства».

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібодар»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торіс-7»був укладений Договір № 01/02 від 01.02.2005 р. з метою находження оптимального контрагента (продавця) готового продати ТОВ «Хлібодар»(Замовнику) зерно в обємі 20,350 тон, сприяння в укладенні договору купівлі-продажу та здійснення доставки продукції до кінцевого пункту призначення.

Підтвердження виконання вказаного Договору є :

-виписка з банківського рахунку;

-рахунки № 225 та № 226 від 31.03.2005 р.;

-акти здачі прийняття робіт (надання послуг);

-податкова накладна від 25.03.2005 р. № 225 на суму 132090,00 грн.;

-податкова накладна від 30.03.2005 р. № 226 на суму 167112,50 грн.;

-витягом з книги придбання товарів (робіт, послуг) за березень 2005 року.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлює п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вже зазначалося вище, позивач має виписку з банківського рахунку про списання коштів за виконання Договору № 01/02 та податкові накладні № 225 та № 226.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкові накладні, видані ТОВ «Торис-7»містять всі необхідні реквізити, передбачені вказаним пунктом.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

На момент проведення перевірки позивач мав всі необхідні податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту, що не заперечується відповідачем.

За таких обставин, висновки відповідача про те, що ТОВ «Хлібодар»не мав права на податковий кредит на підставі виписаних ТОВ «Торіс - 7»податкових накладних, позивач вважає помилковими.

Слід зазначити, що Договір № 01/02 від 01.02.2005 р. був укладений та виконаний в 2005 році, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва постановлене лише 14.07.2006 р.

Визнання в судовому порядку недійсними з моменту державної реєстрації установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Торис-7» не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій (правочинів) недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність лише за наявності вини.

Крім того, Законом України «Про систему оподаткування»для платника податку не передбачено обов'язку (ст. 9) та не надано право (ст. 10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в тому числі щодо реєстрації в якості платника податку, ведення останнім податкового обліку, сплати податків до бюджету тощо). Також, Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов'язку чи права одного платника податку контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника податку.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ «Торис -7», зазначені в рішенні Голосіївського районного суду м. Києва від 14.07.2006 р. по справі № 2-3269/13 2006 р., визнання недійсними його установчих документів та свідоцтва платника ПДВ не впливають на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, а не позивач.

Отже, позивач відповідно до вимог чинного законодавства України мав всі правові підстави для включення сплаченої у складі вартості придбаних товарів суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки:

1)ТОВ «Торіс - 7»були виписані на адресу позивача належним чином оформлені податкові накладні, які не було визнано недійсними в судовому порядку;

2)Позивач сплатив вартість придбаних товарів (послуг) у повному обсязі;

3)суми ПДВ були сплачені позивачем у складі вартості товару (послуг).

Як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 10.06.2003 р., визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів платника податку і його свідоцтва як платника ПДВ, не є підставою для визнання вчинених ним з іншими субєктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність за наявності вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи спростовуються факт порушення позивачем вимог п.п. 7.2.4, п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним спірного повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 49867,08 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 24933,54 грн., а тому повідомлення-рішення №0000102370/0 від 01.04.2008 року підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва №0000102370/0 від 01.04.2008 року про зменшення ТзОВ «Хлібодар»суми бюджетного відшкодування в розмірі 49867,08 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 24933,54 грн..

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Хлібодар»(04080, м. Київ, вул. Межигірська, 85, кім. 412, код ЄДРПОУ 32161333) з Державного бюджету України, сплачений судовий збір у сумі 03 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.В. Вовк

Суддя Вовк П.В.