Ухвала суду № 9619765, 21.01.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

Справа № 2-а-8000/08/1570

Категорія справи: 2.11.1 Головуючий в 1 інстанції: Хлюстін Ю.М.

Доповідач: Джабурія О.В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2010 р.м.Одеса Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді: Джабурія О.В.

суддів: Крусяна А.В. , Шляхтицького О.І.

за участю секретаря Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2009 року по справі за адміністративним позовом ТОВ «ВЕСТА ТРАНС»до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про визнання протиправними, нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000222301/2 від 03.04.2008 року та 0000222301/3 від 20.06.2008 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2008 року ТОВ «ВЕСТА ТРАНС»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про визнання протиправними, нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000222301/2 від 03.04.2008 року та 0000222301/3 від 20.06.2008 року.

Представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов у повному обсязі, мотивуючи це тим, що позивач, як платник податків, належним чином виконує усі обов'язки, визначені ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-ХІІ від 25.06.1991 року, щодо ведення бухгалтерського обліку, подання до контролюючих органів податкової і бухгалтерської звітності, сплати належних сум податків і зборів, допуску посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків (обов'язкових платежів). Порушення, які нібито були виявлені під час перевірки, на думку контролюючого органу, стосуються податку на додану вартість, який встановлений Законом України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Представники відповідача позов не визнали та просили у його задоволенні відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що при перевірці встановлено, що до складу податкового кредиту TOB «ВЕСТА ТРАНС»було віднесено витрати по отриманню послуг технічного обслуговування автомобілів та придбанню паливо-мастильних матеріалів, які підтверджуються податковими накладними з факсимільним відтворенням підпису особи, яка складала податкові накладні. Крім того, перевіркою встановлено, що на договорах та актах виконаних робіт по отриманню зазначених послуг та товарів також використовувалось факсимільне відтворенням підпису особи, яка складала зазначені документи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2009 року адміністративний позов задоволено частково. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000222301/2 від 03.04.2008 року та 0000222301/3 від 20.06.2008 року винесені державною податковою інспекцією у Овідіопольському районі Одеської області. В задоволенні вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000222301/2 від 03.04.2008 року та 0000222301/3 від 20.06.2008 року відмовлено.

Державна податкова інспекція у Овідіопольському районі Одеської області подала апеляційну скаргу на вищезазначену постанову, в якій вказується, що судове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2009 року ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити ТОВ «ВЕСТА ТРАНС»в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що у період з 21.12.2007 року по 10.01.2008 року державною податковою інспекцією у Овідопольському районі Одеської області було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності TOB «ВЕСТА ТРАНС»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.09.2007 р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт від 31.01.2008 р. №189/23-3/32213674 та встановлено наступні порушення податкового законодавства: п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість на 521040 грн., а саме: вересні 2006 р. на суму 35000 грн., жовтні 2006 р. на суму 48000 грн., листопаді 2006 р. на суму 25608 грн., січні 2007 р. на суму 29503 грн., лютому 2007 р. на суму 29833 грн., березні 2007 р. на суму 188554 грн., квітні 2007 р. на суму 154542 грн., червні 2007 р. на суму 5000 грн., липні 2007 р. на суму 5000 грн.

Крім того, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000222301/2 від 03.04.2008 року та 0000222301/3 від 20.06.2008 року, які оскаржені позивачем.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до складу податкового кредиту позивача віднесено витрати по отриманню послуг технічного обслуговування придбанню паливо-мастильних матеріалів, які підтверджуються податковими з факсимільним відтворенням підпису особи, яка складала податкові накладні. Крім того, перевіркою встановлено, що на договорах та актах виконаних робіт по отриманню зазначених послуг та товарів також використовувалось факсимільне відтворенням підпису особи, яка складала зазначені документи.

Колегія суддів встановила, що позивачем укладено наступні договори:

Договір про надання послуг від 01.03.2006 р. без номеру із ПП «Чарус-К»(код ЄДРПОУ 33578717), ШН 335787114205, місцезнаходження: Миколаївська область, Жовтневий район, с.Міщково-Погорілове, вул. Миру, 29. 3гідно умов договору ПП «Чарус-К»зобов'язується протягом дії даного договору надавати TOB «ВЕСТА ТРАНС»послуги по очищенню салонів легкових автомобілів та ємностей бензовозів. Вартість послуг, які надаються замовнику відповідно цього договору, згідно акту виконаних робіт. Договір вважається укладеним від дати його підписання сторонами. Строк дії договору становить один рік від дати його, підписання.

Договір про надання послуг від 01.12.2006 р. без номеру із ПП «Діпріс -XII», код ЄДРПОУ 33930295, ШН 339302921036, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Паравозна, 79, кв. 2. Згідно договору ПП «Діпріс -XII»зобов'язується протягом дії даного договору надавати TOB «ВЕСТА ТРАНС»послуги по очищенню салонів легкових автомобілів, ємностей бензовозів, пропарку ємкостей бензовозів, ремонтні та зварювальні роботи. Вартість послуг, які надаються замовнику відповідно цього договору, згідно акту виконаних робіт. Договір вважається укладеним від дати його підписання сторонами. Строк дії договору становить один рік від дати його підписання.

Договір про надання послуг від 01.10.2006 р. без номеру із ПП «Флеміс-ПР»код ЄДРПОУ 34554833, ШН 345548321033, місцезнаходження: м. Херсон, проспект 200 років Херсону, 17 б, кв. 3. Згідно умов договору ПП «Флеміс-ПР»зобов'язується протягом дії даного договору надавати TOB «ВЕСТА ТРАНС»послуги по очищенню салонів легкових автомобілів, ємностей паливовозів, пропарку ємностей паливовозів, зварювальні та ремонтні роботи автомобілів та ємностей. Вартість послуг, які надаються замовнику відповідно цього договору, згідно акту виконаних робіт. Договір вважається укладеним від дати його підписання сторонами. Строк дії договору становить один рік від дати його підписання.

Договір поставки паливо-мастильних матеріалів від 12.03.2007 року № 12-03/07 з TOB «Холдінг-Буд ЛТД», код ЄДРПОУ 33812101, ШН 338121015513, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Енісейська,14 . Згідно умов договору TOB «Холдінг-Буд ЛТД» передати у власність TOB «ВЕСТА ТРАНС»паливно-мастильні матеріали. Загальна ціна товару складає 969 324 грн. 10 коп. Договір вважається укладеним від дати його підписання сторонами.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на виконання умов вказаних договорів ПП «Чарус-К», ПП «Діпріс -XII», ПП «Флеміс-ПР», TOB «Холдінг-Буд ЛТД»були виписані податкові накладні, акти виконаних робіт та видаткові накладні.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про не прийняття до уваги посилання представників відповідача на те, що позивачем завищено податковий кредит на суму 511040 грн. в результаті віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними з факсимальним відтворенням підпису особи, яка склала податкові накладні.

Відповідно до вимог п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7).

Відповідно до вимог ч. 3 п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», - податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно цієї норми податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Вимогами ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено обов'язкову наявність такого реквізиту первинного облікового документу, як особистий підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.5. п. 2 положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.1995 р. № 168/704 передбачено, що документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампа, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Підписи осіб, відповідальних за складення первинних документів на обчислюваних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу одночасно ідентифікувати особу, яка здійснила господарські операцію.

Вимоги ст. 3 Закону України «Про систему оподаткування»вказують на те, що при розробці податкових законів обов'язково повинні бути визначені наступні елементи юридичного складу податку: платник податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкт оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податковий період, ставки податку і збору (обов'язкового платежу), строки та порядок сплати податку, підстави для надання податкових пільг.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено наслідки порушення порядку заповнення продавцем податкових накладних, що можуть настати для покупця у випадку включення до податкового кредиту ПДВ за такими накладними. В разі одержання від продавця неправильно заповненої податкової накладної покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною завою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням, додавши до заяви документи, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно зазначеного у висновках акту перевірки порушення позивачем вимог п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення, а саме проставляння на податкових накладних факсиміле замість особистого підпису платника податків, що виходячи із змісту п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зрозуміло, що податкова накладна не повинна обов'язково містити особистий підпис платника податків, тому наявність факсиміле замість підпису, при наявності всіх обов'язкових реквізитів, не є підставою для неприйняття податкової накладної.

Згідно вимогам ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визначальним фактом права платника на податковий кредит є фактична оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг), яка позивачем здійснена з отриманням податкових накладних, що підтверджується дослідженими матеріалами справи, а тому висновок відповідача про завищення суми податкового кредиту є неправомірним.

Відповідно до вимог п.п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача щодо визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000222301/2 від 03.04.2008 року та 0000222301/3 від 20.06.2008 року не підлягає задоволенню, оскільки вказані податкові повідомлення-рішення є актами індивідуальної дії, через що можуть бути визнані протиправними, в той час як неправомірними визнаються нормативно-правові акти.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26.01.2010 року.

Головуючий суддя< підпис >Джабурія О.В.

Судді< підпис >

< підпис >Крусян А.В. Шляхтицький О.І.