Постанова № 9624983, 09.06.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09.06.2008 р. № 7/264

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді АрсіріяР.О., судді Кочан В.М., Пилипенко О.Є. при секретарі судового засідання ІсіковійО.Г. вирішив адміністративну справу

За позовомАкціонерне товариство "Українська фінансова група"

доДержавна податкова адміністрація України Державна податкова інспекція у м.Чернівці проскасування податкового повідомлення-рішення Головуючий Суддя Арсірій Р.О. Судді : Пилипенко О.Є. Кочан В.М. Секретар Ісікова О.Г.

Представники:

від позивачаАТ „УФГ” Волков А.В., за довіреністю

АТ „УФГ” Вітрук М.А., за довіреністю

від відповідача1 1.ДПА України -Ковальчук О.М.., за довіреністю

2.ДПІ у м.Чернівці Чмола І.І., за довіреністю

Позивач - звернувся до Окружного адміністративного суду в м. Києві з позовною заявою до відповідачів про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем неправомірно та не відповідають вимогам чинного законодавства. В ході судовго засідання позивачем подана заява про доповнення до позовних вимог.

Відповідачі проти позовних вимог заперечують, посилаючись на те, що факти порушень податкового законодавства зафіксовані актом перевірки, тому вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Як свідчать фактичні обставини справи, Державною податковою інспекцією у м.Чернівці (далі ДПІ у м. Чернівці, або відповідач 2) здійснено виїзну позапланову перевірку Філії АТ „УФГ”. За результатами перевірки відповідачем 2 складено акт від 03.07.2007 № /22-0/26184612. Відповідно до висновків акту перевірки філією АТ „УФГ” порушено вимоги ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Однак, відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»- у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення».

У ст.1 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” надається перелік термінів цього Закону та у ст.2 надається визначення терміну платник податку. Аналізуючи ці дві статті, дійти висновку, що філія AT «УФГ»у м. Чернівці не є платником податку на додану вартість.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача про те, що вимоги податкового повідомлення-рішення від 06.09.2007 р. № 000081220/2 (від 10.08.2007 р. №000081220/1, від 12.07.2007 р. № 000081220/0) не відповідають вимогам п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»застосовувати штрафні (фінансові) санкції органи державної податкової служби мають право виключно до платників податків і лише у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України.

Зі змісту податкового повідомлення-рішення штрафні санкції застосовано до Філії за платежем «податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)». ДПІ у м. Чернівці та Державна Податкова Адміністрація України прийшли до висновку, що Філія являлася платником податку на додану вартість та, як наслідок, зобов'язана сплатити штрафні санкції за ненадання податкової декларації з податку на додану вартість.

Але ж, як було вже зазначено вище платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються виключно Законом України «Про податок на додану вартість»(преамбула зазначеного закону).

Крім того, ні ДПІ у м. Чернівці, ні ДПА України не прийнято до уваги, що відповідно до п. 1.2. ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»- філія не є платником податку на додану вартість, оскільки не підпадає під законодавче визначення такої категорії як платники податку на додану вартість.

В обґрунтування своєї позиції ДПА України посилається на те, що платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу...»(абз. 6 арк. 2 рішення ДПА України №11039/6/25-0215 від 02.11.2007р.).

Однак, ДПА України не враховано те, що суб'єктність платника податку на додану вартість визначається не податковим органом, а Законом України «Про податок на додану вартість». Відповідно до положень якого, до Філії не підлягають застосуванню зобов'язуючі норми чинного законодавства щодо податку на додану вартість, в тому числі і «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 р.

Крім того, зазначений факт підтверджується тим, що ДПІ у м. Чернівці не були виконані вимоги підпункту 25.2.2. ст. 25 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», оскільки до Філії не було надіслано примірника акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1.11. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закону України «Про податок на додану вартість»- філія, як і будь-який територіально відокремлений структурний підрозділ резидента України, не є та не була суб'єктом складання податкової декларації з податку на додану вартість. А тому, суд не може погодитись з позицією відповідача, що застосування до Філії штрафних санкцій за неподання податкової декларації з податку на додану вартість є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Позивач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх вимог викладених в позовній заяві.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 89, 90, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Акціонерного товариства „Українська фінансова група” до Державної податкової адміністрації України та Державної податкової інспекції в м. Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати у податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівці від 02.11.2007 р. №000081220/3, від 06.09.2007 р. №000081220/2 від 10.08.2007 р. №000081220/1, від 12.07.2007р. № 000081220/0).

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової адміністрації України №11039/6/25-0215 від 02.11.2007р. про результати розгляду повторної скарги AT «УФГ».

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити за рахунок Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства „Українська фінансова група”.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови підписано 3 липня 2008 р.

Головуючий Суддя Арсірій Р.О.

Судді Пилипенко О.Є. ОСОБА_1