Ухвала суду № 9623773, 11.01.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Смагар С.В.

Суддя-доповідач Ляшенко Д.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

11 травня 2010 року справа № 2а-22186/09/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ляшенка Д.В. судді: Колеснік Г.А., Ястребової Л. В. при секретарі судового засідання:

за участю прокурора:

за участю представників:

від позивача:

від відповідача (1):

від відповідача (2): Агейченковій К.О.

Ноздрьов С.В.

Спіцина Т.М. за дов. від 07.05.2010 року;

Тіняєва В.А. за дов. № 41 від 08.04.2010 року;

Романенко О.М. за дов. № 3 від 11.01.2010 року;

не зявися, надане клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника, розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року по адміністративній справі № 2а-22186/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донконтракт» до 1) Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

2) Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області за участю: Прокуратури Донецької області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року в розмірі 128481 грн., -

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року у справі № 2а-22186/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донконтракт» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, за участю Прокуратури Донецької області «про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року в розмірі 128481 грн.» залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 11 травня 2010 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Д.В.Ляшенко Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова

Головуючий у 1 інстанції Смагар С.В.

Суддя-доповідач Ляшенко Д.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

11 травня 2010 року справа № 2а-22186/09/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ляшенка Д.В. судді: Колеснік Г.А., Ястребової Л. В. при секретарі судового засідання:

за участю прокурора:

за участю представників:

від позивача:

від відповідача (1):

від відповідача (2): Агейченковій К.О.

Ноздрьов С.В.

Спіцина Т.М. за дов. від 07.05.2010 року;

Тіняєва В.А. за дов. № 41 від 08.04.2010 року;

Романенко О.М. за дов. № 3 від 11.01.2010 року;

не зявися, надане клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника, розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року по адміністративній справі № 2а-22186/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донконтракт» до 1) Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

2) Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області за участю: Прокуратури Донецької області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року в розмірі 128481 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Донконтракт» звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську та Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року у розмірі 128481 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що норми Закону України «Про податок на додану вартість», факт наявності заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зв'язку із надмірною сплатою податку на додану вартість, відсутності виявлених першим відповідачем порушень при проведенні позапланової перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування.

Постановою від 11 січня 2010 року Донецький окружний адміністративний суд позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донконтракт» задовольнив у повному обсязі.

Відповідач (1) вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального і матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Представники відповідача (1) у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні. Представник відповідача (2) по справі за викликом до суду не прибув, проте надав клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника. Прокурор у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача (1), вислухавши Прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Донконтракт» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32442007.

ТОВ «Донконтракт», як платник податку на додану вартість, подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 128741 грн. (код рядка 25, 25.1). До складу позовних вимог увійшла сума заборгованості у розмірі 128481 грн.

Актом про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2009 року від 12 листопада 2009 року № 2788/23-3-32442007 підтверджено відображену позивачем у декларації за вересень 2009 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 128481 грн.

Аналізуючи норми статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету. Отже, органи державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах, пов'язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані йому владні управлінські функції, а тому спори за участі цих органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР (із змінами та доповненнями) платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість» від З квітня 1997 року № 168/97-ВР ним, серед іншого, визначається порядок обліку звітності та внесення податку до бюджету.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпункт 7.7.1 зазначеного Закону передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.

Підпунктом 7.7.2 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту. Аналіз вищезазначених норм доводить сукупність підстав для отримання бюджетного відшкодування, до них належать: наявність від'ємного значення звітного податкового періоду;

зарахування від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг);

здійснення зазначеної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді;

включення залишку від'ємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Законом України «Про податок на додану вартість» введено непрямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання.

Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару. Обов'язок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну в підтвердження сплати податку Законом покладений на платника податку - покупця.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачене, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону не передбачений обов'язок покупця товару - платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податок на додану вартість безпосередньо до державного бюджету. За приписами підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 наведеного Закону умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплати ним податку у складі ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету.

Нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Наявність у позивача бюджетного відшкодування у сумі 128481 грн. за вересень 2009 року першим відповідачем не заперечується.

Порядок перевірки першим відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не вникає спору.

Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив перший відповідач у справі.

Відповідно до частини 4 статті 105 КАС України позовна заява може містити інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Судом встановлено, що перший відповідач утримався від виконання дій, передбачених Законом України «Про податок на додану вартість», тобто надання належним чином оформленого висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу державного казначейства, або відмова у наданні бюджетного відшкодування, що, як наслідок спричинило звернення позивача за судовим захистом.

Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 2 липня 1997 року № 209/72, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 липня 1997 року за № 263/2067 (в редакції наказу від 21 травня 2000 року № 200/86). Відповідно до пункту 4 зазначеного Порядку відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Як вбачається із заперечень другого відповідача, належним чином оформлений висновок з реєстром на відшкодування податку на додану вартість від першого відповідача до органу державного казначейства не надходив.

Положення вищенаведеного Порядку встановлюють взаємодію податкових органів та органів державного казначейства, які діють як органи державної влади, представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо того, що у разі, коли податковий орган не надає належним чином оформлений відповідний висновок органу державного казначейства, платник податків вправі скористатись свої правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України. Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року у справі № 2а-22186/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донконтракт» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, за участю Прокуратури Донецької області «про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року в розмірі 128481 грн.» залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 11 травня 2010 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 17 травня 2010 року.

Колегія суддів: Д.В.Ляшенко Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова

/підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя: Д.В.Ляшенко