Постанова № 9619093, 22.03.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

22.03.2010 р. № 2а-774/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Тертичного В.Г.

при секретарі судового засідання Козьміна А.М.

за участю представників сторін:

прокурора не зявився

від позивача Чорний І. Я. (довіреність від 28.01.2010 року )

від відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом

Прокукрор Золочівського р-ну в інт. Золочівського РЦЗ

до ОСОБА_2

пропро відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю , В С ТА Н О В И В :

Прокурор Золочівського району Львівської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Золочівського районного центру зайнятості із адміністративним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 2 377, 16 грн.

Ухвалою від 11 лютого 2010 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач з 04.03.2009 року перебувала на обліку в Золочівському районному центрі зайнятості як безробітна. За час перебування відповідач отримала матеріальне забезпечення, а саме допомогу по безробіттю в розмірі 2377,16 грн. Однак встановлено, що відповідач з 25.09.2007 року зареєстрована Золочівською районною державною адміністрацією, як субєкт підприємницької діяльності фізична особа підприємець. Про даний факт, відповідач не повідомила, внаслідок чого, незаконно отримувала виплати із коштів фонду допомоги з безробіття, а тому суми, які їй були виплачені як безробітній підлягають поверненню.

Прокурор в судове засідання не зявився.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, про що свідчить поштова квитанція №517, наявна в матеріалах справи.

Суд розглядає справу в порядку ст. 71 КАС України на основі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення», від 01 березня 1991 року № 803 - ХІІ з наступними змінами та доповненнями, встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Заявою від 04.03.2009 року відповідач просила надати статус безробітної, при цьому зазначила, що на час подання вказаної заяви не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльності не займається, пенсію не отримує, права на пенсію за віком не має, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років.

Пунктом 5 ч.2 ст.12 Закону України від 2 березня 2000 року №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон № 1533 ІІІ) установлено, що виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.

На виконання зазначених повноважень, позивачем було проведено перевірку достовірності даних та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». За результатами розслідування складено Акт № 19 від 12.11.2009 року, яким встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в Золочівському районному центрі зайнятості, як безробітна з 04.03.2009 року, але на день призначення статусу безробітної була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності фізична особа підприємець з 25.09.2007 р. (копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця), що суперечить виплаті матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

За час перебування на обліку у Золочівському районному центрі зайнятості відповідач отримала матеріальне забезпечення, а саме допомогу по безробіттю за період з 04.03.2009 року по 11.11.2009 року в сумі 2377, 16 грн., що підтверджується довідкою (а.с.19).

12.11.2009 року Золочівським районним центром зайнятості було прийнято наказ № НТ 091112, яким зобовязано вжити заходів передбачені чинним законодавством щодо повернення незаконно отриманих коштів в сумі 2377, 16 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст.36 Закону № 1533-ІІІ встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

Отже, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить: борг у розмірі 2377, 16 грн.

Таким чином, позовні вимоги Золочівського районного центру зайнятості про стягнення з відповідача виплачених коштів в сумі 2377, 16 грн. підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог частини 2,4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 127, 130, 135, 143, 151 - 154, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Золочівського районного центру зайнятості (місцезнаходження: 80700, м. Золочів, вул. Чайковського, 7, Львівської обл., р/р 37170301900191, отримувач ВДК у Золочівському районі, МФО 825014, ЗКПО 20858854) суму боргу в розмірі 2377 (дві тисячі триста сімдесят сім) гривень 16 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 26.03.2010 року.

Суддя Тертичний В.Г.