Ухвала суду № 96225585, 07.04.2021, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

У Х В А Л А

07.04.21 справа № 133/665/21

провадження № 2/133/574/21

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого - судді Пєтухової Н.О.

за участю секретаря судового засідання – Гаврилюк О.Г.,

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Козятин

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства “Молодіжне-Д” про визнання недійсним додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі, вирішуючи клопотання про забезпечення позову та призначення експертизи,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просив визнати недійсною додаткову угоду від 20 травня 2020 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 01.10.2011 року, нібито укладену між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Молодіжне-Д», щодо земельної ділянки кадастровий номер 0521480200:06:004:0241 площею 2,2919 га. В обгрунтування позову ОСОБА_1 посилався, зокрема, на те, що підпис у додатковій угоді виконано не ним, а іншою собою.

У підготовче судове засіданні з`явився представник позивача адвокат Єгоров С.О.. Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні присутнім не був, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи його тим, що поданий відповідачем відзив ще не надійшов на адресу позивача (отже він з ним ще не ознайомився), а тому для забезпечення саме прав позивача на ознайомлення з таким відзивом та додатками доцільно відкласти підготовче судове засідання у справі. Натомість представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказав, що йому такий час не потрібен, відповідь на відзив він подавати наміру не має, а тому вважає, що підстав відкладати підготовче засідання немає.

Відповідно до ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу;

2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

За змістом ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Суд дійшов висновку, що підготовче судове засідання за можливе провести, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, оскільки він у своїй заяві підтверджує, що отримав 29.03.2021 відповідну ухвалу суду від 15.03.2021, якою справу, зокрема, призначено до розгляду та вказано про дату, час, місце її розгляду. Також факт отримання такої ухвали він підтверджує у відзиві, де зазначає, що позивач її отримав 29.03.2021. Клопотання ОСОБА_3 про відкладення підготовчого судового засідання мотивовано посиланнями на необхідність дотримання прав не його, як відповідача, а саме позивача. Однак позивач, користуючись своїми процесуальними правами на власний розсуд, як це передбачено нормами ЦПК України, заявив про можливість проведення підговчого судового засідання оскільки він не вважав за необхідне ознайомлюватись з відзивом. З огляду на такі обставини, за відсутності обгрунтування заяви ОСОБА_3 про необхідність відкладення підготовчого судового засідання з інших підстав, які б стосувались мети дотримання саме прав його довірителя - відповідповідача у справі, відсутності від нього інших заяв з повідомленням про причини неявки, підстав для відкладення підготовчого судового засідання немає.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 подав клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи, проведення якої просив доручити судовим експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експертизи просив поставити таке питання:

-чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у документі – додатковій угоді від 20 травня 2020 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 01.10.2011 року, нібито укладену між ОСОБА_1 та Фермермерським господарством «Молодіжне-Д» , щодо земельної ділянки кадастровий і 0521480200:06:004:0241 площею 2,2919 га, у графі «Орендодавець» тією особою від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Клопотання мотивоване тим, що намагаючись зареєструвати договір оренди належного йому паю в державного реєстратора йому стало відомо, що на його земельну ділянку вже зареєстровано право оренди на підставі Додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 01.10.2011 року укладеної нібито між ним та ФГ «Молодіжне - Д» в особі директора О.Ф. Довгого за умовами якої нібито змінено сторону орендаря в Договорі оренди землі з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 та нібито погоджено строк дії договору оренди землі на 10 років з моменту реєстрації додаткової угоди . Інші умови договору нібито залишені без змін. Право оренди земельної ділянки за вказаною додатковою угодою зареєстровано державним реєстратором Виконавчого комітету Козятинської міської ради 20.05.2020 року за № 36603192 .

Отримавши копію Додаткової угоди до договору оренди землі від 20.05.2020 року та ознайомившись з її змістом йому стало відомо , що вказану додаткову угоду до договору оренди в графі «Підписи сторін» підписано від його імені іншою особою, тобто підпис що виконаний на договорах від його імені належить не йому. Додаткову угоди до договору оренди землі від 20.05.2020 року він не підписував, його волевиявленням не охоплювалося взагалі укладення договору оренди тим паче продовження строку дії попереднього договору , в зв`язку з чим він звернувся з позовом до суду про визнання недійсною додаткової угоди, оскільки добровільно відповідач не бажає її припинити. Вважає, що підписання цього Договору іншою особою буде мати фактичне значення для справи, що розглядається, оскільки буде спростовувати той факт, що ОСОБА_1 поновив договір оренди земельної ділянки та визначив новий строк оренди, а відтак правовідносини за договором оренди слід припинити . Тому вважає, що для підтвердження вказаних обставин необхідно спеціальне знання в галузі почеркознавства, для встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Крім того, позивач в підготовче судове засідання подав заяву про забезпечення позову, шляхом заборони буд-яким особам вчиняти дії. щодо використання земельної ділянки (посіву врожаю) з кадастровим номером 0521480200:06:004:0241 площею 2,2919 га, що розташована на території Безіменської сільської ради Козятинського району Вінницької області, власником якої є ОСОБА_1 . Заяву мотивував тим, що згідно цільового призначення вказаної земельної ділянки, вона є землею сільскогосподарського призначення, та перебуваючи в користуванні відповідача буде використана з настанням весни для посіву різних сільскогосподарських культур, що будуть достигати до кінця 2021 року, і тільки після збору урожаю земельна ділянка може бути приведена у попередній стан. Вважає, що у разі початку використання відповідачем його земельної ділянки шляхом посіву сільськогосподарських культур може бути утруднено виконання майбутньго рішення суду, за яким в разі визнання недійсною додаткової угоди сторони повинні повернути одна одній все одержане за договором , тобто відповідач має повернути йому в належному стані земельну ділянку , чого не можливо буде зробити до закінчення збору урожаю . Тому вважає, що існують обставини, які свідчать про наявність перешкод для можливого виконання майбутнього судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог, адже в такому випадку відповідач хоча і втратить право використовувати спірну земельну ділянку, однак на ній буде зростати його урожай, що новому володільцю не дозволить користуватись цим майном.

Також представником позивача надано суду документи, які містять вільні зразки підпису ОСОБА_1 з метою надання таких документів на дослідження експертів у частині підпису, що у них міститься.

Розглянувши вказані заяви, дослідивши доводи представника позивача, який підтримав вказані клопотання, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

З огляду на те, що для встановлення заявлених обставин, зокрема факту вчинення підпису на оспорюваній додатковій угоді позивачем ОСОБА_1 або іншою особою, необхідні спеціальні знання, відповідний висновок експерта стороною по справі суду не наданий, суд вважає за необхідне призначити по справі судову почеркознавчу експертизу, поклавши на відповідача витрати, пов`язані з її проведенням.

Суд вважає, що висновок експерта у цій справі може мати важливе значення для правильного її вирішення, повного та всебічного з`ясування обставин справи. При цьому іншим шляхом, ніж проведення експертизи, обставини щодо дійсності підпису ОСОБА_1 , встановити не вбачається за можливе.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. У даному випадку позивачем вказано, якій саме установі, на його думку, за доцільне доручити проведення експертизи.

За таких обставин, відповідно до положень ст. 103 ЦПК України, суд вважає за доцільне доручити проведення даної експертизи експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, адреса: м. Вінниця, вул. В.Порика,8 та поставити на їх вирішення питання, яке визначено позивачем.

При цьому суд попереджає експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок експерта та за ст. 385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд виходить з такого.

Як вбачається з позовної заяви, 20.05.2020 року між Фермерським господарством «Молодіжне-Д» та позивачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди землі №Б/Н від 01.10.2011, укладеного між ФГ «Молодіжне-Д» та ОСОБА_4 на земельну ділянку загальною площею 2,2919 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Безіменської сільської ради.

Відповідно до ч. 1 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Інститут забезпечення позову застосовується у цивільному процесі з метою забезпечення подальшого виконання судового рішення, як завершальної стадії судового процесу, у разі існування підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Відповідно до п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, яке за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Хоча із матеріалів справи і вбачається наявність спору щодо права користування земельною ділянкою. Проте, забезпечення позову у спосіб запропонований позивачем фактично наперед вирішує питання які стосуються розгляду позовних вимог по суті, оскільки беззаперечно пов`язане з предметом позову, що відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України є недопустимим.

Стороною позивача не надано суду доказів, які б свідчили про неможливість виконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому, а також не наведено обґрунтувань доцільності вжиття вказаних заходів забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися майном може привести до незворотних наслідків.

Отже, при обранні заходів забезпечення позову суд повинен також врахувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб.

Застосування такого засобу забезпечення позову, як заборона вчинення дій, направлених на використання та обробіток спірної земельної ділянки, передбачає не тільки позбавлення відповідача та інших заінтересованих осіб на весь час вирішення спору у суді права вільно користуватися й розпоряджатися вищевказаною земельними ділянками, а й фактичним використанням її, що перешкоджає здійсненню підприємницької діяльності особі, з якою укладено договір оренди, який на даний час хоча і оспорюється позивачем, однак є чинним.

Крім того, враховуючи обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову зазначеним позовним вимогам, суд вважає, що заходи забезпечення щодо заборони вчиняти вищевказані дії не стосуються предмету спору та жодним чином не можуть вплинути на хід виконання можливого майбутнього рішення суду про задоволення позову.

Так, як вказано вище, забезпечення позову покликане забезпечити належне виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вплинути на можливе утруднення його виконання чи сприяти уникненню можливості його невиконання.

Позовною вимогою є визнання недійсним договору та стягнення неотриманого доходу у вигляді орендної плати та моральної шкоди. На думку суду використання ділянки відповідачем жодним чином не впливатиме на виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

За таких умов, суд приходить до висновку про відсутність підстав та ризиків, визначених ст.149 ЦПК України, для забезпечення позову.

Клопотання про забезпечення позову є необгрунтованим, його доводи не підтверджені жодними доказами, не узгоджуються з вимогами закону, а тому воно задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 253 ЦПК України на час проведення експертизи суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити, оскільки до отримання висновку експерта не можливо розглянути справу, адже такий висновок може мати важливе значення як доказ у справі, а іншим шляхом встановити обставину щодо належності або неналежності підпису на додатковій угоді ОСОБА_1 не вбачається за можливе.

Відповідно до ч.6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи. Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

У зв`язку зі складністю справи, необхідністю часу для складення повної ухвали, зокрема, наявністю клопотань про призначення експертизи та забезпечення позову, що були подані у підготовчому судовому засіданні, у такому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини цієї ухвали. У відповідності до вказаної вище статті судом у межах 5 днів складено повну ухвалу.

Керуючись статтями 103, 104, 105, 108, 149-159, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо використання земельної ділянки за кадастровим номером 0521480200:06:004:0241 площею 2,2919 га, що розташована на території Безіменської сільської ради Козятинського району Вінницької області, залишити без задоволення.

Клопотання представника позивача про призначення експертизи задовольнити.

Призначити у справі почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, адреса: м. Вінниця, вул. В.Порика,8, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

На вирішення експертам поставити таке питання:

1) Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у документі -

додатковій угоді від 20 травня 2020 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 01.10.2011 року, нібито укладену між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Молодіжне-Д", щодо земельної ділянки кадастровий номер 0521480200:06:004:0241, площею 2,2919 га, у графі "Орендодавець" тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Оплату за проведення даної експертизи покласти на ОСОБА_1 .

До проведення даної експертизи підготовче провадження по справі зупинити.

Копію даної ухвали вручити для відома сторонам, та експертній установі направити -для виконання.

Направити експертній установі матеріали цивільної справи та надані позивачем оригінал Додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 01.01.2011, копію паспорта громадянина України ОСОБА_5 , довіреність від ОСОБА_1 на ОСОБА_6 від 05.12.2018 , зареєстровану за № 1090, заповіт від ОСОБА_1 на ОСОБА_6 від 05.12.2018 , зареєстрований за № 1089.

Ухвала може бути оскаржена протягом п?ятнадцяти днів до Вінницького апеляційного суду з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна ухвала складена 12.04.2021.

Суддя Пєтухова Н.О.

Дата документу 07.04.21