Ухвала суду № 96212710, 12.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 квітня 2021 року справа № 580/1938/21

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до держави Україна в особі Черкаської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

06.04.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд з надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач), в якому просить стягнути з держави Україна в особі Черкаської обласної прокуратури (далі – відповідач) на користь позивача матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного ч.3 ст.81 Закону України “Про прокуратуру”, завдану положеннями п.26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 до 24.04.2020 у сумі 1071101,75 грн.

Ознайомившись із матеріалами позову виявлено недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Пунктом 5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначено обов`язок позивача зазначити у позовній заяві виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з пунктами 4, 9 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Цих вимог позивач не дотримався, що підтверджується таким.

Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19, що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судами нижчих інстанцій, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Суд врахував, що право на звернення до суду та способи судового захисту визначені у ст.5 КАС України.

Зокрема, нею передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Суддя наголошує, що позивачем у позовній заяві не зазначено, яке право позивача порушено з огляду на критерії ч.2 ст.2 КАС України та не заявлено позовних вимог щодо вирішення публічно-правового спору, однак заявлено вимогу про відшкодування шкоди в контексті обрання способу захисту і відновлення порушеного права, що не узгоджується з визначеними у ст.5 КАС України способами захисту порушених прав.

Вказані недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом приведення змісту позовної заяви до вказаних вище вимог КАС України і надання її в копіях відповідно до кількості учасників спору.

Крім того, частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивач не надав доказів сплати судового збору за подання цього позову.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір” (далі – Закон №3674-VI), яка передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Так, позовні вимоги у цій справі стосуються стягнення матеріальної шкоди, а не стягнення заробітної плати, у зв`язку з чим позивачу необхідно надати докази сплати судового збору.

Пунктом 3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року розміром 2270 грн.

З огляду на ціну позову, ставкою судового збору за його подання є 10711,02 грн.

Тому позивач має надати суду доказ доплати судового збору у вказаному розмірі на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду або належні докази звільнення від його сплати.

Згідно з частинами 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищевказані вище недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення її без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст.2, 5, 46, 160, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до держави Україна в особі Черкаської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди – залишити без руху.

2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя О.А. Рідзель