Вирок № 96229362, 12.04.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 701/751/15-к

провадження № 1-кп/691/9/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участю секретарів судових засідань Ільченко А.В.

Сидоренко О.С.

Йосипенко І.М.

прокурорів Кузнєцова Г.А.

Тютюнника В.В.

Бунь М.М.

Варенка Р.О.

захисників Ткаченка О.М.

Клібанської А.І.

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білашки, Тальнівського району, Черкаської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , працюючого на посаді начальника сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 КК, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 365 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Маньківка, Черкаської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , працюючого на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 КК, ч. 2 ст. 28 , ч. 1 ст. 365 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , згідно з наказом начальника УМВС України в Черкаській області № 281 о/с від 11.10.2011 року призначений на посаду начальника сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області.

ОСОБА_1 , займаючи посаду начальника СКР Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області, постійно здійснював функції представника влади і у відповідності до п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, з моменту призначення на вказану посаду являвся службовою особою.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 1, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, Закону України «Про міліцію» міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, діяльність якої будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

У відповідності до ч. 1 ст. 5, ст. 20 вказаного Закону міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь - яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов`язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування. Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов`язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції. Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов`язків, не передбачених чинним законодавством.

Згідно з ст.ст. 2, 10, 11, 13 Закону України «Про міліцію» основними завданнями міліції являється «...забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів...». Крім того, працівники міліції зобов`язані «...забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством; ...брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством ...» і мають право: «...висувати вимоги і приймати рішення, обов`язкові до виконання юридичними та фізичними особами незалежно від їх підвідомчості та підлеглості, застосовувати примусові заходи впливу для забезпечення виконання цих вимог і притягнення до відповідальності осіб, які ухиляються від їх виконання; ...застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов`язків;...».

У відповідності до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV працівники міліції зобов`язані: «...дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; ... захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; ... поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;...».

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 , діючи всупереч зазначених вище норм законодавства, являючись працівником правоохоронного органу - начальником сектору карного розшуку, якому присвоєне спеціальне звання майор міліції, маючи умисел на скоєння злочинів - незаконного придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, перевищуючи службові повноваження, залучив до вчинення злочину старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 .

Так, переслідуючи умисел на придбання, перевезення та зберігання з метою збуту наркотичних засобів ОСОБА_1 перевищуючи надані йому, як працівнику правоохоронного органу, повноваження, переслідуючи мету притягнути ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у невстановленому слідством місці, та в невстановлений час, придбав і незаконно зберігав до 20.05.2015 року, особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс.

Перебуваючи у службовому кабінеті № 20 Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області за адресою: смт. Маньківка, вул. Леніна, 24, 20.05.2015 року, близько 11 години, ОСОБА_1 , під час розмови із ОСОБА_4 , останній погодився на переконання працівника міліції передати особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс ОСОБА_3 , з метою послідуючого затримання останнього за незаконне зберігання наркотичного засобу.

Таким чином, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що клопотання про проведення заходів, передбачених ст. 271 КПК України, у кримінальному провадженні № 12015250210000155 від 28.04.2015 року відносно ОСОБА_3 , Маньківським РВ УМВС України в Черкаській області до прокуратури Маньківського району не направлялись та процесуальним прокурором самостійно відповідна постанова не виносилась, перевищуючи службові повноваження, вручив ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, який він мав передати ОСОБА_3 , таким чином створивши умови для затримання останнього.

Отриманий від ОСОБА_1 наркотичний засіб, ОСОБА_4 , 20.05.2015 року, добровільно видав працівникам правоохоронних органів.

Відповідно до висновку експерта № 2/813 від 21.05.2015 року надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору - особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс. Маса каннабісу в перерахунку на суху речовину становить 17.97 грамів.

Він же, повторно, переслідуючи мету притягнути ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у невстановленому слідством місці, та в невстановлений час, придбав і незаконно зберігав до 25.05.2015 року, особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, який надав своєму підлеглому - старшому оперуповноваженому СКР Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_2 з вказівкою послідуючого вручення ОСОБА_4 , щоб він, у свою чергу, передав наркотичний засіб ОСОБА_3 , таким чином створивши умови для затримання останнього за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Близько 11 год. 25 хв. 25.05.2015 року ОСОБА_2 , перевищуючи службові повноваження, переслідуючи мету притягнути ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, прибувши на службовому автомобілі ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 до окраїни с. Нестерівка, Маньківського району, на відрізку автодороги Нестерівка-Маньківка, на прохання ОСОБА_1 , під час розмови з ОСОБА_4 , передав йому пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом для послідуючої передачі його ОСОБА_5 , створивши умови для затримання останнього за незаконне зберігання наркотичного засобу.

Отриманий від ОСОБА_2 наркотичний засіб, ОСОБА_4 25.05.2015 року добровільно видав працівникам правоохоронних органів.

Відповідно до висновку експерта № 2/837 від 27.05.2015 року надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору - особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс. Маса каннабісу в перерахунку на суху речовину становить 24.05 грама.

Отже, ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_2 , перевищуючи службові повноваження, умисно, з корисливих мотивів, не законно придбав, перевозив та зберігав наркотичний засіб з метою збуту, а також незаконно збув наркотичний засіб.

Вищенаведені злочинні послідовні дії начальника сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_6 , як представника влади - працівника правоохоронного органу, вчинені ним всупереч інтересам служби, що виразились у нехтуванні вимог законів України, що призводить до втрати довіри громадян до діяльності правоохоронних органів, завдали істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву авторитету правоохоронного органу - Міністерства внутрішніх справ України - міліції, як державного озброєного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Такі дії ОСОБА_1 стороною обвинувачення кваліфіковані:

- за ч. 2 ст. 307 КК України, кваліфікуючими ознаками яких є незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб, предметом якого був особливо небезпечний наркотичний засіб;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 365 КК України, кваліфікуючими ознаками яких є перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_7 , згідно з наказом начальника УМВС України в Черкаській області № 205 о/с від 01.08.2013 року призначений на посаду старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області

ОСОБА_2 , займаючи посаду старшого оперуповноваженого СКР Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області, постійно здійснював функції представника влади і у відповідності до п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, з моменту призначення на вказану посаду являвся службовою особою.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 1, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, Закону України «Про міліцію» міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, діяльність якої будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

У відповідності до ч. 1 ст. 5, ст. 20 вказаного Закону міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь - яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов`язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування. Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов`язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції. Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов`язків, не передбачених чинним законодавством.

Згідно з ст.ст. 2, 10, 11, 13 Закону України «Про міліцію» основними завданнями міліції являється «...забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів...». Крім того, працівники міліції зобов`язані «...забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством; ...брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством ...» і мають право: «...висувати вимоги і приймати рішення, обов`язкові до виконання юридичними та фізичними особами незалежно від їх підвідомчості та підлеглості, застосовувати примусові заходи впливу для забезпечення виконання цих вимог і притягнення до відповідальності осіб, які ухиляються від їх виконання; ...застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов`язків;...».

У відповідності до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV працівники міліції зобов`язані: «...дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; ... захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; ... поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;...».

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 , діючи всупереч зазначених вище норм законодавства, являючись працівником правоохоронного органу - старшим оперуповноваженим сектору карного розшуку, якому присвоєне спеціальне звання старший лейтенант міліції, маючи умисел на скоєння злочинів - незаконного придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, перевищуючи службові повноваження, спільно та за вказівкою начальника сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області майора міліції ОСОБА_1 , вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 переслідуючи мету притягнути ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, 25.05.2015 року отримав від начальника СКР Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1 особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, який останній придбав у невстановленому слідством місці, та на невстановлений час і незаконно зберігав до 25.05.2015 року, з метою виконання вказівки ОСОБА_1 щодо послідуючого вручення ОСОБА_4 , щоб він, у свою чергу, передав наркотичний засіб ОСОБА_3 , таким чином створивши умови для затримання останнього за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Близько 11 години 25 хвилин, 25.05.2015 року, ОСОБА_2 , перевищуючи службові повноваження, переслідуючи мету притягнути ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, прибувши на службовому автомобілі ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 до окраїни с. Нестерівка, Маньківського району, на відрізку автодороги Нестерівка-Маньківка, на прохання ОСОБА_1 , під час розмови з ОСОБА_4 , передав йому пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом для послідуючої передачі його ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що клопотання про проведення заходів, передбачених ст. 271 КПК України, у кримінальному провадженні № 12015250210000155 від 28.04.2015 року відносно ОСОБА_3 , Маньківським РВ УМВС України в Черкаській області до прокуратури Маньківського району не направлялись та процесуальним прокурором самостійно відповідна постанова не виносилась, перевищуючи службові повноваження, вручивши ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, який він мав передати ОСОБА_3 , створив умови для затримання останнього.

Отриманий від ОСОБА_2 наркотичний засіб, ОСОБА_4 , 25.05.2015 року, добровільно видав працівникам правоохоронних органів.

Відповідно до висновку експерта № 2/837 від 27.05.2015 року надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору - особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс. Маса каннабісу в перерахунку на суху речовину становить 24.05 грама.

Отже, ОСОБА_2 , за попередньою змовою із ОСОБА_1 , перевищуючи службові повноваження, умисно, незаконно перевозив та зберігав наркотичний засіб з метою збуту, а також незаконно збув наркотичний засіб.

Вищенаведені злочинні послідовні дії старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_2 , як представника влади - працівника правоохоронного органу, вчинені ним всупереч інтересам служби, що виразились у нехтуванні вимог законів України, що призводить до втрати довіри громадян до діяльності правоохоронних органів, завдали істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву авторитету правоохоронного органу - Міністерства внутрішніх справ України - міліції, як державного озброєного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Такі дії ОСОБА_2 , стороною обвинувачення кваліфіковані:

- за ч. 2 ст. 307 КК України, кваліфікуючими ознаками яких є незаконне перевезення та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, предметом якого був особливо небезпечний наркотичний засіб;

за ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 365 КК України, кваліфікуючими ознаками яких є перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, вчинених за попередньою змовою групою осіб.

В підтвердження винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 365 КК України, сторона обвинувачення, посилалася на показання свідків, які були безпосередньо допитані в судовому засіданні, а саме:

-показання свідка ОСОБА_4 про те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності і на початку травня 2015 року ОСОБА_1 , зателефонував до нього і викликав до себе. В кабінеті сказав, що знає проте, що в нього триває суд і запитав, чи потрібна допомога. При цьому повідомив йому, що його «задав» ОСОБА_3 та запропонував підкинути останньому, чи щоб той купив «трави». Він сказав, що подумає над пропозицією. Приїхавши додому, він одразу пішов до ОСОБА_3 , все тому розповів і вирішили на наступний день написати заяву. Потім він зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, що погоджується на його пропозицію.15.05.2020 року, був вдома, побачив як під`їхав до двору автомобіль, з нього вийшов ОСОБА_1 , підійшов до нього, попросив присісти з ним в авто, передав йому пакет. Коли він приніс пакет додому та показав його своїй дружині, вона сказала нікуди не сунути носа і взяла його спалила. Проте він ОСОБА_1 зателефонував і повідомив, що передав ОСОБА_3 пакет, а той напився і пропив його. В той день, коли в нього було слухання його справи в суді, зателефонував ОСОБА_1 , сказав, що допоможе, і щоб після засідання суду він до нього прийшов. Коли він прийшов до нього в кабінет, той вийшов на 2 хвилини, зайшовши передав йому завернутий пакет, він знав, що там наркотичні речовини. Він вийшовши з міліції зателефонував своєму знайомому, сів доїхав до Умані, потім на маршрутці поїхав до м. Черкаси в прокуратуру, де при понятих добровільно видав даний пакет, який упакували, щоб передати на експертизу. При цьому він пояснив, що вказану речовину йому потрібно було передати ОСОБА_3 , щоб той продав якомусь чоловікові, який прийде. Через декілька днів, до нього зателефонував ОСОБА_1 , запитав, що там. Він зв`язався з співробітником СБУ, який порадив, сказати, що десь ділось чи продав, тоді він подзвонив ОСОБА_1 , повідомив, що ОСОБА_3 продав і гроші пропив, у відповідь той почав нервуватись та дорікати йому. Потім ОСОБА_1 йому зателефонував, та сказав, що він має зустрітись з його людиною, запитав, де він зможе, той погодився на зустріч біля посадки за селом. 25.05.2020 року йому зателефонував ОСОБА_2 , щоб зустрітись і вони зустрілись в обумовленому місці, ОСОБА_2 приїхав на службовому автомобілі з синіми номерами і передав пакет, сказавши давай швидше. Він зразу ж поїхав на кінець села, де його вже чекали співробітники міліції, та віддав їм переданий пакет ОСОБА_2

-показання свідка ОСОБА_3 про те, що 07.05.2020 року до нього приїхав ОСОБА_4 , який є його знайомим та повідомив, що начальник карного розшуку хоче підкинути та змусити його продати наркотичний засіб. Він був дуже здивований, і ОСОБА_4 зателефонував до знайомого адвоката, який їм порадив звернутись в СБУ. Поїхали вони на другий день ОСОБА_4 написав заяву, а він пояснення. Після тих подій він поїхав в сусіднє село до матері, бо боявся, щоб йому нічого не підкинули.

-показання свідка ОСОБА_8 про те, що 20.05.2020 року близько 19.00 години, він був запрошений працівниками СБУ для участі в проведенні слідчих дій в якості понятого при добровільній видачі ОСОБА_4 забороненої речовини. Слідча дія відбувалась в службовому кабінеті в приміщенні прокуратури, там слідчим було роз`яснено їм їх права та обов`язки, громадянином ОСОБА_4 було передано білий пакет з подрібненою речовиною, при цьому він розповів, що вказаний пакет йому був переданий працівниками Маньківського РВ УМВС для передачі його знайомому. Даний пакет був поміщений в паперовий пакет та опечатаний, при цьому складався протокол, який ним був підписаний. Також, він приймав участь другий раз при проведенні слідчої дії 25.05.2020 року, при якій проводилось затримання особи, їх було двоє, в кабінет заходили по черзі. При цьому складався протокол, який він читав та підписував, проте він не пам`ятає за якою статтею і за що саме їх затримували, ніби то, когось мали «підставити» та виконати план. По вказаних фактах його допитували 10.06.2015 року в прокуратурі.

-показання свідка ОСОБА_9 про те, що 20.05.2020 року, близько 19.00 години, він був запрошений працівниками СБУ для участі в проведенні слідчої дії в якості понятого. Він був присутній в кабінеті прокуратури при добровільній видачі ОСОБА_4 речовини - подрібненої трави, яка була в звичайному прозорому поліетиленовому пакеті, яку потім помістили в паперовий пакет, опечатали та вони засвідчили підписами. При цьому громадянином ОСОБА_4 було повідомлено, що вказану речовину, йому було передано працівниками Маньківського РВ УМВС для передачі іншому, проте він відмовився та добровільно її видав. 25.05.2020 року, він вдруге приймав участь при проведенні слідчої дії, при якій проводилось затримання особи, їх було двоє, вилучались речі, документи, ключі, при цьому заборонених предметів не було та складався протокол. Вказані особи називали свої анкетні дані, їм пропонувався державний адвокат, але вони відмовились.

-показання свідка ОСОБА_10 про те, що 25.05.2020 року, близько 12.00 години, він, разом з ОСОБА_11 були присутні в якості понятих, коли приїхав чоловік на мотоциклі, прізвища його він не пам`ятає, і передав працівникам СБУ пакет з якоюсь наркотичною речовиною. Чи складався при цьому протокол він не пам`ятає. Потім вони всі поїхали до Маньківського РВ УМВС та були присутні при обшуках двох службових кабінетів та службового автомобіля. При обшуках ніяких заборонених предметів не вилучалось та по кожному складались протоколи.

-показання свідка ОСОБА_11 про те, що 25.05.2020 року близько 12.00 години, він разом з ОСОБА_10 були присутні в якості понятих, коли приїхав ОСОБА_4 на темносиньому мотоциклі і передав працівникам СБУ поліетиленовий пакет та повідомив, що його передали йому працівники Маньківського РВ УМВС заради того, щоб він цей пакет передав якомусь другу, з метою «підставити» того, а працівники під час обшуку його знайдуть, він так зрозумів. ОСОБА_4 добровільно видав пакет з сильнодіючого речовиною, подрібненою травою, який одразу помістили в інший пакет. Потім вони всі поїхали до Маньківського РВ УМВС, де проводився обшук двох службових кабінетів, нічого крім особистих речей та документів там не знайшли.

- показання свідка ОСОБА_12 про те, що він з початку 2015 року працює на посаді заступника начальника Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області і йому підпорядковувався кримінальний блок і громадський. Сектор карного розшуку на той час працював в напрямку розкриття тяжких злочинів, крадіжок також займались по виявленню та документуванню фактів збуту, зберіганню наркотичних засобів. На нараді було обговорення інформації, яку надав ОСОБА_1 , проте, що є особа, яка займається збутом наркотичних засобів, було прийнято рішення про відкриття кримінального провадження. Проводились певні оперативно технічні заходи, які погоджувались з прокурором та апеляційним судом. В травні 2015 року, точної дати не пам`ятає, він обговорював саме з ОСОБА_1 ті моменти, що він мав йти в прокуратуру, узгоджувати оперативно-технічні заходи подальшої реалізації збуту наркотичних засобів, деякі вже працювали, а деякі потребували узгодження. Йому відомо, що на підставі рапорту ОСОБА_1 було внесено відомості до ЄРДР відносно ОСОБА_3 по ч.1 ст. 307 КК України. ОСОБА_1 говорив, що в нього є довірена особа, і бачив раз, що вони зустрічались, прізвищ ОСОБА_1 не називав. Щодо доступу до речових доказів, то до них має доступ лише відповідальна особа, працівники карного розшуку доступу не мають. Особисто ним, ніяких вказівок ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_2 по вказаному кримінальному провадженню не давалось.

Також, за клопотанням сторони захисту, в судовому засіданні, для спростування доказів сторони обвинувачення та усунення сумнівів щодо проведення слідчих дій на стадії досудового слідства були допитані в якості свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які показали, зокрема:

- свідок ОСОБА_13 про те, що він працює на посаді старшого оперуповноваженого Маньківського ВП та вкінці травня 2015 року в райвідділі була нарада, після чого він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_16 , на службовому автомобілі поїхали перевіряти раніше судимих осіб, так як було вчинено багато крадіжок, спочатку по смт. Маньківка, а потім виїхали в напрямку с. Нестерівка, там ОСОБА_2 мав переговорити з ОСОБА_4 . Коли вони під`їхали до посадки, то там вже чекав ОСОБА_4 на мотоциклі, зупинились, ОСОБА_2 , нічого не беручи з собою, вийшов з автомобіля і підійшов до ОСОБА_4 , привітався з ним за руку, декілька хвилин поговорив з ним і повернувся. Як ОСОБА_2 йшов, він відхилився назад і переконавшись, що ОСОБА_4 сам, продовжив спілкуватись з колегою. ОСОБА_2 мав переговорити з ОСОБА_4 , отримати якусь інформацію, яку саме їм не повідомляли, оскільки вони були ще «молоді». Потім вони поїхали в с. Нестерівку, відвідали ще 3-4 особи, а потім зателефонувало керівництво і сказало приїхати, при цьому нічого не пояснюючи.

-свідок ОСОБА_14 про те, що він працюючи на посаді оперуповноваженого в/ч А 555 м. Умань залучався до роботи в даному кримінальному провадженні. Форма та методи роботи - це закрита інформація. Виконував доручення слідчого по допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яких він дійсно викликав та проводив допит у приміщенні СБУ з приводу обставин залучення в якості понятих. Вони підписували протоколи особисто. Покази давали по черзі, маючи свіжі спогади, та й залучені були одночасно до одних і тим самих дій.

-свідок ОСОБА_15 про те, що вона працюючи на посаді слідчої в ОВС слідчого відділу прокуратури області приймала участь в проведенні слідчих дій, а саме: додаткового допиту свідка ОСОБА_4 , який відбувався в смт. Маньківка 25.05.2015 року з 12. 35 год. до 13.20 год. та нею 25.05.2015 року було складено протокол огляду документів з 15.00 год. до 15.27 год., який теж складався в смт. Маньківка, проте була допущена технічна помилка і у названих документах було зазначено місце їх складення м. Черкаси.

Окрім того, в якості доказів винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інкримінованих їм злочинах, прокурор, в судовому засіданні, надав та посилався на наступні письмові та аудіо-, відео докази:

- заяву ОСОБА_4 на ім`я начальника УСБУ у Черкаській області від 08.05.2015 року, згідно якої начальник карного розшуку ОСОБА_1 спонукав його до вчинення злочину;

-протокол добровільної видачі від 20.05.2015 року, згідно якого слідчий Гончаренко О.В. в присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в приміщенні прокуратури Черкаської області, з 19.35 години до 19.50 години, отримав від ОСОБА_4 прозорий поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною рослинного походження, ймовірно марихуана, яку за словами ОСОБА_4 передав йому начальник СКР Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1 з метою передачі її для збуту ОСОБА_3 ;

-висновок експерта № 2/813 від 21.05.2015 року з фототаблицею, згідно якого надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження, зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - каннабіс, вагою 17,97 г;

-протокол огляду речового доказу від 26.06.2015 року;

-протокол добровільної видачі від 25.05.2015 року, згідно якого, слідчий Гончаренко О.В. в присутності понятих ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , в смт. Маньківка Черкаської області, з 11.50 години до 12.25 години, отримав від ОСОБА_4 прозорий поліетиленой пакет з подрібненою речовиною рослинного походження, ймовірно марихуана, яку за словами ОСОБА_4 передав йому начальник СКР Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1 , через підлеглого свого працівника співробітника СКР Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області на ім`я ОСОБА_17 з метою передачі її для збуту ОСОБА_3 ;

-протокол огляду речового доказу від 28.05.2015 року;

-висновок експерта № 2/837 від 27.05.2015 року з фототаблицею, згідно якого надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження, зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - каннабіс, вагою 24,05 г;

-інформація прокуратури Маньківського району від 25.05.2015 року;

-протокол огляду документів від 25.05.2015 року;

-витяг з наказу УМВС України в Черкаській області за 2011 рік № 281 о/с від 11.10.2011 року про призначення ОСОБА_1 начальником СКР Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області;

-витяг з наказу УМВС України в Черкаській області № 205 о/с від 01.08.2013 року про призначення ОСОБА_2 старшим оперуповноваженим СКР Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області;

-функціональні обов`язки працівників Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області;

-послужний список ОСОБА_2 ;

-послужний список ОСОБА_1 ;

-висновок службового розслідування відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

-протокол за результатами проведення негласного (розшукового) заходу за кримінальним провадженням № 42015250000000167 №14/2374 від 29.05.2015 року при зустрічі ОСОБА_4 з ОСОБА_2 25.05.2015 року об 11.24 год. (додаток: оптичний диск DVD №901);

-протокол за результатами проведення негласного (розшукового) заходу за кримінальним провадженням № 42015250000000167 №14/2379 від 29.05.2015 року телефонні розмови ОСОБА_1 з 20.05.2015 року по 25.05.2015 року, (додаток: оптичний диск №891т);

-протокол за результатами проведення негласного (розшукового) заходу за кримінальним провадженням № 42015250000000167 №14/2382 від 30.05.2015 року при зустрічі ОСОБА_1 з ОСОБА_4 в лісовому масиві 15.05.2015 року о 18.38 год. (додаток: оптичний диск DVD «EMTEK» №897);

-протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту № 14/2380 від 30.05.2015 року;

-протокол огляду речових доказів (трьох дисків) від 17.06.2015 року;

-клопотання слідчого Гончаренка О.В., погоджене з прокурором Тютюнником В. про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 13.05.2015 року адресоване голові апеляційного суду щодо надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_1 , а саме аудіо-, відеоконтролю його дій, розмов або інших звуків, рухів у громадських (або публічно доступних) місцях та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;

-ухвала слідчого судді апеляційного суду Черкаської області № 1111 т від 13.05.2015 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якою задоволено клопотання слідчого Гончаренка О.В., погоджене з прокурором Тютюнником В. відносно ОСОБА_1 ;

-доручення слідчого Гончаренка О.В. на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_1 згідно ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області № 1111 т від 13.05.2015 року;

-клопотання старшого прокурора відділу управління прокуратури області Тютюнника В. про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 25.05.2015 року адресоване голові апеляційного суду щодо надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_2 , а саме аудіо-, відеоконтролю його дій, рухів звуків під час зустрічі з ОСОБА_4 , спостереження за ним із застосуванням відео зйомки, фотографування та спеціальних засобів спостереження;

-ухвала слідчого судді апеляційного суду Черкаської області № 1242 т від 25.05.2015 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якою задоволено клопотання старшого прокурора відділу управління прокуратури області Тютюнника В. відносно ОСОБА_2 ;

-лист старшого прокурора відділу управління прокуратури області Тютюнника В. від 25.05.2015 року № 21/2-788 про направлення на адресу заступника начальника - начальника ВБ КОЗ УСБУ в Черкаській області Жукова В.А. ухвали апеляційного суду Черкаської області № 1242 т від 25.05.2015 року, примірник № 1 на 2-арк., для виконання;

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєні вказаних кримінальних правопорушень, в яких йому було повідомлено про підозру, не визнав та пояснив, що в березні місяці 2015 року, перебуваючи на посаді начальника карного розшуку Маньківського РВ УМВС, ним було отримано оперативну інформацію відносно раніше судимого ОСОБА_4 , жителя с. Нестерівка Маньківського району про те, що останній у себе дома зберігає наркотичний засіб - коноплю, яку вживає шляхом куріння разом зі своїми знайомими. За отриманою інформацією, під час проведення обшуку в домоволодінні ОСОБА_4 , працівниками карного розшуку було виявлено та вилучено подрібнену речовину рослинного походження, яка згідно висновку експерта виявилася наркотичним засобом - канабіс. Приблизно в кінці квітня - на початку травня місяця 2015 року, ОСОБА_4 , перебуваючи в райвідділі міліції, зайшовши до його службового кабінету, в ході короткої розмови, хизуючись своїми судимостями та злочинними зв`язками, несподівано почав пропонувати йому свою допомогу, щодо розкриття злочинів на території району та надав йому інформацію відносно раніше судимого ОСОБА_18 , який мешкає в селі с. Нестерівка, проте, що останній вживає коноплю, шляхом куріння, яку зберігає у себе дома та збуває своїм знайомим. З метою перевірки отриманої інформації було проведено ряд оперативно-розшукових заходів згідно закону України «Про оперативно розшукову діяльність». Вранці, 25 травня 2015 року під час оперативної наради ним своєму підлеглому ОСОБА_19 було поставлено задачу: на службовому автомобілі виїхати на територію району та зайнятися розкриттям злочинів, а також, він наказав ОСОБА_19 , щоб він зустрівся з ОСОБА_20 в обумовленому з ним місці і дізнався у ОСОБА_20 , щодо їх подальшої співпраці. Через деякий час по тому до нього на мобільний зателефонував ОСОБА_20 і повідомив, що з ОСОБА_20 він зустрічався і переказав тому його слова. В подальшому до райвідділу прибули працівники СБУ і звинуватили його та ОСОБА_2 в збуті наркотичних засобів ОСОБА_20 . Після проведення обшуків службових кабінетів його та ОСОБА_2 під погрозами застосування фізичної сили їм наказали проїхати з ними до м. Черкаси. Прибувши до м. Черкаси йому та ОСОБА_2 було повідомлено у чому їх звинувачують та в подальшому затримано.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у скоєні вказаних кримінальних правопорушень, в яких йому було повідомлено про підозру, не визнав та пояснив, що перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого карного розшуку Маньківського РВ УМВС, 25.05.2015 року, вранці, на оперативній нараді, було отримано усну вказівку від свого керівника - начальника карного розшуку Маньківського РВ УМВС ОСОБА_1 здійснити виїзд на територію Маньківського району з метою збору інформації для розкриття злочинів, що були вчинені на території району. Під час розмови з ОСОБА_1 він отримав усну вказівку зустрітись з ОСОБА_21 з метою отримання від останнього оперативної інформації та провести з ним бесіду щодо активізації збору останнім інформації. Під час зустрічі громадянин ОСОБА_22 поводив себе знервовано, після бесіди з останнім він продовжив працювати з іншими особами, які представляють оперативний інтерес. Через деякий час до нього зателефонував в.о. начальника Маньківського РВ УМВС ОСОБА_23 , на його мобільний телефон, в ході розмови повідомив його про візит працівників СБУ та сказав йому прибути до Маньківського РВ УМВС, що він одразу і зробив. Прибувши до Маньківського РВ УМВС було проведено обшук його службового кабінету та службового транспортного засобу, який був закріплений за ним. Після обшуків йому та ОСОБА_1 працівники СБУ примусово з погрозами застосування сили, сказали проїхати з ними до міста Черкаси. Прибувши до міста Черкаси, в приміщенні прокуратури, йому було повідомлено в чому його обвинувачують. По суті обвинувачень його, то він може пояснити, що діяв на підставі Статуту Міністерства Внутрішніх справ, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Закону України «Про міліцію», не порушуючи норми чинного законодавства.

Згідно положень ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора.

Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 85 КПК України,належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд, при ухваленні судового рішення.

Про це, також, йдеться у рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України», у якому ЄСПЛ зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від їх доказової сили та того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

Дослідивши надані прокурором докази, суд приходить до наступного.

Щодо доказів, здобутих органом досудового розслідування в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно ч. 1, 2, 4, 6 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені, зокрема, ст. 260 цього Кодексу, проводяться на підставі ухвали слідчого судді виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи, зокрема, органів безпеки. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

Відповідно до вимог ст. 260 КПК України, аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Згідно ч.1, 2, ст. 252 КПК України, фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.

Дослідивши в судовому засіданні клопотання слідчого Гончаренка О.В., погоджене з прокурором Тютюнником В. про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 13.05.2015 року, адресоване голові апеляційного суду щодо надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_1 , а саме аудіо-, відеоконтролю його дій, розмов або інших звуків, рухів у громадських (або публічно доступних) місцях та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, ухвалу слідчого судді апеляційного суду Черкаської області № 1111 т від 13.05.2015 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якою задоволено клопотання слідчого Гончаренка О.В., погоджене з прокурором Тютюнником В. відносно ОСОБА_1 , доручення слідчого Гончаренка О.В. на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_1 згідно ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області № 1111 т від 13.05.2015 року, адресоване заступнику начальника - начальнику ВБ КОЗ УСБУ в Черкаській області ОСОБА_24 та протокол за результатами проведення негласного (розшукового) заходу за кримінальним провадженням № 42015250000000167 №14/2382 від 30.05.2015 року (при зустрічі ОСОБА_1 з ОСОБА_4 в лісовому масиві 15.05.2015 року о 18.38 год., додаток: оптичний диск DVD «EMTEK» №897), та протокол за результатами проведення негласного (розшукового) заходу за кримінальним провадженням № 42015250000000167 №14/2379 від 29.05.2015 року (телефонні розмови ОСОБА_1 з 20.05.2015 року по 25.05.2015 року, додаток: оптичний диск №891т), суд приходить до висновку, що дозвіл на проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій та саме їх проведення були здійснені відповідно до вимог КПК України.

Дослідивши в судовому засіданні клопотання старшого прокурора відділу управління прокуратури області Тютюнника В. про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 25.05.2015 року, адресоване голові апеляційного суду щодо надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_2 , а саме аудіо-, відеоконтролю його дій, рухів звуків під час зустрічі з ОСОБА_4 , спостереження за ним із застосуванням відео зйомки, фотографування та спеціальних засобів спостереження, ухвалу слідчого судді апеляційного суду Черкаської області № 1242 т від 25.05.2015 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якою задоволено клопотання старшого прокурора відділу управління прокуратури області Тютюнника В. відносно ОСОБА_2 та лист старшого прокурора відділу управління прокуратури області Тютюнника В. від 25.05.2015 року № 21/2-788 про направлення на адресу заступника начальника - начальника ВБ КОЗ УСБУ в Черкаській області Жукова В.А. ухвали апеляційного суду Черкаської області № 1242 т від 25.05.2015 року, примірник № 1 на 2-арк., для виконання та протокол за результатами проведення негласного (розшукового) заходу за кримінальним провадженням № 42015250000000167 №14/2374 від 29.05.2015 року (при зустрічі ОСОБА_4 з ОСОБА_2 25.05.2015 року об 11.24 год., додаток: оптичний диск DVD №901), суд приходить до переконання, що дозвіл на проведення та само проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії відбулись в супереч вимог, встановлених КПК України.

Так, згідно протоколу за результатами проведення негласного (розшукового) заходу за кримінальним провадженням № 42015250000000167 №14/2374 від 29.05.2015 року, зустріч ОСОБА_4 з ОСОБА_2 25.05.2015 року відбулася об 11 годині 24 хвилини;

Згідно протоколу за результатами проведення негласного (розшукового) заходу за кримінальним провадженням № 42015250000000167 №14/2379 від 29.05.2015 року (телефонні розмови ОСОБА_1 з 20.05.2015 року по 25.05.2015 року, 18 аудіо файл) - ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4 про те, що з ним на зустріч приїде не він, а «ОСОБА_2» о 10.21.47 25.05.2015 року.

Тобто, інформація про те, що на зустріч з ОСОБА_4 приїде не ОСОБА_1 , а «ОСОБА_2», тобто, інша особа, щодо якої у органів досудового слідства не було дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, стала відома останнім за одну годину 03 хвилини до зустрічі.

Беручи до уваги зазначене та те, що оперативним працівникам був необхідний час для встановлення особи « ОСОБА_20 », а прокурору Тютюннику В.В. щоб виготовити текст клопотання та звернутись з ним до апеляційного суду Черкаської області, де був затрачений певний час на реєстрацію, визначення слідчого судді та на передачу йому клопотання, його розгляд та виготовлення слідчим суддею ухвали, суд вважає, що негласна слідча (розшукова) дія відносно ОСОБА_2 була розпочата та проведена в порушення вимог ч.2 ст. 246 та ст. 260 КПК України, без ухвали слідчого судді, яка була отримана прокурором, можливо і 25.05.2015 року, але набагато пізніше проведеної негласної слідчої дії. При цьому, суд, вивчивши клопотання та ухвалу слідчого судді апеляційного суду, вважає, що прокурор звернувся з клопотанням, а слідчий суддя його розглянув в порядку ст.ст.246 та 260 КПК України, оскільки вони, в своїх процесуальних документах посилаються саме на зазначені норми Закону.

В даному випадку, на думку суду, слідчий або прокурор мали діяти відповідно до приписів ч.1 ст.250 КПК України, згідно якої, у виняткових невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов`язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді чи ч. 3 ст. 269 КПК України, згідно якої, спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому ч. 1 ст. 250 цього Кодексу, проте, стороною обвинувачення, ані постанови слідчого чи прокурора або ухвали слідчого судді апеляційного суду, постановлених в порядку наведених вище норм Закону, суду надано не було.

Крім того, згідно протоколу за результатами проведення негласного (розшукового) заходу за кримінальним провадженням № 42015250000000167 №14/2374 від 29.05.2015 року, зустріч ОСОБА_4 з ОСОБА_2 25.05.2015 року об 11 годині 24 хвилини, зазначена негласна (розшукова) дія була проведена ВОД Управління СБ України в Черкаській області, проте, стороною обвинувачення не було надано суду доручення слідчого зазначеному оперативному підрозділу на проведення вказаної негласної слідчої дії, як того вимагає ч. 6 ст. 246 КПК України. При цьому, суд не вважає дорученням в розумінні ст.40 КПК України, наданий стороною обвинувачення лист старшого прокурора відділу управління прокуратури області Тютюнника В. від 25.05.2015 року № 21/2-788 про направлення на адресу заступника начальника - начальника ВБ КОЗ УСБУ в Черкаській області Жукова В.А. ухвали апеляційного суду Черкаської області № 1242 т від 25.05.2015 року, примірник № 1 на 2-арк., для виконання.

А тому є підстави вважати, що зазначену негласну слідчу (розшукову) дію провів не уповноважений слідчим оперативний підрозділ УСБ України в Черкаській області, що є окремою підставою, в порядку ст. 86 КПК України, визнати доказ, здобутий в результаті цієї дії, недопустимим в даному кримінальному провадженні.

На підставі наведеного, суд, в силу вимог ст.86 КПК України, визнає протокол за результатами проведення негласного (розшукового) заходу за кримінальним провадженням № 42015250000000167 №14/2374 від 29.05.2015 року, зустріч ОСОБА_4 з ОСОБА_2 25.05.2015 року об 11 годині 24 хвилини, додаток: оптичний диск DVD №901, недопустимим доказам в даному кримінальному провадженні.

При цьому, суд, в силу приписів ч.1 та п.1 ч.2 ст.87 КПК України, дії органу досудового розслідування по проведенню негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_2 (здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов), визнає істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.

Крім того, при розгляді справи в суді, після дослідження протоколів за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, враховуючи що зазначені докази містять в собі розбіжності, з метою встановлення дослівного змісту записаних на фонограмах розмов, зясування питання, чи містять фонограми ознаки монтажу, копіювання або зазнали яких-небудь інших змін, внесених в процесі самого звукозапису або після його закінчення, за клопотанням сторони захисту, в даному кримінальному провадженні, згідно ухвали суду від 10.10.2016 року, була призначена судова фоноскопічна експертиза.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи відео звукозапису від 02.03.2018 року, №17133/16-35, надані на дослідження відео та звукозаписи, що містяться на компакт-дисках CD-R «BENQ», без серійного номера, DVD+R «ЕМТЕС», серійний №PSP332RG12151633 2 та DVD+R «ЕМТЕС», серійний № PSP332RG12151645 2 є копіями, які зафіксовані на зазначені носії за допомогою ПЕОМ (ПЗ «IMGBURN V2.5.7.0»).

Встановити по копії технологічні властивості відеофонограми (ознаки монтажу, порушення безперервності запису, стирання, обрізання тощо) експертними методами неможливо. Вказане обумовлено вимогами (див. п. 20.5 Науково-методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5), що висуваються до матеріалів, які надаються на експертизу в разі встановлення технічних умов та технології отримання відеофонограми, а саме: на дослідження надається оригінальна відеофонограма та оригінальний пристрій, яким відеофонограма зафіксована.

За клопотанням сторони обвинувачення, в судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_25 , що проводив дану експертизу, який відповідаючи на запитання учасників процесу пояснив, що було встановлено, файли, які були на диску є копією і по копії вони не встановлюють чи був там монтаж та всі можливі фактори, які пов`язані з технологією звукозапису. Щоб дати висновок, йому було достатньо тих матеріалів, що надані на дослідження, а заявляти клопотання про витребування оригіналів, це право експерта, а не обов`язок. Вони проводять експертизи по наданим матеріалам, поняття секретності у них не має. При проведенні експертизи було встановлено, що надані фонограми є копією і для встановлення безперервності та монтажу необхідне надання оригінальних відеофонограм та пристрою, яким зазначені відеофонограми були зафіксовані. По наданих копіях це встановити неможливо.

За дорученням суду, процесуальний прокурор, з метою отримання оригінальних відеофонограм та пристрою, яким зазначені відеофонограми були зафіксовані, звертався до Управління СБ України в Черкаській області з відповідним запитом. Згідно листа заступника начальника ВБКОЗ Управління СБ України в Черкаській області від 28.05.2019 року, №14/1189, технічні засоби, на які здійснювалися фіксація проведення НС(Р)Д у вигляді - аудіо-відеоконтролю в межах кримінального провадження №42015250000000167 являють собою пристрій з вбудованою пам`яттю на який і фактично проводився запис. Дані технічні засоби здійснювали записи в спеціальному форматі з використанням ключів шифрування, а для використання у якості доказів в кримінальному провадженні матеріали з технічних засобів були декодовані та записані на оптичні носії інформації і надіслані прокурору у вказаному кримінальному провадженні. Разом з тим, надання вказаної техніки не представляється за можливе у зв`язку з використанням її у інших негласних слідчих (розшукових) діях.

Згідно вимог ч.2 та ч.3 ст. 266 КПК України, технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду. Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, з відповіді Управління СБ України в Черкаській області вбачається, що до кримінального провадження додані не оригінали звуко та відеозапису подій, які були здобуті за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, а їх копії, що також підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової експертизи відео звукозапису від 02.03.2018 року, №17133/16-35 та його поясненнями, наданими в судовому засіданні.

За таких обставин, беручи до уваги вищенаведене, звуко та відеозаписи подій, які були здобуті за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, що містяться на компакт-дисках CD-R «BENQ», без серійного номера, DVD+R «ЕМТЕС», серійний №PSP332RG12151633 2 та DVD+R «ЕМТЕС», серійний № PSP332RG12151645 2 та відповідно і протоколи, складені за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: протокол за результатами проведення негласного (розшукового) заходу за кримінальним провадженням № 42015250000000167 №14/2374 від 29.05.2015 року при зустрічі ОСОБА_4 з ОСОБА_2 25.05.2015 року об 11.24 год. (додаток: оптичний диск DVD №901); протокол за результатами проведення негласного (розшукового) заходу за кримінальним провадженням № 42015250000000167 №14/2379 від 29.05.2015 року телефонні розмови ОСОБА_1 з 20.05.2015 року по 25.05.2015 року, (додаток: оптичний диск №891т); протокол за результатами проведення негласного (розшукового) заходу за кримінальним провадженням № 42015250000000167 №14/2382 від 30.05.2015 року при зустрічі ОСОБА_1 з ОСОБА_4 в лісовому масиві 15.05.2015 року о 18.38 год. (додаток: оптичний диск DVD «EMTEK» №897), суд визнає недопустимими доказами в даному кримінальному провадженні, що повністю узгоджується з практикою Верховного Суду (Ухвала від 29.05.2018 року в справі №397/2588/13-к, провадження №51-3650км18).

Визнавши недопустимими вищезазначені відео і звукозаписи та протоколи складені за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, суд зазначає, що протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту № 14/2380 від 30.05.2015 року, як доказ, який є похідними від доказів, які визнані недопустимими, є також недопустимим, що повністю узгоджується з висновками ЄСПЛ, наведеними в рішеннях «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України», де ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», а саме: коли визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і ті докази, які не були б отримані, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно постанови прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контроль за вчиненням злочину №745т від 15.05.2015 року, негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, прокурор постановив провести відносно ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 . Тобто, зазначена негласна слідча (розшукова) дія, на підставі даної постанови проводитись відносно ОСОБА_2 , взагалі, проводитись не могла.

Щодо інших письмових доказів, наданих стороною обвинувачення у підтвердження вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, зокрема:

Протокол добровільної видачі від 20.05.2015 року, згідно якого слідчий Гончаренко О.В. в присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в приміщенні прокуратури Черкаської області, з 19.35 години до 19.50 години, отримав від ОСОБА_4 прозорий поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною рослинного походження, ймовірно марихуана, яку за словами ОСОБА_4 передав йому начальник СКР Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1 з метою передачі її для збуту ОСОБА_3 , суд не може визнати доказом в даній справі, оскільки інформація ОСОБА_4 про те, що наркотичні засоби, 20.05.2015 року, йому передав обвинувачений ОСОБА_1 , ніякими іншими доказами не підтверджується.

Висновок експерта № 2/813 від 21.05.2015 року з фототаблицею, згідно якого, видана ОСОБА_4 20.05.2015 року та надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження, зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - каннабіс, вагою 17,97 г. та протокол огляду цього речового доказу від 26.06.2015 року, суд, також, не бере до уваги як доказ в даному кримінальному провадженні з наведених вище підстав.

Протокол добровільної видачі від 25.05.2015 року, згідно якого, слідчий Гончаренко О.В. в присутності понятих ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , в смт. Маньківка Черкаської області, з 11.50 години до 12.25 години, отримав від ОСОБА_4 прозорий поліетиленой пакет з подрібненою речовиною рослинного походження, ймовірно марихуана, яку за словами ОСОБА_4 передав йому начальник СКР Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1 , через підлеглого свого працівника співробітника СКР Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області на ім`я ОСОБА_17 з метою передачі її для збуту ОСОБА_3 , протокол огляду речового доказу від 28.05.2015 року та висновок експерта № 2/837 від 27.05.2015 року з фототаблицею, згідно якого надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження, зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - каннабіс, вагою 24,05 г, суд не бере до уваги, оскільки дані докази здобуті в результаті негласних слідчих (розшукових) дій, які суд визнав недопустимими доказами в даному кримінальному провадженні.

Заяву ОСОБА_4 на ім`я начальника УСБУ у Черкаській області від 08.05.2015 року, згідно якої начальник карного розшуку ОСОБА_1 спонукав його до вчинення злочину, Інформацію прокуратури Маньківського району від 25.05.2015 року, протокол огляду документів від 25.05.2015 року, витяг з наказу УМВС України в Черкаській області за 2011 рік № 281 о/с від 11.10.2011 року про призначення ОСОБА_1 начальником СКР Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області, витяг з наказу УМВС України в Черкаській області № 205 о/с від 01.08.2013 року про призначення ОСОБА_2 старшим оперуповноваженим СКР Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області, функціональні обов`язки працівників Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області, послужний список ОСОБА_2 , послужний список ОСОБА_1 та висновок службового розслідування відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд вважає, що в розумінні ст.ст. 85, 86 КПК України, вони є належними та допустимими доказами, проте не є достатніми та такими, що поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 с. 307 та ч.2 ст.28, ч.1 ст.365 КК України.

Щодо показань свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_26 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , суд вважає наступне.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_26 ,які були запрошені в якості понятих при видачі ОСОБА_4 речовини в приміщенні прокуратури Черкаської області 20.05.2015 року, в своїх поясненнях зазначили, що ОСОБА_4 , при видачі речовини схожої на наркотичний засіб, пояснював, що її йому передали працівники Маньківського РВ УМВС. Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були запрошені в якості понятих 25.05.2015 року при видачі ОСОБА_4 речовини, схожої на наркотичний засіб, при цьому свідок ОСОБА_11 в своїх поясненнях зазначив, що ОСОБА_4 при видачі речовини говорив, що її йому передав працівник Маньківського РВ під час зустрічі. Проте, в силу приписів ч. 7 ст. 223 КПК України, поняті можуть бути допитані під час судового розгляду тільки як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Крім того, суд зазначає, що негласна слідча (розшукова) дія, що проводилась 25.05.2015 року відносно ОСОБА_2 та протокол, складений за її результатами, судом визнаний недопустимим доказом у даному кримінальному провадженні, а тому показання понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , як докази, які є похідними від доказу, який визнаний недопустимим, є також недопустимими, що повністю узгоджується з практикою ЄСПЛ.

Щодо показів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , допитаних за клопотанням сторони захисту, то суд вважає, що вони ніякої доказової бази щодо обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 с. 307 та ч.2 ст.28, ч.1 ст.365 КК України, не несуть.

При аналізі показань свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , наданих ними в судовому засіданні, суд вважає, що в розумінні ст.ст. 85, 86 КПК України, вони є належними та допустимими. Проте, вони не є достатніми та такими, що поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 с. 307 та ч.2 ст.28, ч.1 ст.365 КК України.

Інших належних та допустимих доказів вчинення обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч. 2 с. 307 та ч. 2 ст.28, ч. 1 ст. 365 КК України, стороною обвинувачення не надано і такі не були встановлені судом у ході розгляду даного кримінального провадження. Тобто, під час судового провадження не встановлено безсумнівних доказів, які б свідчили про вчинення обвинуваченими вказаних кримінальних правопорушень.

Згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 21 Постанови ПВС України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», виправдувальний вирок постановляється, зокрема, за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину, коли факт суспільно небезпечного діяння встановлено, але досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним.

Згідно п. 23 зазначеної Постанови, всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В силу вимог ч. 1, 3 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення, в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів які б свідчили скоєння кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_1 , передбачених ч. 2 с. 307 та ч. 2 ст.28, ч. 1 ст. 365 КК України та обвинуваченим ОСОБА_2 , передбачених ч. 2 с. 307 та ч. 2 ст.28, ч. 1 ст. 365 КК України, а тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, їх необхідно визнати невинуватими у вчиненні зазначених злочинів та виправдати.

Речові докази у справі, а саме:

- подрібнену речовину рослинного походження, яка відповідно до висновку експерта №2/813 від 21.05.2015 року є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 19.79 грамів; подрібнену речовину рослинного походження, яка відповідно до висновку експерта №2/837 від 27.05.2015 року є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 24.05 грамів, які зберігається в камері зберігання речових доказів слідчого відділу прокуратури області, суд вважає за необхідне знищити.

- диски із записами негласних слідчих (розшукових) дій та негласних розшукових заходів, які були зафіксовані працівниками УСБ України в Черкаській області, які приєднані до матеріалів кримінального провадження суд, вважає за необхідне, залишити при матеріалах справи.

Процесуальні витрати у сумі 614 гривень 40 копійок за проведення судово-хімічних експертиз компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до вступу вироку в законну силу, не застосовувати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення (злочину).

ОСОБА_1 визнати невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 365 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення (злочину).

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , до вступу вироку в законну силу, не застосовувати.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення (злочину).

ОСОБА_2 визнати невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 365 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення (злочину).

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , до вступу вироку в законну силу, не застосовувати.

Речові докази у справі, а саме:

- подрібнену речовину рослинного походження, яка відповідно до висновку експерта №2/813 від 21.05.2015 року є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 19.79 грамів; подрібнену речовину рослинного походження, яка відповідно до висновку експерта №2/837 від 27.05.2015 року є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 24.05 грамів, які зберігається в камері зберігання речових доказів слідчого відділу прокуратури області, - знищити.

- диски із записами негласних слідчих (розшукових) дій та негласних розшукових заходів, які були зафіксовані працівниками УСБ України в Черкаській області, які приєднані до матеріалів кримінального провадження,- залишити при матеріалах справи.

Процесуальні витрати у сумі 614 (шістсот чотирнадцять) гривень 40 копійок за проведення судово-хімічних експертиз компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити виправданим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В. О. Черненко