Постанова № 96225584, 02.04.2021, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 133/3616/20

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

02.04.2021

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі судді Пєтухової Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк О.Г.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа банк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2020 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банку», третя сторона – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В.про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява вмотивована тим, що 27.10.2015 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» було укладено Оферту на укладання угоди про надання особистого кредиту №490947319, відповідно до якого йому було надано кошти в сумі 33 020, 31 грн., з датою остаточно повернення кредиту 28.10.2020. За місцем роботи ОСОБА_1 – Козятинська дирекція залізничних перевезень, надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича від 01.07.2020. Згідно отриманих документів вбачалось, що приватним виконавцем Турським О.В. на підставі виконавчого напису №13718 від 15.04.2020, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. відкрито виконавче провадження ВП №62168441 про стягнення зі ОСОБА_1 17 752, 90 грн. на користь відповідача АТ «Альфа-Банк», в тому числі:

-прострочена заборгованість за сумою кредиту 3 792, 47 грн.;

-прострочена заборгованість за комісією та процентами 2 379, 00 грн.;

-строкова заборгованість за комісією та процентами 46, 11 грн.

ОСОБА_1 вважає, що нотаріусом вчинено виконавчий напис з порушенням законодавства України, зокрема Порядку вчинення нотаріальних дій. Він заперечує проти такої суми заборгованості, оскільки не згоден з нарахованою сумою комісії та з сумою боргу за кредитом, вважає, що нотаріусом не було належним чином встановлено безспірність заборгованості.

Позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 15 квітня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрованого в реєстрі за №13718 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість в розмірі 17 102, 90 грн та стягнути з АТ «Альфа-Банк» на користь позивача понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 840, 80 грн. та за надання правової допомоги в розмірі 2000, 00 грн.

28.12.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 15 квітня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрованого в реєстрі за № 13718, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість в розмірі 17 752, 90 грн. Виконання доручити приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Турському О.В.

Ухвалою суду від 30.12.2020 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого документа.

11.01.2021 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначила судове засідання.

У подальшому судом було витребувано на підставі відповідного клопотання позивача у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис 15.04.2020 та зареєстрований в реєстрі за № 13718; у АТ «Альфа-Банк» належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують право вимоги щодо стягнення заборгованості за Офертою на укладання угоди про надання особистого кредиту № 490947319 від 27.10.2015; у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В., - належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 62168441.

На позовну заяву ОСОБА_1 16.02.2021 надійшов відзив від представника відповідача ОСОБА_2 , в якому він просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи це тим, що 27.10.2015 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про надання особистого кредиту №490947319 (Кредитний договір). На підтвердження укладання Кредитного договору з ОСОБА_1 було складено наступні документи:

-Оферта на укладання угоди про надання особистого кредиту № 490947319 від 27.10.2015, підписана і надана до банку ОСОБА_1 ;

-Акцепт пропозиції на укладання угоди про надання особистого кредиту № 490947319 від 27.10.2015, що прийнята банком від ОСОБА_3 (відповідний документ міститься у відповідача, оскільки був переданий йому банком, про що в оферті міститься підпис позичальника).

Банк надав акцепт щодо оферти ОСОБА_1 , було видано кредит ОСОБА_1 , відповідно, - пропозиція прийнята, договір укладений. ОСОБА_1 підписав Оферту та Додаток №1 до Кредитного договору, у яких містяться всі істотні умови Кредитного договору, а саме:

-Порядок видачі кредиту – переказ коштів на рахунок в АТ «Альфа-Банк»;

-Загальний розмір наданого кредиту – 33 020, 31 грн.;

-Строк, на який надається кредит – 28.10.2020, 48 місяців;

-Процентна ставка за кредитом, її тип – 39, 9 % річних;

-Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом;

-Додатком №1 до Кредитного договору передбачений графік платежів в цілому та в розрізі кредит проценти, передбачена номінальна кредитка ставка та реальна, передбачена абсолютна вартість здорожчання кредиту тощо.

Кредитний договір містить усі істотні умови Кредитного договору, що у письмовій формі скріплено підписом відповідача та не мають мінливого характеру тощо.

Представник відповідача Михніцький Г.Ю. вважає, що позивач не довів в чому саме полягає неспірність суми боргу, що вказана у виконавчому написі , а вдався до припущень.

Судові засідання неодноразово відкладалися через неявку учасників справи, щодо яких були відсутні відомості про їх належне повідомлення.

У судове засідання, призначене на 02.04.2021 учасники не з`явились, однак усі були належним чином повідомлені.

Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. (третя особа) 24.03.2021 надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі. У вирішенні справи покладається на розсуд суду

02.04.2021 від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява , в якій вона просить суд розглядати справу без часті позивача та його представника.

Від представника відповідача ОСОБА_2 02.04.2021 надійшла заява, в якій він просить слухати справу, призначену на 02.04.2021, у його відсутність.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. (третя особа) у клопотанні від 19.02.2021 просить розглядати справу у її відсутність.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши докази по справі та давши їм належну оцінку, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлені такі обставини.

Згідно оферти на укладання угоди про надання особистого кредиту №490947319 від 27.10.2015, вбачається, ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами договору, а саме щодо загального розміру наданого кредиту – 33 020, 31 грн.;дати остаточного повернення кредиту - 28.10.2020; процентної ставки за кредитом, її тип – 39, 9 % річних;порядком повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом. Оферта підписана позичальником ОСОБА_1 . Отже підтверджено, що останньому надано кредит.

Постановою ВП №62168441 від 22.05.2020 Турським О.В. розглянуто заяву представника АТ «Альфа-Банк» Пастернак М.С. про примусове виконання виконавчого напису №13718 від 15.04.2020, виданого приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість в розмірі 17 752, 90 грн. та відкрито виконавче провадження.

Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 62168441 від 01.07.2020 , виданою приватним виконавцем Турським О.В., постановлено здійснювати відрахування з доходів боржника у розмірі 20 %, відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника. Загальна сума, яка підлягає стягненню із боржника ОСОБА_1 складає 19 928, 19 грн. (враховуючи винагороду приватного виконавця у розмірі 1 775, 29 грн.)

Згідно звіту про здійснені відрахування та виплати №1354 від 23.12.2020 виданим Відокремленим підрозділом Козятинської дирекції залізничних перевезень відносно ОСОБА_1 за постановою від 01.07.2020 ВП №62168441 виданою за виконавчим написом №13718 від 15.04.2020 в період з липня 2020 року по листопад 2020 року утримана сума із нарахованої заробітної плати становить 13 819, 67 грн.

19.02.2021 разом із клопотанням приватний нотаріус Хара Н.С. надала суду копію заяви представника за довіреністю АТ «Альфа-Банк» про вчинення виконавчого напису, в якій він просить приватного виконавця Хара Н.С. вчинити виконавчий напис на Кредитному договорі, вказати, що виконавчий напис набирає чинності від дати його вчинення та має бути пред`явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення. Мотивував заяву тим, що за кредитним договором № 490947319 від 27.10.2015 строк платежу по кредитному договору настав, боржником ОСОБА_1 допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 31.07.2019 по 05.12.2019, сума заборгованості складає 17 102, 90 грн. До заяви були надані додатки : 1) оригінал кредитного договору; 2) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стяг квача про непогашення заборгованості; 3) документи стягувача та представника стягувача за довіреністю. Також було надано копію Повідомлення про порушення основного зобов`язання від 05.12.2019 адресованого ОСОБА_1 , яким представник АТ «Альфа-Банк» повідомляв боржника про виникнення заборгованості у сумі 17 102, 90 грн. та просив добровільно виплатити заборгованість.

Вирішуючи такий спір суд дійшов до такого висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Правовідносини пов`язані із визнанням виконавчого листа яким у позасудовому порядку звернуто стягнення заборгованості врегульовано Цивільним кодексом України ( далі ЦК) а перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 87 Закону України «Про нотаріат»).

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17 зроблено висновок, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності».

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

У частині першій статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У постанові Великої Палати від 15.04.2020 № 554/6777/17 Верховний Суд відступив від висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/5226/17, та вказав, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того колегія суддів Верховного Суду зазначила, що існує необхідність вирішення й питання про те, яку редакцію Переліку необхідно застосовувати при вирішення спорів про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.

Як зазначено у даній постанові ВП ВС чинною є постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконною та нечинною постанову КМ України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, пунктів 1, 2.

У постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зазначено: «При прийнятті даної постанови суд бере до уваги також положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти. Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Таким чином пункти 1, 2 постанови КМ України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» визнано незаконними та нечинними з моменту її прийняття.

В даному випадку з матеріалів, наданих на ухвалу суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. зі змісту документів на підставі яких був вчинений виконавчий напис вбачається, що він був вчинений на підставі: витягу з реєстру юридичних осіб щодо реєстрації АТ « Альфа-Банк», копії статуту АТ « Альфа-Банк»., заяви про вчинення виконавчого напису, виписки з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, оферти на укладення угоди про надання кредиту, акцепту пропозиції на укладення угоди про надання кредиту, повідомлення про порушення основного зобов`язання.

При розгляді даних документів суд вважає що під час вчинення виконавчих написів, які є предметом розгляду у цій справі, у нотаріуса були відсутні відомості про належне повідомлення боржника про наявність заборгованості , так як відсутні будь яки документи ( або їх копії ) про направлення боржнику заяви про вчинення виконавчого напису або повідомлення про порушення основного зобов`язання.

Вивчивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що в ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що відповідач не надав приватному нотаріусу необхідних та достатніх документів, зокрема, які підтверджують безспірність заборгованості позивача.

Так, стороною відповідача не надано суду доказів на підтвердження подання нотаріусу документів, передбачених законом, які б давали можливість вчинити виконавчі написи у встановленому законом порядку, будь-яких доказів на спростування в цій частині зі сторони відповідача суду не надано.

Крім того, суду не надано доказів на підтвердження належного направлення боржнику заключної вимоги про дострокове погашення заборгованості та, відповідно, отримання її боржником.

Слід звернути увагу на те, що не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку.

Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

В матеріалах справи відсутні переконливі докази, які б свідчили про безспірність заборгованості, як і відсутні докази того, що безспірність заборгованості була належним чином підтверджена банком при подачі документів нотаріусу, та боржник про заборгованість достеменно знав, однак, проігнорував вимогу про її погашення.

Крім того, слід зазначити про те, що наявна в матеріалах справи виписка з рахунку боржника, відповідно до якої зазначається про заборгованість позивача по договору, яка міститься в копіях матеріалів нотаріальної справи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, не є переконливим доказом безспірності заборгованості, а доказів подання приватному нотаріусу інших документів, які передбачені Переліком та підтверджували розмір та безспірність заборгованості суду відповідачем надано не було.

Доводи та обґрунтування позовних вимог заслуговують на увагу та свідчать про відсутність достатніх законних підстав, які б давали можливість приватному нотаріусу вчинити спірний виконавчий напис, а доказів зворотнього з боку відповідача суду надано не було.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не були надані приватному нотаріусу належні та достатні докази безспірності заборгованості позивача за кредитним договором, а нотаріусом не були дотримані вимоги Положення при вчиненні виконавчого напису, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути із відповідача на користь позивача. Витрати на правову допомогу, про які зазначає позивач, у розмірі 2000 грн, стягненню з відповідача не підлягають, оскільки ОСОБА_1 не надано доказів, що ним такі витрати були понесені.

Керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 - 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа банк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис , вчинений 15 квітня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., зареєстрованого в реєстрі за №13718 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» заборгованість в розмірі 17 102 (сімнадцять тисяч сто дві) гривні 90 копійок.

Стягнути з Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 12.04.2021.

Суддя Н.О. Пєтухова

Дата документу 02.04.2021