Постанова № 9620610, 16.04.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2010 рокуСправа № 2а-917/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю позивача Собковського А. С., представника відповідача Сахарчука А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товарної біржі "Радогост" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товарна біржа "Радогост" у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції № 0002471701/2 від 11.01.2010 року, № 0002471701/3 від 17.03.2010 року.

Позовні? вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно в порушення положень Закону України «Про товарну біржу», Закону України «Про податок з доходів фі?зичних осіб» за наслідками невиїзної позапланової документально?ї перевірки за період з 06.06.2007 року по 30.06.2009 визначено позив?ача як податкового агента за б?іржовими угодами купівлі-про?дажу рухомого майна (транспор?тних засобів), укладених на товарній біржі, та в?изначено позивачу податкові? зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в сумі 832968 грн. 81 коп., в тому числі 277656 грн. 27 коп. основного платежу та 555312 грн. 54 коп. штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач - Луцька ОДПІ позову не визнає, зазначаючи, що позивачем як податковим агентом не забезпечено утримання та сплату податку з доходів фізичних осіб за біржовими угодами купівлі-продажу рухомого майна, що укладались між членами біржі продавцями-фізичними особами та членами біржі-покупцями.

У судовому засіданні представник Луцької ОДПІ підтримав доводи, наведені у запереченнях.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товарної біржі «Радогост» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.06.2007 року по 30.06.2009 року.

За наслідками перевірки складено акт № 2862/17-235/35123919 від 14.08.2009 року, яким встановлено порушення Товарною біржею «Радогост» вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме пунктів 1.2, 1.15 статті 1, підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, пунктів 12.2, 12.3 статті 12, в результаті чого за період з 06.06.2007 року по 30.06.2009 року не утримано та не сплачено податок з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна в розмірі 18510 грн.

На підставі даного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002471701/0 від 26.08.2009 року про визначення сум податкового зобовязання по податку з доходів найманих працівників у розмірі 55530 грн., з яких за основним платежем 18510 грн. та за штрафними санкціями 37020 грн. Крім того, відповідачем за наслідками розгляду скарг позивача на прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002471701/0 від 26.08.2009 року проведено виїзну документальну перевірку Товарної біржі «Радогост» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб з продажу рухомого майна, правильності подання податкового розрахунку за формою №1-ДФ за період з 06.06.2007 року по 30.06.2009 року та складено акт № 4814/17-235/35123919 від 27.11.2009 року.

Згідно рішення Державної податкової адміністрації у Волинській області про результати розгляду скарги позивача збільшено суму податкового зобовязання по податку з доходів найманих працівників на загальну суму 777438 грн. 81 коп., з яких за основним платежем на 259146 грн. 27 коп. та за штрафними санкціями на 518292 грн. 54 коп. Внаслідок адміністративного оскарження Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0002471701/2 від 11.01.2010 року та № 0002471701/3 від 17.03.2010 року про визначення сум податкового зобовязання по податку з доходів найманих працівників у розмірі 832968 грн. 81 коп., в тому числі 277656 грн. 27 коп. основного платежу та 555312 грн. 54 коп. шт?рафних санкцій.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання слугував висновок Луцької ОДПІ, викладений в акті перевірки, про порушення пунктів 1.2, 1.15 статті 1, підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, пунктів 12.2, 12.3 статті 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" внаслідок невиконання обов'язку податкового агента щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Згідно з пунктом 1.15 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в редакції, чинній до набрання сили Законом України від 1 липня 2004 року N1958-IV "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (з 4 серпня 2004 року), податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковим агентом, зокрема, є фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Пунктом 12.1 статті 12 вказаного Закону встановлено, що дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу, що передбачено пунктом 12.3 статті 12 Закону.

Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" не визначено змісту посередництва як ознаки податкового агента.

Відповідно до частини першої статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Згідно частини 3 статті 295 Господарського кодексу України не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Стаття 356 цього Кодексу регулює посередництво, пов'язане з випуском та обігом цінних паперів. При цьому, суб'єктами такого посередництва визначені торговці цінними паперами, видами посередницької діяльності - виконання за дорученням, від імені та за рахунок емітента обов'язків з організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом; купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи; купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок, що передбачено частинами другою та третьою даної статті.

Поряд із торговцями цінними паперами (суб'єктами господарювання, що здійснюють посередництво у сфері випуску та обігу цінних паперів) Господарський кодекс України окремо визначає статус фондової біржі.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що посередництво - це діяльність уповноваженого суб'єкта із вчинення юридичних дій в інтересах іншої особи від імені цієї особи або від власного імені.

Відповідно до частини першої та сьомої статті 279 Господарського кодексу України товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Обов'язками товарної біржі, як це передбачено частиною другою статті 280 Господарського кодексу України та статтею 4 Закону України "Про товарну біржу", є: створення умов для проведення біржової торгівлі; регулювання біржових операцій; регулювання ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі; надання членам і відвідувачам біржі організаційних, інформаційних та інших послуг; збір, обробка і розповсюдження інформації, що стосується кон'юнктури ринку.

Статутом товарної біржі закріплено, що біржа надає послуги в укладенні біржових угод; виявляє попит і пропозицію на товари; вивчає, упорядковує і полегшує товарообіг і пов'язаних з ним торгівельні операції; здійснює видавництво біржових бюлетенів, довідників та інших інформаційних і рекламних видань; надає членам і відвідувачам біржі організаційні, інформаційні та інші послуги; проводить збір, обробку і поширення інформації про конюнктуру ринку, біржову торгівлю та іншу інформацію повязану з діяльністю біржі.

Згідно з частиною першою статті 281 Господарського кодексу України основним документом, що регулює порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань, є правила біржової торгівлі.

Відповідно до Правил біржової торгівлі Товарної біржі «Радогост» учасниками біржових торгів є дійсні члени біржі та біржові брокери правомочність яких підтверджено відповідними документами. Для члена біржі це дійсне свідоцтво члена біржі та угода на використання біржового місця, а для біржового брокера біржове реєстраційне свідоцтво брокера, довіреність брокерської контори та угода використання біржового місця брокерською конторою, яку представляє брокер.

Біржова угода проходить два етапи укладення: починається з оголошення пропозиції продавця (1 етап) і закінчується в момент оформлення письмового біржового контракту (2 етап). Брокери або члени біржі зобов'язані підписати контракт, а біржа - зареєструвати його не пізніше наступного за укладенням угоди робочого дня.

Частиною другою статті 15 Закону України "Про товарну біржу" встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Правовий статус товарної біржі свідчить, що вона здійснює організацію торгового процесу, забезпечує дотримання учасниками біржових торгів досягнутих домовленостей щодо купівлі-продажу товарів, які продаються на цих торгах, засвідчує факт укладення біржових угод та гарантує їх виконання. Така діяльність біржі не є здійсненням юридичних дій в інтересах іншої особи, а тому не є посередництвом.

Та обставина, що зареєстровані на біржі угоди не потребують нотаріального посвідчення, а приватні нотаріуси як особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, Законом України від 1 липня 2004 року N1958-IV "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визнані податковими агентами, не означає, що товарна біржа через схожість юридичних наслідків реєстрації біржових угод з нотаріальним посвідченням договорів має статус податкового агента.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0002471701/2 від 11.01.2010 року, № 0002471701/3 від 17.03.2010 року суперечать вимогам чинного законодавства, в звязку з чим їх слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції № 0002471701/2 від 11.01.2010 року, № 0002471701/3 від 17.03.2010 року про визначення Товарній біржі «Радогост» податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 832968 грн. 81 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 21 квітня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя О. О. Андрусенко