Постанова № 9622580, 16.03.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 року № 22а-14689/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Любашевського В.П.

суддів Багрія В.М.

Ніколіна В.В.

При секретарі судового засідання Гром В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львова справу

апеляційними скаргами Шепетівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області та відкритого акціонерного товариства «Шепетівський цукровий комбінат» на постанову господарського суду Хмельницької області від 19 вересня 2008 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Шепетівський цукровий комбінат» до Шепетівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області про визнання недійсним акту перевірки; визнання протиправними дій ДПА у Хмельницькій області та скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат» звернувся у господарський суд Хмельницької області із позовом до відповідачів - Шепетівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області та Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області. У позовній заяві просить визнати недійсним акт перевірки ДПА у Хмельницькій області; визнати протиправними дії ДПА у Хмельницькій області в частині проведення виїзної планової перевірки ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат» з 05.03.2007 року по 03.04.2007 року, а також в частині складання акту від 18.04.2007 року № 45/23-05/00373391; скасувати податкові повідомлення рішення № 000036250/0/6795 від 04.05.2007 року про визначення суми податкового зобовязання за платежем «ПДВ» в розмірі 66890 грн.; №0000372350/0/6795 від04.05.2007 року про визнання суми податкового зобовязання за платежем «податок з власників транспортних засобів» в розмірі 44373,59 грн.; №0000382350/0/6795 від 04.05.2007 року про визнання суми податкового зобовязання за платежем « податок на прибуток» в розмірі 125759 грн.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 19 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення рішення № 000036250/0/6795 від 04.05.2007 року про визначення податкового зобовязання за платежем «ПДВ» в розмірі 66890 грн., з яких за основним платежем 44593 грн., за штрафними санкціями 22297 грн.

Постанова суду першої інстанції при цьому мотивована тим, що заниження податкового зобов'язання по ПДВ за вересень 2006 року встановлено перевіркою за рахунок того, що при передачі простого векселя у рахунок оплати за придбані товари від товариства «Міжнародна насіннєва компанія» ненараховано податкове зобов'язання по ПДВ із суми 267557,32 грн., що складає 44593 грн. проте суд першої інстанції встановив, що при видачі векселя не відбувається залік взаємної заборгованості, вона трансформується з товарної у вексельну. Покупець, видавши розписку (вексель), зобов'язується заплатити продавцю певну суму коштів, що дорівнює вартості придбаних товарів. Отже, видача векселя в оплату за товар не може бути як заліком так і бартером. Датою виникнення права на податковий кредит у покупця товарів згідно з п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» буде дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів. Також господарський суд встановив, що отримання векселя не змінило податкових зобов'язань по ПДВ у комбінату. 25.09.2006 року ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат» згідно акту прийому передачі проведена передача товариству «Міжнародна насіннєва компанія» простого векселя № 0038301 в оплату товару по договору поставки від 28.03.2005 року. Тобто, такою передачею простого векселя комбінатом проведена оплата за придбані товари у товариства «Міжнародна насіннєва компанія». На дату отримання товару від компанії ВАТ «Шепетівським цукровим комбінатом» було включено вартість придбання такого товару до валових витрат та ПДВ до податкового кредиту. Проте, передача векселя в оплату придбання такого товару не є продажем і не викликає нарахування ПДВ з вартості векселя.

Надаючи оцінку податковому повідомленню рішенню №0000382350/0/6795 від 04.05.2007 року, яким визначено податкове зобовязання із податку на прибуток підприємств, суд встановив, що відповідно до п.п. 8.2.1 п.п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей. Враховуючи те, що ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат» не використано у господарській діяльності придбані вищезазначені матеріальні цінності протягом 365 календарних днів і реалізовано в одному і тому ж звітному періоді, то віднесення їх до групи основних фондів є безпідставним.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно донараховано позивачу податкові зобов'язання по податку на транспортні засоби, які зняті з балансу підприємства, однак не зняті з обліку в МРЕВ ВДАІ УМВС, оскільки в силу ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», позивач вважається платником податку до моменту зняття транспортних засобів з обліку.

Зясувавши обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню, з наступних підстав:

Надаючи оцінку податковому повідомленню рішенню, №0000362350/0/6795 про сплату 44 593,00 грн. (сорок чотири тисячі п'ятсот дев'яносто три грн.) податку на додану вартість та штрафних санкцій 22 297,00 (двадцять дві тисячі двісті дев'яносто сім) грн., застосованих за порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд апеляційної інстанції враховує, що згідно ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Закон України «Про обіг векселів в Україні» передбачає, що «індосант» (так само, як векселедавець) відповідає за акцепт і за платіж за векселем, тобто входить до числа солідарних боржників за векселем.

Виходячи з вищенаведених норм національного та податкового законодавства, а також враховуючи вид проведеної операції (купівля-продаж) та особливий статус такого цінного паперу, як вексель, судова колегія вважає, що розрахунок векселем, емітованим третьою особою, за надані товари - є борговою розпискою ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат», як індосанта бути готовим до того, що доведеться оплатити переданий вексель за вимогою векселедержателю.

Такий висновок відповідає нормі п. 1.19 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого, бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). В наявній же операції передача простого векселя є зобов'язання, яке передбачає подальше зарахування коштів на рахунок продавця товарів.

Дана обставина спростовує роль векселя як цінного паперу у операціях купівлі-продажу товарів, внаслідок чого спростовує і твердження Шепетівської ОДПІ, що вексель є товаром в операції купівлі-продажу на основі п. 1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого товари це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Адже в операції купівлі продажу вексель виступає не цінним папером а борговою розпискою.

В свою чергу, п. 4.8. Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобовязання з податку на додану вартість, крім податкових векселів. Таким чином, враховуючи що вексель у спірних правовідносинах не вважається засобом платежу, тому в силу п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутня подія, із настанням якої Закон повязує дату виникнення податкового зобовязання із податку на додану вартість, що свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції про заниження суми податкового зобовязання із податку на додану вартість.

Також суд першої інстанції вірно встановив, що №0000382350/0/6795 від 04.05.2007 року є законним, оскільки відповідно до п.п. 8.2.1 п.п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей. Враховуючи те, що ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат» не використано у господарській діяльності придбані вищезазначені матеріальні цінності протягом 365 календарних днів і реалізовано в одному і тому ж звітному періоді, то віднесення їх до групи основних фондів є безпідставним.

Перевіркою ДПІ встановлено, що частина транспортних засобів ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат», яка рахується на державній реєстрації в МРЕВ ВДАІ УМВС, не відображена в балансі підприємства на звітну дату і не включена у «Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів». Невідображення у балансі підприємства частини транспортних засобів виникло за рахунок самоліквідації і продажу транспортних засобів.

У випадках списання з балансу транспортних засобів підприємство повинно зняти з обліку такий транспортний засіб у МРЕВ ВДАІ УМВС.

Статтею 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» передбачає, що платниками податку з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 цього Закону є об'єктом оподаткування.

Відповідно відповідачем правомірно донараховано позивачу податкові зобов'язання по податку на транспортні засоби, які зняті з балансу підприємства, однак не зняті з обліку в МРЕВ ВДАІ УМВС.

Надаючи оцінку вимогам позивача про скасування Акту перевірки, судова колегія враховує, що в силу ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, з а результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Із вказаного вбачається, що акт податкової перевірки за своєю природою є документом, у якому міститься систематизований виклад проведеної перевірки, та є джерелом доказової інформації яка підлягає використанню при прийняття відповідного податкового повідомлення рішення чи рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Акт, сам по собі не покладає на платника податків, що перевірявся жодних додаткових обовязків, а тому не являється рішенням в розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України та не підлягає оскарженню в судовому порядку.

Вказане служить для висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вимоги відкритого акціонерного товариства «Шепетівський цукровий комбінат» про визнання недійсним акту від 18.04.2007 року № 45/23-05/00373391.

Враховуючи, що при розгляді справи суд першої інстанції надав вірну оцінку податковим повідомленням рішенням, проте неправильно вирішив позовні вимоги щодо оскарження акту перевірки, суд апеляційної інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 157, ст. 160 ч. 3, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Шепетівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області та відкритого акціонерного товариства «Шепетівський цукровий комбінат» задовольнити часткового, а постанову Господарського суду Хмельницької області від 19 вересня 2008 року у справі № 20/15/516-нА скасувати;

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Шепетівський цукровий комбінат» до Шепетівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області про визнання недійсним акту перевірки; визнання протиправними дій ДПА у Хмельницькій області та скасування податкових повідомлень рішень задовольнити частково:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 000036250/0/6795 від 04.05.2007 року про визначення суми податкового зобовязання за платежем «ПДВ» в розмірі 66890 грн.;

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Провадження у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Шепетівський цукровий комбінат» до Шепетівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області про визнання недійсним акту перевірки від 18.04.2007 року № 45/23-05/00373391 закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В. П. Любашевський

Судді В.М. Багрій

В.В. Ніколін

Повний текст ухвали

виготовлено та підписано

17.03.2010 р.