Постанова № 9624948, 01.04.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01.04.2008 р. 16:35№ 7/285

Окружний адміністартивний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., при секретарі судового засідання Ісіковій О.Г., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

Державної податкової інспекції у Солом"янському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парі-Матч"

простягнення заборгованості у розмірі 72035,47 грн. ,

Представники:

від позивачаГера В.В., за довіреністю

від відповідачаОджиковський В.О., Коваль М.В., за довіреностями Державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Парі-Матч” про стягнення заборгованості у розмірі 72035,47 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що за результатами проведення перевірки 20.07.07 року щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності, було виявлено порушення п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

За результатами перевірки позивачем складено акт № 2658-9014/23-05-33749454 від 20.07.2007. На підставі вказаного акту винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006182305/0 від 17.08.2007, яким відповідачу нараховані фінансові санкції у розмірі 73540,00 грн. Зазначене рішення в адміністративному порядку не оскаржувалось.

Частина суми штрафних (фінансових) санкцій була сплачена відповідачем, а частина погашена за рахунок переплати. Станом на листопад 2007 року заборгованість ТОВ “Парі-Матч” перед бюджетом складає 72035,47 грн.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що позовні вимоги ДПІ у Соломянському районі м. Києва є безпідставними та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, - встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Парі-Матч” (надалі ТОВ “Парі-Матч”) відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстровано Соломянською районною у м. Києві державною адміністрацією, ідентифікаційний код юридичної особи 23504252.

20.07.2007 року співробітниками Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва (надалі ДПІ у Соломянському районі м. Києва) була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності Сімферопольського філіалу ТОВ “Парі-Матч” букмекерської контори, що розташована за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова, 37.

Під час перевірки, зокрема, виявлено порушення п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті становила 14708,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 2658-9014/23-05-33749454 від 20.07.2007 року.

На підставі акту перевірки позивачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.08.2007 року № 0006182305/0, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 73540,00 грн.

Зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було направлено відповідачу. Доказів оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій матеріали справи не містять. При цьому сплата штрафних (фінансових) санкцій була здійснена частково, станом на листопад 2007 року заборгованість перед бюджетом по сплаті штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” становить 72035,47 грн.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Згідно ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами субєктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі субєктами підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівкові формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані при проведенні розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій дотримуватись вимог, визначених чинних законодавством.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п. 13).

За порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішеннями відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції передбачені статтею 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Згідно ст. 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Як убачається з акту перевірки, спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, доданого до матеріалів справи, саме в зазначених розмірах і були застосовані до відповідача штрафні санкції.

Відповідно до ст. 25 Закону суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З матеріалі справи вбачається, що зазначена в рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій сума у встановлені строки сплачена не була, рішення в установленому порядку не відкликане та не скасоване і є чинним на час розгляду справи.

Отже, зважаючи на доведеність факту здійснення самого порушення, встановлення правомірності нарахування штрафних санкцій у відповідному розмірі, враховуючи добровільну несплату зазначених сум відповідачем, суд приходить до висновку щодо підставності звернення позивача за стягненням несплаченої суми штрафів до суду.

Отже, на день прийняття постанови, загальна cума заборгованості відповідача перед бюджетом становить 72035,47 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи довідкою про стан заборгованості боржника, витягами з облікових даних платника податків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Абзацом 1 п. 2 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” закріплено право податкових органів здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції, серед інших, виконують такі функції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами з рахунок їх майна.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими і доведеними відповідними доказами, а позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта підприємницької діяльності, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Парі-Матч” (03061, м. Київ, вул. Карпатська, 25А, код ЄДРПОУ 23504252) на користь Держави (р/р № 31110104700010, код платежу 21080900, одержувач ВДК у Соломянському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019), 72035,47грн. (сімдесят дві тисячі тридцять пять гривень сорок сім копійок).

Відповідно до ч.1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 16 квітня 2008 року.

Суддя Арсірій Р.О.