Постанова № 9621103, 11.05.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-9853/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С. при секретарі Іванової Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Березівський молочний завод»до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.09.2008 року №0000182301/3 та №0000362301/0/4, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Закрите акціонерне товариство «Березівський молочний завод»до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.09.2008 року №0000182301/3 та №0000362301/0/4.

В судовому засіданні 06.05.2010 року, на підставі положень ч.3 ст.122, ст.128 КАС України, справа розглядалась за відсутності представника позивача згідно поданого ним клопотання (а.с.80 т.3) та представника відповідача, також згідно поданого клопотання (а.с.82 т.3) про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування податкових зобовязань та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.п.1 ч.1 ст.17, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

На підставі направлень на перевірку від 04.02.2008 року №6 та від 15.02.2008 року №6 заступником начальника відділу аудиту юридичних осіб Діордієм Т.М., старшим державним податковим ревізором-інспектором Парамоненко А.І. та іншими посадовими особами Березівської МДПІ та Державної податкової адміністрації в Одеській області згідно п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»в період з 04.02.2008 року по 15.02.2008 року була проведена планова виїзна документальна перевірка ЗАТ «Березівський молочний завод»з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №198/23-00/31253680 від 07.03.2008 року (а.с.93-120 т.1), яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.п.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року.

На підставі цього акту перевірки відповідачем 20.03.2008 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0000192301/0 (а.с.91 т.1) щодо позбавлення його права на бюджетне відшкодування ПДВ на суму 205000,00 грн. та №0000182301/0 (а.с.92 т.1) щодо донарахування податку з прибутку підприємств в розмірі 287861,00 грн., штрафним санкціям в розмірі 110733,00 грн., а всього 398594,00 грн.

Позивачем проводилась процедура адміністративного оскарження прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, що підтверджується рішеннями відповідача від 07.04.2008 року №2773/10/23-076 (а.с.80-86 т.1), Державної податкової адміністрації в Одеській області від 11.07.2008 року №22588/10/25-0007 (а.с.73-79 т.1), Державної податкової адміністрації України від 29.08.2008 року №8372/6/25-0115 (а.с.69-72 т.1), якими скарги платника податків залишені без задоволення.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняті остаточні податкові повідомлення-рішення від 04.09.2008 року №0000362301/0/4 (а.с.87 т.1), яким встановлено податкове зобовязання з ПДВ в розмірі 110901,00 грн., штрафним санкціям в розмірі 55450,50 грн., а всього 166351,50 грн. та №0000182301/3 (а.с.88 т.1), яким встановлено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 287861,00 грн., штрафним санкціям в розмірі 110733,00 грн., а всього 398594,00 грн.

Представник позивача вважає вказані рішення протиправними оскільки, позивач не знав про те, що його контрагента ТОВ «РАЙЗ-Н»було визнано банкрутом, що суми витрат з надання транспортних та посередницьких послуг позивачу ТОВ «Каскад-Транспорт»ЛТД та ТОВ «Каскад-Продакшн»ЛТД у перевірених податкових періодах підтверджені договорами, товарно-транспортними накладними, актами прийняття виконаних робіт та звітами про виконання цих робіт підрядником, платіжними документами про оплату суми послуг, в тому числі сум ПДВ і податковими накладними на всю суму наданих послуг, в звязку із чим, ці суми позивачем правомірно віднесені до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Однак, суд вважає, що оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.

При перевірці правильності визначення валового доходу встановлено, що станом на 01.10.2007 року за даними бухгалтерського обліку позивача по кредиту рахунку 631.1 (розрахунки з постачальниками) рахувалася кредиторська заборгованість на суму 126445,20 грн. перед ТОВ «РАЙЗ-Н». Вказана заборгованість виникла на підставі договору від 10.11.2005 року №Р-10/11/1 (а.с.49-50 т.1) про надання послуг з виконання будівельно-монтажних робот. При цьому, встановлена відсутність розрахунків позивача з ТОВ «РАЙЗ-Н» по вказаній кредиторській заборгованості за перевірений податковий період, а тому, встановлено станом на 31.12.2007 року наявність у позивача кредиторської заборгованості перед ТОВ «РАЙЗ-Н»в сумі 126445,20 грн.

Як зазначено на сторінці 10 акту перевірки згідно повідомлення відділу державних реєстраторів виконкому Одеської міської ради, ухвалою господарського суду Одеської області №2/54-07-2173 від 17.05.2007 року у справі про банкрутство ТОВ «РАЙЗ-Н»затверджено ліквідаційний баланс ліквідатора та припинено юридичну особу ТОВ «РАЙЗ-Н»(а.с.240 т.2), про що здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст.609 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються в тому числі в зв`язку з ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), а тому позивач був позбавлений права на виконання власного зобовязання перед вказаним кредитором після його ліквідації.

Таким чином, у звязку з припиненням юридичної особи ТОВ «РАЙЗ-Н»вимоги про компенсацію вартості наданих позивачу будівельно-монтажних робіт в сумі 126445,20 грн. не можуть бути предявлені ТОВ «РАЙЗ-Н». У відповідності з вимогами п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валового доходу платника податку на прибуток відносяться суми безповоротної фінансової допомоги.

Згідно п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротною фінансовою допомогою є сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною або фізичною особою, що залишається нестягнутою після спливу строку позовної давності.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що позивач не знав та не міг знати про припинення його контрагента шляхом визнання банкрутом, оскільки відповідно до положень ч.1 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»обовязковим є публікація в центральному офіційному друкованому органі обяви про порушення справи про банкрутство боржника, в звязку з чим, позивач вважається таким, що був сповіщений належним чином про проведення процедури банкрутства відносно власного контрагента, а встановлення дати, з якої позивачу необхідно було провести корегування податкових зобовязань повинно відбуватись шляхом отримання відповідних даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців у відповідності до положень ст.20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Враховуючи вищевикладене, перевіряючи дійшли правильного висновку, що кредиторська заборгованість позивача в сумі 126445,20 грн. підлягає включенню до складу валового доходу позивача. Однак, ця сума не була включена до валового доходу ЗАТ «Березівський молочний завод». Таким чином, в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем занижено суму валових доходів в сумі 126445,20 грн.

При перевірці правильності визначення валових витрат встановлено, що позивач за І квартал 2007 року до складу валових витрат відніс посередницькі послуги, які виконані ТОВ «Каскад-Продакшнл»ЛТД згідно з договором від 01.09.2006 року без номеру (а.с.36-37 т.1) на суму 1000000,00 грн. Вказана сума була включена до складу валових витрат на підставі накладної №11580 від 30.03.2007 року (а.с.39 т.1), акту здачі-прийняття робіт №РН-0011580 від 30.03.2007 року (а.с.40 т.1).

Суд погоджується із висновками посадових осіб відповідача про неможливість зробити будь-якого висновку про обсяг та перелік наданих послуг, визначити зміст проведених операцій за вказаними документами з наступних підстав.

Так, у зазначених документах не зазначено, які саме виконані роботи, ким безпосередньо, у якій час (податковому періоді). Окрім того, з наданих представником позивача звітів про надання посередницьких послуг (а.с.160-256 т.1, а.с.1-233 т.2) вбачається, що вказані роботи були здійснені на виконання відповідних пунктів наказу від 30.09.2006 року №32 (а.с.154), а не умов договору про надання посередницьких послуг від 01.09.2006 року без номеру (а.с.36-37 т.1). Окрім того, з наданих матеріалів не вбачається того, що дії з проведення атестації контрольно-випробувальної лабораторії, проведення атестації з виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів, отримання паспорту на асортимент молочної продукції, розроблення документації для отримання санітарно-епідеміологічних висновків на продукцію молоко сухе знежирене ґатунок «Екстра»здійснювались саме фахівцями ТОВ «Каскад-Продакшн»ЛТД, а не посадовими особами ЗАТ «Березівський молочний завод».

Навпаки, представником відповідача надані письмові докази: лист Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області від 14.11.2007 року №3-2/4589 (а.с.234 т.2), лист Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області від 11.05.2007 року №3-2/1738 (а.с.235-236 т.2), лист позивача від 24.01.2007 року №6 (а.с.237 т.2), лист Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області від 07.10.2009 року №3-2/3963 (а.с.61 т.3), лист Санітарно-епідеміологічної станції Березівського району від 01.10.2009 року №692 (а.с.62 т.3), лист позивача від 25.04.2006 року №42 (а.с.63 т.3), лист Державного підприємства «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації»від 20.10.2009 року №2351-27/15-03 (а.с.67 т.3), з яких випливає, що ЗАТ «Березівський молочний завод»самостійно розпочав роботи з проведення атестації контрольно-випробувальної лабораторії, проведення атестації з виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів, отримання паспорту на асортимент молочної продукції, розроблення документації для отримання санітарно-епідеміологічних висновків на продукцію молоко сухе знежирене ґатунок «Екстра»за півроку до укладання договору про надання посередницьких послуг від 01.09.2006 року без номеру (а.с.36-37 т.1), самостійно було замовником виконання робіт та проведення досліджень органами державного контролю в цій сфері та самостійно проводило оплату отримання дозволів та виконаних робіт.

Це, на думку суду, свідчить про те, що посередницькі послуги ТОВ «Каскад-Продакшн»ЛТД за договором від 01.09.2006 року без номеру (а.с.36-37 т.1) не надавались, а усі роботи за цим договором були здійсненні безпосередньо самим замовником ЗАТ «Березівський молочний завод», а тому віднесення цих витрат по оплаті ненаданих послуг в сумі 1000000,00 грн. за договором від 01.09.2006 року без номеру (а.с.36-37 т.1) є порушенням позивачем вимог п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до яких не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та п.5.1 ст.5 цього ж Закону, згідно якого під валовим витратами розуміється сума будь-яких витрат платника у грошовій, матеріальній, нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником для їх подальшого використання у власній господарський діяльності .

Також в акті перевірки зазначено, що за III квартал 2007 року позивачем віднесено до складу валових витрат транспортні послуги по перевезенню будматеріалів в сумі 25000,00 грн. відповідно до договору перевезення від 02.01.2007 року без номеру (а.с.43-45 т.1), рахунку-фактурі №СФ-000613 (а.с.46 т.1), акту виконаних робіт від 30.09.2007 року №613 (а.с.47 т.1), які були надані ТОВ «Каскад-Транспорт»ЛТД.

При цьому суд також погоджується із висновком посадових осіб відповідача про те, що зазначені рахунок-фактура та акт виконаних робіт не містять інформації щодо змісту операції, а саме видів, найменування вантажу та його вимірників, пунктів відправлення та призначення вантажу, виду транспорту з наступних підстав.

Пунктом 2 ст.3, п.1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяги господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення цієї операції правильність її оформлення, особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення операції.

Згідно з вимогами п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з п.п.11.2.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати можуть підтверджуватися документом, що підтверджує списання коштів в оплату товарів (робіт, послуг) або їх придбання за готівкові кошти; документом, підтверджуючим оприбуткування товарів або фактичне отримання результатів робіт (послуг). Наявність цих документів є обовязковою.

Однак, в акті виконаних робіт не вказано конкретний перелік наданих послуг, місце та дату їх надання, а також результат цих послуг.

Надані ж представником позивача копії подорожніх листів вантажного автомобіля (а.с.135-153 т.1) підтверджують лише факт перевезення вантажів ТОВ «Каскад-Транспорт»ЛТД у першому півріччі 2007 року, але у вказаних листах відсутні дані про те, що перевезення здійснені на підставі договору перевезення від 02.01.2007 року без номеру (а.с.43-45 т.1), замовником цих перевезень було ЗАТ «Березівський молочний завод»та перевезенню підлягали будівельні матеріали.

Навпаки, в цих листах зазначено, що перевозилась готова молочна продукція, запчастини, що не було обумовлено умовами зазначеного вище договору перевезення.

Таким чином, в порушення п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем завищено валові в витрати за I та III квартал 2007 року в сумі 1025000,00 грн., що призвело до заниження за перевірений податковий період суми податку на прибуток підприємств на суму 287861,00 грн.

У цьому разі, відповідачем згідно положень п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до позивача правомірно застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 110733,00 грн.

Що стосується визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість, суд погоджується із висновками посадових осіб відповідача з огляду на наступне.

Згідно акту перевірки позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ у березні 2007 року була віднесена сума ПДВ у розмірі 200000,00 грн. на підставі податкової накладної №3866 від 30.03.2007 року (а.с.42 т.1), виданої ТОВ «Каскад-Продакшн»ЛТД на посередницькі послуги; до складу податкового кредиту по ПДВ у вересні 2007 року була віднесена сума ПДВ у розмірі 5000,00 грн. на підставі податкової накладної №613 від 30.09.2007 року (а.с.48 т.1), виданої ТОВ «Каскад-Транспорт»ЛТД на транспортні послуги.

Із урахуванням зазначеного вище, суд вважає, що зазначені суми не можуть бути включені до складу податкового кредиту, оскільки позивачем не надані вичерпні, оформлені належним чином документи, на підставі яких можна дійти висновку, що вищезазначені послуги придбані з наміром використання у власній господарській діяльності.

Згідно вимог п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податків придбає (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, встановлене в ході перевірки порушення призвело до заниження ПДВ за перевірений податковий період на загальну суму 110901,00 грн. У цьому разі, відповідачем згідно положень п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до позивача правомірно застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 55450,50 грн.

Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що оскаржені акти субєкту владних повноважень прийняті у відповідності до положень ч.2 ст.19 Конституції України, ст.9-11 Закону України «Про систему оподаткування в Україні»та ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Березівський молочний завод»до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.09.2008 року №0000182301/3 та №0000362301/0/4 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 11.05.2010 року.

Суддя Єфіменко К.С.

11 травня 2010 року