Постанова № 9624980, 02.07.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02.07.2008 р. 13:00№ 7/382

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді АрсірійР.О. при секретарі судового засідання Ісіковій О.Г. вирішив адміністративну справу

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шиндлер"

пропродовження строку арешту активів платника податків ,

Представники:

від позивачаМарченко Ю.О., Петренко М.В., Ізотенко Ю.О. представники за довіреністю

від відповідачаПрядко В.В. представник за довіреністю

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (далі Позивач) звернувся до суду з (поданням) позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»про продовження строку застосування адміністративного арешту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що представники відповідача не допускають позивача на підприємство для проведення перевірки.

Позивачем було прийняте рішення про № 23764/10/26-011 від 25.06.2008 о 16:00 про застосування арешту активів платника податків відповідача.

Враховуючи, що 96-годинний строк адміністративного арешту активів (коштів) закінчується 29.06.08 о 16:00, позивач, керуючись п.9.3.9 ст.9 Закону України № 2181 від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», звернувся до суду з позовом про продовження терміну адміністративного арешту активів відповідача.

Ухвалою від 01.07.2008 було відкрито провадження в адміністративній справі № 7/382 та було призначено судове засідання на 02.07.2008 о 10:00.

Судом було повідомлено представника позивача про необхідність зявитися до суду для отримання ухвали по справі № 7/382 від 01.07.2008 про призначене судове засідання, про що свідчить наявна у матеріалах справи телефонограма.

В судове засідання зявилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача надав суду пояснення в обґрунтування заявлених позовних вимог та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав суду заперечення, в яких зазначив про те, що позивачем було порушено порядок повідомлення про проведення перевірки, а відтак, відмова в допуску працівників позивача до проведення перевірки є такою, що відповідає Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Суд, розглянувши наявні у матеріалах справи документи та заслухавши пояснення представників сторін, встановив:

Відповідно до службової записки заступника начальника інспекції № 523/0/23-11 від 22.05.2008, адресованої першому заступнику начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, подання № 0021 від 10.06.2008 р. посадовими особами позивача встановлено не допуск до проведення перевірки 25.04.2008 р. з посиланням на відсутність директора та доступу до документів.

Факт не допуску підтверджено актом № 231/23-11/32852667 від 25.04.2008 р.

У той же час між сторонами відбувалось листування, узгоджувалася інша дата проведення перевірки, про що представники сторін не заперечували.

Як пояснив представник податкового органу, підставою для застосування адміністративного арешту став повторний недопуск до перевірки 17.06.2008, про що складено акт №321/23-11/32852667. У той же час посилання на зазначені обставини у службовій записці та поданні відсутні.

Згідно з Рішенням № 23764/10/26-011 від 25.06.2008 до відповідача було застосовано повний адміністративний арешт активів.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Як встановлено в судовому засіданні податковий борг відповідача відсутній, про що свідчить надана відповідачем довідка. Будь-які інші докази, що спростовують надані докази у позивача відсутні.

Арешт активів, згідно з п. «г»п.п. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 цього ж закону, може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

У той же час, як вбачається з досліджених матеріалів, пояснень сторін, відмовляючи у допуску до перевірки 17.06.2008 відповідач керувався приписами закону України „Про державну податкову службу в Україні”, який однією з законних підстав проведення перевірки передбачає повідомлення платника податку про її проведення. У той же час, зазначене повідомлення відсутнє, хоча позивач склав нове направлення на перевірку № 501/23-11 від 17.06.2008. Суд не приймає до уваги посилання позивача на порядок оформлення повідомлень, що передбачений Наказом ДПА України № 355 від 27.05.2008р., оскільки в цій частині наказ суперечить вимогам ст. 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, до того ж суду не надано доказів, що зазначений наказ є обовязковим для платників податків.

Відповідно до п.п. 9.3.3 п.9.3 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону.

Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Строки, визначені цим підпунктом, не включають години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Таким чином суд доходить висновку, що позивач, звертаючись до суду з позовом про продовження терміну адміністративного арешту активів відповідача, не надав доказів незаконних дій при відмові у допуску до перевірки саме 17.06.2008, доказів існування податкового боргу, загрози втрати активів.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач по справі, як субєкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обовязку щодо доказування.

Перевіривши наявні у справі докази, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнає позовні вимоги необґрунтованими.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення.

Суддя Арсірій Р.О.