Ухвала суду № 9624194, 14.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

головуючий суддя І інстанції Гончаров С.А.

суддя доповідач Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

«14 » травня 2010 року справа № 28/355а/5006

м. Донецьк, бул.Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів Бадахової Т.П., Шаптала Н.К.

при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.

за участю представників сторін :

від позивача не з'явились

від відповідача - Аніщенко О.С. довір. від 21.01.2010 року № 17

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Господарського суду Донецької області

від 26.10.2009 року

у справі № 28/355а/5006

за адміністративним позовом Дочірнього сільськогосподарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “ИННКО” Ясинове”

до відповідача Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсними податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє сільськогосподарське підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю "ИННКО" Ясенове" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 09.11.2005 року № 0001582340/0 та податкового повідомлення-рішення від 09.11.2005 року № 0001592340/0 .

Ухвалами суду від 05 грудня 2005 року відкриті провадження в адміністративних справах: № 28/355а про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001582340/0 від 09.11.2005 р. про донарахування зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 4013 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 2007 грн., та № 28/356а про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 00015992340/0 від 09.11.2005 р. про донарахування зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 81793 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 40896 грн.

Заявою від 20.12.2005 року у справі № 28/356а позивачем змінювались позовні вимоги у справі та остаточними позовними вимогами у справі № 28/356а є визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09.11.2005 року № 0001592340/0 про донарахування зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 81793 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 40896 грн.

Ухвалами суду у наведених справах від 20.12.2005 року суд закінчив підготовче провадження та призначив справи № 28/355а та № 28/356а до судового розгляду.

Ухвалою суду від 12.10.2009 року об'єднані для спільного розгляду і вирішення позовні вимоги Дочірнього сільськогосподарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "ИННКО" Ясенове" до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09.11.2005 року № 0001582340/0 про донарахування зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 4013 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 2007 грн., за яким відкрите провадження в адміністративній справі № 28/355а; про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 09.11.2005 року № 0001592340/0 про донарахування зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 81793 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 40896 грн., за яким відкрите провадження в адміністративній справі № 28/356а.

Адміністративній справі за позовом Дочірнього сільськогосподарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "ИННКО" Ясенове" до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 09.11.2005 року № 0001582340/0 про донарахування зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 4013 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 2007 грн. та від 09.11.2005 року № 0001592340/0 про донарахування зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 81793 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 40896 грн. присвоєний номер 28/355а.

Ухвалою від 28.02.2006 року з метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду адміністративної справи для з'ясування обставин, що мають значення для вирішення адміністративної справи № 28/356а, і потребують спеціальних знань у галузі економіки, у справі № 28/356а призначена судова економічна експертиза.

Ухвалами від 28 лютого 2006 р. провадження у справах № 28/355а та 28/356а зупинене у зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи у справі № 28/356а.

Після надходження висновку експерта № 169/24 від 19.05.2009 року у справі № 28/356а, провадження у наведених справах поновлене.

Постановою Господарського суду Донецької області від 26.10.2009 року у справі № 28/335а/5006 (суддя Гончаров С.А.) позовна заява задоволена частково: визнане частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 09.11.2005 року № 0001592340/0, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 81793 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 40896 грн., в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за липень 2002 року в розмірі 70701 грн. та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 40896 грн., в задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.

Податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги податковий орган обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Вказує на те, що постанова суду прийнята при неповному та не всебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що за результатами позапланової документальної перевірки правильності визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету встановлено завищення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету за липень, листопад 2002 року у розмірі 81793 грн.. в тому числі по періодах:

липень 2002 року - 80136 грн.

листопад 2002 року - 1657 гри.

Перевіркою правильності визначення нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість, встановлено заниження сум податку на додану вартість за листопад 2002 року у розмірі 4013 грн.

Вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що до складу податкового кредиту по загальній декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, віднесені суми податку відносно неоподатковуваних операцій, які не відповідають використанню цих товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду у зв'язку з невідповідним розподілом податку між окремими деклараціями щодо спеціальної діяльності, за якими не здійснюються розрахунки з бюджетом, та щодо іншої діяльності за якими такі розрахунки проводяться.

Як зазначає заявник скарги, в порушення п.п. 11.29 ст. 11та п.п.7.7 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу сум податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету включено суми операцій з продажу товарів ( робіт, послуг) у розмірі 28707 грн.; п.п. 7.2.1. п.7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону віднесено до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку непідтверджені податковими накладними у сумі 28559,53 грн.; п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону до складу податкового кредиту не внесено суми податку у розмірі 2562 грн.; п.п. 3.1.1. п.3.1. ст. 3 Закону не включено до об'єкту оподаткування операції з продажу товарів (робіт послуг) у сумі 5670 грн., зайво включено до об'єкту оподаткування сума 12900 грн. Для суб'єктів господарювання сільськогосподарської галузі встановлено декілька спеціальних режимів оподаткування нарахування, сплати та використання сум податку на додану вартість ( надалі ПДВ), нарахованих до сплати за окремими видами діяльності , які передбачені зокрема п. 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону “Про податок на додану вартість”. Абзацом другим пункту 11.21 ст.11 Закону запроваджено спеціальний режим спрямування та використання сум ПДВ, зокрема для сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, які суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишають у своєму розпорядженні і спрямовують на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Механізм застосування норм вищезазначеного пункту викладено в Постанові №805.

Пунктом 11.29 ст. 11 Закону запроваджено спеціальний режим спрямування та використання сум ПДВ, зокрема зупинено дію п.7.7 ст.7, пунктів 10.1 і 10.2 ст. 10 Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока та мяса в живій вазі, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно -правової форми та форми власності, в яких сума одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за даними звітного періоду ( для новостворених сільськогосподарських товаровиробників) становить не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства. Зазначеним підпунктом не передбачено можливості самостійного прийняття платником податку рішення щодо вибору порядку обкладання ПДВ.

Якщо результати діяльності сільськогосподарського товаровиробника відповідають критеріям встановленим п. 11.29 ст. 11 Закону “Про податок на додану вартість”, то такий сільськогосподарський товаровиробник при обкладанні ПДВ керується нормами цього пункту.

Використання такого спеціального режиму затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99 № 271 «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» із змінами та доповненнями.

Згідно із абз. 3 п. 3 зазначеної Постанови для новостворених сільськогосподарських товаровиробників звітним вважається період з моменту державної реєстрації сільськогосподарського товаровиробника як платника ПДВ до кінця першого звітного (податкового) місяця, за який цим товаровиробником подається декларація з ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах власної сільськогосподарської сировини.

Діючими Постановами Кабінету Міністрів України від 12.05.99 № 805 «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарськими товаровиробниками за продані ними переробним підприємствам молоко та м'яса в живій вазі» та № 271 передбачена обов'язковість ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку за операціями, що підпадають під дію спеціальних режимів, встановлених пунктами 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, та щодо іншої діяльності, операції по якій оподатковуються у загальновстановленому порядку.

За результатами такого окремого обліку складаються та подаються відповідні окремі декларації щодо спеціальної діяльності, за якими не здійснюються розрахунки з бюджетом, та щодо іншої діяльності, за якими такі розрахунки проводяться, що регламентується п. 4 Постанови КМУ № 271 та абзац 2, 3, 4. 5 п. 15 Постанови КМУ № 805.

У разі одночасного застосування норм абзацу другого п. 11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону платники податку подають три податкові декларації:

Декларація № 1 - за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму, передбаченого п.11.21 ст.11 Закону;

Декларація № 2 - за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму, передбаченого п.11.29 ст.11 Закону;

Декларація № 3 - за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Позитивна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою цього податку, сплаченою ними постачальникам, по операціях, що підпадають під дію норм п.11.21 та п. 11.29 ст.11 Закону, у терміни, передбачені для перерахування сум ПДВ до бюджету, перераховуються сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунку на окремий рахунок, відкритий в установі банку, для відповідного цільового використання відповідно до абзацу другого пункту 4 Постанови КМУ №271 та абзац 6 п. 15 Постанови КМУ № 805.

Водночас від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, по операціях, що підпадають під дію зазначених норм, зараховується сільськогосподарськими товаровиробниками на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів із зазначеного виду діяльності відповідно до абзацу 4 п. 4 Постанови КМУ № 271 та абзацу 8 п.15 Постанови КМУ № 805.

Проведення бюджетного відшкодування за рахунок бюджетних коштів не передбачено, оскільки розрахунки по ПДВ здійснюються не з бюджетом, тобто, як вважає заявник скарги, право на отримання бюджетного відшкодування сільськогосподарський товаровиробник має лише по тим операціям і тільки по тій податковій декларації, по якій по ПДВ проводяться розрахунки з бюджетом.

У разі здійснення сільськогосподарськими товаровиробниками операцій, на які поширено та не поширено норми спеціальних режимів, суми ПДВ, сплачені при придбанні основних фондів, товарно - матеріальних цінностей та інших товарі (робіт, послуг), що одночасно використовуються у таких операціях, підлягають розподілу відповідно до питомої ваги їх використання у таких операціях з метою включення до податкового кредиту окремих декларацій, за якими суми ПДВ, нараховані до сплати, залишаються у власному розпорядженні для цільового використання, та такої декларації, яка подається щодо іншої діяльності, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Механізм такого розподілу передбачено п.п.7.4.3. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з яким у разі коли товари (роботи, послуги) виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні (у даному випадку) в операціях, по яким здійснюються розрахунки з бюджетом та по яким кошти перераховуються на спеціальний рахунок, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду згідно п.4.1. розділу 4 Методичних рекомендацій до порядку застосування норм податкового законодавства з ПДВ в галузі сільськогосподарського виробництва, доведених листом ДПА України № 3524/7/16- 117 від 19.03.2001 року.

За наданими до перевірки документами встановлено, що ДСГП ТОВ «ІННКО «Ясенове» здійснює діяльність з одночасним застосуванням норм абзацу другого п. 11.21 та п. 11.29 Закону України “Про податок на додану вартість”, про що звітує за всіма трьома податковими деклараціями.

При перевірці Декларації № 3 (по розрахункам з бюджету) встановлено:

за період з січня по червень 2002 р. - подання податкової декларації по ПДВ скороченою,

за період з липня по грудень 2002 р. - подання податкової декларації по ПДВ по повній формі.

Відповідно до абзацу третього п.1.2 ст. 1 та п.п. 5.13.2 п.5.13 ст. 5 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми подання податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» із змінами та доповненнями податкова декларація за скороченою формою подається до першого звітного періоду, в якому платником досягнуто обсяг оподатковуваних операцій у розмірі 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Платники податку, які досягали обсягу оподатковуваних операцій 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у першому звітному періоді, в якому були досягнуті зазначені обсяги оподатковуваних операцій, подають до податкової інспекції (адміністрації) податкову декларацію за повною формою, а значення рядка 24 податкової декларації (скороченої) попереднього звітного періоду включають зі знаком - до рядка 8 податкової декларації за вказаний звітний період.

Відповідно до п.7 Наказу ДПА України від 01.08.1998 року № 376 «Про затвердження вказівок по порядку адміністрування відшкодування ПДВ» із змінами та доповненнями при поданні платником податку не однієї, а кількох податкових декларацій, обсяг оподатковуваних операцій визначається по сумі всіх декларацій, поданих платником у розглядаємому періоді.

За наданими до перевірки податковими деклараціями по ПДВ за липень 2002 року обсяг продажу склав 95950 грн. ( уточнена декларація по розрахунках з бюджетом № 22717 від 20.12.2002 року - 8685 грн., сільськогосподарська декларація (пункт 11.21 Закону) №16202 від 19.08.2002 року - 1630 грн., уточнена сільськогосподарська декларація (пункт 11.29 Закону) №16509 від 30.08.02 - 85635 грн.).

При досягненні вищезазначених обсягів продажу ДСГП ТОВ «ИННКО «Ясенове» відповідно до чинного законодавства перейшло зі скороченої форми податкової декларації по розрахунках з бюджетом до повної, що призвело до виникнення від'ємного значення за липень 2002 року у розмірі 93096 грн. (уточнена декларація по розрахунках з бюджетом № 22717 від 20.12.2002 року (повна) за липень 2002 року) за рахунок перенесення від'ємного значення зі скороченої декларації попереднього звітного періоду (податкова декларація по розрахунках з бюджетом (скорочена) за червень 2002 року № 13918 від 18.07.2002 року значення рядка 24) у розмірі 123424 грн. до рядка 8 «Коригування на основі попередніх звітних періодів» податкової декларації за вказаний звітний період.

З урахуванням наведеного заявник скарги дійшов висновку, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги , що у зв'язку зі здійсненням невідповідного розподілу податку між окремими деклараціями щодо спеціальної діяльності, за якими не здійснюються розрахунки з бюджетом, та щодо іншої діяльності, за якими такі розрахунки проводяться, у зв'язку з чим по загальній декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, віднесені суми податку, які не відповідають використанню цих товарів (робіт, послуг ) в оподатковуваних операціях звітного періоду та віднесенням до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку не підтверджених податковими накладними підприємством завищено перенесене від'ємне значення зі скороченої декларації за червень 2002 року.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила.

31.10.2005 року Красноармійською ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку дотримання ДСП ТОВ “ИННКО” Ясенове” вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2002 року по 31.12.2002 року, результати якої відображені у акті від 31.10.2005 року № 122-23-311-1-30790583.

Під час перевірки встановлено та в акті перевірки зафіксовано порушення позивачем:

п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.З Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2002 рік на суму 4013 грн., в тому числі по періодах: листопад 2002 року - 4013 грн.

п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.З. п.п.7.2.1. п.7.2.. п.п.7.4.1, п.п.7.4.3. п.п.7.4.5. п.7.4., п.7.7 ст.7. п.11.21, 11.29 ст.11 Закону України '"Про податок на додану вартість", п. 15 Постанови Кабінету Міністрі України від 12.05.99 № 805 “Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарськими товаровиробниками за продані ними переробним підприємствам молоко та м'яса в живій вазі” із змінами та доповненнями, п. 3, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271 “Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукції (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини”.

Зокрема, в акті перевірки зафіксовано наступне.

За результатами перевірки:

- правильності визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету, встановлено завищення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджет за липень, листопад 2002 року у розмірі 81793 грн., в тому числі по періодах: липень 2002 року - 80136 грн., листопад 2002 року - 1657 грн.;

- правильності визначення нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження сум податку на додану вартість за листопад 2002 року у розмірі 4015 грн.

В акті перевірки зазначено наступне:

- в порушення п.п.7.4.3 п. 7.4. ст. 7, п. 11.21, п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, п 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року № 805 “Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарськими товаровиробниками за продані ними переробним підприємствам молоко та м'яса в живій вазі”, п. 3, п. 4 Постанови Кабінету Міністрі України від 26.02.1999 року № 271 “Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини” до складу податкового кредиту по загальній декларації, за якою здійснюються розрахунки а бюджетом, піднесені суми податку відносно неоподатковуваних операцій, які не відповідають використанню цих товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду у зв'язку з невідповідним розподілом податку між окремими деклараціями щодо спеціальної діяльності, за якими не здійснюються розрахунки з бюджетом, та щодо іншої діяльності, за якими такі розрахунки проводяться.

- в порушення п.п. 11.29 ст. 11, п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” до складу сум податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету включені суми операцій продажу товарів (робіт, послуг) у розмірі 28707 грн.

- в порушення п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” віднесено до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку непідтверджені податковими накладними у сумі 28559 грн. 53 коп.

- в порушення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” до складу податкового кредиту не внесено суми податку у розмірі 2562 грн.

- в порушення п.п. 3.1.1 п. 3 1. ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” не включено до об'єкту оподаткування операції з продажу товарів (робіт послуг) у сумі 5670 грн. (листопад 2002р.) (згідно книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) (по розрахунках з бюджетом) за 2002 рік); зайво включено до об'єкту оподаткування сума 12900 грн.

За наданими до перевірки податковими деклараціями по ПДВ за липень 2002 року обсяг продажу склав 95950 грн. (уточнена декларація по розрахунках з бюджетом № 22717 від 20.12.2002 року- 8685 грн., сільськогосподарська декларація (пункт 11.21 Закону) № 16202 від 19.08.2002 року - 1630 грн., уточнена сільськогосподарська декларація (пункт 11.29 Закону) № 16509 від 30.08.2002 року - 85635 грн.

При досягненні вищезазначених обсягів продажу ДСГП ТОВ “Иннко” “Ясенове” відповідно до чинного законодавства перейшло зі скороченої форми податкової декларації по розрахунках з бюджетом до повної, що призвело до виникнення від'ємного значення за липень 2002 року у розмірі 93096 грн. (уточнена декларація по розрахунках з бюджетом № 22717 від 20.12.02 (повна) за липень 2002 року) за рахунок перенесення від'ємного значення зі скороченої декларації попереднього звітного періоду (податкова декларація по розрахунках з бюджетом (скорочена) за червень 2002 року № 13918 від 18.07.2002 року значення рядка 24) у розмірі 123424 грн. до рядка 8 «Коригування на основі попередніх звітних періодів» податкової декларації за вказаний звітний період.

За результатами перевірки правильності визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету, встановлено завищення перенесеного від'ємного значення зі скороченої декларації за червень 2002 року у зв'язку з:

здійсненням невідповідного розподілу податку між окремими деклараціями щодо спеціальної діяльності, за якими не здійснюються розрахунки з бюджетом, та щодо іншої діяльності, за якими такі розрахунки проводяться, у зв'язку з чим по загальній декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, віднесені суми податку, які не відповідають використанню цих товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду;

віднесенням до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку непідтверджених податковими накладними.

На підставі акту перевірки та здійснених в ході перевірки висновків Красноармійською ОДПІ складені податкові повідомлення-рішення:

- № 0001582340/0 від 09.11.2005 року, яким згідно п.п. б п.п.4.2.2 ст.4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України “Про податок на додану вартість” підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 6020 грн., у тому числі за основним платежем - 4013 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2007 грн.

- № 0001592340/0 від 09.11.2005 року, яким згідно п.п. б п.п. 4.2.2 ст.4, п.п. 7.7.3 п. 7.7.. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” за порушення п.п. 3.1.1, п.3.1 ст.3, п.п. 7.2.1., п. 7.2, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.2 п.7.4 ст. 7, п. 11.21., п. 11.29 ст. 11 Закону України '"Про податок на додану вартість" підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 81793 грн. (у тому числі: за липень 2002 року - 80136 грн., листопад 2002 року - 1657 грн.), та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 40896 грн. (у тому числі: за липень 2002 року - 40068 грн., листопад 2002 року - 828 грн.)

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, заявники скарг вказують на порушення норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні”, ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Таким чином, відповідач у справі субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції щодо контролю відносно суб”єктів господарювання у сфері оподаткування.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість врегульований Законом України “Про податок на додану вартість”.

Для суб'єктів господарювання сільськогосподарської галузі встановлено декілька спеціальних режимів оподаткування, нарахування, сплати та використання сум податку на додану вартість, нарахованих до сплати за окремими видами діяльності, які передбачено, зокрема, п. 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Абзацом другим пункту 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” запроваджено спеціальний режим спрямування та використання сум ПДВ, зокрема, для сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, які суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишають у своєму розпорядженні і спрямовують на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Механізм застосування норм вищезазначеного пункту викладено в Постанові № 805.

Пунктом 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” запроваджено спеціальний режим спрямування та використання сум ПДВ, зокрема, зупинено дію п.7.7 ст.7, пунктів 10.1 і 10.2 ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість” у частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за даними звітного періоду (для новостворених сільськогосподарських товаровиробників) становить не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства.

Зазначеним підпунктом не передбачено можливості самостійного прийняття платником податку рішення щодо вибору порядку обкладання ПДВ. Якщо результати діяльності сільськогосподарського товаровиробника відповідають критеріям, встановленим п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, то такий сільськогосподарський товаровиробник при обкладанні ПДВ керується нормами цього пункту.

Використання такого спеціального режиму затверджено Постановою КМУ № 271.

Згідно з абз. 3 п. 3 зазначеної Постанови для новостворених сільськогосподарських товаровиробників звітним вважається період з моменту державної реєстрації сільськогосподарського товаровиробника як платника ПДВ до кінця першого звітного (податкового) місяця, за який цим товаровиробником подається декларація з ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах власної сільськогосподарської сировини.

Пунктом 4 Постанови № 805 та абз. 2, 3, 4, 5 п. 15 Постанови № 271 передбачено обов'язковість ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку за операціями, що підпадають під дію спеціальних режимів, встановлених пунктами 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, та щодо іншої діяльності, операції по якій оподатковуються у загальновстановленому порядку. За результатами такого окремого обліку складаються та подаються відповідні окремі декларації щодо спеціальної діяльності, за якими не здійснюються розрахунки з бюджетом, та щодо іншої діяльності, за якими такі розрахунки проводяться.

У разі одночасного застосування норм абзацу другого п.11.21 та п.11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” платники податку подають три податкові декларації:

Декларація № 1 - за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму, передбаченого п.11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”,

Декларація № 2 - за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму, передбаченого п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”,

Декларація № 3 - за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Позитивна різниця між сумою ПДВ, одержана сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою цього податку, сплаченою ними постачальникам, по операціях, що підпадають під дію норм п.11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, у терміни, передбачені для перерахування сум ПДВ до бюджету, перераховуються сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунку на окремий рахунок, відкритий в установі банку, для відповідного цільового використання (абзац другий пункту 4 Постанови № 271 та абзац 6 п. 15 Постанови № 805).

Водночас від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, по операціях, що підпадають під дію норм п. 11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, зараховується сільськогосподарськими товаровиробниками на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів із зазначеного виду діяльності, що регламентується абз. 4 п. 4 Постанови № 271 та абз. 8 п.15 Постанови № 805.

Проведення бюджетного відшкодування за рахунок бюджетних коштів на передбачено, оскільки розрахунки по ПДВ здійснюються не з бюджетом. Право на отримання бюджетного відшкодування сільськогосподарський товаровиробник має лише по тім операціям, і тільки по тій податковій декларації, по якій по ПДВ проводяться розрахунки з бюджетом.

У разі здійснення сільськогосподарськими товаровиробниками операцій, на які поширено та непоширено норми спеціальних режимів, суми ПДВ, сплачені при придбанні основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та інших товарі (робіт, послуг), що одночасно використовуються у таких операціях, підлягають розподілу відповідно до питомої ваги їх використання у таких операціях з метою включення до податкового кредиту окремих декларацій, за якими суми ПДВ, нараховані до сплати, залишаються у власному розпорядженні для цільового використання, та такої декларації, яка подається щодо іншої діяльності, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Механізм такого розподілу передбачено п.п.7.4.3 п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з яким у разі, коли товари (роботи, послуги) виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні (у даному випадку - в операціях, по яким здійснюються розрахунки з бюджетом та по яким кошти перераховуються на спеціальний рахунок), до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи в ході перевірки встановлено, що позивач здійснює діяльність з одночасним застосуванням норм абзацу другого п. 11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, про що звітує за всіма трьома податковими деклараціями.

При перевірці Декларації № 3 (по розрахункам з бюджету) встановлено:

за період з січня по червень 2002 р. - подання податкової декларації по ПДВ скороченої,

за період з липня по грудень 2002 р. - подання податкової декларації по ПДВ по повній формі.

У звязку з необхідністю спеціальних знань для об'єктивного та всебічного розгляду справи є дослідження операцій, які підлягають включенню у до відповідних податкових декларацій, при цьому, таке дослідження повинно бути проведено у розрізі відповідних податкових періодів, що повинно обґрунтувати правомірність чи не правомірність ведення позивачем податкового обліку, наслідком чого є визначення його податкових зобов'язань за відповідні податкові періоди у справі призначено судову економічну експертизу та перед експертом судом ставились наступні питання:

- визначити, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку позивача з урахуванням заявлених позовних вимог , документальної обгрунтованості висновків акту перевірки Красноармійської ОДПІ № 122-23-311-1-30790583 від 31.10.2005 р. про порушення позивачем п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п.п. 7.2.1 п. 7.2., п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.3 п.п. 7.4.5 п. 7.4 п. 7.7 ст. 7, п. 11.21 п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", на підставі яких занижений податок на додану вартість за листопад 2002 р. на 4013 грн. та зменшене від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2002 р. на 80136 грн. та листопад 2002 р. на 1657 грн.;

- з урахуванням результатів дослідження по питанню 1 визначити суму податку на додану вартість, яка підлягає донарахуванню за період з 01.01.2002 р. по 31.12.2002 р., а також розмір штрафних санкцій.

Висновок судово-економічної експертизи № 169/24 від 19.05.2009р. доданий до матеріалів справи.

Огляд експертного висновку показує, що в ході дослідження експертом використовувались матеріали справи, додатково надані експерту первинні бухгалтерські документи, головна Книга, Книги обліку придбання і продажу товарів (робіт, послуг), журнали-ордери, розшифровки по рахунках бухгалтерського обліку, наказ про облікову політику, виписка з додатку до наказу про облікову політику та інші документи, надані експерту на задоволення його клопотань. Висновок складений у відповідності з вимогами Закону України «Про судову експертизу», містить докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті таких досліджень висновки та надано відповідь на поставлені судом питання.

Як вбачається з висновку експерта в ході проведеного дослідження ним на підставі даних первинних документів з'ясовані операції, які підлягають включенню до сільськогосподарських декларацій з ПДВ, при цьому з'ясовані періоди, у яких такі операції підлягали відображенню у податковому обліку (стор. 24-26, 28-30 висновку № 169/24 від 19.05.2009р.).

На підставі проведеного аналізу рухів по рахунках 15 “Капітальні інвестиції1” в кореспонденції з кредитом рахунку 631 експертом встановлено суми витрат позивача, пов'язаних з придбанням основних фондів, що підлягає включенню до обсягів придбань по рядку 10.1 декларації з ПДВ по загальній декларації шляхом підсумовування вартості основних засобів (без ПДВ), які були оприбутковані від постачальників та далі були передані до складу основних засобів, що використовуються з метою отримання доходу від реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, а також основних засобів, що використовуються з метою отримання доходу від реалізації продукції несільськогосподарського призначення.

Аналогічний аналіз проведений експертом по рахунках 21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”, 22 “Малоцінні та швидкознушуючися предмети”, 23 “Виробництво” (в розрізі субрахунків 231, 232, 233, 234).

Експертом досліджений рух та узагальнення даних по субрахунках 201 “Сировина та матеріали”, 203 “Паливо”, 207 “Запасні частини”, 208 “Матеріали сільськогосподарського призначення”.

Дані висновку свідчать, що експертом розраховані вартісні показники витрат і запасів які придбані позивачем для використання не у сільськогосподарській діяльності; для використання у сільськогосподарській діяльності пов'язаній з реалізацією молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цілях; для використання у діяльності пов'язаній з виготовленням сільськогосподарської продукції власного виробництва (за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою).

На підставі наведених даних експертом визначені суми податкового кредиту по операціях з придбання товарів і послуг, які належать до складу податкового кредиту по загальній декларації та по сільськогосподарській операції.

Наведене спростовує твердження відповідача про те, що в ході проведення експертизи експертом не здійснений розподіл сум податкового кредиту по напрямкам сум використання у відповідних видах діяльності. Дослідження експертного висновку дозволяє зробити висновок, що розрахунки та співставлення даних проведено на підставі вимог законодавства, яке регулює порядок обліку та оподаткування відповідних господарських відносин.

Згідно з висновками експерта на підставі проведеного дослідження заниження позивачем від'ємного значення чистої суми зобов'язань підтверджується: частково за липень 2002р. в сумі 9435грн., повністю за листопад 2002р. - в сумі 1657 грн. Сума податку донарахована податковим органом позивачу за період, що перевірявся результатами проведеної експертизи підтверджена в повному обсязі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованність податкового повідомлення-рішення № 0001582340/0 від 09.11.2005 р. на загальну суму 6020 грн. (основний платіж - 4013 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2007 грн.) та податкового повідомлення-рішення № 0001592340/0 від 09.11.2005 р. в частині визначення завищення суми бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за липень 2002 року в розмірі 9435 грн.

Щодо застосованих до позивача податковим повідомленням-рішенням № 0001592340/0 від 09.11.2005 р. штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 40896 грн., то, як вбачається з наведеного податкового повідомлення-рішення ці санкції застосовані на підставі п. 17.1.3. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до зазначеного пп.17.1.3 у випадку донарахування платнику податків контролюючим органом суми податкового зобов'язання за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше двадцяти п'яти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З наведених приписів закону випливає, що штраф передбачений цим підпунктом застосовується у випадку донарахування платнику податків контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

Як зазначалось раніше, податковим повідомленням-рішенням № 0001592340/0 від 09.11.2005 року суми податкового зобов'язання позивачу не донараховувались, а лише визначені суми завищення бюджетного відшкодування у відповідних деклараціях.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про невідповідність вимогам Закону застосування за цим рішенням штрафної санкції у відповідності до приписів пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За таких підстав апеляційний адміністративний суд не вбачає підстав для скасування постанови адміністративного суду.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, Законо України “Про податок на додану вартітсь”, ст. 2, ст. 3, ст. 9, ст. 17, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Господарського суду Донецької області від 26.10.2009 року у справі № 28/355а/5006 - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Донецької області від 26.10.2009 року у справі № 28/355а/5006 за позовом Дочірнього сільськогосподарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “ИННКО” Ясинове” до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 14.05.2010 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 19.05.2010 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.П.Бадахова

Н.К.Шаптала