Ухвала суду № 9623776, 11.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач Ляшенко Д.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

11 травня 2010 року справа № 2а-23982/09/1270

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ляшенка Д.В. судді: Колеснік Г.А., Ястребової Л. В. при секретарі судового засідання:

за участю представників:

від позивача: Агейченковій К.О.

Батишева О.О. за дов. № 95 від 19.04.2010 року;

Петрів Л.М. за дов. № 122 від 07.05.2010 року розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року (повний текст постанови виготовлений 25 листопада 2009 року) по адміністративній справі № 2а-23982/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Ремо» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень, -

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року у справі № 2а-23982/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Ремо» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області «про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень» залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 11 травня 2010 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Д.В.Ляшенко Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова

Головуючий у 1 інстанції Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач Ляшенко Д.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

11 травня 2010 року справа № 2а-23982/09/1270

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ляшенка Д.В. судді: Колеснік Г.А., Ястребової Л. В. при секретарі судового засідання:

за участю представників:

від позивача: Агейченковій К.О.

Батишева О.О. за дов. № 95 від 19.04.2010 року;

Петрів Л.М. за дов. № 122 від 07.05.2010 року розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року (повний текст постанови виготовлений 25 листопада 2009 року) по адміністративній справі № 2а-23982/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Ремо» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ремо» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток відповідачем в акті перевірки зазначено суми визначення комісійної винагороди, які не відповідають даним бухгалтерського обліку позивача. Перевіркою включено до складу валового доходу переплату за вугілля у сумі 1 068 457,53грн., отриману від «TECHNOLOGIC HARD COAL LIMITED» у 4 кварталі 2008 року. При цьому відповідачем не прийнято до уваги, що у 1 кварталі 2008 року до складу валового доходу включено переплату у сумі 1245865 грн., яка надійшла від Компанії «KEY QUAY LIMITED». Позивач вважав, що під час проведення перевірки правильності обчислення податку на додану вартість відповідач не врахував, що при здаванні позивачем податкової декларації з ПДВ за травень 2008 року помилково переставлено місцями податкові зобов'язання та податковий кредит. У жовтні 2008 року подано до податкового органу уточнену податкову декларацію, якою помилки усунуто. Крім того, позивач вважав, що відповідачем порушено строки проведення перевірки. У звязку з чим, позивач просив визнати неправомірними дії відповідача з направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001162342/0 від 18.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 392771,30 грн. та № 0001152342/0 від 18.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 236545,50 грн.

Постановою від 23 листопада 2009 року Луганського окружного адміністративного суду позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Ремо» задоволені частково.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального і матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували.

Відповідач по справі про час, місце та дату судового розгляду був повідомлений належним чином, проте правом бути присутнім на судовому розгляді не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ремо» (далі - ТОВ ВКФ «Ремо») зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Свердловської міської ради 24.12.1991 року за № 13911210000000075, код ЄДРПОУ 19076980, взято на податковий облік у ДПІ у м. Свердловську 10.01.1992 року за № 615/116, зареєстроване платником податку на додану вартість (Т. II а.с. 6, 5,).

ДПІ у м. Свердловську у період часу з 13.04.2009 р. по 26.05.2009 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ ВКФ «Ремо» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р., результати якої викладено в акті № 505/23/19076980 від 02.06.2009 року (Т. II а.с. 23 - 97).

Статтями 11, 111- Закону України «Про державну податкову службу» (далі - Закон № 509) передбачено право податкових органів проводити планові виїзні перевірки. Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів. Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів.

Перевірку проведено з 13.04.2009 р. по 26.05.2009 р., при цьому термін перевірки продовжувався з 13.05.2009 р. по 26.05.2009 р. на підставі наказу ДПІ у м. Свердловську від 08.05.2009 р. № 181, про що зазначено в акті перевірки та не оскаржується позивачем. Тобто, загальна тривалість перевірки за винятком вихідних та святкових днів (у квітні 2009 р. - 18, 19, 25, 26, у травні 2009 р. 1-4, 9 - 11, 16, 17, 23, 24) не перевищує 30 робочих днів.

Таким чином, посилання позивача на те, що відповідачем порушено строки проведення планової виїзної перевірки ТОВ ВКФ «Ремо» є необґрунтованим, як правильно зазначив суд першої інстанції.

На підставі акту перевірки № 505/23/19076980 від 02.06.2009 року ДПІ у м. Свердловську прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001162342/0 від 18.06.2009 р., яким ТОВ ВКФ «Ремо» за порушення п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 п. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донараховано податок на прибуток підприємств у сумі 326573 грн., застосовано штрафні санкції у сумі 66198,30 грн., а всього на суму 392771,30 грн. (Т. II а.с. 21), а також податкове повідомлення-рішення № 0001152342/0 від 18.06.2009 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість за порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» за основним платежем 157697 грн., штрафні санкції 78848,50 грн., а всього на суму 236545,50 грн. (Т. II а.с. 22).

Колегія суддів вваж є необґрунтованим податкове повідомлення-рішення № 0001152342/0 від 18.06.2009 року про донарахування податку на додану вартість на суму 236545,50 грн. з огляду на наступне.

У податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2008 року ТОВ ВКФ «Ремо» визначено податкові зобов'язання у сумі 270257 грн., податковий кредит - 295676 грн. (Т. II а.с. 125-126, а.с. 166 - 169).

З матеріалів справи вбачається, що саме зазначену податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2008 року надано ТОВ ВКФ «Ремо» до Ленінської МДПІ 20.06.2008 року за № 50064.

Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів наведено у додатку № 5 до вказаної декларації (Т. II а.с. 127).

У жовтні 2008 року ТОВ ВКФ «Ремо» подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за травень 2008 року, яким зменшено податкові зобов'язання на суму 90373 грн. та збільшено податковий кредит на 67324 грн., а також надано додаток № 5 до вказаного розрахунку в розрізі контрагентів (Т. II а.с. 131- 133).

Наказом ДПА України № 266 від 18.04.2009 року затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, відповідно до якого створено аналітично інформаційну систему «Контрагенти», а саме перелік платників ПДВ. За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України підтверджено дані, задекларовані в декларації з ПДВ вхідний №50064 від 20.06.2008 р. та спростовано дані уточнюючого розрахунку від 24.10.2008 року (Т. II а.с. 115-121).

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів щодо правомірності своїх висновків про те, що підприємством безпідставно надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, згідно з яким зменшено суму податкового зобов'язання на 90373 грн. (відсутні податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, записи у регістрах бухгалтерського обліку, бухгалтерські проводки які б підтверджували дане коригування), а також безпідставно збільшено суму податкового кредиту на 67324 грн.

Таким чином, відповідачем доведено правомірність податкового повідомлення-рішення № 0001152342/0 від 13.06.2009 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 157697 грн., застосування штрафних санкцій у сумі 78848,50 грн., а всього на суму 236545,50 грн.

З акту перевірки № 505/23/19076980 від 02.06.2009 року ДПІ у м. Свердловську встановлено, що ТОВ ВКФ «Ремо» не в повному обсязі включило до складу валового доходу дохід, отриманий від здійснення комісійної діяльності (комісійна винагорода і відшкодування витрат на реалізацію комісійного вугілля) у сумі 237833,64 грн.

Зведені дані щодо нарахування сум комісійної винагороди зазначено в таблиці (Т. II а.с. 28 -29). Однак, у подальшому дані в частині звітів комісіонерів було уточнено листом від 22.07.2009 року. (Т. II а.с. 19)

Позивачем, на підтвердження своїх доводів, надано копії звітів комісіонерів та рахунки-фактури до них. Так, за липень 2008 року ТОВ ВКФ «Ремо» надано рахунок № РЕ-0000339 від 30.07.2008р. (звіт № 2-19/06-12К ДП «Збагачувальний комплекс» ТОВ УФ «Термоантрацит»), у якому зазначено суму комісійної винагороди - 4420,25 грн. (ПДВ -884,05 грн.), брокерські послуги з оформлення ВМД - 833,33 грн. (ПДВ - 166,67 грн.), транспортні витрати - 64238,54 грн.(ПДВ - 12847,71 грн.), а всього - 69492,12 грн., ПДВ -13898,43 грн. (Т. І а.с. 24)

За даними ДПІ загальна сума комісійної винагороди за вказаним рахунком склала 85949,20 грн., зокрема, до комісійної винагороди за вказаним рахунком включено 884,05 грн. ПДВ, 1000 грн. за митне оформлення, хоча вартість митного оформлення включено позивачем до брокерських послуг, послуги з організації відвантаження вугілля взагалі не передбачались звітом комісіонера за даним рахунком. Жодних доказів в обґрунтування своєї позиції та правомірності збільшення валового доходу за рахунком № РЕ-0000339 від 30.07.2008р. відповідачем не надано.

Також не надано доказів правомірності збільшення валових доходів за рахунками РЕ № 0000337 від 31.07.2008р, РЕ №0000336 від 31.07.2008р., РЕ №0000340 від 31.07.2008р., РЕ №0000497 від 31.10.2008р., РЕ №0000498 від 31.10.2008 р., РЕ №0000499 від 31.10.2008 р., РЕ № 0000500 від 31.10.2008 р., РЕ №0000531 від 31.10.2008 р., РЕ №0000531/3 від 31.10.2008 р., РЕ № 0000531/2 від 31.10.2008 р., РЕ № 531/1 від 31.10.2008 р., РЕ №000564 від 30.11.2008 р., РЕ №000615 від 22.12.2008 р., РЕ №000628 від 31.12.2008 р., РЕ №000563 від 30.11.2008 р., РЕ №000576 від 30 11.2008 р.

У більшості випадків різниця між даними позивача та відповідача складає сума ПДВ, нарахованого на суму комісійної винагороди.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Пунктом 4.2.1 вказаного Закону передбачено, що не включаються до складу валового доходу суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість. Тобто, включення до валового доходу сум ПДВ, нарахованого на комісійну винагороду, є незаконним, як правильно зазначив суд першої інстанції.

Всього сума комісійної винагороди за липень 2008 року за даними ТОВ ВКФ «Ремо» становить 334211,21 грн. (Т. І а.с. 24 - 30), за жовтень 2008 р. - 677099,33 грн. (Т. І а.с.31 -38), за листопад 2008 р. - 467928,22 грн. (Т. І а.с.39 - 43), грудень 2008 р. - 169218,46 грн. (Т. І а.с.44 - 46).

Таким чином, позивачем підтверджено первинними документами правомірність відображення сум комісійної винагороди.

Натомість, відповідачем не доведено правомірність висновків, викладених в акті перевірки від 02.06.2009 року № 505/23/19076980, щодо заниження суми комісійної винагороди на 237833,64 грн. та відповідно законності податкового повідомлення - рішення № 0001162342/0 від 18.06.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств в частині донарахування податку на прибуток через заниження комісійної винагороди у сумі 59459 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 1275,50 грн.

Щодо включення до складу валового доходу передплати за вугілля від «TECHNOLOGIC HARD COAL LIMITED» у сумі 1 068 457,53 грн. у 4 кварталі 2008 року судом встановлено наступне.

Так, в акті перевірки від 02.06.2009 року № 505/23/19076980 ДПІ у м. Свердловську зазначено, що в порушення п. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334-94 -ВР із змінами і доповненнями ТОВ ВКФ «Ремо» станом на 31.12.08 р. не включено до складу валового доходу передплату за вугільну продукцію у сумі 1068457,53грн., отриману від «TECHNOLOGIC HARD COAL LIMITED». У запереченнях проти позову відповідач конкретизував вказану інформацію та вказав, що ТОВ ВКФ «Ремо» з компанією «TECHNOLOGIC HARD COAL LIMITED» було укладено угоду від 11.12.2008 року № 17/Т/08 в 4 кварталі 2008 року, передплата також надійшла в 4 кварталі (23.12.2008 року), а постачання вугілля не проводилось.

Як вбачається з контракту № 17/Т/08 від 11.12.2008 року (Т. І а.с. 184 - 186), вказаний контракт укладено між ТОВ ВКФ «Ремо» та компанією «TECHNOLOGIC HARD COAL LIMITED» на поставку вугілля, а згідно додатку № 1 до вказаного контракту поставка вугілля буде здійснюватись за договором комісії № 11/12-17Т від 11.12.2008 року.

Договір комісії № 11/12-17Т від 11.12.2008 року на реалізацію вугілля комітента укладено ТОВ ВКФ «Ремо» з ТОВ «Техноантрацит» (Т. І а.с. 181-183).

Згідно меморіального ордеру № 6 на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ «Ремо» 23.12.2008 року зараховано 1359093 грн., які надійшли від компанії «TECHNOLOGIC HARD COAL LIMITED» за вугілля за контрактом № 17/Т/08 від 11.12.2008 року (Т. II а.с. 143).

Цього ж дня, 23.12.2008 року, ТОВ ВКФ «Ремо» перераховано 1359093 грн. на рахунок ТОВ «Техноантрацит за договором комісії № 11/12-17Т від 11.12.2008 року (Т. II а.с. 142).

Зазначені обставини підтверджено також банківською виписною з розрахункового рахунку ТОВ ВКФ «Ремо» за 23 грудня 2008 року (Т.П а.с. 165).

Грошові кошти у сумі 1068457,53грн. на рахунок ТОВ ВКФ «Ремо» 23.12.2008 року взагалі не надходили.

Таким чином, висновки ДПІ у м.Свердловську про те, що ТОВ ВКФ «Ремо» не включено до складу валового доходу передплату за вугільну продукцію у сумі 1068457,53грн., отриману від «TECHNOLOGIC HARD COAL LIMITED», не відповідають дійсності.

З урахуванням вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначені до рішень суб'єктів владних повноважень, суд зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0001162342/0 від 18.06.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств у сумі 392771,30 грн. прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, а саме в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001162342/0 від 18.06.2009 р. У задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними дії відповідача з направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції правомірно відмовив за необґрунтованістю, оскільки приймаючи вказані податкові повідомлення-рішення відповідач діяв у межах повноважень, наданих податковому органу ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» та ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року у справі № 2а-23982/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Ремо» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області «про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень» залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 11 травня 2010 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 17 травня 2010 року.

Колегія суддів: Д.В.Ляшенко Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова

/підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя: Д.В.Ляшенко