Ухвала суду № 9623905, 06.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

06 травня 2010 року м. Донецьк

справа № 2-а-971/08/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів:

головуючого: Ляшенка Д.В. суддів Колеснік Г.А., Ястребової Л.В. при секретарі Агейченковій К.О. за участю: представника позивача Хомутенко С.В. розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні

Публічного акціонерного товариства “ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ Україна” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року по справі № 2-а-971/08/0570 за позовом Публічного акціонерного товариства “ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ Україна” до Державної податкової інспекції у Амвросіївському районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,- Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ Україна” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року по справі № 2-а-971/08/0570 - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

06 травня 2010 року м. Донецьк

справа № 2-а-971/08/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів:

головуючого: Ляшенка Д.В. суддів Колеснік Г.А., Ястребової Л.В. при секретарі Агейченковій К.О. за участю: представника позивача Хомутенко С.В. розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні

Публічного акціонерного товариства “ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ Україна” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року по справі № 2-а-971/08/0570 за позовом Публічного акціонерного товариства “ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ Україна” до Державної податкової інспекції у Амвросіївському районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Донцемент" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Амвросіївському районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.05.2007 року № 000392/2350/00292936/5878/0, яким донарахований податок на додану вартість в сумі 219 298.88 грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 109 650 грн.

Ухвалою суду від 2 жовтня 2009 року замінено первинного позивача - ВАТ "Донцемент" належним - публічним акціонерним товариством "ХайдельбергЦемент Україна".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на думку відповідача підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними № 9-30/7-1 від 30.09.2005 року та № 10-31/16-1 від 31.10.2005 року, виписаними ТОВ "Газтрейд ЛТД". Як зазначає позивач, відповідач в обгрунтування такої позиції, посилається на висновок експерта Маріупольського відділення НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області № 107 від 02.03.2007 року, відповідно до якого підписи від імені директора ТОВ "Газтрейд ЛТД" в документах виконані не Хомич Ю.І., а іншою особою, тому податковим органом був здійснений висновок, що якщо податкові накладні виписувались не директором ТОВ "Газтрейд ЛТД", як платником податку на додану вартість, а іншою особою, то податок на додану вартість за цими податковими накладним не міг бути включений позивачем до складу податкового кредиту. Але, позивач з таким висновком відповідача не згоден так як згідно п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Зазначені податкові накладні були платником податку на додану вартість ТОВ "Газтрейд ЛТД", при цьому позивач зазначає, що директор ТОВ "Газтрейд ЛТД" не є платником податку на додану вартість, тому вважав, що факт підписання податкової накладної не директором ТОВ "Газтрейд ЛТД" не є підставою для визнання такої податкової накладної недійсною.

Крім того, позивач посилався на ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" та зазначав, що на момент ТОВ "Газтрейд ЛТД"складання податкових накладних ТОВ "Газтрейд ЛТД" перебувало в Реєстрі платників податку на додану вартість та мало статус платника податку на додану вартість.

Тому просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 29.05.2007 року № 000392/2350/00292936/5878/0, яким донарахований позивачу податок на додану вартість в сумі 219 298.88 грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 109 650 грн.

Під час судового розгляду справи представником позивача була надана суду заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амвросіївському районі № 000392/3 від 31 жовтня 2007 року.

Постановою суду 1 інстанції у позові відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким його вимоги задовольнити, посилаючись на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача скаргу підтримав, а представник відповідача за викликом до суду не прибув.

Заслухавши доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції належить залишити без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено наступне.

На підставі договору від 23.08.2005 року та додаткових угод № 1 від 23.08.2005 року і № 2 від 21.09.2005 року, укладених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Газтрейд ЛТД" останнє поставило на адресу позивача природний газ в обсязі 3150 тис. куб. метрів на загальну суму 1315793,27 грн. Вказаний обсяг газу отриманий на підставі акту приймання-передачі від 30.09.2005 року в обсязі 1650 тис. куб. метрів та акту приймання-передачі від 31.10.2005 року в обсязі 1500 тис. куб. метрів. За отриманий газ позивач розрахувався з ТОВ "Газтрейд ЛІД" 22 платіжними дорученнями на загальну суму 1315793,27 грн. Продавець виписав на адресу покупця наступні податкові накладні: № 9-30/7-1 від 30.09.2005 року на суму 673193,27 грн. та № 10-31/16-1 від 31.10.2005 року на суму 642600 грн. Згідно акту звірки між вказаними підприємствами заборгованість позивача перед ТОВ "Газтрейд ЛТД" відсутня (а.с. 9).

Вказані документи вилучені слідчим управлінням податкової міліції ДПА України під час розслідування кримінальної справи № 69-20, порушеної за фактом здійснення фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ "Газтрейд ЛТД" за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (а.с. 80). Судом вживалися заходи щодо витребування зазначених документів з ДПА в Донецькій області, ДПА України, а також з Голосіївського районного суду м. Києва, втім зазначені документи до суду не надійшли. При цьому, сторони не заперечували проти факту існування цих документів, а також їх змісту.

Постановою Господарського суду м. Києва від 15.06.2007 року у справі за адміністративним за позовом Державної податкової адміністрації у м. Києві до ТОВ "Газтрейд ЛТД", Хомича Ю.І. та Іська В.В. визнано недійсними установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрейд ЛТД", а саме: статут у новій редакції з дати державної реєстрації, тобто з 25.04.2005 року та свідоцтво платника податку на додану вартість зазначеного підприємства № 37103570 від 15.07.2005 року з моменту видачі. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2009 року.

Відповідно з п. 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва Іська В.В. визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, яке виразилося у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ "Газтрейд ЛТД" з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі. Вироком цього суду також встановлено, що директор вказаного підприємства Хомич Ю.І. не приймав ніякої участі в діяльності ТОВ "Газтрейд ЛТД".

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів.

Згідно з пп. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (платника податку) у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи,

зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи,

зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на до дану вартість", дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На момент проведення перевірки позивач мав податкові накладні отримані від ТОВ "Газтрейд ЛТД" на підтвердження суми податкового кредиту, про які йдеться в акті перевірки (а.с. 9).

Судом встановлено, що постановою Господарського суду м. Києва на підставі ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено поворот виконання рішення суб'єкта владних повноважень із зазначенням способу його здійснення, а саме: анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту його видачі, тобто з 15.07.2005 року.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997р., податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

Пункт 2 вказаного порядку встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 9.6 Закону України "Про податок на додану вартість" свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість діє до дати його анулювання.

Згідно п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року за № 79, свідоцтво про реєстрацію платника податків діє до його анулювання у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням свідоцтва про реєстрацію платника податків на додану вартість органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Тому на момент видання податкових накладних (30.09.2005 року та 31.10.2005 року) на адресу позивача ТОВ "Газтрейд ЛТД" не мало статусу платника податку на додану вартість. Посилання позивача на те, що на той момент це підприємство знаходилося в ЄДРПОУ, а також в реєстрі платників податку на додану вартість не можуть бути взяті до уваги, оскільки з огляду на вимоги ст. 124 Конституції України судові рішення, які ухвалюються судами іменем України, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ Україна” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року по справі № 2-а-971/08/0570 - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: