Постанова № 9624200, 14.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

головуючий суддя І інстанції Головіна К.І.

суддя доповідач Геращенко І.В.

Донецький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

Іменем України

« 14 » травня 2010 року справа № 2а-13106/09/0570

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Бадахової Т.П., Шаптала Н.К.

при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.

за участю представників сторін :

від позивача Лищук І.В. довір. від 13.05.2010 року № 1-юр

від відповідача Мочкаєв Ю.І. довір. від 26.04.2009 року б/н, Задніпровська Н.А. довір. від 12.05.2010 року б/н

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 23.12.2009 року

у справі № 2а-13106/09/0570

за позовом Дочірнього підприємства «Аптека № 4» Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Рент»

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області

про визнання недійсним податкового рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Аптека № 4» Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Рент» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним рішення від 19.06.2009 року № 0000722320 про застосування штрафних санкцій в сумі 10885 грн. 75 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2009 року у справі № 2а-13106/09/0570 (суддя Головіна К.І.) позовна заява задоволена.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обгрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

Зазначає, що позивачем не забезпечено використання попереднього програмування обліку кількості товару.

Вказує на те, що роздрукований при перевірки розрахунковий документ не відповідає вимогам п. 3.2 ст. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документі. Вказує, що при проведенні розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій з не роздрукуванням відповідного розрахункового документу.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказав на її безпідставність.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила.

У червні 2009 року Державною податковою інспекцією у м. Торезі Донецької області згідно плану-графіку здійснена перевірка діяльність ДП «Аптека № 4» з питань дотримання порядку проведення розрахункових операцій, наслідки якої викладені в акті від 13.06.2009 року за № 0094/05/24/23/30346647.

За результатами проведеної перевірки було встановлено, що в порушення вимог п. 1 ст. 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» позивачем не забезпечено використання попереднього програмування обліку кількості товару, роздрукований невідповідний розрахунковий документ.

Як зазначено в акті перевірки, в касовому чеку назва господарської одиниці зазначена як «СП Аптека № 538», а згідно реєстраційного посвідчення назва вказана як «ГО Аптека № 538», замість літер «ЄДРПОУ», що зазначаються для юридичних осіб, у чеку вказані літери «ДРФО», перед індивідуальним податковим номером платника ПДВ не зазначені заглавні літери «ПН», перед фіскальним номером реєстратора розрахункових операцій не зазначені літери «ФН».

На підставі акту перевірки керівником податкового органу згідно з п. 1, 6 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000722320 від 19.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 10885 грн. 75 коп., в тому числі за проведення розрахунків через РРО з роздрукуванням невідповідного документу в сумі 10800 грн. 75 коп., за проведення розрахунку без використання режиму попереднього програмування обліку кількості товарів в сумі 85 грн. (а.с. 38).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, в апеляційній скарзі відповідач вказує на порушення норм матеріального права та зазначає, що він правомірно застосував фінансові санкції згідно вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” о ргани державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України.

Згідно ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем проведена перевірка дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.

В акті перевірки зафіксовані порушення вимог ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно п. 1, 2 ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно ч. 1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

На підставі акту перевірки винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000722320 від 19.06.2009 року в розмірі 10885, 75 грн., які ДП «Аптека № 4» ТОВ «Сігма Рент» повинен сплатити у 10 денний термін з дня отримання рішення.

Пунктом 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом. ДГЇА України № 614 від 01.12.2000 року передбачено, що касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити:

1. - назву господарської одиниці;

2. - адресу господарської одиниці:

3. - для СПД, то зареєстровані як. платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України «Про податок, на додану вартість»; перед номером друкуються великі, літери «ПН»;

4. - порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

5. - фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»;

6. - напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК», логотип виробника та інші.

Із наданого позивачем фіскального звітного чеку за 13.06.2009 року вбачається, що в ньому зазначені - назва та адреса господарської одиниці, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій та інше.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, не заперечується сторонами, в касовому чеку назва господарської одиниці зазначена як «СП Аптека № 538», також у чеку вказані літери «ДРФО», перед індивідуальним податковим номером платника ПДВ не зазначені заглавні літери «ПН», а перед фіскальним номером реєстратора розрахункових операцій не зазначені літери «ФН».

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо того, що відсутність вказаних літер при наявності самих номерів та кодів, не тягне за собою будь-яких негативних наслідків, навіть тих, на які посилається відповідач - неможливість ідентифікувати індивідуальний податковий номер платника ПДВ та фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, тобто, штрафна санкція в сумі 10800 грн. 75 коп. застосована до позивача неправомірно.

Наряду з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовної заяви в частині скасування суми нарахованих штрафних санкцій за незабезпечення позивачем використання попереднього програмування обліку кількості товару.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

- реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг);

- фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі, (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу і поземної валюти.

Відповідно до ст. 12 цього Закону на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Як вбачається з акту перевірки, дочірнім підприємством «Аптека № 4» при розрахунку із покупцями використовувався РРО (заводський № ПБ 57301032, фіскальний № 0524000976), зареєстрований належним чином відповідно до посвідчення № 0524000976 від 17.11.2008 року, який занесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій.

Згідно договору, укладеного 01.04.2009 року між ДП «Аптека № 4» (замовником) та приватним підприємцем ОСОБА_4 (виконавцем), останній надає послуги щодо сервісного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій, в тому числі щодо його програмування.

Під час перевірки встановлений факт відсутності попереднього програмування обліку кількості товару.

Відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” з а порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Оскільки під час перевірки встановлене зазначене порушення, яке відображене в акті перевірки, відповідач правомірно застосував фінансові санкції в розмірі 85 грн. на підставі зазначеної норми Закону.

Колегія суддів вважає неправомірним посилання суду першої інстанції на постанову Апеляційного суду Донецької області від 02.11.2009 року, яким скасована постанова судді Торезького міського суду Донецької області від 30.07.2009 року, якою Єфанову Т.М. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КупАП, оскільки в зазначеній постанові мова йде про притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера позивача, а не про правомірність застосування фінансових санкцій до юридичної особи за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає постанову такою, що підлягає скасуванню з ухваленням рішення про часткове задоволення позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 3 ст. 198, п. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2009 року у справі № 2а-13106/09/0570 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2009 року у справі № 2а-13106/09/0570 за позовом Дочірнього підприємства «Аптека № 4» Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Рент» до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним рішення від 19.06.2009 року № 0000722320 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10885 грн. 75 коп. скасувати.

Позовну заяву Дочірнього підприємства «Аптека № 4» Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Рент» до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним рішення від 19.06.2009 року № 0000722320 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10885 грн. 75 коп. задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області від 19.06.2009 року № 0000722320 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10800 грн. 75 коп.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 14.05.2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 19.05.2010 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.П.Бадахова

Н.К.Шаптала