ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2010 року № 3552/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді Любашевського В.П.
суддів Багрія В.М.
Ніколіна В.В.
При секретарі судового засідання Гром В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львова справу
апеляційною скаргою Приватного підприємства «Тернопіль-транзит» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року у справі за позовом Приватного підприємства «Тернопіль - транзит» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2008 року позивач - Приватне підприємство «Тернопіль - транзит» звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд із позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення рішення від 01.09.2008 року № 0000052306/0/54960, податкового повідомлення рішення від 17.09.2008 року № 0000062306/0/58964, податкового повідомлення рішення від 17.10.2008 року № 0000082306/0/65802 та податкового повідомлення рішення від 17.11.2008 року № 0000122306/0.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року у задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено. При цьому постанова суду мотивована тим, що ПП «Тернопіль-транзит» при реалізації імпортного товару на території України занизили ціну реалізації, тобто товар був реалізований по ціні нижче митної вартості.
Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
В той же час, аналіз положень абзацу першого п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» свідчить, що при поставці на митній території України товарів, які були попередньо імпортовані платником податку на митну територію України, база оподаткування повинна визначатися з договірної (контрактної) вартості товару, але не менше митної вартості.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач безпідставно при реалізації товарів території України визначав базу оподаткування, виходячи з договірної (контрактної) вартості товару, що є нижчою за митну вартість товару, що призвело до незаконного заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що при винесенні рішення , судом порушено норми матеріального права так як п.3 ст.4 Закону «Про податок на додану вартість» передбачено, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації». Пунктом 3 ст. 4 вказаного Закону визначено порядок оподаткування імпортованих товарів при придбанні, а п.1ст.4 Закону визначено порядок оподаткування при поставці імпортованих товарів на території України. В першому випадку базою оподаткування є договірна вартість, але не менше митної, в другому-договірна (контрактна) вартість , але не нижче за звичайні ціни. Звичайною ціною є договірна (контрактна) вартість і в постанові відмічено, що ПП «Тернопіль-транзит» визначав базу оподаткування, виходячи з договірної (контрактної) вартості. Тобто, судом невірно застосовано норми податкового законодавства, що привело до прийняття оскаржуваного рішення.
Зясувавши обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін, з наступних підстав:
При апеляційному розгляді справи встановлено, що згідно наказів Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції № 504 від 22.07.2008 року, № 564 від 13.08.2008 року, № 653 від 23.09.2008 року, № 779 від 07.11.2008 року були проведені виїзні позапланові документальні перевірки фінансово - господарської діяльності ПП «Тернопіль-транзит» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди з 01.02.2008 року по 31.05.2008 року, 01.12.2007 року по 31.08.2008 року, 01.06.2008 року по 30.06.2008 року, з 01.06.2008 року по 30.06.2008 року та з 01.07.2008 року по 31.07.2008 року за результатами яких були складені акти № 9637/23-623/32750432 від 15.08.2008 року, № 10568/23-623/32750432 від 10.09.2008 року, № 11849/23-623/32750432 від 10.10.2008 року, № 14170/23-623/32750432 від 17.11.2008 року.
На підставі даних актів Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення в яких визначено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, зокрема податкове повідомлення - рішення № 0000052306/0/54960 від 01.09.2008року завищено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість на суму 983524.00 гривень, податкове повідомлення-рішення № 0000062306/0/58964 від 17.09.2008 року завищено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість на суму 316898,00 гривень, податкове повідомлення - рішення № 0000082306/0/65802 від 17.10.2008 року завищено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість на суму 166893,00 гривень, податкове повідомлення - рішення № 0000122306/0 від 17.11.2008 року завищено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість на суму 335008.00 гривень. Підставою для висновку про наявні порушення податкового законодавства стало встановлення контролюючим органом факту розрахунку бази оподаткування при подальшій поставці на митній території України імпортованого товару виходячи з вартості, яка була менше митної вартості товарів.
Надаючи оцінку таким висновкам контролюючого органу, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеній за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни з урахуванням акцизного збору, ввізного мита інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів) згідно із законами України з питань оподаткування ( за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включаються до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку покупцем, або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
В той же час, аналіз положень абзацу першого п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить, що при поставці на митній території України товарів, які були попередньо імпортовані платником податку на митну територію України, база оподаткування повинна визначатися з договірної (контрактної) вартості товару, але не менше митної вартості.
Таким чином позивач безпідставно при поставці товарів на митній території України визначав базу оподаткування виходячи з вартості, яка була нижчою за митну вартість товару, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування.
Враховуючи вказане, судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160 ч. 3, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тернопіль-транзит» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року у справі № 2-а-5711/08 без змін.
ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В. П. Любашевський
Судді В.М. Багрій
В.В. Ніколін
Повний текст ухвали
виготовлено та підписано
17.03.2010 р.
Судове рішення № 9622759, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.03.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 3552/09/9104. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: