Ухвала суду № 9620437, 06.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" травня 2010 р. м. КиївК-15039/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

Суддів:Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.06.2007

у справі №3/92/07-АП

за позовомУправління Державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Управління Державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області (далі по тексту позивач, УДСО при УМВС України в Запорізькій області) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі по тексту відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.11.2006 №0000501322/1.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 21.02.2007 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 скасовано постанову Господарського суду Запорізької області від 21.02.2007 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволенні.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була здійснена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003 по 30.06.2006, за результатами якої складений акт перевірки від 26.09.2006 №33/08-08/08596891.

В акті перевірки зазначені порушення позивачем вимог підпункту 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено валовий доход у розмірі 18824 грн. та підпунктів 8.4.8, 8.4.9 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено амортизаційні відрахування за перевіряємий період на суму 6838 грн.

На підставі висновку акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.10.2006 №0000501322/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5958 грн., у тому числі основний платіж 3572 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 2386 грн.

В результаті апеляційного оскарження відповідачем винесено рішення про залишення податкового повідомлення-рішення від 06.10.2006 №0000501322/0 без змін та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2006 №0000501322/1, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5958 грн., у тому числі основний платіж 3572 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 2386 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що внаслідок ДТП, автомобіль ГАЗ-2752, державний номер 08-99 НА, який знаходився на балансі у складі основних засобів УДСО при УМВС України в Запорізькій області (Заводський МВДСО), отримав технічні ушкодження. Позивачем отримано на поточний рахунок від ЗАТ «АСК «Остра-Київ»та від ТОВ «Балта»страхове відшкодування збитків, понесених внаслідок аварії транспортного засобу.

Згідно Довідки по факту дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ВАЗ - 21061, який знаходився у складі основних засобів УДСО при УМВС України в Запорізькій області отримав технічні ушкодження передньої частини.

Відповідно до звіту від 29.05.2006 №99 ДП Українським експертним центром «Експерт-Сервіс Авто»на заяву позивача від 23.05.2006 проведено оцінку автомобіля ВАЗ -21061, в результаті якої встановлено, що сума матеріального збитку складає 5463,69 грн. УДСО при УМВС України в Запорізькій області отримано на поточний рахунок від КДС «ГАРАНТ-АВТО-СПТ»страхове відшкодування збитків, понесених внаслідок аварії транспортного засобу: 27.06.2006 у сумі 4043,08 грн., 30.06.2006 у сумі 1180,61 грн.

Таким чином, документи, які відображають витрати позивача на проведення ремонтних робіт автомобілів, яким заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ремонт криши, крила, бокової двері, шпаклювання, фарбування тощо) свідчать про отримання транспортними засобами часткового зруйнування, які усуваються шляхом проведення ремонтних робіт.

В податковому обліку отримане страхове відшкодування матеріальних збитків, нанесених автомобілю ВАЗ-21061 та автомобілю ГАЗ-2752 в результаті аварії, підприємство відображено шляхом зменшення балансової вартості 2 групи основних фондів з посиланням на підпункт 8.4.9 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до підпункту 8.4.9 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі коли страхова організація або інша юридична чи фізична особа, визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує платнику податку втрати, пов'язані з виникненням обставин, визначених у підпункті 8.4.8 цього пункту, платник податку в податковий період, на який припадає така компенсація:

а)збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1 (окремий об'єкт основних фондів групи 1);

б)зменшує балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4.

Згідно підпункту 8.4.8 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:

а)збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;

б)не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно основних фондів цих груп.

Отже, платник податку, основні фонди групи 2 якого частково зруйновані у звітному періоді, в якому виникають зазначені зменшує балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму компенсації, яку виплачує страхова організація або винна особа за витрати пов'язані з частковим руйнуванням основних фондів групи 2, в податковому періоді, на який припадає така компенсація.

Принцип оподаткування прибутку підприємств полягає в даному випадку в тому, що зменшуючи вартість основних фондів на суму страхової виплати, платник податку автоматично зменшує амортизаційні відрахування, що в свою чергу призводить до збільшення об'єкту оподаткування та відповідно податку на прибуток у наступних періодах.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що посилання відповідача на необхідність застосування підпункту 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є безпідставним з наступних причин.

Згідно підпункту 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 Закону до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб. Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, застраховані збитки, понесені таким платником податку, відносяться до його валових витрат у податковий період їх понесення, а суми страхового відшкодування таких збитків включаються до валових доходів такого платника податку у податковий період їх отримання.

З точки зору системного аналізу наведених правових норм, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що підпункт 8.4.8 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є спеціальною нормою по відношенню до підпункту 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 цього Закону, оскільки регулює особливий об'єкт - основні фонди підприємства та пов'язаний з настанням негативних наслідків в особливих випадках - руйнуванні повному або частковому основних фондів, тому саме ця норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що посилання відповідача на порушення норм цього Закону щодо формування валових витрат та валового доходу є безпідставними.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права та зробив невірний висновок щодо відсутності ознак акта ненормативного характеру у податкового повідомлення-рішення від 06.10.2006 № 0000501322/1, що є підставою для її скасування згідно частини 1 пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за результатами розгляду скарги платника податків, контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення, про що повідомити платника податків.

Відповідно до пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253 у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається, податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення.

Таким чином, враховуючи те, що в разі залишення скарги платника податків без задоволення надіслане податкове повідомлення не відкликається, а надіслане за результатами розгляду скарги податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання, вимога позивача про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 20.11.2006 № 0000501322/1 підлягала розгляду в порядку адміністративного судочинства по суті і підстави для відмови в позові з таких причин відсутні.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає, що судом апеляційної інстанції належним чином зясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі відхилити.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню, крім як з підстав, в порядку та строки, передбаченими статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)К.В. Конюшко (підпис)Л.В. Ланченко

(підпис)О.М. Нечитайло

(підпис)Н.Г. Пилипчук

З оригіналом згідно

Відповідальний секретарІ.Ю. Гончарук З оригіналом згідно