Постанова № 9624937, 18.12.2007, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18.12.2007 р. № 7/101

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок-1"

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

пропро визнання нечинним акта індивідуальної дії ,

Представники:

від позивачаГорбан В.М., Власенко Ю.Д. представник за довіреністю

від відповідачаСович Ю.В. представник за довіреністю Товариство з обмеженою відповідальністю „Ринок-1” (далі - Позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Деснянському районі м.Києва (далі Відповідач) про визнання нечинним акта індивідуальної дії рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001712304/0 від 12.04.2007.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час здійснення планової перевірки Позивача Відповідачем було порушено норми чинного законодавства України, яким визначено порядок проведення планових перевірок, що потягнуло за собою неправомірне застосування до Позивача адміністративно-господарських санкцій. Таким чином, Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати винесене Відповідачем рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001712304/0 від 12.04.2007

Ухвалою від 14.09.2007 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 25.10.2007 о 10:40.

В процесі розгляду справи для надання показань по суті спору судом було викликано свідків.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень представників сторін, показань свідків Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідачем було проведено планову перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності. За результатами перевірки було складено Акт № 000884 від 29.03.2007. Як вбачається зі змісту даного Акта, перевіркою було встановлено такі порушення: Позивачем під час здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу: сума готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій перерахована власноручно касиром Позивача і складає 60 грн. Згідно з денним „Х” звітом РРО № 2652005590 значилась сума 1 982,00 грн. Таким чином, невідповідність суми готівки на місці розрахунків складає 1922,00 грн. відповідних бухгалтерських документів на суму невідповідності не складено. На момент перевірки підприємство (Позивач) не забезпечило відповідність готівкових коштів на місці розрахунків з сумою, зазначеною в поточному „Х” звіті РРО, також підприємство не забезпечило зберігання на місці розрахунків поточної КОРО № 2652005590, не зберігається також довідка опломбування РРО № 2652005590, реєстраційне посвідчення РРО, довідка про реєстрацію КОРО. Зазначене є порушенням п.13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

На підставі Акта перевірки Відповідачем було винесено Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.04.2007 (далі - Рішення), яким до Позивача було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9950 грн.

Позивач вважає, що Відповідачем було неправомірно та з численними порушеннями проведено планову перевірку Позивача та застосування за її наслідками штрафних санкцій.

Як встановлено судом під час розгляду справи перевірку Позивача здійснювали посадові особи Державної податкової адміністрації України ОСОБА_4. та ОСОБА_5. на підставі направлень № 1925 та № 1926 від 27.03.2007.

Представник Позивача в судовому засіданні 18.12.2007 надав копію направлення Державної податкової адміністрації України № 1925 від 27.03.2007 на перевіряючого ОСОБА_5. Зі змісту даного направлення вбачається, що Державна податкова адміністрація у м. Києві проводить з 27.03.2007 по 30.03.2007 планову перевірку ТОВ «Ринок-1», код 22897367. Метою перевірки визначено контроль за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу з питання дотримання вимог Законів України «Про Державну податкову службу в Україні», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Відповідно до Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»від 23.07.1998 № 817/98 передбачено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.

Відповідно до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проведення планових виїзних перевірок здійснюється органами державної податкової служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), визначається Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено вище, в направленні на проведення планової перевірки її метою було зазначено, зокрема, контроль за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, ч. 1 ст.15 передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно зі ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»надано право контролюючим органам відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Ч.2 ст.16 цього ж Закону передбачає, що планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Зважаючи на вищевикладене, як загальне законодавство Указ Президента України від 23.07.1998 № 817/98, Закон України «Про державну податкову службу в Україні», так і спеціальний закон Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлюють обовязок органів, що здійснюють перевірку, повідомляти платника податків про її проведення завчасно, а саме не менше, ніж за 10 днів, до початку проведення планової перевірки. Крім того, законодавством встановлений спосіб здійснення такого повідомлення надсилання письмового повідомлення.

Разом з тим, судом встановлено, що Відповідач всупереч вимог ч.4 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не надіслав у встановлений 10-денний термін письмового повідомлення про проведення планової перевірки із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Також підставою для проведення планової перевірки є письмове рішення керівника відповідного органу державної податкової служби, що приймається за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків ч.2 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». В той же час, судом встановлено, що такого рішення про проведення планової перевірки Позивача керівником Відповідача не приймалося.

Таким чином, вищезазначене свідчить про те, що у Відповідача не було жодних, передбачених чинним законодавством України, підстав для проведення планової перевірки Позивача.

Крім того, з наданих представниками позивача та залученими на їх стороні свідками ОСОБА_6 (касир Позивача) та ОСОБА_7 (секретар-референт Позивача) судом було встановлено, що посадовими особами Відповідача, які здійснювали перевірку і які залучені для участі у справі у якості свідків на стороні Відповідача, було допущено низку грубих порушень вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»під час проведення планової перевірки. Так, особами, що перевіряли Позивача не було надано копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення, а також не ознайомлено з планом проведення планових перевірок.

Судом встановлено, що особами, що перевіряли підприємство, які свідками по справіОСОБА_5 та ОСОБА_4, перевірка Позивача здійснювалася не одночасно: один з інспекторів здійснював перевірку каси, а інший знаходився в кабінеті головного бухгалтера Позивача. При цьому, під час надання своїх показань по справі, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначеного факту не заперечували.

Відповідно до ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Як зазначено в ч.2 ст.11-2 цього ж закону ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, Відповідачем було також порушено вимоги ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Представниками Позивача у судовому засіданні було зазначено про те, що вказані вище посадові особи Відповідача, після проведення перевірки не ознайомили з Актом проведеної перевірки головного бухгалтера Позивача та закінчили його складання поза межами адміністрації Позивача. Також свідки Позивача зазначили, що запис в акті перевірки про ознайомлення з актом перевірки та про відмову підписувати даний акт посадовими особами Позивача, а саме головним бухгалтером ОСОБА_9 та ОСОБА_6, не відповідають дійсним обставинам.

Щодо наведеного суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно з «Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 № 327 (далі Порядок) передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка (п.1.3).

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п.1.4 Порядку при проведенні планової виїзної перевірки складається один зведений акт планової перевірки.

Зведений акт - службовий документ, який стверджує факт проведення планової виїзної перевірки з усіх питань за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Складовими частинами зведеного акта планової виїзної перевірки можуть бути довідки з окремих питань, які за необхідності складаються посадовими особами податкового органу як з окремого питання плану перевірки, так і з декількох питань плану перевірки.

Довідка з окремих питань - службовий документ, який складається за рішенням керівника перевірки в ході проведення планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені (не виявлені) порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання з окремих питань плану перевірки.

Довідка з окремих питань підписується посадовими особами податкового органу, які здійснили перевірку, та погоджується з посадовими особами суб'єкта господарювання.

Довідка з окремих питань складається у двох примірниках. Перший примірник надається керівнику, який очолює перевірку, а другий залишається в структурному підрозділі, працівник якого склав цю довідку. На вимогу посадових осіб суб'єктів господарювання їм може бути надана копія довідки з окремих питань.

Відповідно до п. 4.2 Порядку, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.

Підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу (п.4.3 Порядку).

Згідно з п.4.4 Порядку у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.

При цьому у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну відмітку.

Відповідно до п.4.7 Порядку у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови.

Акт відмови підписується не менш як трьома службовими особами. При цьому в акті відмови від підпису необхідно зазначити про ознайомлення (чи відмову від ознайомлення) керівника і головного бухгалтера суб'єкта господарювання із змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платника податків.

У наявній в справі копії Акта відмови від підписання матеріалів перевірки зазначено, що після ознайомлення з Актом № 000884 від 29.03.07 головний бухгалтер Позивача відмовилася від підписання матеріалів перевірки.

Зазначений акт відмови підписаний двома посадовими особами органу державної податкової служби ДПА України у м. Києві ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що не відповідає вимогам ч.2 п.4.7 Порядку. Крім того, під час розгляду справи Відповідач не зміг спростувати посилання Позивача на те, що після проведення перевірки посадових осіб Позивача не було ознайомлено зі змістом Акта № 000884.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач посилається на те, що під час проведення перевірки Позивача була встановлена невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

В той же час, зважаючи на день та час проведення перевірки, суд критично ставиться до показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про те, що проведення ними перевірки не створювало перешкод Позивачу в прийманні коштів під час здійснення зі споживачами (покупцями) розрахункових операцій. У той же час ч.3 ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що проведення перевірок органами державної податкової служби не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що за встановленими судом порушеннями, допущеними Відповідачем під час проведення перевірки, Акт про результати проведеної перевірки не може використовуватися у якості носія доказової інформації про наявність порушень Позивачем вимог чинного законодавства щодо порядку використання реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні господарської діяльності.

Відповідач в Акті перевірки зазначає про порушення Позивачем п. 3 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким передбачено обовязок субєктів господарювання застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування. В той же час, наявність такого порушення в судовому засіданні не встановлено. Тому посилання Відповідача в Акті перевірки на порушення Позивачем п.3 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не відповідає фактичним обставинам справи, є неправомірним та необґрунтованим.

Тому, на підставі встановлених обставин у даній справі суд вважає, що Відповідачем не доведено вчинення Позивачем порушень, передбачених п. 3 та п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому винесення рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001712304/0 від 12.04.2007 є неправомірним та суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як субєкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обовязку щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та обєктивно, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-1»задовольнити у повному обсязі.

Визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової інспекції України у Деснянському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001712304/0 від 12.04.2007.

Судові витрати присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-1»з Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення та підписання постанови у повному обсязі - 22 січня 2008 року.

Суддя Арсірій Р.О.