Ухвала суду № 96189900, 09.04.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/2500/18

6/465/114/21

У Х В А Л А

судового засідання

09.04.2021 року м.Львів

Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Мартинишин М.О.

з участю секретаря - Терлецького В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк», з участю: Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строку його пред`явлення -

в с т а н о в и в:

представник заявника звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строку його пред`явлення посилаючись на те, що 04.04.2019 Франківським районним судом м.Львова видано виконавчий лист по цивільній справі № 465/2500/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК" заборгованості за кредитним договором.

21.11.2019 року рішенням спільних загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» та АТ «Укрсоцбанк» оформленим протоколом №1/2019 затверджено нову редакцію статуту АТ «Альфа-Банк». Відповідно до підпункту 2 пункту 1.2 статуту АТ «Альфа-Банк» є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань АТ «Укрсоцбанк». 26.11.2019 року НБУ погоджено статут АТ «Альфа-Банк». 28.11.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С. здійснено реєстраційну дію, а саме державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, змін статутного або складеного капіталу та змін складу або інформації про засновників, якою зокрема провів державну реєстрацію Статуту АТ «Альфа-Банк». 03.12.2019 року до ЄДРЮОФОПГФ внесено запис про припинення АТ «Укрсоцбанк». Правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» є Акціонерне товариство «Альфа-Банк». На підставі вищевикладеного заявник просить замінити стягувача у виконавчому листі та поновити строк його пред`явлення.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, однак у заяві просив таку заяву розглядати у його відсутності.

Стягувач та боржник в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому суд вважає за можливе розглядати заяву у їх відсутності, оскільки їх неявка не є перешкодою для вирішення даної заяви.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі учасників процесу, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи та її додатки до заяви у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволення частково з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 04.04.2019 року Франківським районним судом м. Львова було винесено заочне рішення по справі № 465/2500/18 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на підставі якого стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь ПАТ «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, МФО 300023, п/р № НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 00039019) заборгованість в розмірі 4 778,41 дол. США, а саме:

-сума заборгованості за кредитом – 2 136,44 дол. США,

-сума заборгованості за відсотками - 1 630,78 дол. США,

-розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту – 573,46 дол. США,

-розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків – 437,73 дол. США.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь ПАТ «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, МФО 300023, п/р № НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 00039019) 1 872,58 грн. судового збору.

06.06.2019 року стягувачу видано виконавчий лист.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини(пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів визначає Закон України «Про акціонерні товариства»(ч. 1 ст. 1 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Відповідно до частини першої статті 84 Закону України «Про акціонерні товариства» приєднанням акціонерного товариства визнається припинення акціонерного товариства(кількох товариств) з передачею ним(ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, прав та обов`язків іншому акціонерному товариству правонаступнику.

10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ "АЛЬФА-БАНК" та єдиним акціонером АТ "УКРСОЦБАНК" затверджено рішення про реорганізацію АТ "УКРСОЦБАНК" шляхом приєднання до АТ " АЛЬФА-БАНК ",

21.11.2019 року рішення Спільних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" та АТ "УКРСОЦБАНК", оформленим протоколом № 1/2019, затверджено нову редакцію Статуту АТ "АЛЬФА-БАНК".

Відповідно до підпункту 2) пункту 1.2 Статуту АТ "АЛЬФА-БАНК" (нова редакція від 21.11.2019 року) АТ "АЛЬФА-БАНК" є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань АТ "УКРСОЦБАНК" на підставі передавального акту (затвердженого рішенням єдиного акціонера АТ "УКРСОЦБАНК" (рішення №5/2019 від 15.10.2019 року) та рішенням Загальних зборів акціонерів АТ "АЛЬФА-БАНК" (протокол № 4/2019 від 15.10.2019 року)), відповідно до якого до АТ "АЛЬФА-БАНК" були передані все майно, права і зобов`язання АТ "УКРСОЦБАНК", яке було створене згідно з Договором про створення Республіканського акціонерно-комерційного банку соціального розвитку від 14.09.1990 року в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства на базі установ Житлосоцбанку СРСР 31.10.1990 року з найменуванням Республіканський акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", який у подальшому змінював назву: (1) на Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" (на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 20.06.1991 року про виключення з найменування банку слова "Республіканський"); (2) на Публічне акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК" (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 09.03.2010 року про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та про зміну найменування), яке стало правонаступником усіх прав і зобов`язань АКБСР "Укрсоцбанк"; та (3) на Акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК" (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 26.04.2018 року про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну найменування товариства), яке стало правонаступником усіх прав і зобов`язань ПАТ "УКРСОЦБАНК".

26 листопада 2019 року НБУ погодив Статут АТ "АЛЬФА-БАНК" (нова редакція від 21.11.2019 року).

28 листопада 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С. здійснив реєстраційну дію № 10681050156055612 - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, змін статутного або складеного капіталу та змін складу або інформації про засновників, якою зокрема провів державну реєстрацію Статуту АТ "АЛЬФА- БАНК".

03 грудня 2019 року до ЄДРЮОФОПГФ внесено запис про припинення АТ «Укрсоцбанк».

Таким чином, правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» є Акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Такі обставини підтверджено копіями Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк», витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виконавчого листа.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язані може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а також до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно вимог ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавчепровадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України«Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Саме такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18) та в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 (провадження №61-45900св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача в даному випадку відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Такий висновок суду повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05 грудня2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18),у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 (провадження №61-45900св18).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення заяви АТ «Альфа-Банк» в частині заміни стягувача у виконавчому листі.

Щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого документу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Аналізуючи норму даної статті, суд приходить до висновку, що заява представника заявника в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання задоволенню не підлягає, оскільки такий строк закінчується 18 травня 2021 року, отже на момент розгляду заяви ще не закінчився.

Керуючись ст.ст. 18, 222, 247, 258-260, 353-355, 433, 442 ЦПК України –

п о с т а н о в и в:

Заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк», з участю: Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строку його пред`явлення задовольнити частково.

Замінити стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р ІВАN – НОМЕР_3 , 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100) у виконавчому листі, виданому 06.06.2019 року Франківським районним судом м.Львова на підставі заочного рішення Франківського районного суду м.Львова від 04.04.2019 року по справі № 465/2500/18 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості заДоговором № 610/37-06 від 05.02.2008 року.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України п. п. 15., 15.5 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Франківський районний суд м.Львова..

Суддя: Мартинишин М.О.